майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
14 квітня 2026 р. Справа № 906/206/26
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.,
секретаря судового засідання: Виговської Д.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача: Жепко О.В. - адвокат, ордер серії ВМ №1081165 від 02.03.2026,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами спрощеного
позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Красота та Здоров'я"
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Фарм"
про стягнення 67 787,50грн.
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Красота та Здоров'я" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Фарм" (далі - відповідач) про стягнення 67 787,50грн, з яких: 55 832,00грн основного боргу, 9 717,90грн пені, 1 294,19грн інфляційних втрат, 943,41грн 3% річних, а також судових витрат.
Ухвалою суду від 27.02.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №906/206/26 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 31.03.2026.
У судовому засіданні 31.03.2026 судом заслухано вступне слово представника позивача, оглянуто оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги та оголошено перерву у судовому засіданні до 14.04.2026, про що відповідною ухвалою суду від 31.03.2026 повідомлено відповідача.
Відповідач повноважного представника у судове засідання 14.04.2026 не направив. Факт повідомлення ТОВ "Роял-Фарм" про дату, час та місце розгляду справи підтверджується довідкою про доставку ухвали суду від 31.03.2026 до електронного кабінету відповідача (а.с.133).
Згідно пункту 1 частини 3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, явка представника відповідача у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а його неявка не перешкоджає розгляду справи, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності останнього за наявними матеріалами.
Представник позивача у судовому засіданні 14.04.2026 підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просила задовольнити позов у повному обсязі.
У судовому засіданні 14.04.2026 судом оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором надання послуг по виготовленню готової продукції №ВТМ-РоялФ_0109 від 01.09.2024 в частині проведення повної та своєчасної оплати. За доводами ТОВ "Красота та Здоров'я", на виконання умов договору позивач виготовив та поставив на користь відповідача продукцію загальною вартістю 292 851,00грн, тоді як відповідач свої зобов'язання за договором в частині оплати вартості отриманого товару виконав лише частково - на суму 237 019,00грн. Таким чином позивач доводить, що розмір основного боргу відповідача становить 55 832,00грн. У зв'язку з наведеним, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 55 832,00грн основного боргу, а також 9 717,90грн пені, 1 294,19грн інфляційних втрат, 943,41грн 3% річних (а.с.1-11).
Відповідач процесуальним правом на подачу відзиву не скористався.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
01.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Красота та Здоров'я" (виконавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Роял-Фарм" (замовник/відповідач) укладено договір надання послуг по виготовленню готової продукції №ВТМ-РоялФ_0109 від 01.09.2024 (а.с.34-40).
Згідно п.1.1 договору, предметом цього договору є надання виконавцем по завданню замовника за плату послуг по виготовленню готової продукції з сировини замовника, протягом терміну дії цього договору.
Виконавець бере на себе зобов'язання виготовити по завданню замовника готову продукцію, згідно технологічної документації замовника (п.1.2 договору).
Замовник, відповідно до п.1.3 договору, зобов'язується приймати готову продукцію у кількості за умовами договору та сплачувати виконавцю вартість виконаних робіт по виготовленню такої кількості готової продукції.
За умовами п.2.1 договору, загальна вартість цього договору не регламентується і складається з сум актів про надання послуг.
Пунктом 3.12 договору врегульовано, що готова продукція передається через перевізника Нова пошта на адресу, надану замовником, за рахунок замовника. Разом з готовою продукцією виконавець надає: видаткову накладну, свідоцтво якості готової продукції (сертифікат).
Замовник зобов'язаний приймати готову продукцію та сплачувати виконавцю вартість виконаних робіт, за умови якщо такі послуги надані у належному вигляді, без претензій (п.5.1.2 договору).
Відповідно до п.7.1 договору, замовник сплачує виконавцю до початку виконання робіт 50% вартості таких послуг на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури.
Згідно п.7.3 договору, замовник сплачує виконавцю 50% вартості послуг, зазначених в орієнтовній специфікації, а якщо фактична кількість виробленої продукції інша, то повну вартість послуг з розрахунку кількості фактично виробленої продукції з урахуванням раніш здійсненого платежу, згідно п.7.1 на протязі 3 (трьох) банківських днів з дня отримання готової продукції та/або рахунку-фактури на доплату.
Пунктом 7.4 договору визначено, що оплата здійснюється на підставі рахунків-фактур.
При порушенні термінів платежів (термінів надання послуг) винна сторона, згідно п.6.1 договору, сплачує такі штрафні санкції:
6.1.1. Пеня у розмірі 0,1 відсотка від належних до сплати сум (вартості послуг) за кожен день затримки протягом перших дев'яти днів.
6.1.2. Починаючи з 10 (десятого) дня затримки - пеня у розмірі 0,3 відсотків від належних до стати сум (вартості послуг) за кожен день затримки протягом з десятого до дев'ятнадцятого дня.
6.1.3. Починаючи з 20 (двадцятого) дня затримки - пеня у розмірі 0,5 відсотків від належних до сплати сум (вартості послуг) за кожен день затримки.
Відповідно до п.14.1 договору, термін дії цього договору: початок - з моменту його підписання обома сторонами, закінчення 31.12.2025.
За умовами п.14.2 договору, у випадку, коли не пізніше ніж за 10 (десять) робочих днів до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не заявила про його припинення, цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік необмежену кількість раз.
На виконання умов договору позивач виготовив та поставив у власність відповідача обумовлену продукцію на загальну суму 292 851,00грн, що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000536 від 09.09.2024 на суму 22 092,00грн, №РН-0000710 від 08.11.2024 на суму 59 760,00грн, №РН-0000016 від 13.01.2025 на суму 41 760,00грн, №РН-0000032 від 27.01.2025 на суму 18 432,00грн, №РН-0000109 від 17.03.2025 на суму 61 776,00грн, №РН-0000159 від 17.04.2025 на суму 23 199,00грн, №РН-0000285 від 28.07.2025 на суму 65 832,00грн (а.с.43-49).
У період дії договору позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату вартості товару на загальну суму 292 851,00грн, а саме: №СФ-0000368 від 09.09.2024 на суму 22 092,00грн, №СФ-0000479 від 08.11.2024 на суму 59 760,00грн, №СФ-0000015 від 13.01.2025 на суму 41 760,00грн, №СФ-0000030 від 27.01.2025 на суму 18 432,00грн, №СФ-0000095 від 17.03.2025 на суму 61 776,00грн, №СФ-0000141 від 17.04.2025 на суму 23 199,00грн, №СФ-0000267 від 28.07.2025 на суму 65 832,00грн (а.с.51-57).
За отриману відповідачем продукцію останнім сплачено на користь позивача суму коштів у загальному розмірі 237 019,00грн, згідно платіжних інструкцій: №2680 від 24.09.2024 на суму 8 000,00грн, №2692 від 25.09.2024 на суму 14 092,00грн, №3919 від 12.12.2024 на суму 59 760,00грн, №452 від 15.02.2025 на суму 41 760,00грн, №1098 від 05.03.2025 на суму 18 432,00грн, №1808 від 21.04.2025 на суму 10 000,00грн, №2093 від 08.05.2025 на суму 10 000,00грн, №2393 від 28.05.2025 на суму 10 000,00грн, №2569 від 09.06.2025 на суму 10 000,00грн, №2634 від 12.06.2025 на суму 5 000,00грн, №2680 від 16.06.2025 на суму 10 000,00грн, №2747 від 20.06.2025 на суму 10 000,00грн, №51 від 30.06.2025 на суму 19 975,00грн, №3539 від 21.08.2025 на суму 10 000,00грн (а.с.58-71).
Між сторонами у електронному вигляді підписано акт звірки взаємних розрахунків (станом на 31.12.2025), згідно якого заборгованість ТОВ "Роял-Фарм" перед ТОВ "Красота та Здоров'я" становить 55 832,00грн (а.с.72-74).
У зв'язку із невиконання відповідачем грошового зобов'язання позивач направив відповідачу претензію вих.№03-02/26 від 03.02.2026, у якій вимагав сплатити заборгованість у розмірі 55 832,00грн у 7-ми (семи) денний строк від дня пред'явлення претензії (а.с.93-94).
Зазначена претензія направлена позивачем в електронній формі на адресу електронної пошти відповідача, вказаної у договорі, а також засобами поштового зв'язку за адресою місцезнаходження відповідача (а.с.95-98).
ТОВ "Роял-Фарм" відповіді на претензію не надало, грошові зобов'язання не виконало.
Наведене стало підставою для звернення ТОВ "Красота та Здоров'я" до господарського суду з позовом до ТОВ "Роял-Фарм" про стягнення 67 787,50грн, з яких: 55 832,00грн основного боргу, 9 717,90грн пені, 1 294,19грн інфляційних втрат, 943,41грн 3% річних, а також судових витрат.
Норми права та мотиви, якими керувався суд при ухваленні рішення.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст.626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно частин 1, 2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 ст.526 ЦК України).
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання послуг по виготовленню готової продукції №ВТМ-РоялФ_0109 від 01.09.2024, предметом якого є надання позивачем, по завданню відповідача, за плату послуг по виготовленню готової продукції з сировини відповідача.
Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (ст.902 ЦК України).
За умовами п.п.1.2-1.3 договору, позивач взяв на себе зобов'язання виготовити по завданню відповідача готову продукцію, згідно технологічної документації відповідача, а відповідач зобов'язався приймати готову продукцію у кількості за умовами договору та сплачувати позивачу вартість виконаних робіт по виготовленню такої кількості готової продукції.
Пунктом 3.12 договору врегульовано, що готова продукція передається через перевізника Нова пошта на адресу, надану замовником, за рахунок замовника. Разом з готовою продукцією виконавець надає видаткову накладну та свідоцтво якості готової продукції (сертифікат).
Судом встановлено, що на виконання умов договору №ВТМ-РоялФ_0109 від 01.09.2024, позивачем виготовлено та передано у власність відповідача обумовлену продукцію на загальну суму 292 851,00грн, що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000536 від 09.09.2024 на суму 22 092,00грн, №РН-0000710 від 08.11.2024 на суму 59 760,00грн, №РН-0000016 від 13.01.2025 на суму 41 760,00грн, №РН-0000032 від 27.01.2025 на суму 18 432,00грн, №РН-0000109 від 17.03.2025 на суму 61 776,00грн, №РН-0000159 від 17.04.2025 на суму 23 199,00грн, №РН-0000285 від 28.07.2025 на суму 65 832,00грн, які підписані обома сторонами (а.с.43-49).
У відповідності до частини 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з частиною 1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Замовник зобов'язаний приймати готову продукцію та сплачувати виконавцю вартість виконаних робіт, за умови якщо такі послуги надані у належному вигляді, без претензій (п.5.1.2 договору).
Згідно п.7.3 договору, замовник сплачує виконавцю 50% вартості послуг, зазначених в орієнтовній специфікації, а якщо фактична кількість виробленої продукції інша, то повну вартість послуг з розрахунку кількості фактично виробленої продукції з урахуванням раніш здійсненого платежу, згідно п.7.1 на протязі 3 (трьох) банківських днів з дня отримання готової продукції та/або рахунку-фактури на доплату.
Пунктом 7.4 договору визначено, що оплата здійснюється на підставі рахунків-фактур.
Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату вартості товару на загальну суму 292 851,00грн (а.с.51-57).
За отриману ТОВ "Роял-Фарм" продукцію відповідачем сплачено лише 237 019,00грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №2680 від 24.09.2024 на суму 8 000,00грн, №2692 від 25.09.2024 на суму 14 092,00грн, №3919 від 12.12.2024 на суму 59 760,00грн, №452 від 15.02.2025 на суму 41 760,00грн, №1098 від 05.03.2025 на суму 18 432,00грн, №1808 від 21.04.2025 на суму 10 000,00грн, №2093 від 08.05.2025 на суму 10 000,00грн, №2393 від 28.05.2025 на суму 10 000,00грн, №2569 від 09.06.2025 на суму 10 000,00грн, №2634 від 12.06.2025 на суму 5 000,00грн, №2680 від 16.06.2025 на суму 10 000,00грн, №2747 від 20.06.2025 на суму 10 000,00грн, №51 від 30.06.2025 на суму 19 975,00грн, №3539 від 21.08.2025 на суму 10 000,00грн (а.с.58-71).
Разом з тим, доказів оплати відповідачем решти вартості товару на суму 55 832,00грн (292 851,00грн - 237 019,00грн) матеріали даної справи не містять. Отже, частково неоплаченою на суму 55 832,00грн залишилася видаткова накладна №СФ-0000267 від 28.07.2025 (на загальну суму 65 832,00грн). При цьому, строк оплати за нею є таким, що настав.
Факт наявності вказаної заборгованості додатково підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, який підписано між сторонами у електронному викладі, згідно якого заборгованість ТОВ "Роял-Фарм" перед ТОВ "Красота та Здоров'я" становить 55 832,00грн (а.с.72-74).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 55 832,00грн (за видатковою накладною №СФ-0000267 від 28.07.2025 на загальну суму 65 832,00грн) є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 1 294,19грн інфляційних втрат та 943,41грн 3% річних.
Відповідно до частини 1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 ст.625 ЦК України).
Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Згідно розрахунку ТОВ "Красота та Здоров'я" 3% річних у розмірі 943,41грн та інфляційні втрати у розмірі 1 294,19грн нараховані позивачем на суму заборгованості у розмірі 65 832,00грн у період з 01.08.2025 по 20.08.2025 та на суму заборгованості у розмірі 55 832,00грн (з урахуванням сплати 21.08.2025 відповідачем боргу у сумі 10 000,00грн) у період з 21.08.2025 по 18.02.2026 (а.с.8).
Господарський суд, перевіривши проведений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат встановив, що вимоги ТОВ "Красота та Здоров'я" про стягнення з ТОВ "Роял-Фарм" 1 294,19грн інфляційних втрат та 943,41грн 3% річних проведено у відповідності до умов договору та норм чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 9 717,90грн пені.
Відповідно до пункту 3 частини 1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 ст.549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 ст.549 ЦК України).
Пунктом 6.1 договору, передбачено, що при порушенні термінів платежів (термінів надання послуг) винна сторона сплачує такі штрафні санкції: 6.1.1. Пеня у розмірі 0,1 відсотка від належних до сплати сум (вартості послуг) за кожен день затримки протягом перших дев'яти днів. 6.1.2. Починаючи з 10 (десятого) дня затримки - пеня у розмірі 0,3 відсотків від належних до стати сум (вартості послуг) за кожен день затримки протягом з десятого до дев'ятнадцятого дня. 6.1.3. Починаючи з 20 (двадцятого) дня затримки - пеня у розмірі 0,5 відсотків від належних до сплати сум (вартості послуг) за кожен день затримки.
Разом з тим суд зауважує, що відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
З розрахунку позивача вбачається, що останнім враховано обмеження, встановлені ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та розраховано розмір пені в межах подвійної облікової ставки Національного банку України.
Частиною 6 ст.232 ГК України (яка була чинна на момент укладення договору) передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом встановлено, що 9 717,90грн пені нараховано позивачем на суму заборгованості у розмірі 65 832,00грн у період з 01.08.2025 по 20.08.2025 та на суму заборгованості у розмірі 55 832,00грн (з урахуванням сплати 21.08.2025 відповідачем боргу у сумі 10 000,00грн) у період з 21.08.2025 по 18.02.2026 (а.с.6-7).
Отже, загальний період нарахування пені складає з 01.08.2025 до 18.02.2026. Тобто, перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Проаналізувавши зміст договору суд встановив, що його положеннями не визначено більш тривалий, ніж визначений частиною 6 ст.232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій.
Визначаючись відносно застосування частини 6 ст.232 ГК України до спірних правовідносин сторін, суд виходить з того, що відповідно до ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Отже, за загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (такі висновки викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.10.2025 у справі №920/51/23).
З огляду на те, що дія нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, що є однією з гарантій правової стабільності, враховуючи, що договір та відповідні цивільні права і обов'язки сторін (зокрема, обов'язок відповідача оплатити товар) виникли до втрати чинності Господарським кодексом України, до спірних правовідносин сторін із нарахування пені за порушення грошового зобов'язання слід застосовувати положення частини 6 ст.232 ГК України.
За розрахунком суду, здійсненим з урахуванням вимог частини 6 ст.232 ГК України, обґрунтованим та математично правильним є розмір пені у сумі 8 937,78грн, яка нарахована на суму заборгованості у розмірі 65 832,00грн у період з 01.08.2025 по 20.08.2025 та на суму заборгованості у розмірі 55 832,00грн у період з 21.08.2025 по 01.02.2026. У задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача 780,12грн пені суд відмовляє, у зв'язку з безпідставністю їх нарахування.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст.ст.76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Беручи до уваги викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Красота та Здоров'я" до ТОВ "Роял-Фарм" підлягають частковому задоволенню. Так, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: 55 832,00грн основного боргу, 8 937,78грн пені, 1 294,19грн інфляційних втрат та 943,41грн 3% річних. У задоволенні вимог в частині стягнення 780,12грн пені суд відмовляє, у зв'язку з безпідставністю їх нарахування.
Судові витрати за результатом розгляду справи.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено 3 328,00грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №28401 від 17.02.2026 (а.с.12).
Відповідно до пункту 2 частини 1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 9 ст.129 ГПК України передбачено, зокрема, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на наведені приписи законодавства, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача у зв'язку з неналежним виконанням ним договірних зобов'язань, з урахуванням мінімальної ставки судового збору, на відповідача покладається 3 328,00грн витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-Фарм" (Україна, 10008, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Житній Базар, будинок 8; код ЄДРПОУ 44585653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Красота та Здоров'я" (Україна, 61001, Харківська область, місто Харків, вулиця Сомівська, будинок 12-Б; код ЄДРПОУ 36226540):
- 55 832,00грн основного боргу,
- 8 937,78грн пені,
- 1 294,19грн інфляційних втрат,
- 943,41грн 3% річних,
- 3 328,00грн витрат по сплаті судового збору.
3. У іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 15.04.26
Суддя Кравець С.Г.
Направити:
1 - позивачу - електронний кабінет,
2 - відповідачу - електронний кабінет.