25.03.2026 м. Дніпро Справа № 912/2452/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Соп'яненко О.Ю. (доповідач)
суддів: Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання: Федорчук В.С.,
за участю представників сторін:
прокурор: Камлер А.В. - прокурор відділу прокуратури
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маловисківської міської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.12.2025 (суддя Глушков М.С.; повне рішення складено 29.12.2025) у справі № 912/2452/25
за позовом: Керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області (пров. Степана Бандери, 7, м. Новоукраїнка, Кіровоградська області, 27100) в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (вул. Героїв АТО, буд. 92, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська області, 50103)
до відповідача: Маловисківської міської ради (вул. Спортивна, будинок 6, м. Мала Виска, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 26200)
про скасування державної реєстрації земельної ділянки,
1. Короткий зміст позовної заяви і рішення суду першої інстанції.
18.09.2025 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Маловисківської міської ради про скасування державної реєстрації земельної ділянки, з покладенням на відповідача судових витрат.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 19.12.2025 у справі № 912/2452/25 позовні вимоги задоволено повністю. Скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0356. Стягнуто з Маловисківської міської ради на користь Кіровоградської обласної прокуратури 3 028,00 грн судового збору.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції Маловисківської міської ради оскаржує його в апеляційному порядку та просить:
- скасувати рішення суду першої інстанції;
- ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову;
- стягнути з скаржника судові витрати, пов'язанні з розглядом справи.
Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним і підлягає скасуванню з огляду на сукупність порушень матеріального та процесуального права і недоведеності позовних вимог. Скаржник зазначає, що відсутні належні докази того, що спірна земельна ділянка входить до території природно-заповідного фонду «Краснопільська балка», оскільки межі заказника не встановлені, межові знаки відсутні, а в наявних документах існують суттєві розбіжності щодо площі (50 га та 34,5 га), при цьому відомості про межі об'єкта природно-заповідного фонду (далі - ПЗФ) у Державному земельному кадастрі взагалі відсутні. Наголошується, що земельна ділянка була сформована та зареєстрована ще у 2013 році органами Держземагентства, а міська рада отримала її у комунальну власність лише у 2018 році та не вчиняла жодних дій щодо її формування чи реєстрації, тому не є належним відповідачем, а належним суб'єктом відповідальності є орган Держгеокадастру. Також підкреслюється, що до моменту передачі ділянки у комунальну власність та після цього уповноважені органи, зокрема екологічна інспекція, не вживали заходів щодо оскарження реєстрації, а під час перевірок порушень не встановлювали, що свідчить про відсутність очевидного порушення.
Апелянт стверджує, що позивач не мав належних повноважень на звернення до суду, оскільки Державна екологічна інспекція не є власником спірної земельної ділянки. Водночас прокурором обрано неналежний спосіб захисту, адже заявлено вимогу про скасування державної реєстрації без одночасного вирішення питання про припинення речових прав, що суперечить вимогам законодавства та фактично унеможливлює виконання судового рішення. Також апелянт наголошує, що суд першої інстанції безпідставно не застосував позовну давність, яка, на його думку, сплинула, оскільки з часу формування земельної ділянки минуло понад 15 років, а з моменту її передачі у комунальну власність - більше 7 років, і підстав для поновлення цього строку немає. Крім того, зазначається, що прокурор помилково визначив позов як негаторний, адже позивач не є власником майна, а аргументи щодо триваючого порушення та зупинення перебігу позовної давності є необґрунтованими. Окремо підкреслюється відсутність доказів порушення відповідачем режиму природно-заповідного фонду чи невиконання охоронних зобов'язань, натомість міська рада вживала заходів для встановлення меж заказника та уточнення його площі.
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
Керівник Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області, скориставшись правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, подав відзив на апеляційну скаргу Маловисківської міської ради, в якому заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить відмовити у її задоволенні в повному обсязі, а оскаржуване рішення першої інстанції залишити без змін.
Прокурор зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а наведені апелянтом доводи не спростовують встановлених судом обставин. Обґрунтовується, що ландшафтний заказник місцевого значення «Краснопільська Балка» створений ще у 1996 році рішенням обласної ради, має визначену площу та перебуває під охороною Маловисківської міської ради на підставі затвердженого у 2023 році положення та охоронного зобов'язання. При цьому наявні у матеріалах справи докази, зокрема інформація Державної екологічної інспекції та Держгеокадастру, підтверджують, що спірна земельна ділянка розташована в межах цього об'єкта природно-заповідного фонду, а отже належить до земель відповідної категорії.
У відзиві підкреслюється, що законодавство надає землям природно-заповідного фонду особливий правовий статус та режим охорони, який унеможливлює їх використання для інших цілей, а сам правовий режим визначається фактом розташування ділянки в межах такого об'єкта, а не відомостями кадастру чи рішеннями органів влади. Вказується, що навіть за відсутності встановлених у натурі меж заказника вони визначаються відповідно до матеріалів його створення, а тому відсутність винесення меж не впливає на статус земель. Також прокурор наводить усталену практику Верховного Суду, яка підтверджує незмінність правового режиму земель природно-заповідного фонду та незаконність зміни їх цільового призначення.
Крім того, прокурор вказує, що сам факт розташування земельної ділянки в межах природно-заповідного фонду свідчить про порушення законодавства, незалежно від інших обставин. З огляду на це доводи апелянта щодо відсутності порушень є безпідставними. Відповідно рішення суду першої інстанції є правомірним і підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Соп'яненко О.Ю. (суддя-доповідач), судді: Мартинюк С.В., Фещенко Ю.В..
Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.
Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.
09.02.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від прокурора в інтересах позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
12.02.2026 від скаржника надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
26.02.2026 в судове засідання з'явився прокурор, надав пояснення щодо апеляційної скарги.
26.02.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 25.03.2026.
12.03.2026 від керівника Маловисківської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.
В судове засідання 25.03.2026 з'явився прокурор, інші учасники справи не з'явились.
Колегія суддів у судовому засіданні 25.03.2026 оголосила скорочену (вступну та резолютивну частини) постанову.
5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України, статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Таким чином, стаття 23 Закону України «Про прокуратуру» пов'язує обов'язок прокурора реалізувати представницькі повноваження в інтересах держави, у тому числі шляхом пред'явлення позовної заяви, лише з наявністю, на його думку, факту порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з вимогами частини 1 статті 13 та частини 1 статті 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування; земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави (стаття 16 Конституції України).
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором встановлено наявність підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо представництва інтересів держави, з метою захисту та поновлення її інтересів, шляхом пред'явлення даної позовної заяви до суду.
З огляду на наступне, зобов'язання держави у сфері охорони навколишнього природного середовища закріплені у статті 50 Конституції України, статтях 10, 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законі України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» та інших нормативно-правових актах. Незважаючи на те, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод безпосередньо не закріплює право на безпечне довкілля, питання його захисту та вплив екологічних факторів на людину дедалі частіше стають предметом розгляду Європейським судом з прав людини, у тому числі й у справах проти України.
Держава з метою захисту екосистеми України та дотримання екологічних прав громадян зобов'язана забезпечити належну охорону земель природно-заповідного фонду, у тому числі і спірної земельної ділянки, яка входить у межі ландшафтного заказника місцевого значення «Краснопільська балка». Виконання таких зобов'язань якнайкраще відповідає громадським інтересам, оскільки це сприятиме не лише збереженню унікального об'єкта екосистеми і стабільності навколишнього природного середовища, а й дасть населенню доступ до унікального природного комплексу.
Відповідно до статей 66, 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Статтею 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (стаття 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 254, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Повноваження Інспекції поширюються на територію Дніпропетровської та Кіровоградської областей.
Інспекція (пункт 2 розділ 2 Положення):
- здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону земель та надр, зокрема, щодо використання та охорони надр; про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема, щодо наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин, права державної власності на води;
- пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (пункт 9 розділ 2 Положення).
Датою початку здійснення відповідних повноважень і виконання відповідних функцій державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є 23 грудня 2020 року.
За таких обставин, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є органом, уповноваженим державною здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин.
У постанові Верховного Суду України від 26.02.2019 у справі № 905/803/18 вказано, що «нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
В постанові Великої Палати Верховного суду від 15.10.2019 №903/129/18 зазначено, що сам факт не звернення до суду уповноваженого суб'єкта з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Новоукраїнською окружною прокуратурою повідомлено Державну екологічну інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про наявність порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, однак останньою у передбаченому законом порядку належних, своєчасних та ефективних заходів на захист та відновлення порушених інтересів держави самостійно не вжито.
Вказане свідчить про нездійснення Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) повноважень по захисту державних інтересів, що відповідно до статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру шляхом пред'явлення відповідного позову з метою захисту інтересів держави.
На території Маловисківської міської ради розташований ландшафтний заказник місцевого значення «Краснопільська Балка» (далі - Заказник), який було створено відповідно до рішення Кіровоградської обласної ради від 11.10.1996 № 71.
З метою збереження об'єкту природно-заповідного фонду місцевого значення Департаментом екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації та Маловисківською міською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області укладено охоронне зобов'язання від 21.09.2023 № МЗланд 27-564, відповідно до якого раді передано даний об'єкт під охорону.
Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 1056-р від 20.09.2023 затверджено положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Краснопільська Балка».
Згідно з охоронним зобов'язанням та положенням про Заказник Маловисківська міська рада зобов'язана забезпечити встановлений режим та охорону території Заказника.
Водночас, після створення Заказника на його території зареєстровано земельну ділянку із кадастровим номером 3523110100:02:002:0356, яка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.
Вищезазначене підтверджується інформацією Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.07.2025 № 10-11-0.331-2907/2-25, картографічними матеріалами Державного земельного кадастру та картографічними матеріалами щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення «Краснопільська Балка», витягом з Державного земельного кадастру на земельну ділянку від 21.08.2025.
Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3523110100:02:002:0356 зареєстровано за Маловисківською міською радою, що підтверджується інформаційною довідкою № 439431911 від 14.08.2025.
Згідно з даними Державного земельного кадастру спірна земельна ділянка зареєстрована як ділянка сільськогосподарського призначення.
Земельна ділянка з кадастровим номером 3523110100:02:002:0356 значиться, як
«Землі сільськогосподарського призначення», вид цільового призначення « 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».
На час прийняття рішення про реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0356 ландшафтний заказник місцевого значення «Краснопільська Балка» вже був створений, а його землі відносилися до земель природно-заповідного фонду.
Відповідно до законодавства природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.
6. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, погоджується з правовим обґрунтуванням та висновками Господарського суду Кіровоградської області з огляду на наступне.
Відповідно до статей 14, 16 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Згідно з преамбулою Закону України «Про природно-заповідний фонд України» природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. У зв'язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва) (стаття 44 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
Частина 2 статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачає, що землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.
Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів (стаття 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).
Відповідно до частини 3 статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» в редакції, чинній на час створення заказника, рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається обласними, міськими (міст республіканського підпорядкування) Радами народних депутатів.
З вищезазначеного слідує, що землі природно-заповідного фонду набувають такого статусу внаслідок прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про оголошення/створення території та/або об'єкту природно-заповідного фонду.
Рішенням Кіровоградської обласної Ради № 71 від 11.10.1996 включено до складу природно-заповідного фонду області ландшафтний заказник місцевого значення «Краснопільська Балка» площею 50 га.
Кіровоградська обласна військова адміністрація на запит Новоукраїнської прокуратури Кіровоградської області надала відповідь листом № 01-29/722/0.6 від 21.07.2025, що проект створення Заказника в адміністрації відсутній, також відсутні будь-які первинні картографічні матеріали та інформація щодо меж Заказника на момент його оголошення, площею 50 га. Натомість, із наявних матеріалів є «Звіт про науково-дослідну роботу «Виготовлення землевпорядної документації із встановлення меж територій природно-заповідного фонду» на територію об'єктів природно-заповідного фонду Маловисківського району Кіровоградської області», згідно з яким площа заказника складає 34,5 га, форма та конфігурація відповідає шару «Природно-заповідний фонд».
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру дата державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0356 - 17.10.2013, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення земельної ділянки - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно з інформацією, що надана Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області у листі № 10-11-0.331-2907/2-25 від 23.07.2025, та картографічними матеріалами Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 3523110100:02:002:0356 розташована в межах інформаційно-довідкового шару «Природно-заповідний фонд».
Дії з державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 4,609 га кадастровий номер 3523110100:02:002:0357 як земель сільськогосподарського призначення призвели до незаконної зміни цільового призначення земель та безпідставного їх виведення із земель природно-заповідного фонду, які перебувають під особливою охороною держави, віднесені до особливо цінних земель.
Території та об'єкти природно-заповідного фонду, зокрема, заказники, наділені важливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною.
Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент формування спірної земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Стаття 19 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки, визначає, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються, серед іншого, на категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених стаття 122 цього Кодексу (частини 1, 2 статті 20 Земельного кодексу України у вищенаведеній редакції).
За приписами частин 6-8 статті 20 Земельного кодексу України у вищенаведеній редакції зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, зазначених у пунктах «а» і «б» частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Верховний Суд у постановах від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16, від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19, від 06.07.2022 у справі № 575/462/21 неодноразово висловив правові позиції про виключність статусу об'єктів та територій природно-заповідного фонду та незаконність зміни цільового їх призначення органами державної влади та місцевого самоврядування.
Прийняті рішення про зміну цільового призначення частини земель природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Краснопільська Балка» на землі сільськогосподарського призначення в матеріалах справи відсутні.
Підстави відсутні для державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0356 як землі сільськогосподарського призначення.
Під час реєстрації спірної земельної ділянки не було враховано, що земельна ділянка належить до природно-заповідного фонду та знаходиться у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Краснопільська Балка».
Спір у цій справі виник щодо земельної ділянки, яка належить територіальній громаді та перебуває в її розпорядженні.
Позивач заявив вимогу про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яка має на меті припинення існування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, що усуне перешкоду в користуванні землями природно-заповідного фонду.
Маловисківська міська територіальна громада, від імені якої діє Маловискіавська міська рада, є власником спірної земельної ділянки та наділена повноваженнями здійснювати володіння, користування та розпорядження цією ділянкою, як уповноважений державою орган.
Враховуючи практику Верховного Суду, належним відповідачем у справах за позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі має бути орган, у розпорядженні якого перебуває на час пред'явлення позову спірна земельна ділянка.
Відповідно Маловисківська міська рада є належним відповідачем щодо вимоги про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
Частина 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачає, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Пунктом 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012, передбачено, шо державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у тому числі у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
У разі скасування державної реєстрації земельної ділянки, відомості про земельну ділянку: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0356, 04.10.2018 на вказаний об'єкт зареєстровано право власності Маловисківської міської ради.
Суд першої інстанції правомірно врахував, що державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не є тотожним поняттю «державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вжитому у пункті 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Така правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №640/10412/21.
Прийняття рішення щодо державної реєстрації земельної ділянки або відмови у здійсненні такої реєстрації саме собою не породжує виникнення жодних речових прав на цю земельну ділянку (постанова Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 817/154/18).
Оскільки речові права на спірну земельну ділянку, їх обтяжень не зареєстровано, то відсутні підстави для припинення рішенням суду таких прав на цю земельну ділянку.
Пунктом 24 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком, що на даний час відсутні інші ефективні та належні способи захисту порушених прав та повернення до попереднього становища і за умови існування спірної земельної ділянки подальше формування меж ландшафтного заказника місцевого значення «Краснопільська балка» на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є неможливим.
Відповідно до інформаційного листа № 10-11-0.331-2907/2-25 від 23.07.2025 Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомлено, що відомості про встановлення меж об'єкту природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Краснопільська Балка» у Державному земельному кадастрі не виявлено, документація із землеустрою щодо встановлення меж в натурі (на місцевості) до місцевого фонду документації із землеустрою та оцінки земель Новоукраїнського району не надходила.
Згідно з частиною 4 статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд» порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природним паркам, регіональним ландшафтним паркам, а також ботанічним садам, дендрологічним паркам, зоологічним паркам визначається Земельним кодексом України.
Відповідно до норм частини 4 статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд», статті 47 Закону України «Про землеустрій», статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», а також норм Земельного кодексу України, межі території природно-заповідного фонду встановлюються лише після надання органом місцевого самоврядування або виконавчої влади дозволу на розробку проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду, розробки такого проекту землеустрою відповідною землевпорядною організацією із необхідними для нього документами, погодження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду у встановленому порядку, проходження державної землевпорядної експертизи, затвердження органом місцевого самоврядування чи виконавчої влади своїм рішенням такого проекту землеустрою.
Частиною 7 статті 47 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі відповідної документації із землеустрою.
Згідно з статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідачем станом на день подачі заяви не врегульовано питання щодо встановлення меж об'єкту природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Краснопільська Балка».
У постанові від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18 Верховний Суд вказав, що незалежно від завершення процедури встановлення меж об'єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним.
Відповідно до законодавства України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
Землі ландшафтного заказника місцевого значення «Краснопільська балка», у тому числі його частина, яка знаходиться у межах земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0356, є землями природно-заповідного фонду.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.
Стосовно позовної давності. У заяві про застосування строків позовної давності, відповідач обґрунтовує, що спірна земельна ділянка була сформована ще у 2010 році, з моменту прийняття земельної ділянки Маловисківською міською радою від Головного управління Держгеокадастру пройшло 7 років, а з дати формування земельної ділянки - понад 15 років.
Стаття 256 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа має право звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
21.04.2024 Сектором дізнання відділу поліції №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121090000098 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 197-1 Кримінального кодексу України. Досудове розслідування триває.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.02.2024 до ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП надійшла заява від заступника начальника управління державного екологічного нагляду біоресурсів, природно - заповідного фонду, лісів та рослинного світу Кіровоградської області Яремчука Олександра Михайловича про те, що 20.02.2024 під час проведення планової перевірки на території Маловисківської міської ради було виявлено факт порушення режиму охорони території об'єкту природно - заповідного фонду місцевого значення ландшафтного заказника «Краснопільська балка», а саме самовільного захвату земельної ділянки невстановленою особою та пошкодження рослинного покриву, самовільного проведення земляних робіт.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12024121090000098 від 21.02.2024 забезпечується прокурором Новоукраїнської окружної прокуратури Конопадою М.І., та прокурором Маловисківського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури Мазуренком Д.С..
Фактично порушення режиму охорони території об'єкту природно-заповідного фонду місцевого значення ландшафтного заказника «Краснопільська балка» прокурором встановлено у день надходження заяви від Управління державного екологічного нагляду біоресурсів, природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Кіровоградської області, тобто 20.02.2024.
Велика Палата Верховного Суду у постанову від 13.02.2019 по справі № 826/13768/16 звернула увагу не те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватись судами як поважні причини пропуску звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом шести місяців з дня виявлення таких порушень.
Відповідно до норм «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, якими призупинялися строки позовної давності на період карантину та воєнного стану, мають різні формулювання, але, фактично строки позовної давності були призупинені у період з 02.04.2020 по 03.09.2025 (тобто, більше 5 років). Це стосується зокрема загального строку позовної давності 3 роки, передбаченого статтею 257 Цивільного кодексу України.
Згідно з постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.07.2023 у справі № 380/15396/22 встановлення строків звернення до адміністративного суду та залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не може слугувати меті легалізації триваючого правопорушення або здійснення незаконної діяльності.
Наявність відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0356, яка накладається на землі природно-заповідного фонду, як земельної ділянки сільськогосподарського призначення у Державному земельному кадастрі порушує принципи об'єктивності, достовірності, повноти його відомостей, визначені статтею З Закону України «Про Державний земельний кадастр».
Порушення режиму охорони території об'єкту природно-заповідного фонду місцевого значення ландшафтного заказника «Краснопільська балка» і на сьогодні продовжує існувати.
Маловисківська міська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області, з якою укладено охоронне зобов'язання № МЗланд 27-564 від 21.09.2023, відповідно до якого раді передано даний об'єкт під охорону, не виконує свій обов'язок, що може призвести до негативних наслідків.
На дату звернення прокурора до суду з позовом у вказаному випадку не припинили існувати підстави для звернення до суду.
Метою заявленого позову є відновлення становища, яке існувало до порушення - до державної реєстрації спірної земельної ділянки, тобто відсутність накладання на землі природно-заповідно фонду земельної ділянки сільськогосподарського призначення та припинення існування земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав, що усуне перешкоду в користуванні землями природно-заповідного фонду.
Відповідно до вищезазначеного, суд першої інстанції правомірно відхилив клопотання про застосування строків позовної давності.
7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами перегляду рішення суду.
Апеляційний господарський суд, здійснивши апеляційний перегляд справи у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про відсутність порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Кіровоградської області - таким, що підлягає залишенню без змін.
8. Розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
З підстав наведеного та керуючись статями 129, 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Маловисківської міської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.12.2025 у справі № 912/2452/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 19.12.2025 у справі № 912/2452/25 - залишити без змін.
3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на відповідача - Маловисківську міську раду.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 15.04.2026.
Головуючий суддя О.Ю. Соп'яненко
Суддя С.В. Мартинюк
Суддя Ю.В. Фещенко