вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" квітня 2026 р. Справа№ 910/13213/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Тищенко А.І.
Мальченко А.О.
при секретарі судового засідання Супрун В.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Парі Рітейл» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 (повний текст підписано 30.07.2025)
у справі №910/13213/24 (суддя Нечай О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парі Рітейл»
до Київської міської ради
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання укладеним договору
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Парі Рітейл" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради (далі - відповідач), в якій просить суд визнати укладеним договір оренди земельної ділянки між позивачем та відповідачем, з дня набрання чинності рішенням суду у цій справі, в запропонованій редакції відповідно до прохальної частини позовної заяви, а саме:
1. Визнати укладеним договір оренди земельної ділянки між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Парі Рітейл» з дня набрання чинності рішенням суду у цій справі у наступній редакції:
"Договір оренди землі
Київ
Орендодавець, Київська міська рада (код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 22883141, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36), в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), який діє на підставі ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з одного боку, та Орендар, Товариство з обмеженою відповідальністю «Парі Рітейл» (код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 38526354, місцезнаходження: 69002, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 90) в особі Генерального директора Загацької Олени Анатоліївни, яка діє на підставі Статуту, з другого, уклали цей договір оренди земельної ділянки(далі по тексту - Договір) про нижченаведене:
1.Предмет договору
1.1.Орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 02.11.2023 № 7240/7281 передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або Земельна ділянка), визначену цим Договором, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.
1.2.Земельна ділянка, яка є об'єктом оренди, належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».
Реєстрація права власності на об'єкт оренди здійснюється згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» одночасно з державною реєстрацією права оренди.
2. Об'єкт оренди
2.1.Об'єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, рішення Київської міської ради від 02.11.2023 № 7240/7281 та цього Договору є Земельна ділянка з наступними характеристиками:
кадастровий номер - 8000000000:85:328:0003;
місце розташування - вул. Нижній Вал, буд.51, Подільський район міста Києва
категорія земель - землі житлової та громадської забудови;
цільове призначення - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку);
розмір (площа) - 0,3252 (нуль цілих три тисячі двісті п'ятдесят дві десятитисячні) га.
2.2.На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна: адміністративна нежитлова будівля загальною площею 9951,3 кв. м згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить на праві власності Орендареві (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 412394380000; номер запису про право власності: 6408115 від 13.06.2014).
2.3.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору відповідно до Витягу із технічної документації від 15.02.2024 № НВ-9928190332024 (за формою згідно з додатком 17 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №753)) становить 54352603 (п'ятдесят чотири мільйони триста п'ятдесят дві тисячі шістсот три) грн 34 коп.
2.4.Земельна ділянка, яка передається в оренду не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.
3. Строк дії договору
3.1.Договір укладено на 10 (десять) років.
4. Орендна плата
4.1.Визначена цим Договором орендна плата за Земельну ділянку становить платіж, який Орендар самостійно розраховує та вносить Орендодавцеві у грошовій формі за користування Земельною ділянкою.
4.2.Річна орендна плата за Земельну ділянку встановлюється у розмірі 5 (п'яти) відсотків від її нормативної грошової оцінки.
У разі передачі в оренду будівель, споруд, що розташовані на Земельній ділянці, розмір річної орендної плати за основним видом діяльності збільшується в 1,2 рази.
Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
4.3.Згідно з розрахунком розміру орендної плати за Земельну ділянку від 15.02.2024 № НГО/2024-62429 (за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 № 1724) річна орендна плата за Земельну ділянку становить 3 261 156 (три мільйони двісті шістдесят одна тисяча сто п'ятдесят шість) грн 20 коп. на рік.
Орендна плата вноситься Орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на рахунок UJА308999980334139812000026008. Одержувач: ГУК у м. Києві/Подільський район/18010600, код ЄДРПОУ 37993783. Питання сплати податку на додану вартість та інших податкових платежів, що пов'язані з виконанням Договору, вирішуються Орендарем в установленому законодавством У країни порядку. Зміна отримувача орендної плати та його банківських реквізитів може здійснюватися Орендодавцем в односторонньому порядку і не потребує внесення змін до цього Договору. Орендар зобов'язується уточнювати банківські реквізити і назву отримувача орендної плати.
Розмір орендної плати може змінюватись за згодою Сторін шляхом прийняття рішення Київською міською радою про внесення змін до цього Договору і укладення договору про внесення відповідних змін до цього Договору та з урахуванням п.п. 4.6. даного Договору.
Розмір орендної плати переглядається у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених Договором;
- зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
- погіршення стану орендованої Земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;
- зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
- в інших випадках, передбачених законом;
- за згодою Сторін,
але не частіше, ніж один раз у рік.
Після прийняття рішення Київської міської ради про внесення змін до цього Договору в частині розміру річної орендної плати Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату відповідно до нової орендної ставки.
Зміна нормативної грошової оцінки Земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.
У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:
-Орендарем у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;
-стягується пеня, розмір та розрахунок якої здійснюється відповідно до Податкового кодексу України.
У випадку викупу даної Земельної ділянки Орендарем Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату до моменту державної реєстрації права власності на дану Земельну ділянку.
Контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені та штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює контролюючий орган, визначений податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельної ділянки.
5. Умови використання земельної ділянки (земельних ділянок)
Цільове призначення земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку)
Умови збереження стану об'єкта оренди:
-На Земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов'язана з цільовим призначенням Земельної ділянки.
-Зміна цільового призначення Земельної ділянки можлива в порядку, встановленому законодавством України, та потребує внесення змін у цей Договір.
-Про намір зміни цільового призначення Земельної ділянки Орендар письмово повідомляє Орендодавця.
-У десятиденний строк після внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення Земельної ділянки Орендар надає Орендодавцю документи, необхідні для внесення змін у цей Договір.
Обмеження у використанні Земельної ділянки є складовою частиною відомостей технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, затвердженої рішенням Київської міської ради від 02.11.2023 № 7240/7281, та зареєстровані у Державному земельному кадастрі.
6. Умови повернення земельної ділянки (земельних ділянок)
Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку (земельні ділянки) у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої Земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному Сторонами. Якщо Сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку.
У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої Земельної ділянки або приведення її у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.04.2008 № 608.
Здійснені орендарем без згоди орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.
Поліпшення стану земельної ділянки, проведені орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі, підлягають відшкодуванню. Умови, обсяги і строки відшкодування орендарю витрат за проведені ним поліпшення стану земельної ділянки визначаються окремою угодою сторін.
Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов'язань, передбачених цим договором.
Збитками вважаються:
фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права;
доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.
Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.
7. Права та обов'язки сторін
Права орендодавця:
Орендодавець має право вимагати від Орендаря:
-використання Земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим Договором;
-своєчасного внесення орендної плати;
-дострокового розірвання цього Договору з підстав, визначених законом та цим
Договором;
-відшкодування понесених збитків, в тому числі неодержаних доходів, відповідно до
чинного законодавства у разі розірвання цього Договору.
Обов'язки орендодавця:
-не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендарю користуватися Земельною ділянкою;
-передати в користування Земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього Договору.
Права орендаря:
-самостійно господарювати на землі з дотриманням вимог чинного законодавства України та умов цього Договору;
-у разі розірвання Договору, за погодженням Сторін, має право вимагати відшкодування нанесених збитків відповідно до чинного законодавства;
-після закінчення строку, на який було укладено цей договір при умові належного виконання обов'язків відповідно до умов цього Договору, Орендар має переважне право перед іншими особами на укладення Договору на новий строк;
-переважне право на придбання у власність Земельної ділянки у разі її продажу;
- на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання Орендодавцем зобов'язань, передбачених цим договором.
Збитками вважаються:
фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.
Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.
Обов'язки орендаря:
-приступати до використання Земельної ділянки в строк, встановлений цим Договором, після державної реєстрації права оренди даної Земельної ділянки;
-використовувати Земельну ділянку відповідно до її цільового призначення;
-своєчасно вносити орендну плату;
-у випадку зміни нормативної грошової оцінки Земельної ділянки у десятиденний строк замовити в установленому порядку витяг з технічної документації про нову нормативну грошову оцінку Земельної ділянки. Після одержання цього витягу передати його до контролюючого органу, визначеного податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельної ділянки, копію витягу з технічної документації, засвідчену в установленому порядку, передати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
-письмово повідомити Орендодавця про відчуження об'єктів (їх частин), що розташовані на Земельній ділянці і належать Орендарю, протягом десяти днів з моменту вчинення відповідного правочину;
-забезпечити вільний доступ до Земельної ділянки представнику контролюючих органів;
-повернути Земельну ділянку Орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання після припинення дії цього Договору;
-у строки, встановлені чинним законодавством, звітувати перед контролюючим органом, визначеним податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельної ділянки про сплату орендної плати;
-дотримуватися правил благоустрою міста Києва, що затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 (зі змінами і доповненнями);
-питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку;
-забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах Земельної ділянки;
-виконати вимоги, викладені в листах Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.04.2020 № 4627/0/09/19-20, Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20.07.2020 № 066-2403, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 06.05.2020 № 97-26-0.32-1576/35-20, Міністерства культури та інформаційної політики України від 20.12.2021 № 15238/6.11.1;
-під час використання Земельної ділянки дотримуватися обмежень у її використанні, зареєстрованих у Державному земельному кадастрі;
-питання сплати відновної вартості зелених насаджень або укладення охоронного договору на зелені насадження вирішувати відповідно до рішення Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 «Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва» (зі змінами і доповненнями);
-у разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному законодавством України;
-у п'ятиденний строк після державної реєстрації права оренди Земельної ділянки надати копію цього Договору до контролюючого органу, визначеного податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельної ділянки.
Сторони також мають інші права і несуть інші обов'язки, визначені законодавством України.
Право на оренду Земельної ділянки комунальної власності не може бути відчужено її Орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу.
8. Обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки
8.1. На орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб.
8.2. Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни
обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю ділянку.
9. Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його Частини
Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе Орендар.
10. Страхування об'єкта оренди
Сторони домовилися про те, що Орендар має право застрахувати об'єкт оренди.
11. Зміна умов договору і припинення його дії
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
Згодою або запереченням Орендодавця на зміни та/або доповнення до цього
Договору є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Дія договору припиняється у разі:
- закінчення строку, на який його було укладено;
-викупу Земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження Земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законодавством України;
-поєднання в одній особі власника Земельної ділянки та Орендаря;
-ліквідації юридичної особи - Орендаря.
Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:
-за взаємною згодою Сторін;
-за рішенням суду, в порядку, встановленому законом;
-у разі необхідності використання Земельної ділянки для суспільних потреб у порядку, встановленому законодавством;
- в односторонньому порядку за ініціативою Орендодавця, із звільненням Орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі використання Орендарем Земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематичної (більше трьох місяців) несплати орендної плати, здійснення без згоди Орендодавця відчуження права користування Земельною ділянкою третім особам;
- внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її (їх) використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем обов'язків, визначених у п.п. 5.2. та 7.4. цього Договору.
Розірвання цього Договору здійснюється в установленому законом порядку. Сторона, яка має намір розірвати договір, повинна повідомити іншу сторону не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати такого розірвання. Письмове повідомлення про намір розірвання договору має бути направлене на поштову адресу іншої сторони поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Поновлення Договору:
Після закінчення строку, на який укладено Договір, цей Договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах без вчинення Сторонами письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору. Вчинення інших дій Сторонами Договору для його поновлення не вимагається.
У разі подання однією із сторін Договору заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору вона зобов'язана у той же день письмово повідомити іншу сторону про подання такої заяви.
У разі припинення або розірвання цього Договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві Земельну ділянку на умовах, визначених цим Договором. У разі невиконання Орендарем обов'язку щодо умов повернення Орендодавцеві Земельної ділянки Орендар зобов'язаний відшкодувати Орендодавцеві завдані збитки.
Перехід права власності на орендовану Земельну ділянку до третьої особи, реорганізація юридичної особи - Орендаря не є підставою для зміни умов або припинення Договору.
Зміна найменування Сторін Договору, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи, не є підставою для внесення змін до Договору та/або його переоформлення.
12.Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору
У разі невиконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та законодавством.
У разі невиконання Орендарем або Орендодавцем умов цього Договору та обов'язків,
передбачених законодавством України, Договір може бути достроково розірваний.
Сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
Усі спори, що пов'язані із виконанням умов цього Договору, вирішуються судами України при неможливості досудового врегулювання спорів, що виникають при виконанні умов цього Договору.
Відносини Сторін, не врегульовані цим Договором, регламентуються законами України.
13. Суборенда Земельної ділянки
13.1. Орендар має право передати Земельну ділянку або її частину у суборенду в порядку, встановленому чинним законодавством України.
13.2. Умови договору суборенди Земельної ділянки повинні обмежуватися умовами
даного Договору і не суперечити йому.
14. Прикінцеві положення
Цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення.
Витрати, пов'язані з нотаріальним посвідченням цього договору, сплачує Орендар.
Цей Договір складений у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу.
Один примірник - для зберігання у Орендаря, один - для Орендодавця (знаходиться
на зберіганні у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), один - для зберігання у нотаріуса.
Реквізити сторін
Орендодавець
Київська міська рада
(код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та
організацій України 22883141
місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36
в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича (зареєстрований
за адресою: АДРЕСА_1 )
Орендар
Товариство з обмеженою відповідальністю «Парі Рітейл»
(код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та
організацій України 38526354, місцезнаходження: 69002, Запорізька область, місто
Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 90)
в особі генерального директора Загацької Олени Анатоліївни
Підписи сторін
Орендодавець
М. П. (за наявності печатки)
Орендар
М. П. (за наявності печатки)"
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 у справі №910/13213/24 в позові відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що укладення договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, у запропонованій позивачем редакції не відповідатиме вимогам Рішення та ст. 16 Закону України "Про оренду землі";зважаючи на чинність пп. 3.9 п. 3 Рішення, подальше укладення договору оренди Земельної ділянки можливе виключно з урахуванням зазначеного пункту Рішення;
враховуючи добровільну сплату позивачем плати за користування Земельною ділянкою у період, що охоплюється пп. 3.9 Рішення, а також факт стягнення частини плати за землю рішенням Господарського суд міста Києва у справі №910/6404/24 від 05.12.2024 (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2025), включення спірних умов до договору оренди Земельної ділянки не створює надмірного тягаря для орендаря;
відповідач, як власник Земельної ділянки, має право вимагати повернення йому безпідставно утриманих коштів у формі плати за землю, в тому числі шляхом включення відповідних умов до договору оренди;
підпункт 3.9 пункту 3 Рішення містить посилання, що така сума коштів буде визначена в розрахунку який є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки, а відтак розрахунок здійснюється безпосередньо в процесі укладення договору оренди земельної ділянки між Київською міською радою та ТОВ "Парі Рітейл". Твердження позивача про кондикційний характер зобов'язань щодо сплати орендної плати з користування Земельною ділянкою до укладення відповідного договору оренди не позбавляє відповідача прав включити вимогу щодо сплати належних йому грошових коштів до договору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 18.08.2025 звернувся до суду з апеляційною скаргою (документ сформовано в системі «Електронний суд» 18.08.2025), в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного.
Суд дійшов помилкового висновку щодо невідповідності запропонованої позивачем редакції договору оренди земельної ділянки статті 16 Закону України «Про оренду землі», адже запропонована позивачем редакція договору землі за своїми умовами відповідає нормам чинного законодавства.
Апелянт не погоджується з позицією суду що, при не скасуванні підпункту 3.9 рішення КМР, даний пункт має увійти до договору оренди як обов'язок позивача.
Вважає, що КМР перебрала на себе повноваження, зобов'язуючи у своєму рішенні і в проекті договору оренди земельної ділянки погодитися на оплату користування земельною ділянкою за період з 2014 року
Одночасно зазначає, що незгода позивача з підпунктом спірного рішення та відповідно розрахунком, який буде здійснений після укладення договору є єдиним способом захисту позивача свого порушеного права, яке вичерпає свою дію після укладення договору оренди земельної ділянки.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13213/24.
Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Парі Рітейл» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/13213/24.
Матеріали справи №910/13213/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав неподання доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
03.10.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 02.10.2025) через підсистему «Електронний суд» представником апелянта подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію №251 від 02.10.2025 про доплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 726, 72 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Парі Рітейл» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 у справі №910/13213/24, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції з метою зясування обставин справи, у справі оголошувалась перерва, останній раз на 06.04.2026.
Від відповідача відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Явка представників сторін
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив у її задоволенні відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини його неявки суду не відомі.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, явка представника третьої особи обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 06.04.2026 колегія суддів, в порядку ст.219 ГПК України оголосила про перехід до стадії ухвалення судового рішення та його проголошення 15.04.2026 о 16 год.10 хв.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №26626699 від 10.09.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Парі Рітейл" є власником нерухомого майна (адміністративної нежитлової будівлі) площею 9951,3 кв. м, розташованого на земельній ділянці площею 0,3252 га по вул. Нижній Вал, 51 у Подільському районі міста Києва з 2014 року, про що зроблено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.06.2014, номер запису про право власності: 6408115 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 41239438000).
Зазначений об'єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці площею 0,3252 га з кадастровим номером 8000000000:85:328:0003 по вул. Нижній Вал, 51 у Подільському районі міста Києва (далі - Земельна ділянка).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2308937292021 від 23.03.2021 державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:328:0003, площею 0,3252 га, за адресою: вул. Нижній Вал, 51 у Подільському районі міста Києва проведена 23.03.2021 Міжрайонним управлінням у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 20.03.2020, з кодом виду цільового призначення - 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку). Категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Види використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.
У 2013 році позивач звернувся до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - Департамент) з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Нижній Вал, 51, у м. Києві в оренду для експлуатації та обслуговування розміщених на ній адміністративних будівель.
06.02.2019 позивачем було повторно подано клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Нижній Вал, 51, у м. Києві в оренду, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку).
21.01.2020 на засіданні земельної комісії Київської міської ради було прийнято рішення про надання ТОВ "Парі Рітейл" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки К-37921.
ТОВ "Парі Рітейл" була розроблена технічна документація, присвоєний кадастровий номер 8000000000:85:328:0003, внесено земельну ділянку до Державного реєстру речових прав 23.03.2021 та разом з відповідною заявою 13.01.2022 подані через ЦНАП м. Києва для прийняття рішення Київською міською радою стосовно передачі в оренду ТОВ "Парі Рітейл" зазначеної земельної ділянки із земель комунальної власності.
02.11.2023 Київська міська рада прийняла Рішення № 7240/7281 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Парі Рітейл" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на вул. Нижній Вал, 51 у Подільському районі міста Києва" (далі - Рішення), яким вирішено, зокрема, затвердити технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель Товариству з обмеженою відповідальністю "Парі Рітейл" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на вул. Нижній Вал, 51 у Подільському районі м. Києва, а також передати Земельну ділянку ТОВ "Парі Рітейл", за умови виконання пункту 3 Рішення, в оренду на 10 років.
Водночас, пп. 3.9 п. 3 Рішення передбачено, що ТОВ "Парі Рітейл" має сплатити кошти за користування земельною ділянкою з моменту набуття права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на ній, до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з розрахунком, який є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки.
На підставі Рішення Департаментом підготовлено проект договору оренди земельної ділянки та попередній розрахунок орендної плати і відповідно суми коштів, що підлягають сплаті ТОВ "Парі Рітейл" згідно з п. 3.9 Рішення.
У зв'язку із виникненням розбіжностей між сторонами щодо формулювання окремих умов зазначеного договору оренди земельної ділянки, ТОВ "Парі Рітейл" неодноразово зверталось із заявами щодо зміни та узгодження його окремих умов.
За результатами опрацювання звернень ТОВ "Парі Рітейл" Департамент повідомив наступне:
- листами Департаменту від 06.02.2024 № 05716-1660, від 09.04.2024 № 05716-4837 повідомлено, що розрахунок коштів за користування земельною ділянкою з моменту набуття права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на ній, до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, передбачений пунктом 3.9 Рішення, може бути здійснений Департаментом після укладення договору оренди цієї земельної ділянки з відповідним обов'язком для Товариства щодо такого розрахунку у договорі оренди;
- листом Департаменту від 06.02.2024 № 05716-1660 повідомлено, що оскільки ТОВ "Парі Рітейл" надано витяг № НВ-9900128052024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформований 03.01.2024, Департаментом вживаються заходи для отримання витягу з урахуванням коефіцієнта індексації за 2023 рік;
- листом від 23.02.2024 № 05716-2498 повідомлено, що Департаментом підготовлено проект договору та здійснено розрахунок розміру орендної плати за цю земельну ділянку від 15.02.2024 № НГО/2024-62429, а також направлено позивачу зазначений проект договору оренди земельної ділянки та розрахунок розміру орендної плати;
- листом Департаменту від 02.04.2024 № 05708-4447 щодо врахування попередньо сплачених коштів за користування земельною ділянкою до суми остаточного розрахунку повідомлено, що Департамент не є контролюючим органом у сфері оподаткування, уповноваженим на проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, контроль своєчасності подання платниками податків передбаченої законом звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів згідно з положеннями статті 191 Податкового кодексу України.
На підставі Рішення та звернення позивача Департаментом було підготовлено проект договору оренди Земельної ділянки, який було направлено позивачу листом №05716-2498 від 23.02.2024.
Позивач зазначає, що підпунктом 4.2.2 проекту договору орендарю визначено як ультимативну вимогу сплатити кошти за користування земельною ділянкою з моменту набуття права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на ній, до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку. Для цього орендарю протягом 10 днів з дня укладення договору оренди земельної ділянки необхідно звернутись до Департаменту для здійснення розрахунку відповідно до п. 3.9 Рішення.
ТОВ "Парі Рітейл" листом від 29.04.2024 (№212) звернулось до Департаменту з власним проектом договору оренди Земельної ділянки, який не було погоджено останнім.
З огляду на викладене, а також посилаючись на порушення відповідачем законодавства в частині включення до Рішення та проекту договору оренди Земельної ділянки вимог про сплату коштів за користування земельною ділянкою з моменту набуття права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на ній, до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить визнати укладеним договір оренди земельної ділянки між позивачем та відповідачем, з дня набрання чинності рішенням суду у цій справі, в запропонованій редакції відповідно до прохальної частини позовної заяви.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.
Згідно з частиною першою статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За змістом статей 142 - 144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Згідно з п. в) ч. 1 ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території, належить зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", стаття 1 якого визначає, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
За приписами частини 2 статті 122 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Згідно частини 2 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно частини 1 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Згідно з ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Частиною 6 статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти, крім об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.
Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.
В силу вимог частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Умовами частини 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів. Таким чином, підставою укладення договору оренди землі комунальної власності є відповідне рішення органу місцевого самоврядування.
Як встановлено судом раніше, спір між сторонами виник щодо включення до проекту договору оренди Земельної ділянки умов про обов'язок орендаря сплатити грошові кошти за користування землею в період з моменту набуття права власності на об'єкт нерухомого майна до моменту державної реєстрації права оренди на Земельну ділянку, на підставі пп. 3.9 п. 3 Рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, запропонована позивачем у прохальній частині позовної заяви редакція проекту договору оренди не містить спірного пункту рішення КМР.
За встановлених обставин правильним є висновок суду першої інстанції, що укладення договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, у запропонованій позивачем редакції не відповідатиме вимогам Рішення КМР та ст. 16 Закону України "Про оренду землі".
При цьому позивачем відхилено запропонований відповідачем до укладення проект договору оренди земельної ділянки, в якому , зокрема в п.4.2.2 було запропоновано укласти договір в такій редакції:
« 4.2.2. сплатити кошти за користування Земельною ділянкою з моменту набуття права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на ній, до моменту державної реєстрації права оренди на Земельну ділянку на рахунок ……..
Для цього Орендарю протягом 10 (десяти) днів з дати укладення договору оренди Земельної ділянки необхідно звернутись до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для здійснення розрахунку, відповідно до п.п.3.9 рішення Київської міської ради від 02.11.2023 №7240/7281.»
З матеріалів справи вбачається, що одночасно позивачем оформлено та підписано протокол розбіжностей до вказаного проекту договору земельної ділянки (а.с.48-51), в якому викладено незгоду не лише з п.4.2.2 проекту договору, а з іншими пунктами, зокрема 4.10.,8.3,9,11.4,11.6 та пропозицією доповнити розділ 7 пунктом 7.2.
Вказаний протокол розбіжностей відповідачем не підписаний.
Місцевим господарським судом вірно враховано, що добровільна сплата позивачем плати за користування Земельною ділянкою у період, що охоплюється пп. 3.9 Рішення, а також факт стягнення частини плати за землю рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/6404/24 від 05.12.2024, яке на дату прийняття рішення суду у даній справі набрало чинності, оскільки залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2025,), включення спірних умов до договору оренди Земельної ділянки не створює надмірного тягаря для орендаря, оскільки належний до сплати розрахунок коштів за користування спірною земельною ділянкою має бути проведений департаментом відповідача з урахуванням всіх проведених позивачем оплат, в тому числі і на виконання рішення суду у справі №910/6404/24.
Фактично позивач визнає свій обов'язок вносити плату за користування земельною ділянкою, однак не погоджується із їх розміром, в тому числі оскаржуючи рішення суду у справі №910/6404/24 в касаційному порядку.
Водночас, ані пп. 3.9 п. 3 Рішення, ані спірний пункт договору оренди, запропонований Департаментом, не визначають конкретну суму коштів, які має сплатити позивач за користування земельною ділянкою за період до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку.
Судом першої інстанції детально досліджено правову природу коштів, що підлягають сплаті позивачем на підставі спірних умов договору оренди та встановлено наступне.
Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".
Оскільки позивач не був власником або постійним землекористувачем Земельної ділянки у спірний період, а тому не був суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.
Натомість предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Частиною 1 статті 93 та статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18 було викладено правовий висновок, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
При цьому неналежне виконання своїх обов'язків з боку відповідача щодо укладення договору оренди земельної ділянки, не є підставою для звільнення позивача від обов'язку сплачувати за користування сформованою земельною ділянкою (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18).
Отже відповідач, як власник Земельної ділянки, має право вимагати повернення йому безпідставно утриманих коштів у формі плати за землю, в тому числі шляхом включення відповідних умов до договору оренди.
При цьому, підпункт 3.9 пункту 3 Рішення містить посилання, що така сума коштів буде визначена в розрахунку, який є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки, а відтак розрахунок здійснюється безпосередньо в процесі укладення договору оренди земельної ділянки між Київською міською радою та ТОВ "Парі Рітейл".
Таким чином, твердження позивача про кондикційний характер зобов'язань щодо сплати орендної плати за користування Земельною ділянкою до укладення відповідного договору оренди не позбавляє відповідача права включити вимогу щодо сплати належних йому грошових коштів до договору.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2025 у справі №320/17677/24 було скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 в частині задоволених позовних вимог та прийнято нове рішення в цій частині, яким відмовлено ТОВ "Парі Рітейл" у визнанні протиправним та скасуванні підпункту 3.9. пункту 3 рішення Київської міської ради II Сесії IX Скликання "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Парі Рітейл" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на вул. Нижній Вал, 51 у Подільському районі міста Києва" від 02.11.2023 року №7240/7281, наступного змісту: "сплатити кошти за користування земельною ділянкою з моменту набуття права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на ній, до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з розрахунком, який є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки".
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що зважаючи на чинність пп. 3.9 п. 3 Рішення, подальше укладення договору оренди Земельної ділянки можливе виключно з урахуванням зазначеного пункту Рішення.
Підсумовуючи вищенаведене, зважаючи на невідповідність запропонованого позивачем проекту договору оренди Рішенню Київської міської ради від 02.11.2023 №7240/7281 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Парі Рітейл" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на вул. Нижній Вал, 51 у Подільському районі міста Києва", відсутні підстави для задоволення позову.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову в позові.
Доводи апелянта про ухвалення господарським судом рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та неповним встановленням обставин, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість викладених в оскаржуваному рішенні висновків суду.
При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовано норми матеріального права, які їх регулюють.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції про відмову в позові, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову в позові.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Парі Рітейл» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 у справі №910/13213/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 у справі №910/13213/24 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Парі Рітейл».
4. Матеріали справи №910/13213/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.І. Тищенко
А.О. Мальченко