09 квітня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/1337/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.,
Желіка М.Б.,
Секретар судового засідання Хом'як Х.А.
розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Львівської області від 10.11.2025 (повне рішення складено 13.11.2025, суддя Манюк П.Т.)
у справі № 914/1337/25
за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк», м. Львів,
до відповідача-1 Фермерського господарства «Саєнко», с. Гряда, Львівська обл.,
до відповідача-2 ОСОБА_1 , с. Салтичія, Запорізька обл.,
про стягнення 448 016,77 грн
Представники сторін не з'явились
Господарський суд Львівської області в рішенні від 10.11.2025 ухвалив: - позов Акціонерного товариства «Кредобанк» задоволити повністю; - стягнути солідарно з Фермерського господарства «Саєнко» та ОСОБА_1 448 016,77 грн (з яких: 298 690,61 грн основного боргу; 149326,16 грн заборгованості за процентами) та 3 360,13 грн судового збору.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням місцевого господарського суду, відповідач-2 оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить: - скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 10.11.2025; - направити справу на новий розгляд з обов'язковим застосуванням п.3 ч.1 ст.227 ГПК України та зупиненням провадження до завершення військової служби відповідачем-2.
Розглянувши апеляційну скаргу в контексті зупинення провадження у справі , судова колегія зазначає таке:
Конституція України та ЗУ «Про оборону України» визначають оборону держави, як комплексну систему заходів, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності та безпеки країни. Виконання завдань із збройного захисту покладається, насамперед, на Збройні Сили України, тоді як інші військові формування та правоохоронні органи забезпечують державну безпеку і охорону державного кордону.
Воєнний стан є особливим правовим режимом, що вводиться на підставі Конституції України, відповідного закону та указу Президента України, затвердженого Верховною Радою України, і передбачає надання органам влади та військовому командуванню необхідних повноважень для відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки.
Запровадження воєнного стану або оголошення мобілізації спричиняє настання особливого періоду, у межах якого здійснюється переведення державних інституцій, економіки та військових формувань на функціонування в умовах воєнного часу. При цьому, мобілізація є комплексом заходів із забезпечення такого переходу, а переведення Збройних Сил України на організацію і штатну структуру воєнного часу виступає складовою цього процесу та спрямоване на досягнення їх повної бойової готовності.
Загальновідомим фактом є те, що 24.02.2022 російська федерація розпочала чинити злочин агресії проти України у формі широкомасштабного військового нападу.
У зв'язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався.
Станом на момент ухвалення цієї ухвали правовий режим воєнного стану залишається чинним.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та здійснити загальну мобілізацію.
Враховуючи зазначені вище акти Президента України, з 24.02.2022 та станом на момент ухвалення цієї ухвали, на всій території України запроваджено правовий режим воєнного стану та здійснюється загальна мобілізація. У зв'язку з настанням особливого періоду, Збройні Сили України та інші військові формування функціонують як цілісна система в умовах особливого періоду та переведені на організацію і штати воєнного часу.
За змістом п.3 ч.1 ст.227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зазначена норма права забезпечує дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов'язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Отже, правила, визначені п.3 ч.1 ст.227 ГПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов'язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
У постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм, якими зокрема є п.3 ч.1 ст.227 ГПК України.
Норма, яка встановлює обов'язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов'язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (ст. 65 Конституції України) об'єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування вказаної норми права, суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України «Про особовий склад» (а.с.100), солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, призначено на посаду старшого майстра групи дорожньо-будівельної та вантажно-підіймальної техніки відділення інженерної підтримки.
Отже, наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у складі Державної прикордонної служби України під час мобілізації на особливий період.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження у справі № 914/1337/25 підлягає зупиненню на підставі п.3 ч.1 ст.227 ГПК України на період до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Керуючись ст. ст. 227, 234 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1. Зупинити апеляційне провадження у справі № 914/1337/25 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
2. Сторонам повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку, відповідно до положень ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 10.04.2026.
Головуюча суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік