Рішення від 02.04.2026 по справі 904/4734/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2026м. ДніпроСправа № 904/4734/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., за участю секретаря судового засідання Манастирного В.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом позивача-1: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

позивача-2: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

позивача-3: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3

позивача-4: ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4

позивача-5: ОСОБА_5 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5

позивача-6: ОСОБА_6 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6

позивача-7: ОСОБА_7 , АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7

до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», 51925, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Ясюковича Ігнатія, буд. 1, каб.22, код ЄДРПОУ 00191075

відповідача-2: ОСОБА_8 , АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів-1, 2: Компанія Barlenco LTD, Kyriakou Matsi, 46, Flat/Office 101, 1082, Nicosia, Cyprus

про стягнення збитків

за

зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», 51925, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Ясюковича Ігнатія, буд.1, каб. 22, код ЄДРПОУ 00191075

до відповідача-1: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

відповідача-2: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

відповідача-3: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3

відповідача-4: ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4

відповідача-5: ОСОБА_5 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5

відповідача-6: ОСОБА_6 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6

відповідача-7: ОСОБА_7 , АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Компанія Barlenco LTD, Kyriakou Matsi, 46, Flat/Office 101, 1082, Nicosia, Cyprus

про зобов'язання вчинити певні дії

Представники сторін:

від позивачів 1-7 за первісним позовом (відповідачів 1-7 за зустрічним позовом): Погрібна Світлана Олександрівна, адвокат

від відповідача-1 за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): Львов Андрій Леонідович, адвокат

від відповідача-2 за первісним позовом: не з'явився

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів-1, 2 за первісним позовом (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за зустрічним позовом): не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звернулися до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» та відповідача-2: ОСОБА_8 , в якій просять суд:

- стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», гр. ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі 2 897 359, 42грн, суму неотриманих дивідендів (з інфляційними втратами та 3% річних), нарахованих за результатами діяльності ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» в 2017, 2018, 2020 роках на загальну суму 1 092 506,62грн, відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 613 666, 30грн;

- стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», гр. ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі 2 770 295,91грн, суму неотриманих дивідендів (з інфляційними втратами та 3% річних), нарахованих за результатами діяльності ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» в 2017,2018,2020 роках на загальну суму 1 044 593,21грн, відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 586 754, 01грн;

- стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», гр. ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі 3 444 141,15грн, суму неотриманих дивідендів (з інфляційними втратами та 3% річних), нарахованих за результатами діяльності ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» в 2017,2018,2020 роках на загальну суму 1 298 680, 73грн, відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 729 475, 73грн;

- стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», гр. ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі 5 331 608,34грн, суму неотриманих дивідендів (з інфляційними втратами та 3% річних), нарахованих за результатами діяльності ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» в 2017,2018,2020 роках на загальну суму 2 010 387, 12грн, відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 1 129 244, 91грн;

- стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» , гр. ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі 6 051 570,05грн, суму неотриманих дивідендів (з інфляційними втратами та 3% річних), нарахованих за результатами діяльності ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» в 2017,2018,2020 роках на загальну суму 2 281 862,76грн, відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 1 281 734,18грн;

- стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» , гр. ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі 10 702 133,53грн, суму неотриманих дивідендів (з інфляційними втратами та 3% річних), нарахованих за результатами діяльності ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» в 2017,2018,2020 роках на загальну суму 4 035 448,61грн, відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 2 266 732,48грн;

- стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», гр. ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі 13 231 728,73грн, суму неотриманих дивідендів (з інфляційними втратами та 3% річних), нарахованих за результатами діяльності ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» в 2017, 2018, 2020 роках на загальну суму 4 989 281,91грн, відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 2 802 505,61грн;

- вирішити питання розподілу судових витрат.

Позовні вимоги позивачів 1-7 обґрунтовані тим, що відповідно до загальнодоступної інформації щодо ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" на час спірних відносин статутний капітал Товариства у розмірі 343 310 000,0 грн був поділений на 195 062 500 штук простих іменних акцій, номінальною вартістю 1,76 грн. У відповідності до структури власності ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" на час спірних відносин особою, якій прямо або опосередковано належить 100 % акцій Товариства, є PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY МЕТINVEST B.V. (ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТІНВЕСТ Б.В.), кінцевим бенефіціарним власником (контролером) цієї юридичної особи є гр. ОСОБА_8 . Згідно з виписками про стан рахунку в цінних паперах на час застосування сквізауту: позивач-1 володів простими іменними акціями емітента в кількості 14 890 штук; позивач-2 (як правонаступник ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_10 ), ОСОБА_11 ( НОМЕР_11 ), ОСОБА_12 (РНКОПП НОМЕР_12 ), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_13 ), ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_14 )) володів простими іменними акціями емітента в загальній кількості 14 237 штук; позивач-3 володів простими іменними акціями емітента в кількості 17 700 штук: - позивач-4 (як правонаступник ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_15 ), ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_16 ), ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_17 ), ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_18 ), ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_19 ), ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_20 ) володів простими іменними акціями емітента в загальній кількості 27 400 штук; позивач-5 володів простими іменними акціями емітента в кількості 31 100 штук; позивач-6 володів простими іменними акціями емітента в кількості 55 000 штук; позивач-7 (як правонаступник ОСОБА_21 (РНОКПП НОМЕР_21 ), ОСОБА_22 (РНОКПП НОМЕР_22 ), ТОВ "Запорізьке регіональне зовнішньоекономічне агентство" (ЄДРПОУ 05584023), ОСОБА_23 (РНОКПП НОМЕР_23 ), ОСОБА_24 (РНОКПП НОМЕР_24 ), ОСОБА_25 (2196702816), ОСОБА_26 (2867711496), ОСОБА_27 (2602003162), ОСОБА_28 (РНОКПП НОМЕР_25 )) володів простими іменними акціями емітента в загальній кількості 62 600 штук 18.05.2018 з рахунків позивачів 1-7 в цінних паперах ці акції були списані та переведені на рахунок в цінних паперах за № 300517-СY 20003532 Компанії BARLENCO LTD, відкритий в ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" відповідно до заявленої Компанією Барленко ЛТД Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" від 05.05.2018 (далі - вимога). Позивачі 1-7 звернулися до ПАТ "ПУМБ" із заявами на видачу готівки з рахунків ескроу та отримали грошові кошти в наступних розмірах: позивач-1 в сумі 223 350,00 грн (15,00 грн * 14 890 штук); позивач-2 в сумі 213 555,00 грн (15,0 грн. * 14 237 штук); позивач-3 в сумі 265 500,00 грн (15,00 грн * 17 700 штук); позивач-4 в сумі 411 000,00 грн (15,00 грн * 27 400 штук); позивач-5 в сумі 466 500,00 грн (15,00 грн * 31 100 штук); позивач-6 в сумі 825 000,00 грн (15,00 грн * 55 000 штук); позивач-7 в сумі 1020000,00 грн. (15,00 грн * 68 000 штук). Після списання акцій ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" позивачі 1-7 отримали грошові кошти в якості компенсації за примусово вилучені акції ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод", однак не погоджуються з розміром визначеної ціни, за якою у них було примусово вилучені акції вказаного емітента. Позивачі 1-7 вважають, що у них є право на солідарне стягнення суми компенсації (з інфляційними втратами та 3 % річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України) за примусово вилучені акції ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод", суми неотриманих дивідендів (з інфляційними втратами та 3% річних), нарахованих за результатами діяльності ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" в 2017, 2018, 2020 роках, а також відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025 справу № 904/4734/25 передано на розгляд судді Перовій О.В.

26.08.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивачів-1-7 - адвоката Погрібної Світлани Олександрівни надійшла заява про сплату судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 у справі № 904/4734/25 відмовлено у задоволенні клопотання позивача-6: ОСОБА_6 про зменшення розміру судового збору, позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу-6: ОСОБА_6 та позивачу-7: ОСОБА_7 строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: позивачу-6: ОСОБА_6 надати докази доплати судового збору у розмірі 186 659,40грн; позивачу-7: ОСОБА_7 надати докази доплати судового збору у розмірі 4 754,50грн; позивачу-7: ОСОБА_7 надати пояснення стосовно визначеного у пункті 7 прохальної частини позовної заяви відповідачем - ПРИВАТНОЇ КОМПАНІЇ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “МЕТІНВЕСТ Б.В.» (PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY МЕТINVEST B.V.) (номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 24321697).

05.09.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивачів-1-7 - адвоката Погрібної Світлани Олександрівни надійшла заява про усунення недоліків, якою додані докази доплати судового збору позивачами-6 та 7.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.09.2025 о 15:30год.

11.09.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в якій просить суд:

- визнати припиненими належним виконанням:

* зобов'язання з обов'язкового продажу належних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) акцій Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» (код за ЄДРПОУ 00191075, місцезнаходження: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Ясюковича Ігнатія, буд. 1, каб. 22) у кількості 14 890 штук за публічною безвідкличною вимогою Компанії Barlenco LTD вх.№ 11/09/371 від 07.05.2018;

* зобов'язання з обов'язкового продажу належних ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) акцій Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» (код за ЄДРПОУ 00191075, місцезнаходження: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Ясюковича Ігнатія, буд. 1, каб. 22) у кількості 14 237 штук за публічною безвідкличною вимогою Компанії Barlenco LTD вх.№ 11/09/371 від 07.05.2018;

* зобов'язання з обов'язкового продажу належних ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) акцій Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» (код за ЄДРПОУ 00191075, місцезнаходження: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Ясюковича Ігнатія, буд. 1, каб. 22) у кількості 17 700 штук за публічною безвідкличною вимогою Компанії Barlenco LTD вх.№ 11/09/371 від 07.05.2018;

* зобов'язання з обов'язкового продажу належних ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) акцій Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» (код за ЄДРПОУ 00191075, місцезнаходження: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Ясюковича Ігнатія, буд. 1, каб.22) у кількості 27 400 штук за публічною безвідкличною вимогою Компанії Barlenco LTD вх. № 11/09/371 від 07.05.2018;

* зобов'язання з обов'язкового продажу належних ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ) акцій Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» (код за ЄДРПОУ 00191075, місцезнаходження: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Ясюковича Ігнатія, буд. 1, каб. 22) у кількості 31 100 штук за публічною безвідкличною вимогою Компанії Barlenco LTD вх.№ 11/09/371 від 07.05.2018;

* зобов'язання з обов'язкового продажу належних ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ) акцій Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» (код за ЄДРПОУ 00191075, місцезнаходження: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Ясюковича Ігнатія, буд. 1, каб. 22) у кількості 55 000 штук за публічною безвідкличною вимогою Компанії Barlenco LTD вх.№ 11/09/371 від 07.05.2018;

* зобов'язання з обов'язкового продажу належних ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ) акцій Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» (код за ЄДРПОУ 00191075, місцезнаходження: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Ясюковича Ігнатія, буд. 1, каб. 22) у кількості 68 000 штук за публічною безвідкличною вимогою Компанії Barlenco LTD вх.№ 11/09/371 від 07.05.2018;

- визнати відсутнім:

* право ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на отримання дивідендів від Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» (ЄДРПОУ 00191075) у розмірі 175 569, 37 грн за 2017 рік, у розмірі 206 457,90 грн за 2018 рік та у розмірі 180 519, 95 грн за 2020 рік;

* право ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на отримання дивідендів від Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» (ЄДРПОУ 00191075) у розмірі 167 869,79 грн за 2017 рік, у розмірі 197 403,70 грн за 2018 рік та у розмірі 172 603,26 грн за 2020 рік;

* право ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на отримання дивідендів від Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» (ЄДРПОУ 00191075) у розмірі 208 702,34 грн за 2017 рік, у розмірі 245 420,07 грн за 2018 рік та у розмірі 214 587,18 грн за 2020 рік;

* право ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на отримання дивідендів від Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» (ЄДРПОУ 00191075) у розмірі 323 075,94 грн за 2017 рік, у розмірі 379 915,81 грн за 2018 рік та у розмірі 332 185,80 грн з 2020 рік;

* право ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на отримання дивідендів від Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» (ЄДРПОУ 00191075) у розмірі 366 702,98 грн за 2017 рік, у розмірі 431 218,31грн за 2018 рік та у розмірі 377 043,01 грн за 2020 рік;

* право ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на отримання дивідендів від Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» (ЄДРПОУ 00191075) у розмірі 648 510,09 грн за 2017 рік, у розмірі 762 604,73 грн за 2018 рік та у розмірі 666 796,32 грн за 2020 рік;

* право ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на отримання дивідендів від Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» (ЄДРПОУ 00191075) у розмірі 801 794,30 грн за 2017 рік, у розмірі 942 856,76 грн за 2018 рік та у розмірі 824 402,72 грн за 2020 рік;

- стягнути з відповідачів за зустрічним позовом судові витрати.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач зазначає, що його зобов'язання перед відповідачами 1-6, що виникли під час примусового продажу акцій ПАТ “Авдіївський коксохімічний завод» припинились у зв'язку з повним та належним виконанням учасниками спірної процедури сквіз-аут своїх обов'язків; наявні підстави для визнання відсутнім права відповідачів на отримання дивідендів за 2017, 2018, 2020 роки, оскільки на час виплати ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» таких дивідендів відповідачі не були акціонерами емітента. Крім того позивач зазначив що дивіденди за 2017 рік є складовою власного капіталу, тому у вартості примусово вилучених акцій знаходиться нерозподілений прибуток, який є джерелом виплати дивідендів.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2025 зустрічну позовну заяву у справі № 904/4734/25 передано на розгляд судді Перовій О.В.

12.09.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача за зустрічним позовом - Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» - адвоката Львова Андрія Леонідовича надійшла заява, якою просить суд продовжити процесуальний строк для надання відзиву на позовну заяву на 10 днів до 30.09.2025 включно та долучити до матеріалів справи копію платіжної інструкції № 4500037465 від 11.09.2025 про сплату судового збору за подання зустрічної позовної заяви у розмірі 33 913,60грн.

Водночас у зустрічній позовній заяві представник позивача за зустрічним позовом - Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» - адвокат Львов Андрій Леонідович просить суд залучити Компанію Barlenco LTD (Kyriakou Matsi, 46, Flat/Office 101, 1082, Nicosia, Cyprus) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» постановлено прийняти до розгляду разом із первісним позовом.

У підготовче засідання з'явились представники позивачів 1-7 за первісним позовом та відповідача-1 за первісним позовом. Відповідач-2 за первісним позовом у підготовче засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, по місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений шляхом направлення на його адресу копій ухвал від 05.09.2025 та 16.09.2025 рекомендованою поштою. До суду повернувся поштовий конверт з копіями ухвал суду від 05.09.2025 та 16.09.2025, направлений на адресу відповідача-2 з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання".

У підготовчому засіданні 25.09.2025 судом постановлено ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача-1 за первісним позовом про продовження процесуального строку на надання відзиву строком на 10 днів, задоволення усного клопотання представників позивачів 1-7 за первісним позовом про відкладення розгляду справи, продовження строку проведення підготовчого засідання на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 29.10.2025 об 11 год 00 хв, що занесено до протоколу судового засідання.

01.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 за первісним позовом - Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» - адвоката Львова Андрія Леонідовича надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд витребувати від ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 докази оплати прав вимоги та залучити до участі у справі № 904/4734/25 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Компанію Barlenco LTD (Реєстраційний номер HE 221823, Kyriakou Matsi, 46, Flat/Office 101, 1082, Nicosia, Cyprus). Також відповідач-1 за первісним позовом просить суд:

- закрити провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства);

- закрити провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_8 та ПАТ "АКХЗ" про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку жодного судочинства;

- відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_8 та ПАТ "АКХЗ" про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру);

- застосувати наслідки спливу строків позовної давності та відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_8 та ПАТ "АКХЗ" про стягнення санкції у вигляді подвійної ціни обов'язкового продажу акцій.

Відповідач-1 за первісним позовом зазначає, що 23.10.2020 року Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз проведено судово-економічну експертизу ринкової вартості акції ПАТ "АКХЗ"; в ході проведення експертизи використано порівняльний та дохідний оціночні підходи; за результатами експертизи встановлено, що ринкова вартість акції складає 13,00 грн, що свідчить про те, що ціна обов'язкового продажу акцій ПАТ "АКХЗ" (15,00 грн) перевищує справедливу вартість акції. Також, ринкова вартість акцій ПАТ "АКХЗ" у розмірі 13,00 грн підтверджується висновком експерта № 48473 від 07.02.2023 ННЦ "Інститут судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса" за результатами проведення судової економічної експертизи за матеріалами господарської справи № 905/1926/18. Таким чином, висновки наведених судових експертиз про ринкову вартість акції ПАТ "АКХЗ" у розмірі 13,00 грн за стандартом "вірогідності доказів" переважує твердження та припущення позивачів 1-7 за первісним позовом про заниження ринкової вартості акції. Відповідач-1 вважає, що позивачами 1-7 за первісним позовом не доведено факту порушення своїх прав та інтересів; не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення компенсації, а також похідні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, нарахованих на відповідні суми; заявлена до стягнення санкція у вигляді подвійної ціни акцій (подвійної справедливої ціни акцій) також не підлягає задоволенню, оскільки законодавством України не встановлена така відповідальність; також не вбачаються підстави для застосування статті 1214 Цивільного кодексу України в частині стягнення дивідендів та відповідно і відсутні підстави для застосування відповідальності за порушення грошового зобов'язання відповідно до правил встановлених статтею 625 ЦК України; а також відсутні підстави для нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами , нараховані на суму компенсації у розмірі облікової ставки НБУ на підставі статті 1048 ЦК України.

07.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представників відповідачів 1-7 за зустрічним позовом надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві представник відповідачів 1-7 за зустрічним позовом заперечує проти задоволення зустрічного позову, обґрунтовуючи тим, що:

- у зв'язку з неправильно визначеною ринковою вартістю акцій ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" з метою примусового викупу акцій емітента, заявник вимоги не в повному обсязі перерахував грошові кошти на ескроу рахунки, тому міноритарні акціонери отримали компенсації не в повному обсязі, отже не можуть бути визнані припиненими зобов'язання в процедурі сквіз-ауту ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод";

- оскільки у даній справі спір пов'язаний саме з невиконанням відповідачами-1, 2 за первісним позовом, як єдиної економічної групи, в повному обсязі своїх зобов'язань перед власниками акцій ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" у цій справі щодо компенсації в повному обсязі вартості акцій хоча б на рівні балансової вартості чистих активів, то немає підстав для визнання зобов'язань припиненими;

- для визначення справедливої вартості примусово вилучених акцій на рівні балансової вартості чистих активів використовувався показник "власний капітал" за 2017 рік, проте загальні збори акціонерів ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" приймали рішення про виплату дивідендів за результатами роботи Товариства в 2018, 2020 роках. Тобто за вказані роки дивіденди не включались до нерозподіленого прибутку, який був складовим власного капіталу для розрахунку балансової вартості чистих активів Товариства за 2017 рік;

- питання щодо відповідності гр. ОСОБА_8 статусу "належний відповідач" вже було розглянуто Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду та надано відповіді і в тому числі щодо застосування доктрини "підняття корпоративної вуалі";

- у емітента - ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод", заявника вимоги - Компанії Барленко ЛТД, учасника Договору про спільну діяльність - Компанії ОСОБА_29 та кінцевого бенефіціарного власника групи юридичних осіб - гр. ОСОБА_8 існує солідарний обов'язок перед міноритарними акціонерами з доплати компенсації вартості акцій, примусово викуплених у Позивачів в процедурі обов'язкового продажу акцій ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" (сквіз-аут) до рівня справедливої ціни, він є неподільним, зумовлений спільними діями зазначених осіб щодо примусового викупу акцій по заниженій вартості (солідарна відповідальність).

09.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача за зустрічним позовом - Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" - адвоката Львова Андрія Леонідовича надійшла заява, якою просить суд встановити ПАТ “Авдіївський коксохімічний завод» строк для подачі відповіді на відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву (але не пізніше 21.10.2025).

13.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 за первісним позовом - Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» - адвоката Львова Андрія Леонідовича надійшла заява про витребування доказів у ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 доказів оплати прав вимоги та виписок з рахунку в цінних паперах.

14.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника 1-7 за первісним позовом надійшла відповідь на відзив відповідача-1 за первісним позовом, в якому зазначає, що наглядові ради емітентів разом із заявниками Публічних безвідкличних вимог знали дійсну вартість акцій емітентів; рівні права акціонерів щодо отримання дивідендів означають також і право отримувати дивіденди одночасно всіма акціонерами, незалежно від їх статусу; законодавством визначено право покупця на отримання процентів за користування чужими грошовими коштами у випадку неповної оплати за проданий товар; відповідач-1, 2 діяли як єдина економічна група і взаємопов'язаними сукупними діями з єдністю намірів в інтересах свого кінцевого бенефіціарного власника заподіяли позивачам збитки, а саме у позивачів примусово вилучили (конфіскували/змусили продати) майно з неповною оплатою за нього, в той час як кінцевий бенефіціарний власник отримав це майно (акції), тобто безпідставно збагатився за рахунок акцій, за які було сплачено не в повному обсязі. Представник позивачів 1-7 за первісним позовом просить суд задовольнити у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , поданого до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", гр. ОСОБА_8 про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за статтями 1212, 1214 ЦК України.

16.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 за первісним позовом - Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" - адвоката Львова Андрія Леонідовича надійшло клопотання, в якому просить суд встановити строк для подання заперечень проти відповіді на відзив у справі № 904/4734/25 протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання відповіді на відзив до 28.10.2025 включно.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2025 у справі № 904/4734/25 задоволено заяви Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» про встановлення строку для подання відповіді на відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву (але не пізніше 21.10.2025), про встановлення строку для подачі заперечень проти відповіді на відзив у справі № 904/4734/25 протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання відповіді на відзив до 28.10.2025 включно, встановлено позивачу за зустрічним позовом - Приватному акціонерному товариству “Авдіївський коксохімічний завод» строк для подання відповіді на відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву (але не пізніше 21.10.2025), продовжено процесуальний строк відповідачу-1 за первісним позовом - Приватному акціонерному товариству “Авдіївський коксохімічний завод», встановлений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2025, на подання заперечень на відповідь на відзив до 28.10.2025 включно.

22.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача за зустрічним позовом - Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» - адвоката Львова Андрія Леонідовича надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що Товариством надано, а акціонерами не спростовані докази перерахування заявником публічної безвідкличної вимоги на рахунок умовного зберігання (ескроу) коштів в рахунок ціни обов'язкового продажу акцій. Таким чином, зобов'язання з обов'язкового продажу акцій акціонерів припинене належним виконанням. Вказане в свою чергу свідчить про наявність підстав для задоволення зустрічного позову. Це в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні первісного позову акціонерів в частині стягнення компенсації, інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих на суму компенсації, санкції за порушення процедури обов'язкового продажу акцій. Перерахування належних акціонерам акцій на рахунок в цінних паперах Компанії Barlenco LTD мало місце у травні 2018 року, акціонери не мали у власності акції станом на дату ухвалення рішень про виплату дивідендів та виплату дивідендів.

27.10.2025 до канцелярії суду через систему “Електронний суд» від представника позивачів 1-7 надійшла заява про витребування доказів у Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» копії протоколів загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», якими були прийняті рішення про виплату дивідендів за результатами роботи Товариства в 2018, 2020 роках, балансів форми № 1 Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки.

27.10.2025 до канцелярії суду через систему “Електронний суд» від представника позивачів 1-7 за первісним позовом надійшла заява про долучення до матеріалів справи методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса", зареєстрованої МЮУ 29.01.2016 реєстраційний код 0.1.18., а також протоколу річних Загальних зборів акціонерів ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" від 27.04.2018 №25.

28.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивачів 1-7 за первісним позовом надійшли пояснення.

28.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 за первісним позовом надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що позивачами 1-7 за первісним позовом не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження визначення ринкової (справедливої) ціни акції на підставі трьох методів (витратний (майновий - для оцінки об'єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів), дохідний та порівняльний. Крім того, 05.07.2021 рішенням Господарського суду Донецької області у справі № 905/641/21 підтверджено, що зобов'язання ТОВ "Оціночний стандарт" щодо визначення ринкової вартості акцій ПАТ "АКХЗ" було виконано належним чином. Сам по собі факт незгоди з визначеною ринковою вартістю цінних паперів з одночасним бажанням отримати максимальний прибуток не дає право стверджувати про наявність недобросовісної поведінки ПАТ "АКХЗ" та порушених прав позивачів 1-7 за первісним позовом.

У підготовче засідання з'явились представник позивачів 1-7 за первісним позовом та відповідача-1 за первісним позовом. Відповідач-2 за первісним позовом у підготовче засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, по місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений шляхом направлення на його адресу копії ухвали від 25.09.2025 рекомендованою поштою. До суду повернувся поштовий конверт з копією ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2025, направлений на адресу відповідача-2 за первісним позовом, з відміткою Укрпошти “за закінченням терміну зберігання».

У підготовчому засіданні 29.10.2025 оголошено перерву на 04.11.2025 о 10 год 15 хв, про що занесено до протоколу судового засідання.

30.10.2025 до канцелярії суду через систему “Електронний суд» від представника відповідача-1 за первісним позовом надійшли додаткові пояснення, в яких просить суд залишити без задоволення клопотання представника позивачів 1-7 про витребування доказів у ПАТ “Авдіївський коксохімічний завод» копії протоколів загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», якими були прийняті рішення про виплату дивідендів за результатами роботи Товариства в 2018, 2020 роках, балансів форми № 1 Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки, оскільки адвокатський запит був зроблений в порушення вимог частин першої та другої статті 81 ГПК України. Водночас ПАТ “Авдіївський коксохімічний завод» просить суд, у випадку задоволення заяви представника позивачів 1-7 за первісним позовом про витребування доказів, забезпечити судові витрати в порядку частини другої статті 125 ГПК України шляхом зобов'язання позивачів 1-7 оплатити попередньо (авансом) на депозитний рахунок суду витрати, пов'язані з витребуванням доказів.

У підготовче засідання з'явилися представник позивачів 1-7 за первісним позовом та відповідача-1 за первісним позовом. Відповідач-2 за первісним позовом у підготовче засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

04.11.2025 Господарським судом Дніпропетровської області постановлено ухвали про часткове задоволення клопотання представника позивача за зустрічним позовом - Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» - адвоката Львова Андрія Леонідовича про витребування доказів у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК; задоволення клопотання представника позивачів 1-7 за первісним позовом - адвоката Погрібної Світлани Олександрівни про витребування доказів у Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод»; задоволення клопотання представника відповідача-1 за первісним позовом - Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» - адвоката Львова Андрія Леонідовича про витребування у ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 доказів оплати прав вимоги та виписок з рахунку в цінних паперах від 01.10.2025 та 13.10.2025; про задоволення клопотання представника відповідача-1 за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» - адвоката Львова Андрія Леонідовича про залучення Компанії Barlenco LTD в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів-1, 2 за первісним позовом та на стороні позивача за зустрічним позовом та відкладено розгляд справи на 02.12.2025 об 11 год 00 хв.

04.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивачів 1-7 за первісним позовом надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, якою просить суд збільшити вимоги позивача-7: ОСОБА_7 та стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», гр. ОСОБА_8 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі 14 846 777,97 грн, суму неотриманих дивідендів (з інфляційними втратами та 3% річних), нарахованих за результатами діяльності ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» в 2017,2018,2020 роках на загальну суму 5 598 267,76 грн, відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 3 144 576, 15грн. В обґрунтування збільшення розміру таких вимог посилається на те. що ОСОБА_7 являється правонаступником прав та обов'язків колишніх власників простих іменних акцій ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" ОСОБА_30 , ОСОБА_22 , ТОВ "Запорізьке регіональне зовнішньоекономічне агентство", ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_28 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 в загальній кількості 76 300 штук

10.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивачів 1-7 за первісним позовом надійшли заяви про надання доказів надіслання процесуальних документів третій особі та на виконання ухвали суду від 04.11.2025 про витребування доказів.

11.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 за первісним позовом надійшла заява щодо відправки заяв по суті третій особі.

12.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивачів 1-7 за первісним позовом надійшло клопотання про витребування доказів.

13.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 за первісним позовом надійшла заява на виконання ухвали суду від 04.11.2025 про витребування доказів.

18.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 за первісним позовом надійшла заява про залишення без розгляду заяви представника позивача-7 про збільшення розміру позовних вимог, оскільки заява про збільшення розміру позовних вимог, яка ґрунтується на інших, ніж первісні, підставах та додатково поданих доказах - договорах відступлення права вимоги та підтверджуючих права власності на акції документах - є одночасною зміною предмета та підстав позову.

19.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача-7 за первісним позовом надійшли заперечення на заяву представника відповідача-1 за первісним позовом про залишення без розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог.

20.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивачів 1-7 за первісним позовом надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд зменшити позовні вимоги позивача-1: ОСОБА_1 , позивача-2: ОСОБА_2 , позивача-3: ОСОБА_3 , позивача-4: ОСОБА_4 , позивача-5: ОСОБА_5 та позивача-6: ОСОБА_6 та стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», гр. ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі 2 923 369, 26 грн, суму неотриманих дивідендів (з інфляційними втратами та 3% річних), нарахованих за результатами діяльності ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» в 2018, 2020 (1-ше півріччя) роках на загальну суму 456 215,75 грн, відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 647 959,28 грн; стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», гр. ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі 2 795 165,09 грн, суму неотриманих дивідендів (з інфляційними втратами та 3% річних), нарахованих за результатами діяльності ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» в 2018,2020 (1-ше півріччя) роках на загальну суму 436 208,44 грн, відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 619 543,06 грн; стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», гр. ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3 % річних) за примусово вилучені акції ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі 3 475 059,50 грн, суму неотриманих дивідендів (з інфляційними втратами та 3% річних), нарахованих за результатами діяльності ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» в 2018, 2020 (1-ше півріччя) роках на загальну суму 542 311,54 грн, відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 770 240,38грн; стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», гр. ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі 5 379 470,63 грн, суму неотриманих дивідендів (з інфляційними втратами та 3% річних), нарахованих за результатами діяльності ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» в 2018,2020 (1-ше півріччя) роках на загальну суму 839 510,52 грн, відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 1 192 349,51 грн; стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», гр. ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі 6 105 895,50 грн, суму неотриманих дивідендів (з інфляційними втратами та 3% річних), нарахованих за результатами діяльності ПАТ “Авдіївський коксохімічний завод» в 2018,2020 (1-ше півріччя) роках на загальну суму 952 875,08 грн, відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 1 353 360,21 грн; стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», гр. ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПАТ “Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі 10 798 207,47 грн, суму неотриманих дивідендів (з інфляційними втратами та 3% річних), нарахованих за результатами діяльності ПАТ “Авдіївський коксохімічний завод» в 2018,2020 (1-ше півріччя) роках на загальну суму 1 685 148,85 грн, відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 2 393 402,30 грн; стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», ПРИВАТНОЇ КОМПАНІЇ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “МЕТІНВЕСТ Б.В.» (PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY МЕТINVEST B.V.), гр. ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі 14 980 058,73 грн, суму неотриманих дивідендів (з інфляційними втратами та 3% річних), нарахованих за результатами діяльності ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» в 2018,2020 (1-ше півріччя) роках на загальну суму 2 337 761,05 грн, відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 3 320 301,74 грн. Заява про зменшення розміру позовних вимог за первісним позовом обґрунтована тим, що на позачергових загальних зборах акціонерного товариства 13.09.2021 було прийнято Рішення №8 єдиного акціонера ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" - Компанії ОСОБА_29 сплатити дивіденди за результатами роботи Товариства не за 2020 рік, а за 1-ше півріччя 2021 року. Крім того, нерозподілений прибуток за 2017 рік приймав участь у формуванні балансової вартості чистих активів за 2017 рік, який був взятий для розрахунку справедливої компенсації. Також як свідчить Рішення Загальних зборів акціонерів ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" від 30.04.2019 №1 розподілявся прибуток для виплати дивідендів не тільки за 2018 рік, однак і за інші минулі (2015,2016,2017) роки, тому до стягнення підлягають дивіденди не у розмірі 13,8655405318 грн., а у розмірі 5,292026 грн. із розрахунку на 1 акцію.

21.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшли письмові пояснення.

21.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшла заява про надання доказів направлення додаткових пояснень іншим учасникам справи.

27.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшли заперечення проти заяви про зменшення розміру позовних вимог, оскільки представник позивачів 1-7 за первісним позовом подано заяву, яка за своїм змістом є одночасно заявою про зменшення розміру та заявою про зміну підстав та предмету позову, збільшення періоду заборгованості.

Судове засідання, яке було призначене ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 на 02.12.2025 не відбулося у зв'язку з перебоями в роботі сервісу відеоконференцзв'язку "ЄСІТС" (різноманітні помилки на стороні сервера при завантаженні веб-сторінки сервісу), про що свідчить Акт Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2025.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2025 призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 17.12.2025 о 14 год 30 хв.

12.12.2025 до канцелярії суду від Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" надійшли документи, витребувані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025.

У підготовче засідання з'явився представник позивачів 1-7 та представники відповідача-1. Відповідач-2 у підготовче засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчить поштовий повернення від 16.12.2025 з відміткою "Укрпошти" "адресат відсутній". Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів-1, 2 за первісним позовом не з'явилася, явку повноважного представника не забезпечила, про місце, день та час судового засідання була належним чином повідомлена, причини неявки суду не повідомила.

Представник позивачів 1-7 просила суд прийняти до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог. Представники відповідача-1 заперечували проти задоволення заяви представника позивача про збільшення розміру позовних вимог та заяви про зменшення розміру позовних вимог. Представник позивачів 1-7 заявила усне клопотання про надання додаткового часу для надання пояснень з приводу суми позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2025 у справі № 904/4734/25 клопотання представника позивача за зустрічним позовом - Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» - адвоката Львова Андрія Леонідовича про витребування доказів у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» задоволено частково. Витребувано у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» докази виплати (платіжні інструкції, платіжні доручення, касові ордери, касові квитанції, інші аналогічні документи) ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ТОВ “Запорізьке регіональне зовнішньоекономічне агентство», ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_35 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 . Підготовче засідання відкладено на 13.01.2026 о 14 год 30 хв.

06.01.2026 до канцелярії суду від Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" надійшли документи, витребувані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2025.

07.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 за первісним позовом надійшло клопотання про долучення доказів.

12.01.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивачів 1-7 за первісним позовом надійшли письмові пояснення щодо заявлених заяв про збільшення та зменшення розміру позовних вимог за первісним позовом.

У підготовче засідання з'явилися представник позивачів 1-7 за первісним позовом та представник відповідача-1 за первісним позовом. Відповідач-2 за первісним позовом та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів-1, 2 за первісним позовом не з'явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені, причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2026 постановлено прийняти до розгляду заяви позивачів 1-7 за первісним позовом про збільшення та зменшення розміру позовних вимог, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 18.02.2026 о 14 год 30 хв, що занесено до протоколу судового засідання.

17.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивачів 1-7 за первісним позовом надійшла заява про здійснення розподілу судових витрат.

18.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 за первісним позовом надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

У підготовче засідання з'явилися представник позивачів 1-7 за первісним позовом, представники відповідача-1 за первісним позовом, відповідач-2 за первісним позовом та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів-1, 2 за первісним позовом не з'явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені, причини неявки суду не повідомили.

У судовому засіданні 18.02.2026 судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання у справі на 12.03.2026 об 11год 00хв, що занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання з'явилися представник позивачів 1-7 за первісним позовом та представник відповідача-1 за первісним позовом. Відповідач-2 за первісним позовом та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів-1, 2 за первісним позовом не з'явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені, причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2026 розгляд справи по суті відкладено на 02.04.2026 о 15 год 00 хв, що занесено до протоколу судового засідання.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 02.04.2026 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, № 4469/07, від 02.05.2013р., Папазова та інші проти України, № 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012р.).

З урахуванням режиму воєнного стану, повітряної тривоги, введення в м.Дніпро графіків відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстрілів об'єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді, а також кількість заяв і клопотань учасників справи, справу розглянуто у розумні строки.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство “Авдіївський коксохімічний завод» (далі - Товариство, ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод», емітент), є юридичною особою приватного права, статутний капітал якого становить 343 310 000,00 грн та поділений на 195 062 500 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 1,76 грн.

04.06.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" від 23.03.2017 № 1983-VIII, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом особа (особи, які діють спільно), яка станом на дату набрання чинності цим Законом є прямо або опосередковано з урахуванням кількості акцій, що належать їй або її афілійованим особам, вже є власником домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства (далі - заявник вимоги), має право застосувати положення статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" виключно в порядку та на умовах, визначених у цьому пункті.

За договором купівлі - продажу акцій від 26.04.2018 № БВ20180426/02-АК компанія BARLENCO LTD (далі - компанія Барленко ЛТД) набула у власність 550 000 акцій (0,11842%) Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод».

27.04.2018 між компанією Metinvest B.V. (далі - сторона 1), ПАТ "Фірма верхнього одягу "Фея" (сторона 2) та компанією Barlenсo Ltd (сторона 3) укладений договір, за умовами якого сторони визначили про володіння акціями Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» у розмірі 94,60034 % - компанія Metinvest B.V., ПАТ "Фірма верхнього одягу "Фея" у розмірі 0,28196 % та компанія Barlenсo Ltd у розмірі 0,11842 %, а також є афілійованими особами у розумінні пункту 1 частини першої статті 2 Закону "Про акціонерні товариства", оскільки сторони 2 і 3 договору перебувають під контролем компанії Metinvest B.V., кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є громадянин ОСОБА_8 (далі - відповідач-2).

30.04.2018 ПАТ “Авдіївський коксохімічний завод» отримало повідомлення від компанії Barlenсo Ltd від 27.04.2018, в якому було зазначено:

- 27.04.2018 компанія Barlenсo Ltd (далі - компанія Барленко ЛТД) разом з афілійованими особами, компанією Metinvest B.V (далі - компанія Метінвест Б.В., компанія Metinvest B.V) та ПАТ "Фірма верхнього одягу "Фея", стали власниками домінуючого контрольного пакету акцій ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод»;

- найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття, складає 15,00 грн за одну просту іменну акцію ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод";

- опосередкованого набуття права власності на акції ПАТ " Авдіївський коксохімічний завод" згідно з вимогами пункту 2 частини п'ятої статті 65-2 Закону "Про акціонерні товариства" не відбувалось;

- датою набуття домінуючого контрольного пакету акцій є 27.04.2018;

- депозитарною установою, в якій відкрито рахунок у цінних паперах компанії Барленко ЛТД є Публічне акціонерне товариство "ПУМБ" (далі - ПАТ "ПУМБ").

02.05.2018 ПАТ " Авдіївський коксохімічний завод» розмістило на своєму офіційному веб-сайті повідомлення про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій та офіційне його оприлюднення у загальнодоступній інформаційній базі Національної комісії цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР).

Рішенням наглядової ради ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" (протокол засідання від 30.04.2018 № 209) обрано ТОВ "Оціночний Стандарт" оцінювачем ринкової вартості акцій товариства станом на 26.04.2018 у зв'язку з необхідністю проведення оцінки ринкової вартості однієї простої іменної акції товариства станом на останній робочий день, що передує дню набуття домінуючого пакета акцій; надано дозвіл товариству на укладання з ТОВ "Оціночний Стандарт" договору про надання послуг щодо оцінки ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції товариства у складі пакетів загальної кількістю 4,99928 % від статутного фонду станом на 26.04.2018, з метою реалізації права обов'язкового продажу простих акцій акціонерами на вимоги особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій, тощо.

02.05.2018 директор ТОВ "Оціночний стандарт" Чепенко О.А. затвердив звіт про оцінку вартості однієї акції у складі пакетів загальної кількістю 4,99928 % від статутного фонду (далі - Звіт), згідно з яким ринкова вартість однієї акції ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" станом на 26.04.2018 становить 13,13 грн без податку на додану вартість.

04.05.2018 Громадська організація "Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів" надала рецензію на згаданий звіт, в якій зробила висновок, що звіт про оцінку класифікується за другою ознакою пункту 67 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (далі - Національний стандарт № 1), як такий, що в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки.

На адресу ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" від ПАТ "Українська біржа" надійшла інформація щодо середнього біржового курсу акцій Товариства за період з 26.01.2018 по 26.04.2018, який становить 9,6723 грн.

04.05.2018 наглядова рада ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" затвердила ринкову вартість однієї простої іменної акції у розмірі 13,13 грн (протокол засідання наглядової ради № 211). У рішенні наглядової ради зазначено, що ринкова вартість акцій визначена як найвища з вартості, визначеної суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Оціночний стандарт" станом на 26.04.2018 (останній робочий день, що передує дню набуття компанією ОСОБА_29 разом з афілійованими особами домінуючого контрольного пакету акцій Товариства), та середнього біржового курсу, розрахованого ПАТ "Українська біржа" за період з 26.01.2018 по 26.04.2018 (останні три місяці обігу акцій Товариства, що передують даті набуття Компанією ОСОБА_29 разом з афілійованими особами домінуючого контрольного пакету акцій Товариства).

04.05.2018 ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" надіслало повідомлення компанії Барленко ЛТД про затвердження ринкової вартості акцій станом на 26.04.2018 у розмірі 13,13 грн на виконання вимог статті 65-2 Закону "Про акціонерні товариства".

07.05.2018 ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" отримало від компанії Barlenco Ltd публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій у всіх власників акцій заводу, в якій була визначена ціна придбання акції на рівні 15,00 грн за одну просту іменну акцію. Відповідно до пункту 4 вимоги ціна придбання акцій визначена відповідно до частини п'ятої статті 10, статті 65-2 Закону "Про акціонерні товариства" як найвища з таких:

- найвища ціна акції, за якої заявник вимоги та/або його афілійована особи придбавали акції ПАТ " Авдіївський коксохімічний завод" протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" включно з датою набуття (15,00 грн.);

- ринкова вартість акцій ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" визначена суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність станом на останній робочий день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій - 26.04.2018 (13,13 грн);

- середній біржовий курс за останні три місяці, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" визначений ПАТ "Українська біржа" (9,6723 грн).

08.05.2018 ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" опубліковало на веб-сайті https://akhz.metinvestholding.com/ua/about/info, а також в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (далі - НКЦПФР) https://stockmarket.gov.ua// копію публічної вимоги, а також направило копію вимоги на адресу Центрального депозитарію цінних паперів.

17.05.2018 ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" направило компанії Barlenco Ltd повідомлення № 11/09/414 про надсилання 16.05.2018 кожному акціонеру заводу копії публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" (простими листами відповідно до переліку акціонерів, складеного Центральним депозитарієм цінних паперів станом на 10.05.2018).

Зазначені обставини встановлені у постанові Верховного Суду у складі суддів Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 15 червня 2022 року у cправі № 905/671/19.

Представник позивачів 1-7 зазначає, що на час, коли ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були акціонерами ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод", в подальшому Товариство прийняло рішення виплатити дивіденди у 2018, 2020 роках акціонерам ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод", однак їх не сплатило в зв'язку з примусовим викупом у них акцій Товариства у відповідності до статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" в процедурі сквіз-аут.

Дивіденди були нараховані та виплачені єдиному акціонеру ПАТ "Авдіївський коксохімічний комбінат" - Компанії ОСОБА_29 за рішенням річних загальних зборів акціонерів ПАТ "Авдіївський коксохімічний комбінат" від 27.04.2018 № 25 та позачергових загальних зборах від 13.09.2021.

Предметом спору у первісній позовній заяві є солідарне стягнення з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», гр. ОСОБА_8 суми компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПАТ “Авдіївський коксохімічний завод», суми неотриманих дивідендів (з інфляційними втратами та 3% річних), нарахованих за результатами діяльності ПАТ “Авдіївський коксохімічний завод» в 2018, 2020 роках, відсотків за користування чужими грошовими коштами на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач-1 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання припиненими належним виконанням зобов'язань з обов'язкового продажу акцій Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» за публічною безвідкличною вимогою Компанії Barlenco LTD вх.№ 11/09/371 від 07.05.2018, а також визнання відсутніми прав на отримання дивідендів від Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» за 2017, 2018 та 2020.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог за первісним позовом та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог з огляду на таке.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 15,16 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до частини першої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частини перша, друга, четверта статті 11 ГПК України).

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Таким чином, правомочності власника не є абсолютними, законом можуть встановлюватися певні обмеження здійснення права власності. Такі обмеження встановлюються з метою забезпечення балансу інтересів у суспільстві та здійснення майнових прав усіма суб'єктами права.

14 червня 1994 року було укладено Угоду про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами. Ця Угода передбачала процес зближення існуючого та майбутнього законодавства України із законодавством співтовариства. Україна зобов'язалася вживати заходи для забезпечення того, щоб її законодавство поступово було приведено у відповідність із законодавством співтовариства.

21 березня 2014 року підписано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода). Ця Угода була ратифікована Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII і є невід'ємною частиною українського законодавства. Відповідно до статті 480 Угоди додатки і протоколи до цієї Угоди є її невід'ємною частиною.

Додатком XXXIV до Глави 13 "Законодавство про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит" Розділу V "Економічне і галузеве співробітництво" Угоди передбачено, що Україна зобов'язується поступово наблизити своє законодавство до законодавства Європейського Союзу про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит у встановлені додатком терміни. У цьому додатку наведено й Директиву про поглинання. Згідно з графіком, зазначеним у додатку, положення цієї Директиви повинні бути впроваджені протягом 4 років з дати набрання чинності цією Угодою.

Виконуючи міжнародні зобов'язання України за Угодою, Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" від 23.03.2017 № 1983-VIII, яким доповнено Закон України "Про акціонерні товариства" (№514-VІ від 17.09.2008), зокрема, статтею 65-2, яка серед іншого встановлює порядок обов'язкового продажу акцій на вимогу особи, яка стала власником 95 і більше відсотків акцій товариства.

Пунктами 2, 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1983-VIII встановлено порядок обов'язкового продажу акцій на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій на дату набуття чинності вказаним Законом.

Таким чином, законодавцем встановлено дві окремі процедури реалізації права на обов'язковий продаж акцій для особи, яка вже є власником домінуючого контрольного пакета акцій на дату набрання чинності Законом України №1983-VIII та особи, яка стала власником домінуючого контрольного пакета акцій після набрання чинності Законом України №1983-VIII.

Стосовно особи, яка вже є власником домінуючого контрольного пакета акцій на дату набуття чинності вказаним Законом, то відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1983-VIII, протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом особа (особи, які діють спільно), яка станом на дату набрання чинності цим Законом є прямо або опосередковано з урахуванням кількості акцій, що належать їй або її афілійованим особам, власником домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства (далі - заявник вимоги), має право застосувати положення статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" виключно в порядку та на умовах, визначених у цьому пункті.

Для реалізації прав, передбачених статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", заявник вимоги зобов'язаний у строки, передбачені цим пунктом, подати товариству повідомлення про намір скористатися правами, передбаченими статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - повідомлення), і публічну безвідкличну вимогу відповідно до положень статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства". Заявник вимоги втрачає право скористатися положеннями статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі пропуску ним передбачених цим пунктом строків направлення і публікації повідомлення і публічної безвідкличної вимоги. Вимоги до повідомлення, передбаченого цим пунктом, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Товариство зобов'язано опублікувати повідомлення на своєму веб-сайті та у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом наступного робочого дня з дня його отримання.

Товариство не пізніш як за 25 робочих днів з дня отримання повідомлення має затвердити ціну обов'язкового продажу акцій та повідомити її заявнику вимоги.

Для цілей цього пункту ціною обов'язкового продажу акцій є:

щодо акцій товариств, акції яких включено до біржового реєстру - середній біржовий курс таких акцій на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення;

щодо акцій інших товариств - ринкова вартість акцій, визначена суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність станом на дату отримання товариством передбаченого цим пунктом повідомлення.

Заявник вимоги протягом 10 робочих днів з дня отримання від товариства повідомлення про затверджену ціну обов'язкового продажу акцій надсилає товариству публічну безвідкличну вимогу відповідно до положень статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства".

Таким чином, у процедурі примусового викупу акцій (сквіз-аут) власник домінуючого контрольного пакета вимагає від міноритарних акціонерів продати йому акції шляхом виставлення та надсилання товариству публічної безвідкличної вимоги. При цьому має бути визначена ціна обов'язкового продажу акцій, яка зазначається у публічній безвідкличній вимозі як ціна придбання акцій, тобто ціна, за якою власник домінуючого контрольного пакета акцій примусово вимагає від міноритарних акціонерів продати йому пакет акцій.

Положення статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" не були визнані неконституційними, однак Верховний Суд послідовно виснував, що спеціальний закон (Закон № 1983-VIII) є неякісним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №908/137/18, постанова Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19, постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 29.08.2024 у справі № 905/830/21).

Так, справа № 908/137/18 є першою, в якій Велика Палата Верховного Суду досліджувала спеціальний закон, яким імплементовані процедури сквіз-аут та селл-аут у національне законодавство. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 908/137/18 були надані універсальні правові висновки по основним питанням стосовно вітчизняних процедур сквіз-аут, а саме, щодо: неякісності спеціального закону; відсутності у спеціальному законі конкретних способів захисту для міноритарних акціонерів; переліку належних та ефективних способів захисту у подібних спорах; зазначено напрямки дослідження правомірності проведеної процедури сквіз-аут на будь-якому акціонерному товаристві, що збігались з трискладовим тестом Європейського суду з прав людини у спорах щодо порушення прав власності; визначено міноритарного акціонера слабкою стороною, яка потребує ефективного захисту в умовах неякісності спеціального закону, відсутності адміністративного контролю за правомірністю проведених процедур сквіз-аут, відсутності гарантій для міноритарного акціонера від зловживань мажоритарного акціонера, який замовляв залежним йому членам Наглядової ради акціонерного товариства встановлення ринкової вартості акцій при примусовому викупі за принципом "скільки не шкода", не враховуючи, що ціна викупу не може бути нижчою щонайменше балансової вартості чистих активів акціонерного товариства, поділеної на кількість акцій; були відокремлені поняття "ринкова вартість" і "справедлива ціна"; визначено про неможливість орієнтуватися на біржові ціни акцій в умовах відсутності повноцінного фондового ринку в нашій країні; - встановлено, що "справедлива ціна" може бути навіть вищою за "ринкову вартість", оскільки без волі власника у нього вилучають його власність тощо.

У процедурі примусового викупу акцій (сквіз-ауту) має бути визначена ціна обов'язкового продажу акцій, яка зазначається у публічній безвідкличній вимозі, як ціна придбання акцій, тобто ціна, за якою власник домінуючого контрольного пакета акцій примусово вимагає від міноритарних акціонерів продажу йому пакета акцій.

Водночас, відповідно до положень ч. 4 ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", за загальним правилом, заявник вимоги може подати до товариства публічну безвідкличну вимогу тільки після виконання нею дій, передбачених статтею 65 або 65-1 цього Закону, які регулюють придбання акцій, відповідно, приватного акціонерного товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій та публічного акціонерного товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій або значного контрольного пакета акцій.

Однак положення статті 65 Закону України "Про акціонерні товариства" не поширюються на особу (осіб, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій товариства з урахуванням кількості акцій, що належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій товариства, у разі, зокрема, якщо така особа на дату, передбачену частиною першою цієї статті, вже є власником контрольного пакета акцій з урахуванням кількості акцій, що належать їй та/або її афілійованим особам (частині дев'ята статті 65 Закону України "Про акціонерні товариства"). У частині першій зазначеної статті йдеться про дату укладення особою (особами, що діють спільно) договору, за наслідками виконання якого вона з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стане (прямо або опосередковано) власником контрольного пакета акцій приватного акціонерного товариства.

Частиною дев'ятою статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що заявник вимоги сплачує ціну акцій акціонерам шляхом перерахування грошових сум банківській установі, в якій заявником вимоги відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), бенефіціарами якого є акціонери, у яких придбаваються акції (їхні спадкоємці або правонаступники, або інші особи, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів).

Перерахування всього обсягу грошових сум у порядку, встановленому частиною дев'ятою цієї статті, є належним виконанням заявником вимоги зобов'язання щодо оплати акцій, що придбаваються (частина тринадцята статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства"). Центральний депозитарій цінних паперів протягом трьох робочих днів з дня отримання від товариства інформації про перерахування в повному обсязі грошових сум за акції, що придбаваються заявником вимоги, в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему, здійснює зняття обмеження, встановленого відповідно до частини десятої цієї статті, та забезпечує переведення депозитарними установами прав на відповідні акції з рахунків їхніх власників на рахунок заявника вимоги (частина чотирнадцята статті 65-2 цього Закону).

Тобто процедура примусового викупу акцій відповідно до статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" є таким правочином, в якому особа, що володіє домінуючим контрольним пакетом акцій, може впливати на спосіб визначення ціни акцій та набуває право власності на них унаслідок виконання вимог, визначених зазначеною нормою, тоді як міноритарний акціонер втрачає право власності на акції за відсутності свого волевиявлення, без будь-якого впливу на визначення ціни, та за відсутності законодавчого механізму здійснення спеціального контролю з боку суду або Комісії.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 65-3 Закону України "Про акціонерні товариства" кожний акціонер акціонерного товариства - власник простих акцій товариства, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження), після розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів або через особу, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку, інформації про набуття особою (особами, що діють спільно) права власності на домінуючий контрольний пакет акцій має право вимагати здійснення обов'язкового придбання належних йому акцій, щодо яких не встановлено обмеження (обтяження), особою (особами, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій. У такому разі особа (особи, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, зобов'язана придбати належні акціонерам акції у порядку, визначеному цією статтею. За загальним правилом ціна обов'язкового придбання акцій визначається відповідно до частин п'ятої-сьомої статті 65-2 цього Закону.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1983-VIII у разі якщо після набрання чинності цим Законом акціонер, який станом на дату набрання чинності цим Законом разом із акціями, що належать його афілійованим особам, є власником домінуючого пакета акцій, самостійно або через своїх афілійованих осіб здійснюватиме придбання акцій товариства (крім викупу акцій товариством відповідно до вимог статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства"), інші акціонери такого акціонерного товариства можуть скористатися правами, передбаченими статтею 65-3 Закону України "Про акціонерні товариства".

Згідно із положеннями зазначеного пункту в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, для цілей цього пункту ціною обов'язкового придбання акцій визначається найбільша з таких: 1) ціна, визначена відповідно до пункту 2 цього розділу; 2) найвища ціна акції, за якою власник домінуючого контрольного пакета здійснив придбання акцій після набрання чинності цим Законом.

Щодо справедливої ціни вартості акцій.

Для забезпечення єдності судової практики щодо застосування статей 8, 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", Палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 15 червня 2022 року у справі № 905/671/19 уточнила висновки, зроблені у вказаних вище постановах Верховного Суду, і зазначила, що поняття "справедлива вартість" означає не конкретну грошову суму (величину), а дотримання емітентом (наглядовою радою) передбаченого законом порядку визначення ринкової вартості акцій, який передбачає необхідність обрання найбільшої вартості, якщо ринкова вартість може бути розрахована за різними підходами та методами, та за відсутності вирішального впливу мажоритарного акціонера на рішення наглядової ради, яка обирає суб'єкта оціночної діяльності та затверджує ринкову вартість акцій, визначену таким суб'єктом. Наглядова рада може вважатися такою, що не знаходиться під впливом мажоритарного акціонера у випадку наявності у її складі незалежних директорів, які становлять більшість від такого складу на момент ухвалення рішення про затвердження ринкової вартості акцій.

Тобто, при сквіз-ауті ціною викупу має бути не середня ринкова (біржова) ціна, а найбільша з існуючих на ринку та визначених експертом за допомогою різних методів, і саме така ціна має вважатися справедливою.

Висновок щодо законності ухвалення рішення наглядової ради ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" від 04.05.2018 (протокол № 211) був зроблений у постанові Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №905/1926/18, яка стосувалася тих самих фактичних обставин справи (спір виник через примусовий викуп акцій ПрАТ "АКХЗ" у процедурі сквіз-аут).

У цій постанові Верховний Суд зазначив таке:

"5.31. ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" є приватним акціонерним товариством, відповідно на нього не поширюється вимога мати незалежних директорів у складі наглядової ради, передбачена статтею 53-1 Закону "Про акціонерні товариства".

5.32. Втім, те, що особа - член наглядової ради не є незалежним директором, не означає, що вона може діяти виключно в інтересах мажоритарного акціонера, бути лише його представником і діяти відповідно до наданих ним вказівок.

5.33. Ухвалюючи рішення про затвердження ринкової ціни акцій у 13,13 грн, члени наглядової ради усвідомлювали, що така вартість акцій є несправедливою. Суди попередніх інстанцій не перевірили належним чином аргументи позивача про явну (очевидну для будь-якої розумної особи) невідповідність затвердженої наглядовою радою ціни акцій їх справедливій (ринковій) вартості.

5.34. Наглядова рада Товариства знала, що відповідно до даних річної фінансової звітності Товариства за 2017 рік його власний капітал (чисті активи) складав більше 24 млрд. грн. (що за розрахунком позивача становить 54,97 грн. із розрахунку на одну акцію), нерозподілений прибуток - більше 7 млрд грн. (36,41 грн. - на одну акцію). Більш того, ці дані про активи Товариства містилися у Звіті про оцінку, з яким були ознайомлені члени наглядової ради перед затвердженням ринкової вартості акцій Товариства. За твердженням позивача, не спростованим відповідачем 1, лише дивіденди за 2017 рік, які були виплачені у 2018 році через декілька місяців після викупу його акцій, склали 11,79 грн. на акцію.

5.35. Таким чином, затверджена наглядовою радою Товариства ринкова вартість однієї акції у 13,13 грн. є вочевидь несправедливою, заниженою. Суди не надали належну правову оцінку аргументації позивача про несправедливість затвердженої відповідачем 1 оцінки і безпідставно відмовили позивачу у клопотанні про призначення експертизи для визначення справедливої (ринкової) вартості акцій, право власності на які перейшло від позивача до компанії "Барленко ЛТД" внаслідок проведеної процедури сквіз-аут.

5.36. Суди посилалися також на те, що при проведенні процедури сквіз-аут покупцем для розрахунків з акціонерами була обрана інша ціна, аніж ринкова вартість акцій, затверджена рішенням наглядової ради (13,13 грн.). Так, компанія "Барленко ЛТД" звернулася до ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" з публічною безвідкличною вимогою про придбання акцій усіх власників акцій акціонерного товариства за ціною 15 грн за акцію (найвища ціна акції, за якою Заявник вимоги та/або його афілійовані особи придбавали акції протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" включно з датою набуття). Але це відбулося саме через те, що наглядова рада знехтувала своїми обов'язками і затвердила вочевидь несправедливу ціну, визначену оцінювачем, як ринкову вартість акцій."

Колегія Верховного Суду у складі суддів Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду в постанові 15 червня 2022 року у справі № 905/671/19 зазначила, що факти, встановлені Верховним Судом у справі № 905/1926/18, для справи № 905/671/19, що розглядалась, не є преюдиціальними.

Разом з тим, колегія суддів зауважила, що чинне законодавство України не передбачає можливості подання акціонерами колективних позовів, що є істотною вадою національного процесуального законодавства. Особливістю процедури сквіз-аут є те, що внаслідок низки передбачених законом дій у значної кількості акціонерів товариства одночасно, шляхом єдиної для всіх публічної пропозиції, викупаються їх акції. Відтак у судових спорах щодо сквіз-ауту певного емітента фактичні обставини справи є майже однаковими. Водночас через вади процесуального законодавства, які не дозволяють акціонерам подати колективний позов, кожен акціонер має індивідуально у спорі з товариством кожен раз доводити ті факти і обставини, які вже були встановлені судом у іншій справі (але не є преюдиціальними через різний суб'єктний склад).

Втім, відсутність преюдиції не означає можливість встановлення судом у кожній справі правомірності чи неправомірності рішення наглядової ради, чи індивідуальної справедливої ціни для кожного акціонера (залежно від наданих сторонами доводів та доказів).

Розглядаючи спори щодо одного й того самого сквіз-ауту, щодо одного й того ж емітента, щодо тих самих рішень його органів, але за позовами різних акціонерів (доводи яких є майже ідентичними, різняться лише позовні вимоги), суди мають враховувати висновки Верховного Суду щодо правомірності рішень щодо затвердження ринкової вартості акцій. І якщо Верховний Суд дійшов висновку про істотне заниження ринкової ціни акцій ПАТ " Авдіївський коксохімічний завод", затвердженої рішенням наглядової ради від 04.05.2018 (протокол № 211), то суд у іншій справі не може зробити протилежний висновок про те, що ринкова ціна, встановлена тим самим рішенням наглядової ради, є справедливою для іншого міноритарного акціонера, адже це суперечитиме принципу правової визначеності та верховенству права, порушуватиме принцип однакового ставлення до акціонерів товариства.

Ухвалення судами у подібних справах щодо одного й того самого питання судових рішень із діаметрально протилежними правовими висновками (правовою оцінкою фактів) є неприпустимим у правовій державі.

Під час касаційного перегляду справи № 905/671/19 (яка стосувалася тих самих фактичних обставин справи (спір виник через примусовий викуп 18.05.2018 акцій ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод у процедурі сквіз-аут) колегія Верховного Суду у складі суддів Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду визначила розмір справедливої компенсації, у значенні частини п'ятої статті 41 Конституції України, частини третьої статті 321 ЦК, статті 1 Протоколу 1 Конвенції, яку міноритарний акціонер мав би отримати за одну акцію в результаті примусового викупу його акцій відповідно до положень статті 65-2 Закону "Про акціонерні товариства".

Як було встановлено судом у справі № 905/671/19, ринкова вартість акцій розрахована порівняльним методом, становить 13,00 грн, дохідним методом - 12,47 грн. Позивач надав розрахунок вартості акцій, проведений майновим методом (методом балансової вартості чистих активів) - 54,30 грн.

Отже, Верховний Суд під час касаційного перегляду справи № 905/671/19 визначив, що міноритарний акціонер ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" в результаті примусового викупу його акцій 18.05.2018 відповідно до положень статті 65-2 Закону "Про акціонерні товариства" має право на отримання компенсації за одну акцію у розмірі 54,30 грн, що дорівнює справедливій вартості однієї акції у пакеті акцій 100% від статутного капіталу ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод".

Такий висновок Верховного Суду у складі суддів Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду є обов'язковим до врахування судом під час розгляду цієї справи № 904/4734/25 і, як було зазначено вище, суд у цій справі не може зробити протилежний висновок про те, що ринкова ціна, встановлена тим самим рішенням наглядової ради, є справедливою для іншого міноритарного акціонера, адже це суперечитиме принципу правової визначеності та верховенству права, порушуватиме принцип однакового ставлення до акціонерів товариства.

Отже, справедливою ціною примусового викупу акцій ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" міноритарних акціонерів в процедурі сквіз-аут, що відбулась 18.05.2018, є 54,30 грн за одну акцію.

Ураховуючи викладене, господарський суд у межах даної справи визначає не ринкову вартість акцій як таку, а суму справедливої компенсації за примусово викуплені акції відповідно до статті 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", на отримання якої позивачі 1-7 за первісним позовом могли обґрунтовано розраховувати, із розрахунку 54,30 грн за акцію, виходячи з балансової вартості чистих активів Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод».

Щодо стягнення з відповідачів-1, 2 справедливої компенсації за примусово вилучені акції та встановлення її розміру на рівні подвійного розміру, стягнення втрат від інфляції грошових коштів, 3 % річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України та солідарного стягнення.

За змістом частини дев'ятої статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" заявник вимоги сплачує ціну акцій акціонерам шляхом перерахування грошових сум банківській установі, в якій заявником вимоги відкрито рахунок умовного зберігання (ескроу), бенефіціарами якого є акціонери, у яких придбаваються акції (їхні спадкоємці або правонаступники, або інші особи, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів). Заявник вимоги відкриває такий рахунок умовного зберігання (ескроу) не пізніше дати надсилання публічної безвідкличної вимоги.

Згідно із частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з виписками про стан рахунку в цінних паперах на час застосування сквіз-ауту:

- ОСОБА_1 володів простими іменними акціями емітента в кількості 14 890 штук;

- ОСОБА_2 (як правонаступник ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ) володів простими іменними акціями емітента в загальній кількості 14 237 штук;

- ОСОБА_3 володіла простими іменними акціями емітента в кількості 17 700 штук:

- ОСОБА_4 (як правонаступник ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ) володів простими іменними акціями емітента в загальній кількості 27 400 штук;

- ОСОБА_5 володів простими іменними акціями емітента в кількості 31 100 штук;

- ОСОБА_6 володів простими іменними акціями емітента в кількості 55 000 штук;

- ОСОБА_7 (як правонаступник ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ТОВ "Запорізьке регіональне зовнішньоекономічне агентство", ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ) володів простими іменними акціями емітента в загальній кількості 62 600 штук.

Компанією Barlenсo Ltd було придбано акції ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" міноритарних акціонерів в процедурі сквіз-аут, що відбулась 18.05.2018, за ціною 15,00 грн за одну акцію.

18.05.2018 з рахунків в цінних паперах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були списані акції та переведені на рахунок в цінних паперах за № 300517-СY 20003532 Компанії Барленко ЛТД, відкритий у ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - ПАТ "ПУМБ") відповідно до заявленої Компанією Барленко ЛТД Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" від 05.05.2018.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до ПАТ "ПУМБ" із заявами на видачу готівки з рахунків ескроу та отримали грошові кошти в наступних розмірах:

- ОСОБА_1 в сумі 223 350,0 грн (15,00 грн * 14 890 штук);

- ОСОБА_2 в сумі 213 555,00 грн (15,00 грн * 14 237 штук);

- ОСОБА_3 в сумі 265 500,00 грн (15,00 грн * 17 700 штук);

- ОСОБА_4 в сумі 411 000,00 грн (15,00 грн * 27 400 штук);

- ОСОБА_5 в сумі 466 500,00 грн (15,00 грн. * 31 100 штук);

- ОСОБА_6 в сумі 825 000,00 грн (15,00 грн * 55 000 штук);

- ОСОБА_7 в сумі 1 020 000,00 грн (15,00 грн * 68 000 штук).

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не погодились із розміром визначеної ціни, за якою у них було примусово вилучені акції.

Отже, оплату за примусово викуплені акції позивачі 1-7 мали право отримати у день списання з їх рахунків у цінних паперах акцій ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" - 18.05.2028. Тому прострочення виконання грошового зобов'язання починається з 19.05.2018.

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 03.02.2025 у справі № 910/8714/18 щодо правової природи вимог про стягнення справедливої компенсації за примусово вилучені акції зазначив:

"180. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків.

181. Як вже зазначалося, згідно пункту 8 частини другої статті 16 ЦК способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

182. Частинами першою, другою статті 22 ЦК передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

183. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (частина третя статті 22 ЦК).

184. Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

185. Згідно з частинами першою, другою статті 1190 ЦК особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

...195. Таким чином, застосування тих чи інших норм залежить від обґрунтування позивачем матеріальних та правових підстав позову.

196. Як було зазначено, у цій справі позивач в заяві про зміну предмета позову, прийнятій судом першої інстанції, вказав, що така зміна обґрунтована, зокрема, наявністю правових позицій Верховного Суду, а саме - керувався висновком Корпоративної палати, викладеним у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19, відповідно до якого, належним способом захисту прав міноритарних акціонерів, права та інтереси яких були порушені примусовим викупом акцій за ціною меншою за їх ринкову вартість, є визнання права на компенсацію, стягнення компенсації за продані акції, стягнення збитків.

197. Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19) зазначено, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, встановлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

198. З'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 (провадження №12-15гс19). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом варто керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №761/6144/15-ц (провадження №61-18064св18).

199. Отже, суди мають можливість самостійно застосувати до спірних правовідносин ті норми права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, у цьому випадку - застосувати норми глави 82 ЦК "Відшкодування шкоди" та/або глави 83 ЦК "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави".

...201. Отже, Корпоративна палата не вбачає підстав для відступу від висновків, викладених у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19, щодо можливості колишнього акціонера звернутися з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави за статтею 1212 ЦК…

…214. Натомість у справі, що переглядається, наявний особливий зв'язок між відповідачами, які є пов'язаними особами, що входять до групи компаній, які знаходяться під домінуючим контролем фізичної особи. У зв'язку з цією обставиною суди попередніх інстанцій врахували правові висновки Корпоративної палати, викладені у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19, про можливість підняття корпоративної завіси щодо таких осіб при оскарженні ціни викупу акцій у процедурі сквіз-ауту, тобто спеціальні висновки, які стосуються вузького кола правовідносин, релевантних до справи, що переглядається".

З урахуванням наведеного, практики Верховного Суду, суд виснує, що вимоги про стягнення справедливої компенсації за примусово вилучені акції є за своїм змістом кондикційними.

Щодо кола відповідачів та клопотання Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.

Приватне акціонерне товариство “Авдіївський коксохімічний завод» у відзиві на позовну заяву просить закрити провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України (спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства).

Також просив закрити провадження в частині позовних вимог в частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_8 та ПрАТ «АКХЗ» про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України (спір не підлягає розгляду в порядку жодного судочинства).

Приватне акціонерне товариство “Авдіївський коксохімічний завод» вважає, що він є неналежним відповідачем, а вимоги до нього мають розглядатися в порядку цивільного судочинства. Стверджує, що спір між особою, яка була власником акцій, та кінцевим бенефіціарним власником, пов'язаний зі стягненням компенсації у розмірі справедливої компенсації за вилучене майно, не є спором, що виник з корпоративних відносин у розумінні пунктів 3, 4 частини першої статті 20 ГПК України, та підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Крім того вважає, що визначені позивачами особи (мажоритарний акціонер та кінцевий бенефіціарний власник) не можуть виступати відповідачами у спорі з огляду на приписи частини двадцять першої статті 95 Закону України «Про акціонерні товариства». Таким чином, позов до відповідачів-1 та 2 не підлягає розгляду у жодному виді судочинства. З урахуванням викладеного, провадження в частині вимог до Компанії Metinvest B.V. та ОСОБА_8 підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.

Верховний Суд у справі №910/8714/18 повторно розглядав питання хто є належними відповідачами у спорах про стягнення компенсації за примусово продані акції, чи наявні підстави для застосування доктрини «підняття корпоративної завіси».

До цього Корпоративна палата у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у справі № 905/671/19 визначилась так:

« 112. Колишній міноритарний акціонер, який буде розуміти, що під час проведення процедури примусового викупу акцій наглядовою радою не була визначена справедлива компенсація за викуплені в нього акції, у подальшому має вибір - звернутися до товариства та/або мажоритарного акціонера з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за ст.1212 ЦК України…

…135. Чинне законодавство України дозволяє виступати покупцем акцій у процедурі сквіз-аут не лише особі, яка є власником домінуючого контрольного пакету акцій, але й її афілійованим особам або уповноваженим особам, які не є афілійованими, а діють на підставі угоди. Такі особи, як правило, є міноритарними акціонерами (у справі, що переглядається, компанія Barlenco Ltd (покупець) до набуття пакету акцій в процедурі сквіз-аут володіла 0,28196% акцій ПрАТ «АКХЗ», ПрАТ «Фірма верхнього одягу «Фея» володіло 0,118424%).

136. Тому відсутні підстави вважати, що саме покупець, який просто формально діяв у правовідносинах від імені групи пов'язаних/афілійованих осіб, отримав вигоду від набуття акцій за заниженою ціною. Акціонерне товариство, яке діяло під домінуючим контролем мажоритарного акціонера, покупець та афілійовані з ним особи становлять по суті єдину економічну групу, їх інтереси збігаються.

137. Більше того, оскільки законодавство передбачає можливість викупу акцій у процедурі сквіз-аут мажоритарним акціонером разом із групою міноритарних акціонерів (афілійованих з ним осіб чи таких, що діють на підставі угоди), то така можливість створює потенційне підґрунтя для зловживань. Адже покупцем акцій може виступити номінальна особа, яка не має значних активів, чи технічна юридична особа (спеціально створена чи придбана для участі у процедурі), які потім будуть ліквідовані чи не матимуть достатніх активів для того, щоб відповідати за зобов'язаннями.

138. Верховний Суд вважає, що обмеження міноритарного акціонера у праві звертатися з позовом про визначення суми компенсації виключно до покупця акцій істотно обмежить можливості захисту ним своїх прав.

139. Верховний Суд звертає увагу, що покупець акцій позивача - компанія Barlenco Ltd є нерезидентом.

140. У справі №905/830/21 було встановлено, що компанія Barlenco Ltd закрила офіс в Україні, не призначає представників для участі у судових процесах, просила направляти кореспонденцію за адресою на Кіпрі (див. постанову у від 29.04.2022 у справі №905/830/21). 141. Позивач також стверджує, що компанія Barlencо Ltd вже не є власником акцій ПрАТ «АКХЗ», а відчужила їх на користь компанії Metinvest B.V.

142. Вказане дає суду достатні підстави вважати, що компанія Barlenco Ltd, яка набула незначний пакет акцій лише перед початком процедури сквіз-аут (т.1 а.с.89- 90) була використана в процедурі сквіз-ауту мажоритарним акціонером компанією Metinvest B.V., яка володіла 94,600034% акцій як технічна юридична особа, що є достатньою підставою для застосування доктрини «підняття корпоративної завіси».

143. Підняття корпоративної завіси щодо емітента та акціонерів разом з їх афілійованими особами та особами, які діяли спільно відповідно до укладеної угоди (підхід до них як до єдиної особи, нехтування самостійною правосуб'єктністю), дозволить суду запобігти можливим зловживанням правом щодо міноритарних акціонерів, захистити їх як слабку сторону у відносинах з емітентом та мажоритарним акціонером.

144. Відповідно до практики ЄСПЛ підняття корпоративної завіси може відбуватися у випадках, коли учасник володіє значним пакетом акцій, який дозволяє йому одноосібно формувати волю юридичної особи, коли акціонер є активним, впливає на справи компанії, бере участь в оперативному управлінні (на відміну від акціонера, який не бере участі в управлінні компанією і лише очікує на дивіденди). Тобто в усіх тих випадках, коли компанія та акціонер нерозривно пов'язані між собою (ідентифікуються як одне ціле) і було б їх штучним відокремлення (з урахуванням відмінностей в обставинах справи див. рішення ЄСПЛ у справі «Альберт і інші проти Угорщини» (ALBERT AND OTHERS v. HUNGARY від 07.07.2020, пункти 138-157, заява №5294/14), у справі «Лекіч проти Словенії» (LEKIC v. SLOVENIA від 11.12.2018, заява №36480/07).

145. Отже, Верховний Суд відхиляє аргументи відповідача про те, що позовні вимоги мають бути адресовані саме покупцю, тобто компанії Barlenco Ltd. Верховний Суд вважає, що міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента. Формальна юридична відокремленість вказаних осіб у цьому випадку не має значення, підлягає застосуванню доктрина «підняття корпоративної завіси». Схожі за змістом висновки містяться у пунктах 5.22-5.23 постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі 910/12591/18 та у постанові від 29.04.2022 у справі №905/830/21.

146. Відтак у цій справі позивач звернувся з позовом до ПрАТ «АКХЗ» - емітента акцій, яке Верховний Суд вважає належним відповідачем, адже, як стверджує позивач, саме завдяки неправомірним діям наглядової ради цього товариства була затверджена занижена (несправедлива) оцінка акцій, позивач просить скасувати рішення наглядової ради і визначити суму справедливої компенсаці».

У постанові від 03.02.2025 у справі №910/8714/18 Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду підтвердив раніше висловлену позицію у справі №905/671/19 та зазначив:

« 221. Водночас у справі, що переглядається, суди встановили:

1) зі структури власності Компанії BARLENCO LTD та її афілійованих осіб, які є власниками домінуючого контрольного пакета акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» станом на 01.03.2018, долученої до Повідомлення, не вбачається, що Компанія BARLENCO LTD була власником акцій ПрАТ «МК «Азовсталь» прямо чи опосередковано;

2) після завершення процедури сквіз-аут Компанія BARLENCO LTD перепродала Компанії METINVEST B.V. всі акції, примусово викуплені за публічною безвідкличною вимогою №02 від 19.03.2018.

222. Верховний Суд погоджується з доводами скаржника, що за загальним правилом чинне законодавство України встановлює принцип самостійної відповідальності учасника юридичної особи (власника корпоративних прав за своїми зобов'язаннями).

223. Відповідно до ч.3 ст.96 ЦК учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

224. Згідно з положеннями ч.2 ст.3 Закону «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство не відповідає за зобов'язаннями акціонерів. У разі вчинення акціонерами протиправних дій до товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їхні права, крім випадків, визначених законом.

225. Водночас за останні роки Верховний Суд неодноразово формулював правові висновки, у яких визначав умови, коли юридична самостійність юридичної особи може бути проігнорована. Верховний Суд застосував у своїх рішеннях доктрину «підняття корпоративної завіси».

226. Механізм підняття корпоративної вуалі є виключенням із загальноприйнятного принципу відокремленості юридичної особи з метою додержання справедливості та балансу інтересів усіх учасників цивільного обороту. Він полягає у відступі від принципів відокремленості та обмеженої відповідальності.

227. Українські суди широко використовують доктрину підняття корпоративної завіси у справах, де особа використовує складні корпоративні структури для уникнення відповідальності, де особа та її учасник по суті становлять єдине ціле, їх інтереси неможливо розмежувати, або з метою досягнення справедливого результату (застосування загальних засад цивільного права, передбачених ст.3 та ст.13 ЦК - розумності, справедливості, заборони зловживання правом). Підняття корпоративної завіси означає, що майно, права та обов'язки, що належать певній юридичній особі, розглядаються як майно, права та обов'язки іншої особи, найчастіше її учасників, керівників або інших компаній групи. Особливістю цієї доктрини є відсутність виключного переліку випадків або умов, за яких правосуб'єктність юридичної особи може не братися до уваги. Суд не визнає правосуб'єктність юридичної особи лише у конкретному спорі, і лише у певних правовідносинах, оскільки це потрібно для досягнення справедливого та розумного вирішення спору, при цьому сама юридична особа не припиняє своє існування. Підставами для застосування доктрини підняття корпоративної завіси може бути зловживання корпоративною структурою для уникнення виконання своїх зобов'язань, зокрема, й щодо відшкодування завданої шкоди, фактичне управління активами групи компаній як власними (див. пункти 147, 153, 155 постанови Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №910/268/23 з урахуванням різниці у обставинах справи).

228. Доводи про те, що чинне законодавство не передбачає правил "підняття корпоративної завіси" щодо вимог про стягнення коштів, збережених без достатніх правових підстав, є необґрунтованими, оскільки скаржник не наводить норми права, які б обмежували застосовування цієї доктрини у кондикційних відносинах, тобто не спростовує висновок, викладений у постанові Корпоративної палати (зокрема, у п.112).

229. Отже, застосування доктрини підняття корпоративної завіси є обґрунтованим, оскільки відповідачі, незалежно від наявності чи відсутності у Компанії BARLENCOLTD статусу «технічної» особи, фактично становлять єдину економічну групу, їх інтереси збігаються. Особливістю діяльності групи компаній є те, що один учасник цієї групи може діяти в інтересах інших учасників, а тому неможливо визначити, хто саме отримав вигоду від процедури примусового продажу акцій за заниженою ціною. Вигодонабувачем у такому випадку може бути будь-яка юридична особа, а відтак, кінцевим вигодонабувачем є кінцевий бенефіціарний власник, що вбачається навіть із визначення самого поняття «бенефіціар» (від фр. benefice - прибуток, користь) - це особа, яка одержує вигоди.

230. Застосування доктрини також є виправданим, оскільки переслідує мету досягнення справедливого результату, зокрема, полегшити виконання судового рішення за умови повного або часткового задоволення позовних вимог.

231. Натомість визначення у ст.95 Закону України «Про акціонерні товариства» відповідачем заявника вимоги не нівелює висновків Верховного Суду щодо необхідності застосування механізму підняття корпоративної завіси, який є винятком із загальноприйнятного принципу відокремленості юридичної особи.

232. Крім того, Корпоративна палата звертає увагу, що відповідна редакція Закону «Про акціонерні товариства», і зокрема ст.95 Закону, набула чинності після виникнення спірних правовідносин у цій справі, а тому застосуванню не підлягає.

233. Отже, Корпоративна палата не вбачає підстав для відступу від висновків, викладених у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19, у тому числі шляхом уточнення. Таким чином, питання щодо відповідності гр. ОСОБА_7 статусу «належний відповідач» вже двічі розглянуто Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду та надано відповіді і в тому числі щодо застосування доктрини «підняття корпоративної вуалі».

З урахуванням наведених висновків Верховного Суду первісними позивачами правомірно визначено склад відповідачів та заявлено вимоги до них, підстави для закриття провадження у справі відносно відповідачів-1 та 2 відсутні.

За вказаних обставин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» про закриття провадження у справі.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).

У відповідності до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 529 ЦК України регулює виконання зобов'язання частинами, яка зазначає, що кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Тобто ця стаття надає право кредитору вирішувати на свій власний розсуд як приймати, так і не приймати виконання зобов'язання частинами.

У пунктах 182-187 постанови Верховного Суду від 01.12.2025 у справі № 906/1674/23 в подібних правовідносинах сквіз-ауту зазначив:

" 182. ОСОБА_2 вважає, що суди попередніх інстанцій порушили пункт 6 статті 3 ЦК, якою передбачений принцип добросовісності поведінки, та не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц.

183. Так, скаржник посилається на загальні висновки Верховного Суду про те, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документу чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов'язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права.

184. Натомість позивач зазначає, що право оспорити ціну викупу акцій у процедурі "сквіз-ауту" є правом міноритарного акціонера і не може тлумачитися в парадигмі добросовісності-недобросовісності; саме особа, яка здійснює примус щодо вилучення майна, повинна довести, що вона попередньо, до вилучення майна (акцій) сплатила справедливу компенсацію власнику майна, яке вилучається; представник відповідача намагається створити внутрішнє уявлення суду, що позивач за власної волі продав свої акції, що є очевидним обманом; жодного погодженого встановлення ціни у процедурі "сквіз-ауту" не передбачається, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 908/137/18 наголошується на відсутності можливості впливу міноритарним акціонером на визначення ціни акцій при їх відчуженні без його волевиявлення; позивач з самого початку заявляв про незгоду із встановленою ціною викупу акцій, що доводиться численними письмовими зверненнями позивача; позивач отримав перераховані гроші виключно як частину оплати за акції лише через понад 2 роки від примусового позбавлення його акцій, в тому числі під загрозою закриття банком ескроу-рахунку та неотримання навіть частини вартості; позивач ґрунтовно та детально вказав обставини щодо подання ним позову саме у вказані періоди часу (в тому числі із зазначенням, як складалась усталена судова практика даного типу спорів в Україні) в своїх запереченнях на спільну заяву відповідачів про нібито недотримання позивачем позовної давності та недобросовісності його поведінки.

185. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника.

186. Посилання на те, що суперечливість поведінки позивача полягає в тому, що він вже отримав компенсацію, є необґрунтованим, оскільки, як правильно зазначає позивач у відзиві на касаційні скарги, ЦК, зокрема, його ст.545, передбачає можливість прийняття виконання частково, що не позбавляє сторону у подальшому вимагати виконати зобов'язання повністю (в оспорюваній частині).

187. Також, отримання міноритарним акціонером виплати за примусово вилучені акції, розрахованої на підставі несправедливо визначеної вартості акції, з подальшим оспоренням такої вартості та стягненням грошових коштів у обсязі різниці між справедливою ціною викупу та фактично виплаченою є усталеною практикою та не може вважатися як попередня згода міноритарного акціонера з визначеною заявником публічної безвідкличної вимоги ціною, та, відповідно, подальша зміна його поведінки, яка виражається в оспоренні такої ціни.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідачів справедливої компенсації за примусово вилучені акції та встановлення її розміру на рівні подвійного розміру суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 29.08.2024 у справі №905/830/21, від 01.12.2025 у справі № 906/1674/23.

Так, Верховний Суд у постанові від 29.08.2024 у справі № 905/830/21 зазначив:

"224. Стаття 65 Закону "Про акціонерні товариства" регулює придбання акцій приватного акціонерного товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій, ст.65-1 - придбання акцій публічного акціонерного товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій або значного контрольного пакета акцій, а ст.65-2 - обов'язковий продаж акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій.

225. Зазначені статті 65-1 та 65-2 та, зокрема, їх положення про подвійну ціну (вартість) включено до Закону "Про акціонерні товариства" на підставі Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" №1983-VIII.

226. У пояснювальній записці до Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" №1983-VIII зазначено, що у національному законодавстві на даний час повністю відсутнє врегулювання права на squeeze-out та sell-out, а також механізмів їх застосування. Необхідність імплементації вимоги щодо існування в законодавстві України права на squeeze-out та sell-out, передбаченого Директивою 2004/25/ЄС Європейського Парламенту та Ради щодо пропозицій про поглинання, пов'язана, зокрема, з необхідністю виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

227. Як показує аналіз структури володіння акціонерним капіталом більшість громадян України, зокрема найменш захищені верства населення (пенсіонери, діти війни, малозабезпечені, інваліди, тощо), які в процесі приватизації набули права власності на цінні папери різних акціонерних товариств, як правило, володіють дрібними пакетами акцій, які складають близько 0,0001 - 0,01 відсотків статутних капіталів товариств. Такі особи не мають можливості користуватись правами, які надають цінні папери, та зобов'язані нести збитки від володіння такими цінними паперами. Враховуючи викладене, норми законопроекту, які передбачають введення механізмів реалізації права на squeeze-out та sell-out дозволять вирішити вищезазначені проблемні питання. Так, власники дрібного пакету акцій отримають можливість продати належні їм цінні папери за ринковою вартістю, та позбавляться обов'язку нести витрати за послуги депозитарних установ.

228. Отже, процедури squeeze-out та sell-out направлені на захист міноритарного акціонера, якому пропонується продати належні йому акцій за справедливою ціною. Враховуючи викладене, застосування збалансованого підходу шляхом одночасного введення до вітчизняного законодавства squeeze-out та sell-out, яке передбачене Законопроектом, дозволить досягнути цілей регулювання, на які він спрямований, а саме захисту прав акціонерів, зокрема міноритарних.

229. В той же час, запропоновані законопроектом норми надають особі (особам, що діють спільно), яка є власником 95 і більше відсотків акцій товариства право, а не обов'язковість, здійснювати примусовий викуп акцій у інших акціонерів товариства. Тобто мажоритарний акціонер може не скористатися цим правом. У такому випадку, мінорітарні акціонери матимуть можливість скористатись своїм правом на sell-out. Крім того, оскільки міжнародний досвід свідчить про можливість передбачення декількох порогових значень для застосування права обов'язкового викупу за справедливою ціною акцій міноритарних акціонерів, яке виникає за наслідками набуття контрольного пакету, доцільним є передбачення Законом України "Про акціонерні товариства" запровадження аналогічної до передбаченого статтею 65 при придбанні контрольного пакета акцій товариства обов'язковості здійснення зазначених дій також при набутті значного контрольного пакету (у розмірі 75 і більше відсотків простих акцій товариства) як додаткову проміжну ланку між розміром пакету, який надає право squeeze-out, який визначений у розмірі 95%, та існуючим у Законі "Про акціонерні товариства" правом міноритарного акціонера вимагати викупу у розмірі 50%.

230. В пояснювальній записці вказано, що законопроєкт "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах", зокрема, передбачає викладення у новій редакції ст.65 Закону "Про акціонерні товариства" з метою удосконалення механізму придбання акцій приватного акціонерного товариства за наслідком придбаного контрольного пакета акцій; доповнення Закону "Про акціонерні товариства" новими статтями 65-1 "Придбання акцій публічного акціонерного товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій або значного контрольного пакету акцій", 65-2 "Обов'язковий продаж простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником 95 і більше відсотків простих акцій", 65-3 "Обов'язкове придбання особою (особами, що діють спільно), яка є власником 95 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства акцій на вимогу акціонерів", 65-4 "Наслідки недотримання вимог щодо виконання обов'язків власником контрольного пакета акцій або значного контрольного пакету акцій або пакету акцій у розмірі 95 і більше відсотків акцій товариства" та 65-5 "Особливості придбання контрольного та домінуючого контрольного пакетів акцій в приватних акціонерних товариствах", тощо.

231. Пояснень щодо подвійного розміру справедливої ціни пояснювальна записка не містить. Відтак, можна погодитися із доводами скаржника про неналежну якість закону.

232. Скаржник, по суті, наполягає на застосуванні аналогії закону.

233. Відповідно до статті 8 ЦК якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

234. Можливість застосування аналогії закону передбачена в частині десятій статті 11 ГПК, яка допускає в разі якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

235. Застосування закону за аналогією допускається, якщо: відносини, щодо яких виник спір, за своїм характером потребують цивільно-правового регулювання; ці відносини не регулюються будь-якими конкретними нормами права; вирішити спір, що виник, неможливо, ґрунтуючись на засадах і змісті законодавства; є закон, який регулює подібні відносини і який може бути застосований за аналогією закону. Такі висновки наведені в пунктах 43-45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №909/337/19.

236. Отже, враховуючи відсутність пояснень законодавця з приводу відповідного правового регулювання, щодо застосування санкції на рівні подвійного розміру справедливої вартості примусово вилучених акцій у спірних правовідносинах за аналогією закону підлягає застосуванню положення частин шостої, сьомої статті 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", які регулюють подібні правовідносини.

237. Відтак, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про необхідність застосування санкції".

Отже, Верховний Суд виснував про можливість застосування санкції у вигляді стягнення подвійного розміру справедливої вартості примусово вилучених акцій у подібних правовідносинах (заявник публічної безвідкличної вимоги на момент примусового викупу акцій був власником домінуючого пакету акцій).

Відтак, господарський суд погоджується з доводами позивачів 1-7 за первісним позовом щодо обґрунтованості стягнення компенсації на рівні подвійного розміру справедливої вартості примусово вилучених акцій ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод".

Суд не бере до уваги посилання відповідача-1 на протоколи засідання Комітету з питань економічної політики Верховної Ради України № 47 від 22.02.2017 та стенограму засідання Комітету з питань економічної політики від 22.02.2017, довідку Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо проекту Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах", відповідь Управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України вих. № 09/13-2025/226735 від 01.10.2025 з порівняльними таблицями до проекту Закону, протоколом № 60 пленарного засідання Верховної Ради України від 17.01.2017, стенограмою засідання 49 Сесійної зали Верховної Ради України від 17.01.2017, протоколом № 25 пленарного засідання Верховної Ради України від 23.03.2017, стенограмою засідання 23 Сесійної зали Верховної Ради України від 23.03.2017 (а.с.140-237, том 6; а.с.1-120, том 7), оскільки інформація, яка в них зафіксована, суперечить висновкам Верховного Суду, наведеним господарським судом у даному рішенні, які господарський суд має враховувати при виборі і застосуванні норм права.

Окрім суми компенсації за продані акції, первісні позивачі 1-7 просять стягнути з відповідачів 1, 2 втрати від інфляції грошових коштів та 3% річних на підставі статті 625 ЦК України.

Позивачами 1-7 нараховано інфляційні нарахування та 3 % річних за період з 19.05.2018 по 15.11.2025 на суми подвійного розміру справедливої вартості примусово вилучених акцій залежно від кількості акцій кожного з позивачів.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин між сторонами, на них поширюється дія положень частини другої статті 625 ЦК України.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 виклав правову позицію щодо застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов'язання становить неповний місяць.

В наведеній постанові об'єднана палата Касаційного господарського суду роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.

Перевіривши розрахунок первісних позивачів 1-7 щодо нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за періоди з 19.05.2018 по 15.11.2025, судом не виявлено арифметичних помилок.

Контррозрахунок відповідач-1, 2 не надали.

З огляду на викладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині солідарного стягнення з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" у розмірі 2 923 369,26 грн; на користь ОСОБА_2 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3 % річних) за примусово вилучені акції ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" у розмірі 2 795 165,09 грн; на користь ОСОБА_3 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" у розмірі 3 475 059,50 грн; на користь ОСОБА_4 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" у розмірі 5 379 470, 63 грн; на користь ОСОБА_5 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" у розмірі 6 105 895,50 грн; на користь ОСОБА_6 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" у розмірі 10 798 207,47 грн (десять мільйонів сімсот дев'яносто вісім тисяч двісті сім гривень 47 копійок); на користь ОСОБА_7 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" у розмірі 14 980 058,73 грн.

Щодо первісних позовних вимог про стягнення суми неотриманих дивідендів (з врахуванням інфляційних втрат та 3 % річних), нарахованих за результатами діяльності ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» в 2018, 2021 (1-ше півріччя) роках.

Дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має здійснюватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів. Умови виплати дивідендів, зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів, мають бути однаковими для всіх власників акцій одного типу та класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами (частина перша статті 34 Закону України "Про акціонерні товариства").

Згідно частини третьої 34 Закону України "Про акціонерні товариства" виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку за звітний рік та/або нерозподіленого прибутку, та/або резервного капіталу на підставі рішення загальних зборів протягом шести місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється з чистого прибутку за звітний рік та/або нерозподіленого прибутку, та/або резервного капіталу, сформованого для виплати дивідендів за привілейованими акціями, відповідно до статуту акціонерного товариства протягом шести місяців після закінчення звітного року. У разі прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів у строк менший, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами. У разі невиплати дивідендів у строк, передбачений абзацами першим і другим цієї частини, або у строк, визначений загальними зборами відповідно до абзацу третього цієї частини для виплати дивідендів, за умови що він менший за строк, передбачений абзацами першим і другим цієї частини, в акціонера виникає право на звернення до нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису нотаріуса на документах, за якими стягнення заборгованості здійснюється у безспірному порядку, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. У разі відсутності або недостатності чистого прибутку за звітний рік та/або нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства або спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями.

Верховний Суд у постановах від 06.02.2018 та від 14.11.2018 у справі №910/18299/16, проаналізувавши положення Закону "Про акціонерні товариства", дійшов висновку, що право на виплату дивідендів виникає у акціонера тільки у разі перебування його у переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, 18.05.2018 з рахунків позивачів за первісним позовом в цінних паперах акції були списані та переведені на рахунок в цінних паперах Компанії "BARLENCO LTD", відповідно до заявленої Компанією "BARLENCO LTD" Вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПАТ "АКХЗ".

Відповідно до рішення загальних зборів Приватного акціонерного Товариства "Авдіїівський коксохімічний завод" від 30.04.2019, оформленого протоколом № 25, з четвертого питання щодо визначення порядку розподілу чистого прибутку за результатами Товариства у 2018 році та нерозподіленого прибутку минулих періодів, було прийнято рішення, зокрема:

4.1. Направити на виплату дивідендів акціонерам ПРАТ "АКХЗ" чистий прибуток, отриманий Товариством у 2018 році у розмірі 1 032 275 753,56 грн (5,292026 гривень за 1 (одну) акцію);

4.2. Визначити, що дату складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок (у тому числі, валюту виплати дивідендів акціонерам-нерезидентам) та строк їх виплати встановлює Наглядова рада ПРАТ "АКХЗ".

4.3. Встановити, що виплата дивідендів щодо всього випуску акцій Товариства повинна здійснюватися безпосередньо акціонерам ПРАТ "АКХЗ".

Відповідно до рішення позачергових загальних зборів Приватного акціонерного Товариства "Авдіїівський коксохімічний завод" від 13.09.2021, оформленого рішенням № 8 єдиного акціонера ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод", протоколом № 25, з другого питання щодо розподілу прибутку за підсумками роботи Товариства за перше півріччя 2021 року було прийнято рішення, зокрема, направити на виплату дивідендів акціонерам товариства за результатами фінансово-господарської за перше півріччя діяльності у 2021 році у розмірі 2 364 853 759,00грн, що на одну акцію складає 12,123569414931 грн. Також встановлено, що виплат дивідендів щодо всього випуску акцій Товариства повинна здійснюватися безпосередньо акціонерам товариства.

Отже, визначення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів та визначення строку їх виплати за 2018, 2021 (1-ше півріччя) роки відбулося вже після відчуження акцій позивачів. Правочин, на підставі якого відбувся продаж належних позивачам акцій, є чинним, не оскаржується та не скасований у встановленому законом порядку; позивачі не вимагали застосування статті 216 ЦК та повернення у його власність відповідної кількості списаних у нього акцій.

Ураховуючи відсутність факту перебування позивачів саме у переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за 2018, 2021 (1-ше півріччя), первісні позовні вимоги про стягнення суму неотриманих дивідендів (з інфляційними втратами та 3% річних, як похідними вимогами від вимоги про стягнення дивідендів), нарахованих за результатами діяльності ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод» в 2018, 2021 (1-ше півріччя) роках - є необґрунтованими.

Щодо первісних позовних вимог про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заявили вимогу про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами, розрахованих на рівні облікової ставки НБУ на підставі статті 1048 ЦК України.

В обґрунтування своїх вимог позивачі 1-7 посилаються на норми статей 1212, 1214 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Позивачі 1-7 наполягають на тому, що за своєю правовою природою проценти (відсотки) є винагородою за користування чужими грошовими коштами.

Також вважають, що розмір процентів за користування чужими коштами визначений статтею 1048 ЦК України, відповідно до якої позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України; у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позивачі 1-7 посилаються на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.08.2024 у справі № 905/830/21, в якій надано правові висновки щодо можливості нараховування у подібних спорах відсотків за користування чужими грошовими коштами на підставі статей 1048, 1214 ЦК України.

Суд звертає увагу на те, що проценти за користування чужими грошовими коштами можуть нараховуватись не інакше, як на підставі закону або договору.

Нормами статті 1048 ЦК України визначений розмір процентів за користування чужими грошовими коштами від суми позики, які позикодавець має право на одержання від позичальника.

Однак, правовідносини сторін у цій справі, що виникли внаслідок проведення процедури сквіз-ауту, жодним чином не можуть бути кваліфіковані як укладання договору позики.

Відповідно до приписів статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Зобов'язання учасника процедури сквіз-аут зі сплати міноритарному акціонеру справедливої ціни примусово придбаних акцій не є позикою в розумінні параграфу 1 глави 71 ЦК України.

Також суд звертає увагу, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 29.08.2024 у справі № 905/830/21 не робив правових висновків щодо можливості нараховування у подібних спорах відсотків за користування чужими грошовими коштами на підставі статті 1048 ЦК України.

А отже, первісні позовні вимоги про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами, розрахованих на рівні облікової ставки НБУ на підставі статті 1048 ЦК України є необґрунтованими.

Щодо зустрічних позовних вимог про визнання припиненими зобов'язань Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» з обов'язкового продажу належних ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 акцій Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» за публічною безвідкличною вимогою Компанії Barlenco LTD вх.№ 11/09/371 від 07.05.2018, а також визнання відсутніми прав на отримання дивідендів від Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» за 2017, 2018 та 2020.

Зустрічний позов це позов, що подається відповідачем позивачу для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально - правової вимоги відповідача до позивача.

Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу , а лише відповідач за первісним позовом: пред'являється він до первісного позивача. По друге, подання зустрічного позову в порядку статті 180 ГПК відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.

За змістом статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою та необхідною умовою для звернення особи до суду із відповідним позовом є наявність порушеного права та охоронюваного законом інтересу особи - позивача у справі і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/7164/19.

Суб'єктивне право - це міра можливої поведінки суб'єкта суспільних відносин, що передбачені нормами об'єктивного права. Суб'єктивне право інтерпретується як певні юридично визнані можливості (права та свободи) поведінки суб'єкта з метою задоволення певного власного інтересу (потреби).

Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.

Відсутність порушеного чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Визнання відсутнім права вимоги на дивіденди - це неналежний спосіб захисту, оскільки такий позов спрямований на заперечення права, а не на реальне поновлення порушених прав. Ефективним способом є стягнення коштів, а не абстрактне визнання відсутності права.

Позивачем не доведено яким чином, у разі визнання відсутнім права вимоги у відповідача, сприятиме відновленню суб'єктивного права позивача за зустрічним позовом.

Суд зазначає, що під час розгляду первісних позовних вимог судом встановлено наявність правових підстав для стягнення з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на користь позивачів суми компенсації за примусово вилучені акції із розрахунку: 54,30 грн за одну акцію за вирахуванням сплаченої суми 15,00 грн за одну акцію, що у підсумку становить 39,30 грн за одну акцію, що виключає можливість задоволення зустрічних позовних вимог про визнання припиненими зобов'язань Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» з обов'язкового продажу належних ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 акцій Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» за публічною безвідкличною вимогою Компанії Barlenco LTD № 11/09/371 від 07.05.2018.

Отже зустрічний позов в частині визнання зобов'язань припиненими також не підлягає задоволенню з огляду на його необґрунтованість.

З урахуванням обставин справи, висновків суду з приводу невиконання відповідачами як єдиної економічної групи своїх зобов'язань перед власниками акцій Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» позивачам 1-7 позивачам у цій справі щодо компенсації в повному обсязі вартості акцій, відсутності правових підстав для визнання зобов'язань припиненими у спірних правовідносинах, відсутністю підстав права первісних позивачів 1-7 на отримання доходу у вигляді не отриманих дивідендів на невиплачену вартість акцій, зустрічний позов із заявлених підстав задоволенню не підлягає.

За вказаних обставин, суд доходить висновку про часткове задоволення первісного позову та відмові у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Щодо клопотання відповідача-1 за первісним позовом про застосування строків позовної давності.

Відповідач-1 за первісним позовом звернув увагу суду на те, що обов'язковий продаж акцій ПАТ “Авдіївський коксохімічний завод» завершений 18 травня 2018 року.

Отже, на думку відповідача-1 строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки за порушення процедури обов'язкового продажу акцій почався з моменту списання акцій, становив 1 рік та сплинув 18 травня 2019 року. Водночас, позивачами 1-7 не надано доказів поважності причин пропуску строку позовної давності.

Статтею 256 ЦК України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 258 Цивільного кодексу України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

За змістом статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Аналіз змісту статей 256, 257 та 261 ЦК України в їх сукупності і взаємозв'язку дозволяє зробити висновок, що до правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02.04.2020 Законом № 540-IX.

Станом на цю дату трирічний строк позовної даності за усіма вимогами у цій справі не сплив.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а скасований він був з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Далі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Далі Законом України від 08.11.2023 № 3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом від 08.11.2023 № 3450-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (набрав чинності 30.01.2024) пункт 19 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України був викладений в новій редакції, а саме:

"У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Тобто, порядок обчислення позовної давності був змінений з "продовження на строк дії військового стану" на "зупинення на строк дії такого стану".

Верховний Суд у постанові від 12.11.2024 у справі № 911/79/24 зазначив:

" 51. Так, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який продовжується до цього часу.

52. 15.03.2022 Верховна Рада України прийняла названий вище Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022.

53. Цим Законом розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

54. Таким чином, стаття 681 ЦК України підпадає під перелік статей, строки яких продовжені на період дії в Україні воєнного стану.

55. До того ж згідно з чинною редакцією вказаного пункту ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (зміни внесені до пункту 19 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України згідно із Законом України від 08.11.2023 № 3450-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини".

56. Крім того, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", відповідно до якого розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пункту 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

57. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" набрав чинності 02.04.2020.

58. Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

59. У цій справі суди попередніх інстанцій, перевіряючи обставини дотримання позивачем позовної давності, передбаченої для вимоги про усунення недоліків товару, виявлених у межах гарантійного строку, про застосування якої заявив відповідач, застосували закони, якими передбачалося продовження і зупинення позовної давності, установленої пунктом 4 частини другої статті 258 і статті 681 ЦК України, до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару.

60. Оскільки з 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", згідно з яким в Україні запроваджений з 12.03.2020 загальнодержавний карантин, який тривав до 30.06.2023, а з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан і відповідно станом на 28.12.2023 (дата подання позовної заяви) діяв на усій території України, то позивач звернувся з вимогами до суду першої інстанції у межах позовної давності.

61. Отже, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що у цьому випадку позивач не пропустив позовної давності".

Також, надаючи оцінку наведеним вище положенням ЦК, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24 зазначила таке:

" 96. Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а далі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

97. Отже, оскільки в цій справі станом на 02 квітня 2020 року позовна давність щодо визнаних судами обґрунтованими позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних не спливла, то перебіг цього строку є зупиненим і дотепер (внаслідок продовження на строк дії карантину та воєнного стану й подальшого зупинення його перебігу на строк дії воєнного стану).

98. За таких обставин звернення до суду з позовними вимогами про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих за період з 02 квітня 2017 року по 01 квітня 2024 року, тобто без обмеження останніми трьома роками, що передували подачі позову, є обґрунтованим. Доводи відповідача про безпідставність нарахування позивачем інфляційних втрат та трьох процентів річних протягом зазначеного періоду спростовуються викладеними висновками".

У постанові від 01.12.2025 у справі № 906/1674/23 Верховним Судом вказано:

" 137. Отже, трирічна позовна давність, передбачена ст.257 ЦК, навіть за умови відліку початку її перебігу з 18.01.2018, з урахуванням двох продовжень (згідно з Законами від 30.03.2020 №540-IX (набрав чинності 02.04.2020) і від 15.03.2022 №2120-IX (набрав чинності 17.03.2022) і одного зупинення (від 08.11.2023 №3450-IX (набрав чинності 30.01.2024)) у цій справі не пропущена.

138. Верховний Суд зауважує, що нормами гл.19 "Позовна давність" розд. V "Строки та терміни. Позовна давність" ЦК не передбачено можливості продовження позовної давності (на відміну від її зупинення (ст.263) чи переривання (ст.264).

139. Фактично, використовуючи у відповідних положеннях "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК такий термін як "продовження", законодавець мав на увазі саме "зупинення" про що, окрім іншого, свідчить внесення відповідних змін згідно із Законом від 08.11.2023 №3450-IX (замість "продовжуються на строк його дії" - "зупиняється на строк дії такого стану").

140. Також Верховний Суд зазначає, що принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи.

141. Цей принцип також відомий як "in dubio pro persona" або "in dubio pro homine", що у перекладі з латинської мови означає "у вагомих сумнівах - на користь людини".

142. Важливо відзначити, що принцип тлумачення закону на користь особи не означає безумовне ігнорування закону, але вказує на те, що в сумнівних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію, яка максимально захищає права та інтереси саме фізичної особи, а тим паче, як у справі, що переглядається, міноритарного акціонера, який є менш захищеною стороною.

143. У зв'язку із зазначеним Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи відповідачів у цій частині".

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позову. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Якщо ж суд встановить, що право або охоронюваний законом інтерес позивача дійсно порушено, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору (сторона спірних правовідносин за конкретною позовною вимогою), суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за неповажності причин її пропущення, наведених позивачем (див., зокрема, постанови Великої Палати Верхового Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 80), від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 61), № 522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61), від 7 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 51), від 7 липня 2020 року у справі № 712/8916/17-ц (пункт 28), від 29 червня 2021 року у справі № 904/3405/19 (пункт 57), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 129)).

Щодо вимог, які суд визнав обґрунтованими, а саме, відсутність порушеного права позивачів 1-7 за первісним позовом у частині вимог про стягнення суми компенсації (з інфляційними втратами та 3 % річних) за примусово вилучені акції, позовна давність не пропущена, з огляду на продовження її строку та зупинення перебігу, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача-1 за первісним позовом.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі “Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо судових витрат.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 66 000,00 грн за первісним позовом.

Приписами пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною першою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно із частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представник позивачів 1-7 за первісним позовом просить суд стягнути витрати на професійну правничу допомогу з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» та ОСОБА_8 по 4 571,543 грн з кожного, на користь кожного із позивачів за первісним позовом, а саме: Рудника Павла Юрійовича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Сухомлина Василя Васильовича, Бабіна Ігоря Вікторовича, ОСОБА_7 .

На підтвердження понесених витрат на суму 66 000,00 грн представник позивачів 1-7 за первісним позовом надала суду:

- договір про надання правової допомоги від 26.05.2025 № 1, укладеного між адвокатом Погрібною Світланою Олександрівною (далі - адвокат) та позивачем-1: Рудником Павлом Юрійовичем (далі - замовник 1);

- договір про надання правової допомоги від 18.06.2025, укладеного між адвокатом Погрібною Світланою Олександрівною (далі - адвокат) та позивачем-2: Шевцовим Євгеном Вікторовичем (далі - замовник 2);

- договір про надання правової допомоги від 10.06.2025, укладеного між адвокатом Погрібною Світланою Олександрівною (далі - адвокат) та позивачем-3: Воловчук Наталією Миколаївною (далі - замовник 3);

- договір про надання правової допомоги від 05.06.2025 № 2, укладеного між адвокатом Погрібною Світланою Олександрівною (далі - адвокат) та позивачем-4: Бичником Володимиром Володимировичем (далі - замовник 4);

- договір про надання правової допомоги від 17.07.2025 № 1, укладеного між адвокатом Погрібною Світланою Олександрівною (далі - адвокат) та позивачем-5: Сухомлин Василієм Васильовичем (далі - замовник 5);

- договір про надання правової допомоги від 21.04.2025 № 1, укладеного між адвокатом Погрібною Світланою Олександрівною (далі - адвокат) та позивачем-6: Бабіним Ігорем Вікторовичем (далі - замовник 6);

- договір про надання правової допомоги від 19.05.2021 № 1, укладеного між адвокатом Погрібною Світланою Олександрівною (далі - адвокат) та позивачем-7: Сімоновим Юрієм Юрійовичем (далі - замовник 7);

- ордера на надання правничої допомоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

- квитанції до прибуткових касових ордерів за надання правової допомоги позивачам 1-7;

- акти виконаних робіт від 10.02.2024 по договору про надання правничої допомоги від 18.06.2025 замовникам 1-7.

Так, за умовами пункту 1.1. договорів адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договорами з питання захисту порушених прав та інтересів замовника в ході примусового викупу належних замовнику на праві власності акцій ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" у відповідно до Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій вказаного емітента. а замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Пунктом 1.2. договорів замовники 1-7 та адвокат визначились із виконанням доручень в частині надання консультаційних та юридичних послуг щодо захисту інтересів в суді.

За правову допомогу, передбачену в пункті 1.2. договору замовник 1-7 сплачує адвокату винагороду із розрахунку 1 000,00 грн за 1 годину витраченого адвокатом часу для надання правової допомоги у вигляді складання процесуальних документів, надання консультація, проведення перемовин: представництво інтересів в суді першої інстанції - 3 000,00 грн.

З акту виконаних робіт від 10.02.2024 за договором про надання правничої допомоги від 18.06.2025 замовникам 1-7 вбачається, що адвокат надала, а замовники 1-7 прийняли правову допомогу, вартість якої становить 66 000,00грн, а саме:

- складання та подання позовної заяви у справі 22.08.2025 - 8 000,00 грн, 8 годин;

- складання та подання 05.09.2025 процесуальних документів (заява на виконання ухвали суду) - 2 000,00 грн, 2 години;

- представництво інтересів в суді першої інстанції 25.09.2025 у справі № 904/4734/25 - 3 000,00 грн, 1 година;

- складання та подання 03.10.2025 адвокатського запиту - 1 000,00 грн, 1 година;

- складання та подання 06.10.2025 відзиву на зустрічний позов - 8 000,00 грн, 8 годин;

- складання та подання 12.10.2025 відповіді на відзив на позов - 8 000,00 грн, 8 година;

- складання та подання 25.10.2025 заяви про витребування доказів, заяви про надання Методичних рекомендацій, пояснень - 6 000,00 грн, 6 година;

- представництво інтересів в суді першої інстанції 29.10.2025 у справі № 904/4734/25 - 3 000,00 грн, 1 година;

- складання та подання 02.11.2025 заяви про збільшення розміру позовних вимог - 4 000,00 грн, 4 години;

- складання та подання 03.11.2025 адвокатського запиту № 2 - 1 000,00 грн, 1 година;

- представництво інтересів в суді першої інстанції 04.11.2025 у справі № 904/4734/25 - 3 000,00 грн, 1 година;

- складання та подання 06.11.2025 заяви про надання доказів надіслання процесуальних документів третій особі - 1 000,00 грн, 1 година;

- складання та подання 08.11.2025 заяви про виконання судової ухвали - 2 000,00 грн, 2 години;

- складання та подання 15.11.2025 заяви про зменшення розміру позовних вимог - 4 000,00 грн, 4 години;

- складання та подання 19.11.2025 заперечень на заперечення на заяву про збільшення розміру позовних вимог - 2 000,00 грн, 2 години;

- представництво інтересів в суді першої інстанції 02.12.2025 у справі № 904/4734/25 - 3 000,00 грн, 1 година;

- складання та подання 12.01.2026 заяви на виконання судової ухвали - 1 000,00 грн, 1 година;

- представництво інтересів в суді першої інстанції 13.01.2026 у справі № 904/4734/25 - 3 000,00 грн, 1 година;

- представництво інтересів в суді першої інстанції 18.02.2026 у справі № 904/4734/25 - 3 000,00 грн, 1 година.

Підписуючи дані акти, замовники 1-7 підтвердили, що отримали у повному обсязі правову допомогу, зауважень щодо кількості та якості наданих юридичних послуг не мають.

Згідно із частиною четвертою статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У розумінні положень частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, коли на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару, сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 922/4812/21).

За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 16.06.2022 року у справі № 873/244/21, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, в іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору.

У даному випадку витрати позивачів 1-7 за первісним позовом на правничу допомогу були неминучі.

Відповідач-1 за первісним позовом заперечує проти витрат на професійну правничу допомогу з огляду на те, що представником позивачів 1-7 за первісним позовом вартість розміру однієї годи роботи є явно завищеною, в обґрунтування первісних позовних вимог не надано жодного належного та допустимого доказу для проведення обставин заниження дійсної ринкової вартості акції емітента та не отримання позивачами 1-7 справедливої вартості акцій при здійснення примусового викупу акцій. Просить зменшити розмір стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 7 000,00 грн.

Судом здійснено аналіз кожної складової наданих адвокатом послуг, що наведений у актах виконаних робіт від 10.02.2024 за договором про надання правничої допомоги від 18.06.2025 замовникам 1-7 та встановлено про наявність дійсності надання таких послуг адвокатом.

Суд звертає увагу, що оскільки частково було задоволено первісні позовні вимоги, згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо судового збору.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

Ураховуючи, що представником позивачів 1-7 за первісним позовом було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, поверненню судового збору з Державного бюджету України позивачу-1 за первісним позовом підлягає сума у розмірі 6 911,85 грн, позивачу-2 за первісним позовом у розмірі 6 608,72 грн, позивачу-3 за первісним позовом у розмірі 8 216,23 грн, позивачу-4 за первісним позовом у розмірі 12 719,03 грн, позивачу-5 за первісним позовом у розмірі 14 436,43 грн, позивачу-6 за первісним позовом у розмірі 25 530,68 грн, позивачу-7 за первісним позовом у розмірі 4 624,74 грн.

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (пункт 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Суд не вирішує питання повернення судового збору з Державного бюджету України, оскільки клопотання про його повернення позивачами 1-7 за первісним позовом не надавалось.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі за первісним позовом покладається пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача за зустрічним позовом, судовий збір у справі покладається на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Первісні позовні вимоги позивача-1: ОСОБА_1 , позивача-2: ОСОБА_2 , позивача-3: ОСОБА_3 , позивача-4: ОСОБА_4 , позивача-5: ОСОБА_5 , позивача-6: ОСОБА_6 , позивача-7: ОСОБА_7 до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», відповідача-2: ОСОБА_8 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів-1, 2: Компанія Barlenco LTD про стягнення збитків задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», 51925, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Ясюковича Ігнатія, буд. 1, каб. 22, код ЄДРПОУ 00191075, ОСОБА_8 , АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" у розмірі 2 923 369,26 грн (два мільйони дев'ятсот двадцять три тисячі триста шістдесят дев'ять гривень 26 копійок).

Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», 51925, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Ясюковича Ігнатія, буд. 1, каб. 22, код ЄДРПОУ 00191075, ОСОБА_8 , АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 на користь ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" у розмірі 2 795 165,09 грн (два мільйони сімсот дев'яносто п'ять тисяч сто шістдесят п'ять гривень 09 копійок).

Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», 51925, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Ясюковича Ігнатія, буд. 1, каб. 22, код ЄДРПОУ 00191075, ОСОБА_8 , АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 на користь ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" у розмірі 3 475 059,50 грн (три мільйони чотириста сімдесят п'ять тисяч п'ятдесят дев'ять гривень 50 копійок).

Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», 51925, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Ясюковича Ігнатія, буд. 1, каб. 22, код ЄДРПОУ 00191075, ОСОБА_8 , АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 на користь ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" у розмірі 5 379 470, 63 грн (п'ять мільйонів триста сімдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят гривень 63 копійки).

Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», 51925, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Ясюковича Ігнатія, буд. 1, каб. 22, код ЄДРПОУ 00191075, ОСОБА_8 , АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 на користь ОСОБА_5 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" у розмірі 6 105 895,50 грн (шість мільйонів сто п'ять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять гривень 50 копійок).

Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», 51925, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Ясюковича Ігнатія, буд. 1, каб. 22, код ЄДРПОУ 00191075, ОСОБА_8 , АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 на користь ОСОБА_6 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" у розмірі 10 798 207,47 грн (десять мільйонів сімсот дев'яносто вісім тисяч двісті сім гривень 47 копійок).

Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», 51925, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Ясюковича Ігнатія, буд. 1, каб. 22, код ЄДРПОУ 00191075, ОСОБА_8 , АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 на користь ОСОБА_7 , АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 суму компенсації (з інфляційними втратами та 3% річних) за примусово вилучені акції ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" у розмірі 14 980 058,73 грн (чотирнадцять мільйонів дев'ятсот вісімдесят тисяч п'ятдесят вісім гривень 73 копійки).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», 51925, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Ясюковича Ігнатія, буд. 1, каб. 22, код ЄДРПОУ 00191075 на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 17 540,22 грн (сімнадцять тисяч п'ятсот сорок гривень 22 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 421,83 грн (три тисячі чотириста двадцять одна гривня 83 копійки).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», 51925, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Ясюковича Ігнатія, буд. 1, каб. 22, код ЄДРПОУ 00191075 на користь ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 16 770,99 грн (шістнадцять тисяч сімсот сімдесят гривень 99 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 421,83 грн (три тисячі чотириста двадцять одна гривня 83 копійки).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», 51925, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Ясюковича Ігнатія, буд. 1, каб. 22, код ЄДРПОУ 00191075 на користь ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 судовий збір у розмірі 20 850,36 грн (двадцять тисяч вісімсот п'ятдесят гривень 36 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 421,83 грн (три тисячі чотириста двадцять одна гривня 83 копійки).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», 51925, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Ясюковича Ігнатія, буд. 1, каб. 22, код ЄДРПОУ 00191075 на користь ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 судовий збір у розмірі 32 276,83 грн (тридцять дві тисячі двісті сімдесят шість гривень 83 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 421,83 грн (три тисячі чотириста двадцять одна гривня 83 копійки).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», 51925, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Ясюковича Ігнатія, буд. 1, каб. 22, код ЄДРПОУ 00191075 на користь ОСОБА_5 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 судовий збір у розмірі 36 635,38 грн (тридцять шість тисяч шістсот тридцять п'ять гривень 38 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 421,83 грн (три тисячі чотириста двадцять одна гривня 83 копійки).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», 51925, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Ясюковича Ігнатія, буд. 1, каб. 22, код ЄДРПОУ 00191075 на користь ОСОБА_6 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 судовий збір у розмірі 64 789,25грн (шістдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят дев'ять гривень 25 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 421,83 грн (три тисячі чотириста двадцять одна гривня 83 копійки).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод», 51925, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Ясюковича Ігнатія, буд. 1, каб. 22, код ЄДРПОУ 00191075 на користь ОСОБА_7 , АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 судовий збір у розмірі 89 880,36 грн (вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 36 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 421,83 грн (три тисячі чотириста двадцять одна гривня 83 копійки).

Стягнути з ОСОБА_8 , АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 17 540,21 грн (сімнадцять тисяч п'ятсот сорок гривень 21 копійка) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 421,83 грн (три тисячі чотириста двадцять одна гривня 83 копійки).

Стягнути з ОСОБА_8 , АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 на користь ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 16 770,99 грн (шістнадцять тисяч сімсот сімдесят гривень 99 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 421,83 грн (три тисячі чотириста двадцять одна гривня 83 копійки).

Стягнути з ОСОБА_8 , АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 на користь ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 судовий збір у розмірі 20 850,36 грн (двадцять тисяч вісімсот п'ятдесят гривень 36 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 421,83 грн (три тисячі чотириста двадцять одна гривня 83 копійки).

Стягнути з ОСОБА_8 , АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 на користь ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 судовий збір у розмірі 32 276,82 грн (тридцять дві тисячі двісті сімдесят шість гривень 82 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 421,83 грн (три тисячі чотириста двадцять одна гривня 83 копійки).

Стягнути з ОСОБА_8 , АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 на користь ОСОБА_5 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 судовий збір у розмірі 36 635,37 грн (тридцять шість тисяч шістсот тридцять п'ять гривень 37 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 421,83 грн (три тисячі чотириста двадцять одна гривня 83 копійки).

Стягнути з ОСОБА_8 , АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 на користь ОСОБА_6 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 судовий збір у розмірі 64 789,24 грн (шістдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят дев'ять гривень 24 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 421,83 грн (три тисячі чотириста двадцять одна гривня 83 копійки).

Стягнути з ОСОБА_8 , АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 на користь ОСОБА_7 , АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 судовий збір у розмірі 89 880,35 грн (вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 35 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 421,83 грн (три тисячі чотириста двадцять одна гривня 83 копійки).

В іншій частині заявлених первісних позовних вимог відмовити.

У задоволенні зустрічних позовних вимог Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод» до відповідача-1: ОСОБА_1 , відповідача-2: ОСОБА_2 , відповідача-3: ОСОБА_3 , відповідача-4: ОСОБА_4 , відповідача-5: ОСОБА_5 , відповідача-6: ОСОБА_6 , відповідача-7: ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Компанія Barlenco LTD про зобов'язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

Судовий збір покласти на позивача за зустрічним позовом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 13.04.2026

Суддя О.В. Перова

Попередній документ

135691442

Наступний документ

135691444

Інформація про рішення:

№ рішення:	135691443
№ справи:	904/4734/25
Дата рішення:	02.04.2026
Дата публікації:	16.04.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них; пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (07.04.2026)
Дата надходження:	07.04.2026
Предмет позову:	стягнення збитків

Розклад засідань:

Минулі засідання (9)

25.09.2025 15:30	Господарський суд Дніпропетровської області
29.10.2025 11:00	Господарський суд Дніпропетровської області
04.11.2025 10:15	Господарський суд Дніпропетровської області
02.12.2025 11:00	Господарський суд Дніпропетровської області
17.12.2025 14:30	Господарський суд Дніпропетровської області
13.01.2026 14:30	Господарський суд Дніпропетровської області
18.02.2026 14:30	Господарський суд Дніпропетровської області
12.03.2026 11:00	Господарський суд Дніпропетровської області
02.04.2026 15:00	Господарський суд Дніпропетровської області