вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" квітня 2026 р. Справа№ 927/944/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаратова Ю.А.
суддів: Бестаченко О.Л.
Скрипки І.М.
При секретарі судового засідання Кафлановій А.С.
за участю представників згідно протоколу судового засідання від 02.04.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМ УКРАЇНА"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2026 (повний текст складено 19.01.2026)
у справі № 927/944/25 (суддя Моцьор В.В.)
за позовом Акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМ УКРАЇНА"
про стягнення 518 940,00 грн
Історія справи. Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.
Акціонерним товариством "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМ УКРАЇНА" про стягнення 518 940,00 грн безпідставно збережених коштів за користування елементами інфраструктури об'єктів електроенергетики.
Позов із посиланням на статтю 1212 Цивільного кодексу України, обґрунтовано самовільним розміщенням ТОВ «ТІМ Україна» на 1674 опорах повітряних ліній 0,4-10 кВ АТ «Чернігівобленерго» технічних засобів електронних комунікацій (без укладення договору з доступу), що зафіксовано у актах від 02.02.2023, 03.02.2023 та 06.02.2023. Неправомірне з 01.02.2023 розміщення відповідачем технічних засобів електронних комунікацій призвело до збереження ним без достатньої правової підстави коштів у сумі 518 940,00 грн, чим порушило право АТ «Чернігівобленерго», як власника інфраструктури об'єктів електроенергетики, на отримання вказаних коштів.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2026 ухваленим у справі № 927/944/25 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМ УКРАЇНА" на користь Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" 518 940,00 грн безпідставно збережених коштів за користування елементами інфраструктури об'єктів електроенергетики та 6 227,28 грн судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.
АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО», як оператор системи розподілу електричної енергії, що здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території Чернігівської області та міста Славутич Київської області (постанова НКРЕКП від 13.11.2018 № 1434), є власником (володільцем) об'єктів електроенергетики, в тому числі повітряних ліній електропередачі, основними елементами яких являються опори.
Під час оглядів, АТ «Чернігівобленерго» були встановлені факти неправомірного розміщення на відповідних опорах повітряних ліній технічних засобів електронних комунікацій (без укладення договору з доступу), про що складено акти про неправомірне розміщення технічних засобів електронних комунікацій від 02.02.2023, 03.02.2023 та 06.02.2023.
Суд першої інстанції зазначив, що ТОВ «ТІМ «Україна» є фактичним користувачем вищезазначених опор повітряних ліній 0,4 - 10 кВ АТ «Чернігівобленерго» з лютого 2023 року, що підтверджується матеріалами справи. ТОВ «ТІМ «Україна», як власник технічних засобів електронних комунікацій, демонтажу не провів та продовжує користуватися опорами повітряних ліній 0,4 - 10 кВ АТ «Чернігівобленерго».
Згідно з розрахунком АТ «Чернігівобленерго» плата за використання 1674 опор повітряних ліній 0,4 - 10 кВ, на яких розміщені технічні засоби електронних комунікацій без достатньої правової підстави, за період з лютого 2023 року по серпень 2025 року (включно) ТОВ «ТІМ Україна» становить 518 940,00 грн (16 740,00 грн х 31 місяць).
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІМ УКРАЇНА» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі скаржник просить скасувати судове рішення Господарського суду Чернігівської області від 16 січня 2026 року у справі № 927/944/25 повністю і ухвалити нове рішення яким відмовити Акціонерному товариству «Чернігівобленерго» у задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
- апелянт із посиланням на частину третю статті 17 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» від 07.02.2017 № 1834-VII, наголошеє, що за відсутності доведених додаткових витрат на утримання опор у позивача не виникло право вимагати періодичну плату за спірний період, а відтак відповідач не міг «зберегти кошти» за рахунок позивача у розумінні статті 1212 ЦК України. У цих правовідносинах відсутній ключовий елемент кондикції - безпідставне збагачення у формі збережених коштів, оскільки не доведено, що відповідні суми були такими, які відповідач повинен був сплатити позивачу за наявності належної правової підстави вимоги;
- висновок суду першої інстанції щодо визнання встановленими обставинами розміщення технічних засобів електронних комунікацій на 145 опорах у населених пунктах Чернігівської області, а саме: село Знам'янка (51 опора), село Петрівське (23 опори), село Нетяжино (26 опор), село Крутоярівка (31 опора), село Колісники (14 опор)у наступних населених пунктах Чернігівської області не відповідає дійсності та спростовується наявними доказами.
А саме, довідкою про відсутність на балансі ТОВ «ТІМ Україна» проводової електронної комунікаційної мережі в зазначених вище населених пунктах № 05/11 від 05.11.2025; довідкою Старости Заїздського старостинського округу № 3 від 04.11.2025; довідкою Старости Нетяжинського старостинського округу № 11 від 04.11.2025; Сільського голови Яблунівської сільської ради від 04.11.2025; довідкою Старости Колісниківського старостинського округу № 7. Довідки органів місцевого самоврядування підтверджують, що в період з 2023-2025 роках відсутні будь-які мережі проводового інтернету в населених пунктах старостинських округів.
ТОВ «ТІМ Україна» визнає факт розміщення ним з 30.09.2025 технічних засобів електронних комунікацій на 1264 опорах розташованих у населених пунктах Прилуцького району Чернігівської області, а саме: у селі Білорічиця (21 опора), селі Білошапки (53 опора), селі Бубнівщина (59 опор), селі Велика Дівиця (43 опори), селі Даньківка (68 опор), селі Дубовий Гай (75 опор), село Канівщина (27 опор), село Мазки (53 опори), село Обичів (136 опор), село Оніщенки (86 опор), село Погреби (69 опор), село Полонки (56 опор), село Рудівка (75 опор), село Сергіївка (73 опори), село Сухоліски (46 опор), село Товкачівка (114 опор), село Удайці (210 опор).
А також відповідач визнав, що з 27.09.2024 користується опорами позивача у кількості 306 опор, а саме в селі Яблунівка (201 опор) та селі Ковтунівка (105 опор).
Відповідач не визнав факт розміщення жодних технічних засобів електронних комунікацій на 145 опорах у населених пунктах Чернігівської області: село Знам'янка (51 опора), село Петрівське (23 опори), село Нетяжино (26 опор), село Крутоярівка (31 опора), село Колісники (14 опор).
Також відповідач не погоджується і з висновком суду щодо використання відповідачем з 01.02.2023 інших 1570 опор позивача. Оскільки надані докази, а саме Акти введення в експлуатацію волоконно - оптичних лінії зв'язку підтверджують початок використання 306 опор з 27.09.2024 та 1264 опор з 30.09.2025. А досліджені судом першої інстанції акти від 02.03.2023, 03.02.2023, 06.03.2023 про неправомірне розміщення технічних засобів електронних комунікацій, на думку апелянта, не є належними доказами користування опорами саме ТОВ «ТІМ Україна».
Окрім того, апелянт зазначає, що долучені Позивачем до відповіді на відзив фотографії щодо розміщення в селі Знам'янка, селі Петрівське, селі Нетяжино, селі Крутоярівка, селі Колісники технічних засобів електронних комунікацій не містять ідентифікаційних ознак або маркування технічних засобів, що дозволяло б встановити їх приналежність саме ТОВ «ТІМ Україна».
Позиція позивача (АТ «Чернігівобленерго») щодо апеляційної скарги.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Чернігівобленерго», погоджуючись з мотивами оскаржуваного рішення суду, просило останнє залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.
Заперечуючи проти доводу апелянта про відсутність доведених додаткових витрат на утримання опор, АТ «Чернігівобленерго» зазначає, що розмір плати у даному випадку встановлений нормативним актом. А саме, пунктом 14 розділу ІV Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 10.12.2018 № 622, передбачено, що на територіях, не визначених пунктом 13 цього розділу, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та 90 днів після його припинення або скасування розмір періодичної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики з використанням несучої спроможності будівель, споруд і однієї опори становить 10 гривень на місяць.
Позивач зазначає, що зафіксовані факти неправомірного розміщення ТОВ «ТІМ Україна» технічних засобів електронних комунікацій на елементах інфраструктури об'єктів електроенергетики АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» узгоджуються з іншими наявними у матеріалах справи № 927/944/25 доказами.
Зокрема, листами Скаржника від 21.03.2023 та 02.05.2023 та додатком № 2 «Перелік технічних засобів електронних комунікацій ТОВ «ТІМ Україна» розміщених на об'єктах електроенергетики ВП Прилуцький РЕМ станом на « 01» січня 2023 року» до проєкту договору № 300312253 від 06.03.2024, у якому Скаржник фактично визнав перелік та кількість безпідставно розміщених свої технічних засобів станом на 01.01.2023.
АТ «Чернігівобленерго» наголошує, що в розумінні Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» від 07.02.2017 № 1834-VII та Правил надання доступу до інфраструктури об'єкта електроенергетики, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2018 № 853, саме акт про неправомірне розміщення технічних засобів електронних комунікацій є належним та достатнім доказом фіксації такого факту.
Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМ УКРАЇНА» зареєстрована судом 06.02.2026 за вх. № 09.1-04.4/746/26.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Шаратова Ю.А., суддів: Скрипки І.М., Бестаченко О.Л., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/944/25.
Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМ УКРАЇНА» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2026 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 927/944/25.
16.02.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 927/944/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМ УКРАЇНА» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2026 у справі № 927/944/25.
Встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань - протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали. Звернуто увагу учасників справи, що згідно з вимогами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМ УКРАЇНА» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2026 у справі № 927/944/25.
Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 19.03.2026.
04.03.2026 в системі "Електронний суд" АТ «Чернігівобленерго» сформовано Відзив на апеляційну скаргу (вхід. № 09.1-13/5097/26).
Судове засідання призначене на 19.03.2026 не відбулося у зв'язку із технічними проблемами з доступом до сервісу відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 призначено судове засідання на 02.04.2026.
У судовому засіданні представники позивача та відповідача надавали усні пояснення.
Представник позивача просив оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача (апелянта) підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Відповідно до частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом
АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО», як оператор системи розподілу електричної енергії, що здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території Чернігівської області та міста Славутич Київської області (постанова НКРЕКП від 13.11.2018 № 1434), є власником (володільцем) об'єктів електроенергетики, в тому числі повітряних ліній електропередачі, основними елементами яких являються опори.
ТОВ «ТІМ Україна» є суб'єктом господарювання, у власності (володінні) якого перебувають технічні засоби електронних комунікацій.
У лютому 2023 року працівниками АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» здійснювалися огляди повітряних ліній електропередач напругою 0,4 - 10 кВ у населених пунктах с. Білошапки, с. Дубовий Гай, с. Ковтунівка, с. Крутоярівка, с. Сергіївка, с. Сухоліски, с. Яблунівка, с. Білорічиця, с. Знамянка, с. Канівщина, с. Колісники, с. Мазки, с. Нетяжино, с. Петрівське, с. Погреби, с. Рудівка, с. Товкачівка, с. Велика Дівиця, с. Бубновщина, с. Полонки, с. Удайці, с. Данівка та с. Онищенки Прилуцького району.
Під час оглядів, АТ «Чернігівобленерго» були встановлені факти неправомірного розміщення на відповідних опорах повітряних ліній технічних засобів електронних комунікацій (без укладення договору з доступу), про що складено акти про неправомірне розміщення технічних засобів електронних комунікацій від 02.02.2023, 03.02.2023 та 06.02.2023.
Згідно з актом про неправомірне розміщення технічних засобів електронних комунікацій від 02.02.2023, в населених пунктах с. Яблунівка, с. Дубовий Гай, с. Сергіївка, с. Канівщина, с. Ковтунівка, с. Нетяжено, с. Рудівка, с. Сухоліски, с. Крутоярівка, с. Білошапки, с. Бубнівщина Прилуцького району зафіксоване самовільне розміщення технічних засобів електронних комунікацій на 729 опорах АТ «Чернігівобленерго».
Згідно з актом про неправомірне розміщення технічних засобів електронних комунікацій від 03.02.2023, в населених пунктах с. Товкачівка, с. Велика Дівиця, с. Обичів, с. Мазки, с. Петрівське, с. Погреби, с. Знам'янка, с. Білорічиця, с. Колісники, с. Полонки, с. Удайці Прилуцького району зафіксоване самовільне розміщення технічних засобів електронних комунікацій на 791 опорах АТ «Чернігівобленерго».
Згідно з актом про неправомірне розміщення технічних засобів електронних комунікацій від 06.02.2023, в населених пунктах с. Данівка та в с. Оніщенки Прилуцького району зафіксоване самовільне розміщеннятехнічних засобів електронних комунікацій на 154 опорах АТ «Чернігівобленерго».
27.02.2023, 02.03.2023 та 16.03.2023 АТ «Чернігівобленерго» розмістило на своєму веб-сайті інформацію про неправомірне розміщення технічних засобів електронних комунікацій.
21.02.2023 ТОВ «ТІМ Україна» звернулося до Позивача іцз заявою про отримання технічних умов з доступу до інфраструктури об'єкта електроенергетики.
В своєму листі вихідний № 21/02 від 21.02.2023 року Відповідач просив визначити технічну можливість розміщення сумісного підвісу телекомінікаційних мереж, та у разі її наявності, надати технічні умови з доступу до об'єкта інфраструктури Позивача для подальшого розроблення технічної документації та укладання договору з доступу для подальшого розміщення проводів волоконно-оптичних ліній зв'язку на опорах повітряних ліній населених пунктів Прилуцького району.
02.05.2023 листом № 02/05 Відповідач звернувся з проханням укласти договір з доступу до елементів інфраструктури по двом населеним пунктам Прилуцького району, а саме: с. Даньківка та село Оніщенки.
27.06.2023 листом № 55/55/1165/01-13 Позивач у особі Прилуцького РЕМ повідомив про технічну можливість забезпечення доступу до інфраструктури всіх об'єктів електроенергетики в 21 населеному пункті та надав технічні умови з доступу до елементів інфраструктури електроенергетики для подальшого розроблення проєктної документації та укладання договору з доступу для розміщення волоконно-оптичних кабелів електронних комунікацій ТУ №№ 55/55/940/01-13 - 55/55/940/01-13 від 01.06.2023.
19.07.2023 листом № 55/55/1442/01-13 Позивач направив Відповідачу проєкт Договору з доступу до елементів інфраструктури, який був розроблений згідно вказаних технічних умов від 01.06.2023 в якому передбачав дію договору з 01.01.2022.
26.07.2023 листом № 26/07 Відповідач повернув Позивачу отриманий проєкт Договору з доступу не підписавши його, через відсутність умов щодо розподілу періодичної плати в разі використання декількома замовниками.
22.11.2023 листом № 22/11 Відповідач надіслав відповідь на лист № 55/55/2527/01-13 від 14.11.2023 в якому зазначив, що відповідно до частини 3 статті 17 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» від 07.02.2017 № 1834-VIII періодична плата за доступ може встановлюватись виключно за наявності додаткових витрат власника інфраструктури об'єкта доступу на утримання елементів інфраструктури об'єкта доступу, пов'язаних з наданим доступом. Та зважаючи на це просив надати детальний розрахунок додаткових витрат, оскільки наявність таких є підставою для стягнення періодичної плати.
06.03.2024 Позивач листом № 55/55/760/01-13 направив Відповідачу новий проєкт Договору з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики № 300312253 від 06.03.2024, розроблений згідно виданих технічних умов № 55/55/940/01-13 - № 55/55/940/01-13 від 01.06.2023 та в цьому проєкті договору термін його дії був визначений Позивачем з 01.01.2023.
25.03.2024 Відповідач листом № 25/03 повернув підписаний з протоколом розбіжностей проєкт договору № 300312253 від 6.03.2024, оскільки періодична плата передбачена умовами договору була завищена та включала перелік опор, що не планувалися для розміщення мереж. Також Відповідач наполягав на уточненні інших умов договору.
24.04.2024 Позивач листом № 44/55/1275/01-13 повідомив Відповідача, що договір сторонами є не погодженим.
29.04.2024 Відповідач листом № 29/04 надав відповідь на лист № 44/55/1275/01-13, яким просив врегулювати розбіжності у визначений законом спосіб.
04.06.2024 Позивач листом № 43.3/5308/01-14 надіслав Відповідачу новий проєкт Договору з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики № 300312253 від 03.06.2024 згідно виданих технічних умов № 55/55/940/01-13 - 55/55/940/01-13 від 01.06.2023 та в цьому проєкті договору термін його дії був визначений Позивачем з 01.05.2023, а не з моменту підписання.
23.06.2024 Відповідач листом № 23/06 надіслав Позивачу підписаний з протоколом розбіжностей проєкт Договору з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики № 300312253 від 03.06.2024. Та інформував Позивача , що у відповідності до діючої на той час статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
26.09.2024 Позивач листом № 107.01/8927/01-14 повідомив Відповідача, що він вважає, що Договір з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики № 300312253 від 03.06.2024 є неукладеним.
27.09.2024 Відповідач на лист Позивача № 55/55/2930/01-13 від 18.09.2024 повідомив свою позицію, що спір щодо укладання Договору з доступу має розглядатися судом.
04.03.2025 Відповідач звернувся до Позивача з проханням надіслати проєкт Договору з доступу згідно виданих технічних умов № 55/55/940/01-13 - 55/55/940/01-13 від 01.06.2023.
03.04.2025 Позивач листом № 55/55/1142/01-13 від 03.04.2025 направив на розгляд проєкт Договору з доступу № 300308733 від 03.04.2025 згідно виданих технічних умов № 55/55/940/01-13 - 55/55/940/01-13 від 01.06.2023 та в цьому проєкті договору термін його дії також був визначений Позивачем з 01.05.2023, а не з моменту його укладання як і у попередньо надісланій редакції.
28.04.2025 Відповідач надіслав Позивачу листа № 28/04 в якому вимагав надати розрахунок вартості періодичної плати за одну опору та підтвердження повноважень представника Позивача на підписання договору.
22.05.2025 Позивач надіслав Відповідачу листа № 55/55/1693/01-13 в якому повідомив, що відсутність підстав для надання інформації, що вимагалася Відповідачем.
Договір з доступу до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики не був укладений сторонами.
Відповідач визнає факт розміщення своїх комунікацій на об'єктах електроенергетики опорах власності АТ «Чернігівобленерго» без укладання договору, через відмову Позивача врегулювати розбіжності між Сторонами, щодо його умов, але не в такій кількості і не в такий період, що зазначає Позивач.
А саме, ТОВ "ТІМ Україна" визнає, що дійсно розміщувало технічні засоби електронних комунікацій на елементах інфраструктури АТ «Чернігівобленерго», а саме:
- у період з 05.02.2024 по 27.09.2024 року Відповідач облаштовував електронні комунікації зв'язку у селі Яблунівка розмістивши обладнання на 201 опорі Позивача, що підтверджується Актом введення в експлуатацію волоконно - оптичної лінії зв'язку № АВВЕЛЗ-2 від 30.09.2024.
- у період з 01.04.2024 по 27.09.2024 Відповідач облаштовував електронні комунікації зв'язку у селі Ковтунівка розмістивши обладнання на 105 опорах Позивача, що підтверджується Актом введення в експлуатацію волоконно - оптичної лінії зв'язку № АВВЕЛЗ-1 від 30.09.2024.
Отже Відповідач визнає, що з 27.09.2024 він користується опорами Позивача у кількості 306 опор.
- у період з 01.04.2025 по 29.09.2025 Відповідач облаштовував електронні комунікації зв'язку у селі Білорічиця, Прилуцького району розмістивши обладнання на 21 опорі Позивача, що підтверджується Актом введення в експлуатацію волоконно - оптичної лінії зв'язку № АВВЕЛЗ-13 Б від 30.09.2025;
- у період з 01.04.2025 по 29.09.2025 Відповідач облаштовував електронні комунікації зв'язку у селі Білошапки, Прилуцького району розмістивши обладнання на 53 опорах Позивача, що підтверджується Актом введення в експлуатацію волоконно - оптичної лінії зв'язку № АВВЕЛЗ-6 Б від 30.09.2025;
- у період з 01.04.2025 по 29.09.2025 Відповідач облаштовував електронні комунікації зв'язку у селі Бубнівщина, Прилуцького району розмістивши обладнання на 59 опорах Позивача, що підтверджується Актом введення в експлуатацію волоконно - оптичної лінії зв'язку № АВВЕЛЗ-7 Б від 30.09.2025;
- у період з 01.04.2025 по 29.09.2025 Відповідач облаштовував електронні комунікації зв'язку у селі Велика Дівиця, Прилуцького району розмістивши обладнання на 43 опорах Позивача, що підтверджується Актом введення в експлуатацію волоконно - оптичної лінії зв'язку № АВВЕЛЗ-9 ВД від 30.09.2025;
- у період з 01.04.2025 по 29.09.2025 Відповідач облаштовував електронні комунікації зв'язку у селі Даньківка, Прилуцького району розмістивши обладнання на 68 опорах Позивача, що підтверджується Актом введення в експлуатацію волоконно - оптичної лінії зв'язку № АВВЕЛЗ-17 Д від 30.09.2025;
- у період з 01.04.2025 по 29.09.2025 Відповідач облаштовував електронні комунікації зв'язку у селі Дубовий Гай, Прилуцького району розмістивши обладнання на 75 опорах Позивача, що підтверджується Актом введення в експлуатацію волоконно - оптичної лінії зв'язку № АВВЕЛЗ-1 ДГ від 30.09.2025;
- у період з 01.04.2025 по 29.09.2025 Відповідач облаштовував електронні комунікації зв'язку у селі Канівщина, Прилуцького району розмістивши обладнання на 27 опорах Позивача, що підтверджується Актом введення в експлуатацію волоконно - оптичної лінії зв'язку № АВВЕЛЗ-3 К від 30.09.2025;
- у період з 01.04.2025 по 29.09.2025 Відповідач облаштовував електронні комунікації зв'язку у селі Мазки, Прилуцького району розмістивши обладнання на 53 опорах Позивача, що підтверджується Актом введення в експлуатацію волоконно - оптичної лінії зв'язку № АВВЕЛЗ-11 М від 30.09.2025;
- у період з 01.04.2025 по 29.09.2025 Відповідач облаштовував електронні комунікації зв'язку у селі Обичів, Прилуцького району розмістивши обладнання на 136 опорах Позивача, що підтверджується Актом введення в експлуатацію волоконно - оптичної лінії зв'язку № АВВЕЛЗ-10 О від 30.09.2025;
- у період з 01.04.2025 по 29.09.2025 Відповідач облаштовував електронні комунікації зв'язку у селі Оніщенки, Прилуцького району розмістивши обладнання на 86 опорах Позивача, що підтверджується Актом введення в експлуатацію волоконно - оптичної лінії зв'язку № АВВЕЛЗ-18 О від 30.09.2025;
- у період з 01.04.2025 по 29.09.2025 Відповідач облаштовував електронні комунікації зв'язку у селі Погреби, Прилуцького району розмістивши обладнання на 69 опорах Позивача, що підтверджується Актом введення в експлуатацію волоконно - оптичної лінії зв'язку № АВВЕЛЗ-12 П від 30.09.2025;
- у період з 01.04.2025 по 29.09.2025 Відповідач облаштовував електронні комунікації зв'язку у селі Полонки, Прилуцького району розмістивши обладнання на 56 опорах Позивача, що підтверджується Актом введення в експлуатацію волоконно - оптичної лінії зв'язку № АВВЕЛЗ-14 П від 30.09.2025;
- у період з 01.04.2025 по 29.09.2025 Відповідач облаштовував електронні комунікації зв'язку у селі Рудівка,Прилуцького району розмістивши обладнання на 75 опорах Позивача, що підтверджується Актом введення в експлуатацію волоконно - оптичної лінії зв'язку № АВВЕЛЗ-4 Р від 30.09.2025;
- у період з 01.04.2025 по 29.09.2025 Відповідач облаштовував електронні комунікації зв'язку у селі Сергіївка, Прилуцького району розмістивши обладнання на 73 опорах Позивача, що підтверджується Актом введення в експлуатацію волоконно - оптичної лінії зв'язку № АВВЕЛЗ-2 С від 30.09.2025;
- у період з 01.04.2025 по 29.09.2025 Відповідач облаштовував електронні комунікації зв'язку у селі Сухоліски, Прилуцького району розмістивши обладнання на 46 опорах Позивача, що підтверджується Актом введення в експлуатацію волоконно - оптичної лінії зв'язку № АВВЕЛЗ-5 С від 30.09.2025;
- у період з 01.04.2025 по 29.09.2025 Відповідач облаштовував електронні комунікації зв'язку у селі Товкачівка, Прилуцького району розмістивши обладнання на 114 опорах Позивача, що підтверджується Актом введення в експлуатацію волоконно - оптичної лінії зв'язку № АВВЕЛЗ-8 Т від 30.09.2025;
- у період з 01.04.2025 по 29.09.2025 Відповідач облаштовував електронні комунікації зв'язку у селі Удайці, Прилуцького району розмістивши обладнання на 210 опорах Позивача, що підтверджується Актом введення в експлуатацію волоконно - оптичної лінії зв'язку № АВВЕЛЗ-16 У від 30.09.2025;
Всього Відповідач розмістив в 2025 році обладнання на 1264 опорах Позивача.
Отже Відповідач визнає, що з 30.09.2025 він користується 1570 опорами Позивача (306+1264).
Крім того Відповідач стверджує, що не розміщував жодних технічних засобів електронних комунікацій у наступних населених пунктах Чернігівської області:
- село Знам'янка (51 опора), що підтверджується довідкою Старости Знам'янського старостинського округу № 5 від 04.11.2025;
- село Петрівське (23 опори), що підтверджується довідкою Старости Заїздського старостинського округу № 3 від 04.11.2025;
- село Нетяжино (26 опор), що підтверджується довідкою Старости Нетяжинського старостинського округу № 11 від 04.11.2025;
- село Крутоярівка (31 опора), що підтверджується довідкою Сільського голови від 04.11.2025.
- село Колісники (14 опор), що підтверджується довідкою Старости Колісниківського старостинського округу № 7.
Також, Відповідач надав суду, довідку про відсутність на балансі ТОВ «ТІМ Україна» проводової електронної комунікаційної мережі в зазначених вище населених пунктах № 05/11 від 05.11.2025.
Отже, Відповідач не визнає факт розміщення своїх комунікаційних мереж на 145 опорах вищеперерахованих населених пунктах.
Джерела права. Позиція суду апеляційної інстанції.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» від 07.02.2017 № 1834-VII передбачено, що плата за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу може складатися з одноразової та/або періодичної плати.
Відповідно до частини 3 статті 17 Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" періодична плата за доступ може встановлюватись виключно за наявності додаткових витрат власника інфраструктури об'єкта доступу на утримання елементів інфраструктури об'єкта доступу, пов'язаних з наданим доступом.
Розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу встановлюється договором з доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідно до цього Закону (ч. 4).
Не правильним є посилання відповідача на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 15.09.2021 № 915/1162/20. Оскільки вона є не релевантна до спірних правовідносин, адже висновки в ній зроблені на підставі законодавства, що діяло до внесення змін та нового регулювання пов'язаних із введенням воєнного стану.
Згідно із пунктом 13 Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 622 від 10.12.2018 (надалі - Методика), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та 90 днів після його припинення або скасування на територіях, які включені до переліку територіальних громад, які розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), сформованого відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 562, та/або затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, розмір періодичної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики з використанням несучої спроможності будівель, споруд і однієї опори становить 1 копійку на місяць.
Пунктом 14 Методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта електроенергетики, затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 10.12.2018 № 622 передбачено, що на територіях, не визначених пунктом 13 цього розділу, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та 90 днів після його припинення або скасування розмір періодичної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики з використанням несучої спроможності будівель, споруд і однієї опори становить 10 гривень на місяць.
Отже, наведеною нормою імперативно встановлено розмір періодичної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики з використанням несучої спроможності однієї опори, що виключає необхідність врахування та доведення додаткових витрат на їх утримання.
У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.
Згідно із часинами першою, другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже оскільки позивачем стверджується про використання відповідачем для розміщення свого обладнання, належних йому опор саме на АТ "Чернігівобленерго" покладається тягар доказування цих обставин.
Позивач вказує, що ТОВ «ТІМ Україна» з лютого 2023 року використовує опори повітряних ліній 0,4 - 10 кВ АТ «Чернігівобленерго» у зазначених в актах про неправомірне розміщення технічних засобів електронних комунікацій від 02.02.2023, 03.02.2023 та 06.02.2023 населених пунктах, на яких розміщені технічні засоби електронних комунікацій без достатньої правової підстави.
Згідно з розрахунком АТ «Чернігівобленерго» плата за використання 1674 опор повітряних ліній 0,4 - 10 кВ, на яких розміщені технічні засоби електронних комунікацій без достатньої правової підстави, за період з лютого 2023 року по серпень 2025 року (включно) становить 518 940,00 грн (16 740,00 грн х 31 місяць).
Суд критично оцінює та не приймає Акти про неправомірне розміщення технічних засобів електронних комунікацій від 02.02.2023, 03.02.2023 та 06.02.2023, оскільки вони складені в односторонньому порядку без участі представників відповідача або інших сторонніх осіб та не містять відомостей які б дозволяли встановити належність виявленого обладнання саме ТОВ "ТІМ Україна", зокрема, маркування. А долучені позивачем до відповіді на відзив фотографії щодо розміщення в селі Знам'янка, селі Петрівське, селі Нетяжино, селі Крутоярівка, селі Колісники технічних засобів електронних комунікацій не інформативні, не містять ідетнифікаційних ознак або маркування технічних засобів, посвідчувальних та пояснювальних написів, які дозволили б достеменно визначити вид обладнання його найменування, інвентарні номери.
Також суд відхиляє довід АТ "Чернігівобленерго" про те, що скаржник листами від 21.03.2023 і 02.05.2023 фактично визнав перелік та кількість безпідставно розміщених своїх технічних засобів станом на 01.01.2023. Оскільки наведене листування не є допустимим доказом встановлення певного технічного обладнання відповідача на опорах позивача, а також не містить відомостей про ці обставини. А твердження позивача про визнання відповідачем у цьому листуванні обставини розміщення своїх технічних засобів на опорах позивача не відповідає дійсності.
Відповідно до частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Як вже зазначалось ТОВ "ТІМ Україна" визнає, що дійсно розміщувало технічні засоби електронних комунікацій на елементах інфраструктури АТ «Чернігівобленерго», а саме:
- у період з 05.02.2024 по 27.09.2024 року Відповідач облаштовував електронні комунікації зв'язку у селі Яблунівка розмістивши обладнання на 201 опорі Позивача, що підтверджується Актом введення в експлуатацію волоконно - оптичної лінії зв'язку № АВВЕЛЗ-2 від 30.09.2024.
- у період з 01.04.2024 по 27.09.2024 Відповідач облаштовував електронні комунікації зв'язку у селі Ковтунівка розмістивши обладнання на 105 опорах Позивача, що підтверджується Актом введення в експлуатацію волоконно - оптичної лінії зв'язку № АВВЕЛЗ-1 від 30.09.2024.
Отже Відповідач визнає, що з 27.09.2024 він користується опорами Позивача у кількості 306 опор, що підтверджується Актами введення в експлуатацію волоконно-оптичної лінії.
Однак, як вбачається з Акту введення в експлуатацію волоконно-оптичної лінії зв'язку ТОВ "ТІМ Україна" у селі Яблунівка Прилуцького району, було задіяно 201 опору, дата початку робіт 05.02.2024 по 27.09.2024. Отже за період з лютого 2024р. по серпень 2024р., за умови укладання договору, відповідач повинен був сплатити позивачу 38 190,00 грн (19 місяців Х 10 Х 201).
Також відповідно до Акту введення в експлуатацію волоконно-оптичної лінії зв'язку ТОВ "ТІМ Україна" у селі Ковтунівка Прилуцького району, було задіяно 105 опор, дата початку робіт 01.04.2024 по 27.09.2024. Отже за період з квітня 2024р. по серпень 2025р. відповідач, за умови укладання договору, повинен був сплатити позивачу 18 900,00 грн (18 місяців Х 10 Х 105).
А всього, плата за користування опорами становить 57 090,00 грн (38 190,00 + 18 900,00).
Частиною першою та пунктами 1, 4 частини другою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів, інших юридичних фактів.
Згідно із частиною першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Колегія суддів враховує висновки викладені у пункті 4.2.2 постанови Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18, згідно із якими, аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Також колегія суддів враховує висновки викладені у пункті 4.5 постанови Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, згідно із якими, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно із частиною другою статті 1213 Цивільного кодексу України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
З огляду на викладене, відповідач який без достатньої правової підстави за рахунок власника елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики зберіг у себе кошти, які мав би заплатити за користування ними, зобов'язаний повернути ці кошти власнику цього майна на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
З огляду на наведене, позов АТ «Чернігівобленерго» підлягає частковому задоволенню, а саме, в частині стягнення з ТОВ «ТІМ УКРАЇНА» 57 090,00 грн безпідставно збережених коштів за користування елементами інфраструктури об'єктів електроенергетики. А позов в частині стягнення 461 850,00 грн безпідставно збережених коштів за користування елементами інфраструктури об'єктів електроенергетики не підлягає задоволенню.
Висновки суду апеляційної інстанції
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як зазначено у пункті 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, частково знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Твердження позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) не з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалено із не з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, у зв'язку з чим на підставі п. 1, 2 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України рішення суду підлягає зміні в апеляційному порядку з підстав, наведених у даній постанові, із частковим задоволенням позову з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 129, 269, 270, 276, 277, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМ УКРАЇНА" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2026 у справі № 927/944/25 - задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2026 у справі № 927/944/25 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
« 1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 43672540; вул. Юрія Коптєва, 72, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500) на користь Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (код ЄДРПОУ 22815333; вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000) 57 090,00 грн безпідставно збережених коштів за користування елементами інфраструктури об'єктів електроенергетики та 685,08 грн судового збору.
3. Відмовити в задоволені позову Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМ УКРАЇНА» в частині стягнення 461 850,00 грн безпідставно збережених коштів за користування елементами інфраструктури об'єктів електроенергетики».
3. Стягнути з Акціонерного товариства "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" (вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 22815333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМ УКРАЇНА" (вул. Юрія Коптєва, 72, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 43672540) 8 312,49 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду Чернігівської області видати відповідні накази.
5. Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 14.04.2026.
Головуючий суддя Ю.А. Шаратов
Судді О.Л. Бестаченко
І.М. Скрипка