Ухвала від 14.04.2026 по справі 910/10818/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про виправлення помилки у виконавчому документі

м. Київ

14.04.2026Справа № 910/10818/25

За позовом Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІН-СВІГ» (04074, м. Київ, вул. Новобазарська, буд. 2/6, корп. 2)

про стягнення 163980, 88 грн

Суддя Бондаренко-Легких Г. П.

Секретар судового засідання (помічник судді): Конон В. В.

За участі представників сторін: не прибули.

ВСТАНОВИВ:

Київська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІН-СВІГ» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки по вулиці Петропавлівській, 38-Б у місті Києві з кадастровим номером 8000000000:85:269:0016 площею 0,2479 га у період з 25.08.2021 по 11.10.2022 у сумі 163 980, 88 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 позов задоволено.

01.04.2026 на виконання рішення (набрало законної сили 23.12.2025) Господарський суд міста Києва видав відповідний наказ.

06.04.2026 суд ухвалою виправив описку допущену у вступній, описовій, мотивувальній та резолютивній частині (пункти 1, 2) рішення суду від 01.12.2025 у справі №910/10818/25 найменування відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІН-СВІНГ» на Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІН-СВІГ», а також призначив у справі судове засідання 14.04.2026 для виправлення помилки у виконавчому документів (наказі від 01.04.2026).

В судове засідання 14.04.2026 представники сторін не прибули та про причини неявки суд не повідомили. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви (частина 3 стаття 328 Господарського процесуального кодексу України).

Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність виправлення помилки у виконавчому документі, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

У даному випадку, судом самостійно встановлено, що під час виготовлення наказу Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 у справі №910/10818/25 було допущено помилку в частині зазначення найменування боржника у цій справі та замість правильного - Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІН-СВІГ» зазначено - Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІН-СВІНГ».

Суд констатує, що чинний господарський процесуальний закон не впорядковує дії суду, у випадку самостійного встановлення помилки у виконавчому документі та відсутності заяви про виправлення такої помилки у порядку статті 328 Господарського процесуального кодексу України.

Така прогалина фактично відтермінує можливість виконання рішення суду, що набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, на невизначений термін, оскільки, суд, не може самостійно виправити допущену з його вини помилку у виконавчому документі та повинен очікувати надходження заяви у порядку статті 328 Господарського процесуального кодексу України. Також, у випадку пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, стягувач (позивач) повинен також звернутись до суду з клопотанням про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у порядку статті 329 Господарського процесуального кодексу України, що вочевидь не сприяє ефективному захисту порушених прав позивача, порушення яких вже було встановлено відповідним рішенням суду, що набрало законної сили.

Разом з тим, стаття 243 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки (частина 1).

Інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.

Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.

Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26.06.2019 у справі №905/1956/15 (пункт 6.27), від 26.06.2019 у справі №905/1956/15 (пункт 6.27), від 27.11.2019 у справі №629/847/15-к, від 16.06.2020 у справі №922/4519/14 (пункт 6.19), від 13.01.2021 у справі №0306/7567/12 (пункт 28), від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц (пункт 105).

Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії. Вказана позиція висловлена в тому числі в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11.

Відповідно до частини 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Враховуючи все вищезазначене, суд, застосовуючи процесуальну аналогію, керуючись частиною 8, 9 статті 8 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про необхідність виправлення помилки у виконавчому документі у справі №910/10818/25 з власної ініціативи на підставі статті 243 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись статтями 233, 234, 235, 243, 328 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Виправити допущену помилку в наказі Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 у справі №910/10818/25 шляхом зазначення, що боржником за цим наказом є Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІН-СВІГ» (04074, м. Київ, вул. Новобазарська, буд. 2/6, корп. 2; ідентифікаційний код: 22887133), замість Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІН-СВІНГ».

2. Дана ухвала є невід'ємною частиною наказу Господарського суду міста Києва від 01.04.2026 у справі №910/10818/25.

3. Згідно частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 15.04.2026.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких

Попередній документ
135692011
Наступний документ
135692013
Інформація про рішення:
№ рішення: 135692012
№ справи: 910/10818/25
Дата рішення: 14.04.2026
Дата публікації: 16.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них; щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них; щодо визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою, з них; що виникають з договорів оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.05.2026)
Дата надходження: 15.04.2026
Предмет позову: про повернення судового збору
Розклад засідань:
03.02.2026 14:30 Господарський суд міста Києва
31.03.2026 14:30 Господарський суд міста Києва
14.04.2026 17:45 Господарський суд міста Києва