Рішення від 14.04.2026 по справі 904/2684/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2026м. ДніпроСправа № 904/2684/25 (904/124/26)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примака С.А. за участю секретаря судового засідання Скорик Н.О.

за позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"

про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з смертю сина на виробництві

в межах справи №904/2684/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК", м.Київ

до боржника Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання банкрутом

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

РУХ СПРАВИ

13.01.2026 до господарського суду від ОСОБА_1 надійшла позовна заява про відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю сина на виробництві.

Згідно Протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.01.2026 справу № 904/2684/25 (904/124/26) передано на розгляд судді Примака С.А.

Ухвалою господарського суду від 19.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.04.2026.

14.04.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі позивача та його представника.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарським процесуальним кодексом України.

З приводу дотримання судом прав відповідача під час розгляду даної справи слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Враховуючи вказане, ухвала суду від 19.01.2026 була направлена відповідачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду від 19.01.2026 вважається врученою відповідачу 22.01.2026, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Так, ухвалою суду від 19.01.2026, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (22.01.2026), граничним строком, з урахуванням частин 1, 2, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, для подання відзиву на позовну заяву було 06.02.2026.

Отже, станом на 14.04.2026 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2026, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи всі учасники справи були повідомлені належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.04.2026 прийнято рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач зазначає, що смерть її сина внаслідок нещасного випадку на виробництві спричинила для неї глибокі та тривалі моральні страждання. Втрата найближчої людини призвела до істотного порушення звичного життєвого укладу, втрати відчуття стабільності, безпеки та життєвої перспективи, оскільки життєві плани та очікування позивача були тісно пов'язані з життям і майбутнім її сина. Після його загибелі позивач перебуває у стані постійного душевного болю, тривоги та психологічної напруги, що проявляється у відчутті спустошеності, втраті життєвих орієнтирів, емоційній ізоляції та неможливості відновити звичний спосіб життя. Крім того, смерть сина спричинила глибокі зміни у її внутрішньому сприйнятті себе та світу, оскільки роль матері, яка була однією з центральних складових її життя, фактично втратила своє змістовне наповнення. За твердженням позивача, такі страждання є тривалими, істотно вплинули на якість її життя та зумовлюють необхідність їх справедливого грошового відшкодування.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарського процесуального кодексу України.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі

Предметом доказування по даній справі є встановлення факту порушення прав позивача, наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заподіяними стражданнями, а також розміру цих страждань.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідно до акту від 10.12.2025 (форми Н-1/П) розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/стався) 03.07.2025 о 04 год. 10 хв. на АТ "Криворізький залізорудний комбінат" затвердженого Т.в.о. начальника Південо-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Бланк С.В. (далі - акт розслідування) вбачається, що ОСОБА_2 працював прохідником шахти "Криворізька" АТ "Кривбамзалізрудком".

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - загинув, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 08.07.2025.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 1559 від 04.07.2025, смерть ОСОБА_2 настала внаслідок нещасного випадку у зв'язку з виробництвом. Причина смерті: випадкове отруєння та дія інших газів та випарів. Х 47.6.

Відповідно до пункту 7 акту розслідування, нещасний випадок з прохідником шахти "Криворізька" АТ "Кривбамзалізрудком" ОСОБА_2 визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.

Згідно пункту 8 акту розслідування, особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці:

- ОСОБА_3 , майстер гірничий дільниці №3 шахти "Криворізька" АТ "Кривбасзалізрудком";

- ОСОБА_2 , прохідник дільниці №3 шахти "Криворізька" АТ "Кривбасзалізрудком";

- ОСОБА_4 , прохідник дільниці №3 шахти "Криворізька" АТ "Кривбасзалізрудком";

- ОСОБА_5 , заступник начальника дільниці №3 шахти "Криворізька" АТ "Кривбасзалізрудком";

- ОСОБА_6 , начальник дільниці №2 шахти "Криворізька" АТ "Кривбасзалізрудком";

- ОСОБА_7 , заступник головного інженера з виробництва шахти "Криворізька" АТ "Кривбасзалізрудком";

- ОСОБА_8 , головний інженер шахти "Криворізька" АТ "Кривбасзалізрудком";

- ОСОБА_9 , директор шахти "Криворізька" АТ "Кривбасзалізрудком";

- ОСОБА_10 , технічний директор АТ "Кривбасзалізрудком".

Відповідно до пункту 5 акту розслідування встановлені причини настання нещасного випадку:

Основна: організаційна - невиконання посадових обов'язків:

- порушено вимоги пунктів 2.4, 2.8, 2.12, 2.18, 2.33, 2.37 «Посадової інструкції майстра гірничого дільниці нарізних робіт», затвердженої Членами Правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» та введеної в дію наказом від 12.06.2018 №2770;

- порушено вимоги пунктів 2.3, 2.9, 2.15, 2.17, 2.32, 2.33, 2.34, 2.40, 2.48 «Посадової інструкції заступника начальника дільниці нарізних робіт», затвердженої Членами Правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» та введеної в дію наказом від 07.06.2018 №2693, вимоги статті 13 Закону України №2694-XII, статті 19 Закону України №1127-XIV, пунктів 1, 8, 15 розділу IІ, пункту 1 глави 2 розділу IIІ, пункту 1 глави 2 розділу IV НПАОП 0.00-1.77-16 «Правила безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом»;

- порушено вимоги пунктів 2.9, 2.36 «Посадової інструкції начальника дільниці нарізних робіт», затвердженої Членами Правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» та введеної в дію наказом від 12.06.2018 №2770, статті 13 Закону України №2694-XII, статті 19 Закону України №1127-XIV, пункту 4 глави 1 розділу IV НПАОП 0.00-1.77-16 «Правила безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом»;

- порушено вимоги пунктів 2.3, 2.11, 2.19, 2.21 «Посадової інструкції заступника головного інженера з виробництва», затвердженої Членами Правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» та введеної в дію наказом від 28.01.2016 №163, вимоги статті 13 Закону України №2694-XII, статті 19 Закону України №1127-XIV, пунктів 1, 8, 15 розділу ІI, пункту 1 глави 2 розділу III, пункту 1 глави 2 розділу IV НПАОП 0.00-1.77-16 «Правила безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом»;

- порушено вимоги пунктів 2.14, 2.15, 2.19, 2.53, 2.65, 2.67, 2.82 «Посадової інструкції головного інженера», затвердженої Членами Правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» та введеної в дію наказом від 26.10.2015 №2339, вимоги статті 13 Закону України №2694-XII, статті 19 Закону України №1127-XIV, пунктів 1, 8, 15 розділу IІ, пункту 1 глави 2 розділу III, пункту 1 глави 2 розділу IV НПАОП 0.00-1.77-16 «Правила безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом»;

- порушено вимоги пунктів 2.29, 2.30, 2.49, 2.72 «Посадової інструкції директора шахти», затвердженої Членами Правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» та введеної в дію наказом від 13.05.2014 №1033, вимоги статті 13 Закону України №2694-XII, статті 19 Закону України №1127-XIV, пунктів 1, 8, 15 розділу II, пункту 2 глави 3 розділу III, пункту 1 глави 2 розділу IV НПАОП 0.00-1.77-16 «Правила безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом»;

- порушено вимоги пунктів 2.6.1, 2.6.3, 2.94, 2.9.13, 2.9.15, 2.11.3, 2.11.4 «Посадової інструкції технічного директора», затвердженої Головою Правління ПАТ «Кривбасзалізрудком» та введеної в дію наказом від 23.10.2012 №1366.

Супутні: * організаційна - невиконання вимог інструкцій з охорони праці:

- порушено вимоги пунктів 1.1.4, 1.1.6, 1.12.7.4, 1.12.7.5, 2.3.7, 2.7.1, 2.7.7, 3.8.1, 3.8.7, 3.8.15.4, 3.8.15.5, 3.8.15.9 інструкції з охорони праці №157-2025 для прохідника (учня прохідника), затвердженої наказом АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» від 30.05.2025 №339.

* технічна - неякісне розроблення або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об'єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, обладнання, устаткування тощо:

- порушено вимоги статті 18, статті 19 Закону України №1127-XIV, пункту 2 розділу II НПАОП 0.00-1.77-16 «Правила безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом», пункту 2.16 глави 2 НПАОП 0.00-1.01-85 «Єдині правила охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин».

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо моральної шкоди

Спір виник з приводу відшкодування моральної шкоди, завданою смертю особи, яка під час виконання своїх трудових обов'язків загинула.

Суд зазначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (частини перша та пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України встановлюють, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно з вимогами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом (частина друга статті 1167 ЦК України).

Зазначена норма встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також інших умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку між такою поведінкою і завданою шкодою та вини заподіювача (крім випадків відповідальності без вини).

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові дружині, батькам, усиновлювачам, дітям усиновленим, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю, згідно ч.2 ст.1168 ЦК України.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 1559 від 04.07.2025, смерть ОСОБА_2 настала внаслідок нещасного випадку у зв'язку з виробництвом. Причина смерті: випадкове отруєння та дія інших газів та випарів. Х 47.6.

Відповідно до пункту 7 акту розслідування, нещасний випадок з прохідником шахти "Криворізька" АТ "Кривбамзалізрудком" ОСОБА_2 визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону праці» охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про охорону праці» дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 27 вказаного закону встановлено, що нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 160 КЗпП України постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на роботодавця.

Отже, суд звертає увагу на те, що на роботодавця покладено обов'язок щодо здійснення контролю за додержанням всіма працівниками вимог нормативних актів про охорону праці.

Актом розслідування Н-1/П встановлено вину відповідача, в особі відповідних посадових осіб, які порушили законодавство з охорони праці, а отже і наявність підстав для відшкодування моральної шкоди.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Смерть сина, з яким у позивача були близькі стосунки, безумовно спричинила позивачу душевні страждання, змінився її звичайний уклад життя, внаслідок чого суд приходить до висновку про спричинення позивачці моральної шкоди, відшкодування якої покладає на відповідача.

При визначені розміру моральної шкоди, суд враховує обставини нещасного випадку, порушення інструкції з охорони праці, в тому числі загиблою ОСОБА_2 .

При цьому, слід зазначити, що допущене ОСОБА_2 порушення з охорони праці, а саме, що до початку роботи останній не переконався в безпечності стану вибою, не є підставою для відмови у відшкодуванні моральної шкоди роботодавцем та враховуються судом при визначені розміру такої шкоди, що узгоджується із правовою позицією висловленою у Постанові ВС від 16.06.2023року справа №592/13643/21 .

Судом також констатує, що втрата життєвих зв'язків позивача з рідною людиною є прямим причинним зв'язком між шкодою та протиправною поведінкою відповідача.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статей 1167, 1168 ЦК України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнали позивачі у справі, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням обставин, що мати втратила рідного сина, залишилися без його турботи і піклування, суд вважає за можливе стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю рідного сина, грошові кошти на користь ОСОБА_1 у розмірі 2 500 000,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовий збір

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" вбачається, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;

В даному випадку позивач звільнений від сплати судового збору.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3328,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подання даних позовних вимог, належний розмір судового збору складає 120 000,00 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково у сумі 2 500 000,00 грн, господарський суд вважає за необхідне стягнути несплачений судовий збір в розмірі 30 000,00 грн з відповідача безпосередньо на користь державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з смертю сина на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_1 ) моральну шкоду, у зв'язку з смертю сина на виробництві у розмірі 2 500 000,00 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 30 000,00 грн - судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14.04.2026.

Суддя С.А. Примак