15 квітня 2026 року м. Чернівці
справа № 718/2415/25
Суддя судової палати в цивільних справах Чернівецького апеляційного суду Перепелюк І. Б., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 3 березня 2026 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майновий пай,
встановила :
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 3 березня 2026 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майновий пай.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 сформувала в системі «Електронний Суд» 31 березня 2026 року апеляційну скаргу на вказане рішення суду.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 6 квітня 2026 року витребувано матеріали цивільної справи №718/2415/25.
Апеляційне провадження у справі не може бути відкрито, оскільки апеляційна скарга подана з порушенням вимог п.3 ч.4 ст.356 ЦПК України, яка передбачає, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку з цим, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення такої сплати.
Апеляційним судом враховано, що Закон України «Про судовий збір» визначає порядок сплати судового збору, встановлює ставки, які залежать від змісту позовних вимог (майнового, немайнового характеру), інших заяв процесуального характеру, статусу особи позивача (юридична, фізична особа).
Наведений Закон визначає обов'язок особи, яка звертається до суду за захистом свого майнового, немайнового права та/або обов'язку, здійснити сплату судового збору. Такий обов'язок справляння судового збору є законним фінансовим обмеженням та убезпечує від надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Частиною 1 ст.4 Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211, 20 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140, 00 гривень).
Відповідно до п.6 ч.2 ст.4 Закону ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду має складати 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру (24224 грн.).
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, позивач оскаржує рішення суду першої інстанції щодо розгляду позовної вимоги майнового характеру, а саме про визнання права власності на майновий пай.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості -визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
На підставі Інформації Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку від 17 травня 2024 року вартість земельної ділянки становить 396 048 грн.
Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви 3 960,49 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги повинна сплатити судовий збір у розмірі 4752, 58 грн. ( 3960,49 х 150 % х 0,8 ).
Судовий збір за подання апеляційної скарги має бути перераховано або внесено на такі реквізити доходного рахунку: Одержувач: Чернівецьке УК/ Чернівецька ТГ/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37836095, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО (отримувача): 899998, р/р UA258999980313161206080024405, КОД 22030101, призначення платежу: судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду, назва суду Чернівецький апеляційний суд.
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Згідно ч.2 ст.357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наданням апелянту десятиденного строку, з дня отримання копії даної ухвали, для виправлення зазначених вище недоліків.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, суддя
постановила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 3 березня 2026 року залишити без руху.
Для усунення недоліків надати десятиденний строк, з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити, що в разі не виправлення недоліків апеляційної скарги у встановлений у даній ухвалі строк, відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, вона визнається неподаною і повертається апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Б. Перепелюк