Рішення від 19.03.2026 по справі 904/5381/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026м. ДніпроСправа № 904/5381/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Моторної Є.І.

та представників:

прокурор: Деркач І.П.;

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: Чаплигіна Н.О. - адвокат;

від відповідача-2: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Шахтарської окружної прокуратури, м. Шахтарське Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Шахтарської міської ради, м. Шахтарське Синельниківського району Дніпропетровської області

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро;

відповідача-2: Шахтарського міського житлово-комунального підприємства, м. Шахтарське Синельниківського району Дніпропетровської області

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 1 007 644,66 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Першотравенської окружної прокуратури через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Першотравенської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Першотравенського міського житлово-комунального підприємства, в якому просить:

- визнати недійсними укладені відповідачами додаткові угоди № 1 від 09.12.2021, № 2 від 10.12.2021, № 3 від 13.12.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056789/53/1/432 від 01.12.2021 (далі - спірні додаткові угоди);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Першотравенської міської ради грошові кошти в сумі 1007644,66 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору прокурор просить стягнути з відповідачів на користь його платника - Дніпропетровської обласної прокуратури.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що спірні додаткові угоди, укладені з порушенням вимог Законів України "Про публічні закупівлі" та "Про ринок електричної енергії", є недійсними, тому існують усі підстави вважати, що кошти, які сплачені відповідачем-2 на підставі недійсних угод, підлягають стягненню з відповідача-1 на користь позивача.

Так, прокурор зазначає про те, що всупереч пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні спірних додаткових угод не було підтверджено належними та допустимими доказами факт коливання цін на електроенергію; не доведено, що коливання цін на ринку зробило для постачальника виконання договору зі споживачем невигідним (збитковим); було перевищено максимально допустиме обмеження у підвищенні ціни на електроенергію як товар на 10%.

Указує прокурор також про неправомірність застосування нових цін в оспорюваних додаткових угодах раніше ніж через 20 днів після надходження відповідної пропозиції від постачальника про зміну умов договору.

Правовими підставами позову прокурор зазначає, серед іншого, статті 203, 215, 1212 Цивільного кодексу України.

Заявляючи про своє процесуальне право на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Першотравенської міської ради, прокурор посилається на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", а також зауважує, що вже самого факту бездіяльності уповноваженого державою органу здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, а саме територіальної громади в особі Першотравенської міської ради, яка фінансує і контролює діяльність Першотравенського міського житлово-комунального підприємства, зобов'язана контролювати виконання міського бюджету, зокрема законність та ефективність використання комунальним підприємством коштів, та має представницькі повноваження щодо захисту інтересів територіальної громади, є достатнім для втручання прокурора.

Прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивачі не здійснюють захист своїх інтересів.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Обгрунтовуючи наявність інтересів держави у спірних правовідносинах, які підлягають захисту прокурором, прокурор, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, зазначає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не підлягають точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом, надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (пост. ВС від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Звертаючись до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.11.2022 у справі № 420/18905/21, прокурор зауважує, що хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому позов прокурора в інтересах громади прирівнюється до позову прокурора в інтересах держави.

Попередньо, до звернення до суду, прокурор зобов'язаний повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

На виконання частин третьої, четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Першотравенською окружною прокуратурою на адресу Першотравенської міської ради надіслано повідомлення від 20.11.2023 № 04/64-2447ВИХ-23, від 17.06.2024 № 64-1674ВИХ-24, в яких викладено обставини укладення спірних додаткових угод до договору та запропоновано надати інформацію про вжиті або заплановані заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень законодавства (а.с. 85 - 86, 101 - 103 том 1).

На зазначені повідомлення прокуратури виконавчим комітетом Першотравенської міської ради надано відповіді (листи № 2916/0/2-23 від 27.11.2023, № 1840/0/2-24 від 21.06.2024) про те, що Першотравенським міським житлово-комунальним підприємством та Першотравенською міською радою в межах компетенції буде вжито відповідних заходів; 25.06.2024 відбудеться 32 сесія Першотравенської міської ради, на розгляд якої буде винесено питання щодо ситуації, яка склалася на Першотравенському міському житлово-комунальному підприємстві, про результати розгляду якого та прийняті відповідні рішення буде повідомлено додатково (а.с. 87, 104 том 1).

Листом № 2134/0/2-24 від 16.07.2024 виконавчий комітет Першотравенської міської ради повідомив прокуратуру про те, що 25.06.2024 відбулася 32 сесія Першотравенської міської ради, за результатами якої доручено депутатським комісіям опрацювати відповідне питання та прозвітувати про підсумки роботи на черговій сесії міської ради (а.с. 105 том 1).

На запит Першотравенської окружної прокуратури № 64-2307ВИХ-04/64-70-1458-23 від 16.08.2024 про надання інформації щодо прийнятого міською радою рішення з означеного вище питання Першотравенська міська рада повідомила про те, що витрачання бюджетних коштів не відбувалося у зв'язку зі здійсненням закупівлі за рахунок власних коштів підприємства (лист № 2604/0/2-24 від 02.09.2024) (а.с. 106,107 том 1).

На запит Першотравенської окружної прокуратури № 64-2695ВИХ-24 від 01.10.2024 Управлінням комунального господарства та майна виконавчого комітету Першотравенської міської ради надано інформацію (лист № 841/04-08 від 11.10.2024) про рухоме та нерухоме майно, яке передано територіальною громадою у власність або користування Першотравенському міському житлово-комунальному підприємству, а також кошти, які перераховано на рахунки вказаного підприємства протягом 2020 - 2021 років із зазначенням призначення коштів (а.с. 108, 109 том 1)

У подальшому Першотравенською окружною прокуратурою на адресу Першотравенської міської ради надіслано повідомлення від 14.11.2024 № 64-3194ВИХ-24, в якому зазначено про наявність підстав для пред'явлення Першотравенською міською радою позову до ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення безпідставно отриманих коштів за додатковими угодами №№ 1 - 3 до договору № 521000056789/53/1 від 01.12.2021 (а.с. 110 том 1).

Листом № 3573/0/2-24 від 09.12.2024 виконавчий комітет Першотравенської міської ради повідомив прокуратуру про те, що не заперечує проти представництва Першотравенською окружною прокуратурою інтересів держави в суді шляхом пред'явлення позову до ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" (а.с. 112 том 1).

Листом № 64-3498ВИХ-24 від 09.12.2024 керівник Першотравенської окружної прокуратури повідомив позивача про звернення до суду в інтересах держави в особі Першотравенської міської ради з позовом до відповідачів про визнання недійсними спірних додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії № 521000056789/53/1/432 від 01.12.2021 та стягнення надмірно сплачених коштів у сумі 1007644,66 грн (а.с. 141-142 том 1).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

06.01.2025 та 12.02.2025 відповідачем-1 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подано відзив на позовну заяву та заперечення, в яких ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Предмет договору та формування ціни відповідали класифікації ДК 021:2015 та загальному поняттю "електрична енергія". Ціна на послуги постачальника окремо умовами договору не визначалася, оскільки це не передбачалося предметом закупівлі. Предметом закупівлі виступала ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія. Постачання товару за цим договором передбачало поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії. Ціна закупівлі за результатами торгів, узгоджена сторонами, склала 2,891666 грн/кВт*год (без ПДВ). Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі.

Порядок зміни умов договору визначено пунктом 13.2 договору, а саме істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексів інфляції, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) нормативів, які застосовуються у договорі про закупівлю. Додатково положення договору були конкретизовані у п. 1.2 додатку до договору "Комерційна пропозиція "Тендерна - Ф", відповідно до якої ціна за одиницю товару не може змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" шляхом підписання додаткової угоди про внесення змін до договору у разі: зміни регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової з дати її введення в дію; збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення ціни на електричну енергію, але не більше 10% від попередніх змін, внесених до договору, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Сторони узгодили, що постачальник має право здійснити коригування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період у разі зміни ринкової ціни за підсумками відповідного періоду від попередніх даних. Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку на електричну енергію є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії "на добу наперед" (РДН) за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією ДП "Оператор ринку", яку викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі інтернет, і це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії та підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Для участі у процедурі закупівлі товариством подана цінова (тендерна) пропозиція, сформована з урахуванням середньозваженого показника вартості електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН), що дорівнював 2,46767 грн без ПДВ та відповідав середньозваженому значенню на РДН за період з 28.09.2021 (з дати оголошення процедури) по 07.10.2021 за даними, опублікованими на сайті Оператора ринку.

На період участі постачальника в аукціоні (09.11.2021) середньозважений показник вартості електричної енергії на РДН зріс до 3,22557 грн без ПДВ. Тобто ціна на РДН збільшилася на ринку на 37,48% (у період з 30.10.2021 по 31.10.2021 та з 06.11.2021 по 07.11.2021).

При підготовці проєкту договору постачальник аналізував ціну "на ринку на добу наперед" та бачив, що середньозважений показник вартості електричної енергії на РДН знову зріс у період з 14.11.2021 по 15.11.2021 та став дорівнювати 3,29191 грн без ПДВ. Тобто ціна на РДН за один день збільшилася на 10,45%. Отже, ціна на РДН з початку підготовки тендерної документації і до дня укладення договору на постачання електричної енергії споживачу збільшилася на ринку на 47,93%.

Значне коливання ціни на ринку електричної енергії відбулося у грудні 2021 року. Причиною збільшення ціни на ринку електричної енергії стало прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постанови від 30.07.2021 № 1227 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08.04.2020 № 766". Цією постановою з 01.08.2021 було запроваджено новий максимальний рівень граничних цін. Ціни на ринку електричної енергії зросли в середньому на +/- 50%. Задля урівноваження ціни в укладених договорах із ціною РДН необхідно було укладати декілька поспіль додаткових угод або розривати договори.

Враховуючи, що ціна на РДН по відношенню до ціни, з якою було підписано договір, зросла, тому зі споживачем була підписана додаткова угода № 1 від 09.12.2021 до договору (на підставі супровідного листа від 30.11.2021 № 73031/PVLP та інформації ДП "Оператор ринку", яку викладено на його офіційному сайті в мережі Інтернет), якою визначена ціна на електроенергію на рівні 3,17794 грн без ПДВ, або 3,81353 грн з ПДВ. Підвищення ціни за додатковою угодою № 1 відбулося на 9,90%.

Враховуючи повторне коливання середньозваженою ціни на РДН у період проведення відкритих торгів, споживач та постачальник змушені були укласти додаткову угоду № 2 від 10.12.2021 до договору (на підставі супровідного листа від 30.11.2021 № 73033/PVLP та інформації ДП "Оператор ринку", яку викладено на його офіційному сайті в мережі Інтернет), якою визначена ціна на електроенергію на рівні 3,49256 грн без ПДВ, або 4,19107 грн з ПДВ. Підвищення ціни за додатковою угодою № 2 відбулося на 9,90%.

Додатковою угодою № 3 від 13.12.2021 до договору між споживачем та постачальником (на підставі супровідного листа від 30.11.2021 № 73034/PVLP та інформації ДП "Оператор ринку", яку викладено на його офіційному сайті в мережі Інтернет), визначена ціна на електроенергію на рівні 3,83832 грн без ПДВ, або 4,60598 грн з ПДВ. Підвищення ціни за додатковою угодою № 3 відбулося на 9,90%.

Окремо звертає увагу відповідач-1 на те, що ані в законодавсті, ані в договорі не вказано, який конкретно період обирається сторонами як орієнтир для коливання. При цьому відсоток підвищення ціни за одиницю товару у кожній додатковій угоді не перевищував 10%.

Відповідач-1 також зазначає:

- Департаментом сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надано роз'яснення, що сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю декілька разів протягом виконання договору про закупівлю за умови, що кожне збільшення ціни за одиницю товару не перевищуватиме 10 відсотків один раз протягом 90 днів у разі коливання ціни такого товару на ринку;

- прокурором неправильно визначено спосіб захисту порушеного права, оскільки прокурор не ставить питання про застосування наслідків недійсності правочину до обох сторін правочину;

- належним позивачем у справі може бути Держаудитслужба. однак остання не здійснювала фінансового контролю у вигляді моніторингу процедури закупівлі, за результатом якої було укладено договір № 521000056789/53/1/432 від 01.12.2021, та відсутні докази того, що саме цей державний орган відмовився звертатися до суду для захисту інтересів держави щодо процедури закупівлі договором;

- має місце втручання держави в особі органу прокуратури у справи суб'єктів господарювання; таке втручання має підпорядковуватися принципу законності та має бути прямо передбачено законом.

Підсумовуючи, відповідач-1 стверджує, що підстави для представництва прокурором інтересів держави у цій справі відсутні, у зв'язку з чим необхідно вважати позовну заяву прокурора такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати, а позов треба залишити без розгляду на підставі п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

У поясненнях на відзив, які надійшли до суду 05.02.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС, прокурор не погоджується з доводами відповідача-1 з таких підстав.

Так, порівняно з ціною, визначеною в первісному договорі, при укладенні додаткової угоди № 1 від 09.12.2021 закупівельна ціна (Цзак) збільшена на 11%, при укладенні додаткової угоди № 2 від 10.12.2021 - на 23%, при укладенні додаткової угоди № 3 від 13.12.2021 - на 36,4%. Відтак укладення договору з однією ціною та її наступне підвищення шляхом укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку відповідача, що призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.

Застосування нових цін в оспорюваних додаткових угодах раніше ніж через 20 днів після надходження відповідної пропозиції від постачальника про зміну умов договору є неправомірним та суперечить імперативним вимогам нормативно-правових актів, які регулюють постачання електричної енергії споживачам та якими сторони керувалися при укладенні договору, та комерційній пропозиції, яка є додатком до договору.

У 2021 році Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", який набрав чинності 29.08.2021, було викладено в новій редакції ч. 6 ст. 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" та виключено положення стосовно можливості застосування показників (цін) на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) як орієнтирів для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії.

У листі НКРЕКП № 8312/13.1/7-19 від 08.08.2019 регулятор зазначає, що ціна електричної енергії як товару формується залежно від сегменту ринку, на якому електропостачальник здійснює її закупівлю. Придбання учасником торгів електричної енергії на РДН підтверджується актом купівлі-продажу електричної енергії на РДН (в якому вказується, зокрема ціна за одиницю електроенергії, що придбана певним постачальником), що є невід'ємним додатком до договору купівлі-продажу електричної енергії на РДН. У той же час постачальник не надав жодних доказів (договорів, актів купівлі-продажу) на підтвердження придбання електроенергії для споживача в указані періоди саме на РДН, а не на іншому сегменті ринку або за двостороннім договором тощо, та за якою ціною.

Наголошує прокурор й на тому, що Закон не зобов'язує його подавати позов в особі всіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним є звернення в особі хоча б одного з них. При цьому прокурор посилається на постанови Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19 (пункт 8.6), від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 11.08.2021 у справі № 927/719/20, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, від 05.08.2021 у справі № 911/1236/20.

Вимога про стягнення грошових коштів ґрунтується на положеннях статті 1212 ЦК України, яку для ефективного захисту порушеного права у спірних правовідносинах можна застосовувати разом зі статтею 216 ЦК України. Наведене підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Ухвалою суду від 16.12.2024 позов залишено без руху у зв'язку з допущеними недоліками під час його оформлення; керівнику Першотравенської окружної прокуратури запропоновано протягом 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 19358,94 грн.

24.12.2024 від Першотравенської окружної прокуратури через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшло клопотання з долученими до нього доказами усунення недоліків позовної заяви відповідно до ухвали суду.

Ухвалою суду від 27.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.01.2025 з подальшим його відкладенням за клопотанням прокурора на 13.02.2025, яке у зазначену дату не відбулося.

Ухвалою суду від 19.02.2025 продовжено підготовче провадження у справі до 31.03.2025 включно; призначено підготовче засідання на 06.03.2025; викликано представників сторін у підготовче засідання.

31.03.2025 відповідач-1 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24, на розгляд якої поставлено питання про відступ від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена понад 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору).

06.03.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС представник відповідача-2 подав письмові пояснення по суті спору з повідомленням про те, що відповідно до рішення Шахтарської міської ради від 10.02.2025 № 40-41/VIII Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство змінило найменування на Шахтарське міське житлово-комунальне підприємство, а також клопотання про проведення засідання без участі представника відповідача-2 з ухваленням рішення відповідно до чинного законодавства.

Ухвалою суду від 06.03.2025 змінено найменування відповідача-2 Першотравенського міського житлово-комунального підприємства на Шахтарське міське житлово-комунальне підприємство; за клопотанням прокурора відкладено підготовче засідання та призначено його на 25.03.2025; викликано учасників справи у підготовче засідання.

Ухвалою суду від 25.03.2025 за клопотанням представника відповідача-1 відкладено підготовче засідання та призначено його на 17.04.2025; викликано учасників справи у підготовче засідання.

17.04.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС представник відповідача-2 подав заяву про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 17.04.2025 змінено найменування Першотравенської окружної прокуратури у справі на Шахтарську окружну прокуратуру; за клопотанням представника відповідача-1 відкладено підготовче засідання та призначено його на 15.05.2025; викликано учасників справи у підготовче засідання.

Ухвалою суду від 15.05.2025 змінено найменування позивача у справі Першотравенської міської ради на Шахтарську міську раду; задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про зупинення провадження у справі № 904/5381/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 920/19/24 (провадження № 12-16гс25).

22.12.2025 прокурор через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подав клопотання про поновлення провадження у справі у зв'язку із закінченням перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 920/19/24.

Ухвалою суду від 26.12.2025 задоволено клопотання прокурора про поновлення провадження у справі № 904/5381/24; поновлено провадження у справі; призначено підготовче засідання у справі на 15.01.2026; викликано учасників справи в підготовче засідання.

13.01.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС відповідач-1 подав заяву про повернення позовної заяви у зв'язку з відсутністю підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Ухвалою суду від 15.01.2026 за клопотанням прокурора відкладено підготовче засідання та призначено його на 27.01.2026; викликано учасників справи в підготовче засідання.

22.01.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС прокурор подав заперечення на заяву про повернення позовної заяви.

Протокольною ухвалою суду від 27.01.2026 у задоволенні заяви відповідача-1 про повернення позовної заяви відмовлено з мотивів відсутності правових підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 27.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.02.2026; викликано учасників справи в судове засідання.

У судове засідання, призначене на 17.02.2026, з'явилися прокурор Деркач І.П. та представник відповідача-1 Відякіна Х.В., однак засідання суду не відбулося з огляду на відсутність електропостачання в приміщенні суду, що унеможливило використання хмарних сервісів для аудіо- та відеофіксації судових засідань.

Ухвалою суду від 18.02.2026 призначено судове засідання у справі на 19.03.2026.

Представники позивача та відповідача-2 у судове засідання 19.03.2026 не з'явилися, про дату, час і місце проведення судових засідань у межах розгляду справи останні повідомлялися належним чином відповідно до статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду від 18.02.2026 доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача-2 в ЄСІКС, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками та свідчить про належне повідомлення останніх про призначене у справі засідання суду (а.с. 7, 9 том 3).

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За викладених обставин, суд розглядає справу за відсутності представників позивача та відповідача-1 за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи по суті прокурор та представник відповідача-1 надали пояснення по суті спору.

За наслідком судового засідання 19.03.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення прокурора та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (далі - постачальник, відповідач-1) та Першотравенським міським житлово-комунальним підприємством (далі - споживач, відповідач-2) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 521000056789/53/1/432 від 01.12.2021 (далі - договір; а.с. 36 - 40 том 1), умови якого розроблені з урахуванням вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість купованої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Найменування товару: Електрична енергія (ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія) (далі - товар або електрична енергія).

Згідно з пунктом 2.3 договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період листопад - грудень 2021 року становить 1172000 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи.

За змістом пункту 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, що зазначений в Комерційній пропозиції.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.3 договору).

Пунктом 13.1 договору встановлено, що він укладається на строк, зазначений у Комерційній пропозиції, та набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін.

Пунктом 13.2 договору визначено, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше як на 10 відсотків у разі коливання цін такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару (електричної енергії); зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю.

За змістом пункту 13.4 договору постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування, з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

До даного договору додаються:

- Додаток 1 (заява-приєднання до договору про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу) (п. 14.1, а.с. 44 - 45 том 1).

Додаток до цього договору становить його невід'ємну частину (п. 14.2).

Також сторонами узгоджено Додаток 2 до договору (Комерційна пропозиція "Тендерна - Ф" (далі - Комерційна пропозиція)), в якій визначено, що на момент укладення договору ціна сформована за результатами аукціону в системі Прозоро та становить 2,891666 грн без ПДВ (а.с. 40-41 том 1).

Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі (п. 1.1 Комерційної пропозиції).

Відповідно до пункту 1.2 Комерційної пропозиції ціна за одиницю товару не може змінюватися після підписання договору про закупівлю (далі - договір) до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" шляхом підписання додаткової угоди про внесення змін до договору у разі, зокрема:

- зміни регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової з дати її введення в дію. Підтвердженням необхідності внесення таких змін є чинні (введені в порядку, встановленому законодавством, в дію) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу щодо встановлення (зміни) цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію. Таке коригування здійснюється згідно з п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (пп. 1.2.1 п. 1.2 Комерційної пропозиції);

- збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення ціни на електричну енергію до 10% у разі збільшення ціни на електричну енергію за одиницю товару на ринку, пропорційно до такого збільшення ціни на електричну енергію, але не більше 10% від попередніх змін, внесених до договору, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Сторони узгодили, що постачальник має право здійснити коригування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період, у разі зміни ринкової ціни за підсумками відповідного періоду від попередніх даних. Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку на електричну енергію є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії "на добу наперед" (далі - РДН) за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією ДП "Оператор ринку", які викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua і це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (пп. 1.2.3 п. 1.2 Комерційної пропозиції).

Згідно з пунктом 1.3 Комерційної пропозиції у разі необхідності змін відповідно до пп. 1.2.1 - 1.2.3 цієї Комерційної пропозиції постачальник має право звернутися до споживача з пропозицією та обґрунтуванням щодо внесення змін, підготувавши споживачу проєкт змін до договору у формі додаткової угоди. Споживач у 5-ти денний строк після одержання пропозиції письмово повідомляє постачальника про результати її розгляду.

За змістом пункту 6.1 Комерційної пропозиції послуги з передачі електричної енергії закуповуються та оплачуються постачальником, а їх вартість включається до ціни електричної енергії і оплачується споживачем на рахунки постачальника.

Послуги з розподілу електричної енергії закуповуються та оплачуються споживачем самостійно (6.2 Комерційної пропозиції).

Відповідно до пункту 10.1 Комерційної пропозиції договір набуває чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2022, якщо інший термін не визначений умовами закупівлі. Договір в частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов'язань.

У подальшому сторони, керуючись, зокрема, пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", уклали додаткові угоди № 1 від 09.12.2021, № 2 від 10.12.2021 та № 3 від 13.12.2021 до договору, якими збільшили ціну електричної енергії (а.с. 47 - 49 том 1).

Так, у додатковій угоді № 1 від 09.12.2021, у зв'язку із зміною ціни (коливання ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії "на добу наперед" (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП "Оператор ринку", сторони дійшли згоди пункт 1.1 Додатку 2 "Комерційна пропозиція" до договору доповнити реченням у наступній редакції:

"Ціна за 1 кВт*год електричної енергії з 09.12.2021 становить 3,17794 грн (без ПДВ)".

На підтвердження необхідності підвищення цін відповідачем-1 надано лист від 30.11.2021 № 73031/PVLP, у якому зазначено, що відповідно до інформації ДП "Оператор ринку", викладеної на офіційному сайті в мережі Internet https://www.oree.com.ua та яка є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у період з 30.10.2021 по 31.10.2021 середньозважений показник вартості електричної енергії "на добу наперед" (РДН) дорівнював 2,92518 грн без ПДВ та запропоновано збільшити ціну за одиницю електричної енергії. Також постачальником надано розрахунок середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) у період з 30.10.2021 по 31.10.2021 (а.с. 74 - 75 том 1).

10.12.2021 сторони уклали додаткову угоду № 2, в якій у зв'язку із зміною ціни (коливання ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії "на добу наперед" (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП "Оператор ринку", дійшли згоди пункт 1.1 Додатку 2 "Комерційна пропозиція" до договору доповнити реченням у наступній редакції:

"Ціна за 1 кВт*год електричної енергії з 10.12.2021 становить 3,49256 грн (без ПДВ)".

На підтвердження необхідності підвищення цін відповідачем-1 надано лист від 30.11.2021 № 73033/PVLP, у якому зазначено, що відповідно до інформації ДП "Оператор ринку", викладеної на офіційному сайті в мережі Internet https://www.oree.com.ua та яка є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у період з 06.11.2021 по 07.11.2021 середньозважений показник вартості електричної енергії "на добу наперед" (РДН) дорівнював 3,22557 грн без ПДВ та запропоновано збільшити ціну за одиницю електричної енергії. Також постачальником надано розрахунок середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) у період з 06.11.2021 по 07.11.2021 (а.с. 76 том 1).

13.12.2021 сторони уклали додаткову угоду № 3, в якій у зв'язку із зміною ціни (коливання ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії "на добу наперед" (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП "Оператор ринку", дійшли згоди пункт 1.1 Додатку 2 "Комерційна пропозиція" до договору доповнити реченням у наступній редакції:

"Ціна за 1 кВт*год електричної енергії з 13.12.2021 становить 3,83832 грн (без ПДВ)".

На підтвердження необхідності підвищення цін відповідачем-1 надано лист від 30.11.2021 № 73034/PVLP, у якому зазначено, що відповідно до інформації ДП "Оператор ринку", викладеної на офіційному сайті в мережі Internet https://www.oree.com.ua та яка є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у період з 14.11.2021 по 15.11.2021 середньозважений показник вартості електричної енергії "на добу наперед" (РДН) дорівнював 3,29191 грн без ПДВ та запропоновано збільшити ціну за одиницю електричної енергії. Також постачальником надано розрахунок середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) у період з 14.11.2021 по 15.11.2021 (а.с. 75 на звороті, 77 том 1).

На виконання зобов'язань за договором відповідачем-1 у період з листопада по грудень 2021 року поставлено відповідачу-2 електричну енергію у загальній кількості 881612,49 кВт*год на суму 4066840,00 грн, що підтверджується актами приймання-передачі:

за листопад 2021 року (№ 253000889885-1/1), за яким споживачу пставлено електричну енергію в кількості 386016,69 кВт*год на загальну суму 1784133,67 грн;

за грудень 2021 року, за яким споживачу поставлено електричну енергію в кількості 495595,8 кВт*год на загальну суму 2282706,33 грн (а.с. 50 том 1).

У свою чергу Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство здійснило оплату за поставлену у період з листопада по грудень 2021 року електричну енергію в сумі 4066840,00 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями (а.с. 51 - 71 том 1).

Прокурор посилається на те, що спірні додаткові угоди до договору укладено з порушенням вимог пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"; стверджує, що правові підстави для збільшення ціни за одиницю товару за договором відсутні, а укладення цих додаткових угод призвело до зростання ціни за одиницю товару та безпідставного отримання відповідачем-1 бюджетних коштів у сумі 1007644,66 грн, що і є причиною спору.

Предметом доказування у справі є обставини щодо наявності/відсутності підстав для визнання недійсними спірних додаткових угод до договору, а також для стягнення з відповідача-1 сплачених на виконання вказаних додаткових угод грошових коштів місцевого бюджету.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначаються Законом України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній станом на час укладення договору про постачання електричної енергії споживачу та спірних додаткових угод до нього; далі - Закон № 922-VIII).

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

За частиною першою статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 628, статтею 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Частиною першою статті 651 ЦК України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст. 652 ЦК України).

За змістом частини третьої, четвертої статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

За висновком Великої палати Верховного Суду про застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який викладено у постанові від 24.01.2022 у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23), ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається (п. 88).

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (п. 89).

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (п. 90).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 (провадження № 12-16гс25) викладено висновок про те, що у будь-якому випадку загальний розмір збільшення ціни не може перевищувати 10% ціни, встановленої в договорі закупівлі п. 138).

Філологічне тлумачення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII унормовано на рівні не більше 10% (п. 139).

До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10% значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю (п. 140).

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Підписанням договору про постачання електричної енергії споживачу № 521000056789/53/1/432 від 01.12.2021 та додатків до нього Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" засвідчило можливість виконати домовленість, указану в договорі, тобто добровільно взяло на себе зобов'язання поставити споживачу електричну енергію з очікуваним обсягом 1172000 кВт*год за ціною 2,891666 грн без ПДВ за кВт*год.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямими порушенням принципів процедури закупівлі.

Станом на момент підписання договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов'язань за договором.

Водночас внаслідок укладення спірних додаткових угод до договору збільшено ціну за одиницю товару з 2,891666 грн без ПДВ до 3,83832 грн без ПДВ за 1 кВт*год.

Аналізуючи доводи сторін на підтвердження вимог і заперечень проти позову, суд враховує таке.

Щодо складових вартості електричної енергії за договором.

Частиною сьомою статті 56 Закону "Про ринок електричної енергії" у договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема: перелік послуг, що надаються електропостачальником; ціна електричної енергії та послуг, що надаються.

Відтак до ціни за кВт*год за договором (Цдог) - 2,891666 грн за кВт*год без ПДВ входили:

- закупівельна ціна на електроенергію як товар (ціна, за якою електропостачальник закупив електричну енергію на ринку електричної енергії) (Цзак);

- тариф на послуги з передачі електроенергії (Цпер);

- тариф на послуги з розподілу електроенергії (Црозп);

- тариф (ціна) на послуги постачальника (Цпост).

Ціну одиниці електроенергії можна виразити за формулою:

Цдог = Цзак + Црозп + Цпер + Цпост.

Згідно з абз. 2 пункту 1.1 Комерційної пропозиції (Додаток 2 до договору) ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі.

За змістом пункту 6.1 Комерційної пропозиції послуги з передачі електричної енергії закуповуються та оплачуються постачальником, а їх вартість включається до ціни електричної енергії і оплачується споживачем на рахунки постачальника.

Послуги з розподілу електричної енергії закуповуються та оплачуються споживачем самостійно (6.2 Комерційної пропозиції).

При цьому вартість кожної із складових у договорі не вказана, що є порушенням вимог статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", адже в пункті 3 частини сьомої цієї статті Закону чітко вказано, що в договорі має бути зазначена ціна електроенергії (як товару) та послуг, що надаються (передача, розподіл та послуги постачальника). Також згідно з частиною дев'ятою статті 56 Закону "Про ринок електричної енергії" загальні положення та умови договору мають бути справедливими і прозорими, викладеними чітко і ясно, не містити процедурних перешкод, що ускладнюють здійснення прав споживача.

Вартість регульованої складової (послуги з передачі електроенергії) встановлена відповідною постановою НКРЕКП, чинною на час укладення договору та оспорюваних додаткових угод.

Вартість регульованої складової, а саме тариф на послуги з передачі електроенергії (Цпер) НЕК "Укренерго" на 2021 рік становив 293,93 грн за МВт*год без ПДВ (або 0,29393 грн за кВт*год без ПДВ) (Постанова НКРЕКП від 09.12.2020 № 2353).

Отже, ціна електроенергії за договором (Цдог) становить 2,891666 грн кВт*год без ПДВ, до якої входять:

- тариф на послуги з передачі електричної енергії (Цпер) - 0,29393 грн за 1 кВт*год без ПДВ;

- закупівельна ціна на електричну енергію як товар (Цзак) - 2,597736 грн за 1 кВт*год без ПДВ (Цзак = Цдог - (Црозп + Цпер)).

За вказаних обставин та відповідно до вимог частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII постачальник мав право збільшувати ціну за одиницю електроенергії лише пропорційно до збільшення закупівельної ціни електричної енергії як товару на певному сегменті ринку (Цзак).

Водночас зміна регульованих складових можлива лише у разі набрання чинності відповідними нормативно-правовими актами уповноваженого органу щодо встановлення (зміни) цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію - постановами НКРЕКП, та зміна регульованих складових за договором відбувається відповідно до пп. 1.2.1 (а не пп. 1.2.3) Комерційної пропозиції, п. 7 (а не п. 2) ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, тобто на інших правових підставах, аніж зміна ціни на ринку.

Тобто з часу укладення договору та до укладення додаткової угоди № 1 могла змінитися лише така складова, як закупівельна вартість електроенергії як товару на ринку.

Ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Отже, під час дії договору сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених статтею 652 ЦК України та пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (див. постанови Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 903/383/22, від 11.10.2023 у справі № 903/742/22, висновки щодо застосування норм права ВП ВС від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, від 21.11.2025 у справі № 920/19/24).

Вартість регульованої складової (послуги з передачі (Цпер) електроенергії), яка встановлена відповідною постановою НКРЕКП від 09.12.2020 № 2353, протягом строку дії договору не змінилась.

Визначення вартості електроенергії як товару без ПДВ (Цзак) за кожною з додаткових угод можливе шляхом зменшення її загальної вартості (без ПДВ) на ціну додаткових послуг, вартість яких не змінювалася.

Цзак за договором 2,891666 - 0,29393 = 2,597736 грн.

Цзак за додатковою угодою № 1 = 3,17794 - 0,29393 = 2,88401 грн (+ 11% порівняно з договором).

Цзак за додатковою угодою № 2 = 3,49256 - 0,29393 = 3,19863 грн (+ 23% порівняно з договором).

Цзак за додатковою угодою № 3 = 3,83832 - 0,29393 = 3,54439 грн (+ 36,4% порівняно з договором).

Зазначене значною мірою перевищує максимально допустиме обмеження підвищення вартості товару у 10% незалежно від кількості додаткових угод.

Поряд з тим застосування нових цін у спірних додаткових угодах суперечить імперативним приписам нормативно-правових актів, які регулюють постачання електричної енергії споживачам, та якими сторони керувалися при укладенні договору, зокрема:

- пункту 4 частини третьої статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії"; пункту 3.1.1 ПРРЕЕ щодо обов'язку електропостачальника у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір;

- пункту 3.2.4 ПРРЕЕ, яким передбачено, що у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір;

- пункту 11 частини першої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо права споживача отримувати від відповідного електропостачальника повідомлення про його наміри внести зміни до будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до внесення;

Тому застосування нових цін в оспорюваних додаткових угодах раніше ніж через 20 днів після надходження відповідної пропозиції від постачальника про зміну умов договору є неправомірним.

Наданими прокурором доказами підтверджується, що спірні додаткові угоди укладено на підставі листів ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" та розрахунків середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед", в яких наявні лише дані за довільно обраними постачальником періодами: 2 дні жовтня (30.10.2021 - 31.10.2021), 2 дні листопада (06.11.2021 - 07.11.2021), 2 дні листопада (14.11.2021 - 15.11.2021) та які не встановлюють факту коливання ціни на електроенергію в період між 01.12.2021 - 09.12.2021, 09.12.2021 - 10.12.2021, 10.12.2021 - 13.12.2021.

Надані постачальником листи за своїм змістом носять інформаційний характер і фактично дублюють дані із сайту ДП (АТ) Оператор ринку на довільно обрані постачальником дати та не містять точної інформації про коливання цін на електричну енергію станом на момент підписання спірних додаткових угод. Жоден з наведених документів не містить жодної інформації саме про факт коливання, динаміку цін на електричну енергію у порівнянні з датою укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару, у зв'язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII.

У листах та розрахунках, наданих споживачеві в якості підтвердження правомірності укладення оскаржуваних додаткових угод, постачальник звертає увагу, що згідно з ч. 6 ст. 67 Закону "Про ринок електричної енергії" за результатами торгів відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії.

Проте Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021, який набрав чинності 29.08.2021, було викладено в новій редакції ч. 6 ст. 67 Закону "Про ринок електричної енергії" та виключено положення стосовно можливості застосування показників (цін) на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) як орієнтирів для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії. Тож посилання постачальника на виключені положення вказаної норми є неправомірним.

Частиною п'ятою статті 56 Закону "Про ринок електричної енергії" визначено, що для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту.

У листі НКРЕКП № 8312/13.1/7-19 від 08.08.2019 указано, що з дати запровадження нового ринку електричної енергії для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють закупівлю електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту. Регулятор зазначає, що ціна електричної енергії як товару формується залежно від сегменту ринку, на якому електропостачальник здійснює її закупівлю. При цьому згідно з опублікованим ДП "Оператор ринку" аналізом цін щодо роботи РДН та ВДР у 2021 році обсяг торгів на ПДН та ВДР мав тенденцію зниження в порівнянні з 2020 роком, що пов'язано із збільшенням обсягу торгів на ринку двосторонніх договорів, який є домінуючим сегментом за обсягами купівлі-продажу на оптовому ринку електричної енергії.

Тобто РДН за обсягами торгів є значно меншим сегментом ринку, ніж придбання електроенергії за двосторонніми договорами, і не характеризує ситуацію на ринку в цілому.

Саме по собі коливання на певному сегменті ринку не може впливати на договірні відносини між споживачем та постачальником, якщо купівля електроенергії здійснюється на іншому сегменті ринку.

Придбання учасником торгів електричної енергії на РДН підтверджується актом купівлі-продажу електричної енергії на РДН, що є невід'ємним додатком до договору купівлі-продажу електричної енергії на РДН. В акті вказуються, зокрема, обсяги та ціна за одиницю електроенергії, що придбана певним постачальником.

Жодних доказів на підтвердження того, що постачальник закуповував електричну енергію для споживача у вказані періоди саме на РДН, а не на іншому сегменті ринку або за двостороннім договором, відповідачем-1 не надано.

Відтак зміна середньозваженої ціни на ринку електричної енергії "на добу наперед" РДН не є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, як указано у п. 1.2.3 Комерційної пропозиції, оскільки постачальником у пропозиціях щодо зміни договірної ціни не надано документів, що підтверджують закупівлю ним електричної енергії саме на РДН, а не на іншому сегменті оптового ринку, та зробило для нього виконання умов договору вочевидь невигідним, збитковим.

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила (див. постанови Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, від 18.01.2022 у справі № 910/15786/21).

При цьому закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин (відповідна позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах у справах № 911/537/19, № 916/1921/18, № 926/708/18, № 910/5573/19, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 16.03.2023 у справі № 903/383/22).

Отже, внесення змін до істотних умов договору розуміється законодавцем не як правило, а як виняткова, виключна ситуація, зумовлена непередбачуваними для сторін під час укладення договору обставинами.

У даному випадку сукупності чотирьох умов, визначених статтею 652 ЦК України, одночасно необхідних для внесення змін до істотних умов договору, сторонами додержано не було.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постановах від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, а також у постановах від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18 та від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, від 16.03.2023 у справі № 903/383/22, від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 16 ЦК України серед способів захисту визначено визнання правочину недійсним.

Умови спірних додаткових угод суперечать вимогам частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині безпідставного збільшення ціни за одиницю товару, внаслідок чого були надлишково сплачені кошти місцевого бюджету, а тому підлягають визнанню недійсними як такі, що суперечать Закону.

У постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21 викладено правову позицію про те, що визнання додаткових угод недійсними в разі порушення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є належним способом захисту.

Щодо вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 1007644,66 грн.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки спірні додаткові угоди до договору є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між сторонами цього договору щодо ціни електричної енергії, мали регулюватися Комерційною пропозицією постачальника електричної енергії (додатком 2), підписаним сторонами при укладенні зазначеного договору.

При цьому за початковою ціною 2,891666 грн без ПДВ за кВт*год, встановленою договором, за електричну енергію у кількості 881612,49 кВт*год мало бути сплачено 3059195,34 грн з ПДВ. Тобто різниця у порівнянні з фактично сплаченими коштами становить 1007644,66 грн (4066840,00 - 3059195,34 = 1007644,66).

Отже, на підставі недійсних додаткових угод надмірно сплаченими є бюджетні кошти на загальну суму 1007644,66 грн, а тому відповідач-1 зобов'язаний повернути їх позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України та узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (п. 82).

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в сумі 19358,94 грн покладаються на відповідачів у рівних частинах по 9679,47 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 202, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Шахтарської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Шахтарської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Шахтарського міського житлово-комунального підприємства про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 1 007 644,66 грн - задовольнити повністю.

Визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 09.12.2021, № 2 від 10.12.2021, № 3 від 13.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 521000056789/53/1/432 від 01.12.2021, укладені між Першотравенським міським житлово-комунальним підприємством (ідентифікаційний код 32598423) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (ідентифікаційний код 42082379).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (ідентифікаційний код 42082379; місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Січових стрільців, будинок 4 Д) на користь Шахтарської міської ради (ідентифікаційний код 34357055; місцезнаходження: 52803, Дніпропетровська область, Синельниківський р-н, м. Шахтарське, вул. Шкільна, будинок 20) безпідставно надмірно сплачені грошові кошти в сумі 1 007 644,66 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (ідентифікаційний код 42082379; місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Січових стрільців, будинок 4 Д) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02909938; місцезнаходження: 49044, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 38) судовий збір у сумі 9679,47 грн.

Стягнути з Шахтарського міського житлово-комунального підприємства (ідентифікаційний код 32598423; місцезнаходження: 52800, Дніпропетровська область, Синельниківський р-н, м. Шахтарське, вул. Молодіжна, будинок 12) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02909938; місцезнаходження: 49044, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 38) судовий збір у сумі 9679,47 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 14.04.2026.

Суддя І.І. Колісник

Попередній документ
135691437
Наступний документ
135691439
Інформація про рішення:
№ рішення: 135691438
№ справи: 904/5381/24
Дата рішення: 19.03.2026
Дата публікації: 16.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.03.2026)
Дата надходження: 10.12.2024
Предмет позову: визнання недійсними додаткових угод та стягнення 1 007 644,66 грн.
Розклад засідань:
28.01.2025 12:20 Господарський суд Дніпропетровської області
13.02.2025 10:20 Господарський суд Дніпропетровської області
06.03.2025 10:20 Господарський суд Дніпропетровської області
25.03.2025 11:00 Господарський суд Дніпропетровської області
17.04.2025 10:20 Господарський суд Дніпропетровської області
15.05.2025 10:20 Господарський суд Дніпропетровської області
15.01.2026 14:15 Господарський суд Дніпропетровської області
17.02.2026 11:00 Господарський суд Дніпропетровської області
19.03.2026 14:30 Господарський суд Дніпропетровської області