Справа № 339/384/25
Провадження № 33/4808/256/26
Категорія ч. 2 ст. 172-7 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Головенко О. С.
Суддя-доповідач Повзло
14 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю прокурора Ляхович Д.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Шиян Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову судді Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 03 березня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , громадянку України, депутата Болехівської міської ради та директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Болехівської міської ради,
визнано винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу:
- за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень;
- за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у видi штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
На підставі ст. 36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у видi штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень, стягнуто судовий збір,
Суддею суду першої інстанції встановлено, що депутат Болехівської міської ради Івано-Франківської області та одночасно директор територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Болехівської міської ради ОСОБА_1 , будучи відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, порушила вимоги ст. 28 вказаного Закону: не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомила колегіальний орган - сесію Болехівської міської ради про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час голосування на засіданні 53 позачергової сесії Болехівської міської ради 29.01.2025 за питання №17 порядку денного «Про впорядкування оплати праці міського голови» на користь міського голови Болехівської міської ради ОСОБА_2 , у прямому підпорядкуванні котрого вона перебуває, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім цього, депутат Болехівської міської ради Івано-Франківської області та одночасно директор територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Болехівської міської ради ОСОБА_1 , будучи відповідно до п.п. «б» п.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, порушила вимоги ст. 28 Закону, а саме: вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, взяла участь у голосуванні на засіданні 53 позачергової сесії Болехівської міської ради 29.01.2025 за питання №17 порядку денного «Про впорядкування оплати праці міського голови» на користь міського голови Болехівської міської ради ОСОБА_2 , у прямому підпорядкуванні котрого вона перебуває, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову судді щодо неї за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.
Вважає постанову судді суду першої інстанції незаконною, оскільки суддею під час розгляду справи неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, не досліджено в повному обсязі усі докази та не надано їм належної оцінки.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, що пов'язане з корупцією від 07 жовтня 2025 року зазначено, що доказом наявного у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів є те, що її приватний інтерес зумовлений бажанням отримати матеріальне заохочення у вигляді премії для себе особисто, як директора територіального центру соціального обслуговування Болехівської міської ради, від міського голови ОСОБА_2 , перебуваючи у його прямому підпорядкуванню, реально зіткнувся з її представницькими повноваженнями, як депутата, що вплинуло на суб'єктивність або неупередженість у прийнятті рішень.
Вказує, що матеріали справи не містять жодних доказів щодо порядку надання та надання взагалі їй премії, а саме: рішення чи будь-якого документа про те, що міський голова ОСОБА_2 уповноважений преміювати Латик У.Й. як директора територіального центру соціального обслуговування Болехівської міської ради; розпоряджень міського голови ОСОБА_2 про надання премій директору територіального центру обслуговування Болехівської міської ради ОСОБА_1 .
Зазначає, що відповідно до ст. 251 КАП обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Однак уповноваженою особою на складання протоколу ОСОБА_3 не були зібрані всі належні докази для притягнення до адміністративної відповідальності, та не передані із протоколом до суду для розгляду.
Стверджує, що на час винесення постанови судом та на час складення протоколів закінчилися строки для притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 38 КУпАП.
Так, на момент складання Перепічкою протоколу від 03.04.2025 року стосовно ОСОБА_1 , йому було вже відомо, що ОСОБА_1 є депутатом та директором територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Болехівської міської ради. А також, на цей час йому було вже відомо про голосування ОСОБА_1 на 53 позачерговій сесії за питання №17 від 29.01.2025 року «Про впорядкування заробітної плати», оскільки протокол 53 позачергової сесії Болехівської міської ради 29.01.2025 року був наданий УСР в Івано-Франківській області, зокрема капітану поліції ОСОБА_3 , разом із листом Болехівської міської ради № 485/021-16/ від 13.02.2025 року ще 13 лютого 2025 (копія вказаного листа додана до матеріалів справи).
Окрім того, складаючи протокол про адміністративне правопорушення від 21.03.2025 року стосовно ОСОБА_1 , уповноважена особа капітан поліції Перепічка А.М. мав би перевірити інформацію та наявні матеріали про наявність у діях ОСОБА_1 повторності щодо вчинення нею аналогічного правопорушення, опитати її з цього приводу та вчинити всі інші необхідні процесуальні дії для фіксування правопорушення та складання адміністративного протоколу.
Однак, з невідомих причин протокол по факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення - голосування ОСОБА_1 на 53 позачерговій сесії за питання №17 від 29.01.2025 року «Про впорядкування заробітної плати» в умовах реального конфлікту інтересів був складений ОСОБА_3 тільки 07 жовтня 2025 року.
Зазначає, що уповноваженій особі ОСОБА_3 , який склав 07.10.2025 року протокол стосовно ОСОБА_1 про факти, що можуть свідчити про вчинення нею діяння пов?язаного з корупцією з приводу голосування за питання №17 на 53 позачерговій сесії від 29.01.2025 року стало відомо 13 лютого 2025 року, і тому цю слід вважати цю дату виявлення адміністративного правопорушення.
Вважає, що висновок суду про можливість використання ОСОБА_2 посади міського голови ради задля інтересів ОСОБА_1 в майбутньому при вирішенні тих чи інших службових завдань, лояльного ставлення або матеріального заохочення тощо, є нічим іншим, як припущенням, що не може мати в даному випадку будь-яких правових наслідків.
В судове засідання апеляційного суду з'явилися прокурор Ляхович Д.С., особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , якій роз'ясненні права, передбачені ст. 268 КУпАП, та адвокат Шиян Л.І., якій роз'яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП.
ОСОБА_1 та її адвокат Шиян Л.І. підтримали вимоги апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній, просили скасувати постанову судді, закрити провадження по справі.
Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила постанову судді залишити без змін.
Заслухавши сторону захисту та обвинувачення, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що необхідно відмовити в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з'ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, встановлено, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.
Як передбачено диспозицією ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, відповідальність настає у разі неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Частиною другою цієї статті передбачено відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Як передбачено п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Так, рішенням Болехівської міської ради Івано-Франківської області №01-41/24 від 10 квітня 2024 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 26 листопада 2020 року №01-01/20 «Про підсумки виборів, визнання повноважень і реєстрацію депутатів Болехівської міської ради та Болехівського міського голови» визнано повноваження ОСОБА_1 , як депутата Болехівської міської ради (а.с.12-13).
10 квітня 2024 року Болехівською міською радою прийнято рішення № 02-41/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 26.11.2020 № 07-01/20 «Про утворення постійних комісій Болехівської міської ради та затвердження їх складу».
Пунктом 1.1 вищевказаного рішення, виключено зі складу постійної комісії міської ради з питань праці, соціального захисту, освіти, охорони здоров'я, культури, національного та духовного відродження, молодіжної політики, фізичної культури та спорту, діяльності ЗМІ та свободи слова ОСОБА_4 та пунктом 1.2. включено в склад даної комісії ОСОБА_1 - депутата Болехівської міської ради (а.с.14).
Разом з цим, відповідно до розпорядження першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Болехівської міської ради №90-к від 29.03.2024 «Про призначення» з 01.04.2024 ОСОБА_1 прийнято на вакантну посаду директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Болехівської міської ради (а.с. 15).
Посадовою інструкцією (п.1.4) директора Територіального центру визначено, що директор підпорядковується міському голові та профільному заступнику відповідно до розподілу посадових обов'язків (а.с. 16-18).
Положенням про Територіальний центр, вбачається, що він є бюджетною установою Болехівської міської ради. Територіальний центр очолює директор, який призначається і звільняється з посади міським головою за пропозицією начальника управління праці та соціального захисту населення Болехівського міськвиконкому за погодженням з департаментом соціальної політики Івано-Франківської ОДА (а.с. 19-21).
Відповідно до пп.7, 10 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування» міський голова, зокрема, здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених ч.2 ст.21 Закону України «Про культуру».
Отже, прямим керівником директора Територіального центру ОСОБА_1 є Болехівський міський голова ОСОБА_2 , який має на неї прямий вплив, у тому числі і фінансовий, що впливає на об'єктивність або неупередженість при прийнятті ОСОБА_1 , як депутатом, рішень або вчинення чи невчинення нею певних дій.
За таких обставин, згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, як на депутата Болехівської міської ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Статтею 59-1 цього ж Закону, сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом. Якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу. Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов'язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу.
Визначення потенційного та реального конфлікту інтересів, приватного інтересу наведенні у ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» .
Зокрема, потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (абз.10 ч.1 ст.1 вказаного Закону).
Реальний конфлікт інтересів, відповідно до абз.14 ч.1 ст.1 вказаного Закону, це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти.
Згідно з п. 2.4 Методичних рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» від 21.10.2022 року № 13, суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов'язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.
Тому навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об'єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Згідно з аналізом вищезазначених положень КУпАП в сукупності з положеннями Закону України «Про запобігання корупції», адміністративна відповідальність в частині порушення вимог про запобігання та врегулювання конфлікту інтересів настає лише за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
26 серпня 2025 року до Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшла заява за фактом можливого вчинення дерутатом Болехівської міської ради ОСОБА_1 правопорушень, пов'язаних з корупцією, відповідальність за які передбачена ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП і 27 серпня 2025 року зроблено запит до Болехівської міської ради про надання інформації та належним чином завірених копій документів, які стосуються ОСОБА_1 (а.с. 117-120).
Як вбачається з матеріалів справи, наданих 10.09.2025 року у відповідь на запит, 29 січня 2025 року рішенням позачергової 53 сесії восьмого демократичного скликання Болехівської міської ради 17-53/25 «Про впорядкування оплати праці міського голови» міському голові ОСОБА_5 встановлено у 2025 році щомісячні: надбавку у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням доплати за ранг посадової особи місцевого самоврядування та вислугу років та премію у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавок та доплат, що виплачується одночасно з виплатою заробітної плати за місяць у межах затверджених видатків на оплату праці - відповідно до абзацу 2 пункту 1, підпункту «в» підпункту 1 пункту 2, підпункту 2 пункту 2 постанови КМУ від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».
Відповідно до результату поіменного голосування за питання №17 порядку денного засідання позачергової 53 сесії восьмого демократичного скликання Болехівської міської ради від 29 січня 2025 року «Про впорядкування оплати праці міського голови» ОСОБА_1 проголосувала «за» визначене питання та таким чином підтримала у голосуванні питання щодо оплати праці міського голови (а.с. 22-38).
Як зазначено в п. 2,7,8,10,14,19 ч. 4 ст. 42 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", міський голова організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради, призначає на посади та звільняє з посад керівників юридичних осіб, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства, здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів.
Таким чином, прямим керівником для директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Болехівської міської ради ОСОБА_1 є Болехівський міський голова та згідно розпорядження міського голови призначається на цю посаду.
Отже, міський голова ОСОБА_2 , будучи керівником для директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Болехівської міської ради ОСОБА_1 мав на неї прямий вплив, що впливає на об"єктивність та неупередженість прийняття ОСОБА_1 , як депутатом, рішень або вчинення чи невчинення нею певних дій щодо ( в інтересах) міського голови.
Слід зазначити, що фінансові питання завжди створюють для особи, на яку поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції», передумови для виникнення приватного інтересу, зумовлені особистою вигодою, а саме покращенням свого матеріального стану. Відповідно наявність у такої особи представницьких повноважень, пов'язаних з вчиненням/невчиненням дій, прийняттям рішень стосовно свого керівника ( ОСОБА_2 ), утворює потенційний конфлікт інтересів, а реалізація стосовно таких повноважень - реальний конфлікт інтересів.
Тому реальний конфлікт інтересів у даному випадку полягає в тому, що приватний інтерес ОСОБА_1 зумовлений бажанням отримати матеріальне заохочення у вигляді премії для себе особисто, як директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Болехівської міської ради, реально зіткнувся з її представницькими повноваженнями, як депутата, що вплинуло на об'єктивність або неупередженість у прийнятті рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання своїх представницьких повноважень, тобто, під час голосування по зазначеному питанню та прийнятті рішення.
Наявність у ОСОБА_1 представницьких повноважень обумовлена тим, що будучи депутатом міської ради, вона наділена повноваженнями на прийняття рішень шляхом участі у голосуванні в складі колегіального органу.
У даному випадку ОСОБА_1 , як директор Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Болехівської міської ради, схильна діяти в інтересах тієї особи, яка визначає її розмір премії або інших додаткових виплат. Це зумовлено тим, що у разі прийняття рішення на користь особи, яка визначає розмір премії, підпорядкована особа може розраховувати на його лояльне ставлення, додаткове матеріальне заохочення, збереження попереднього рівня заохочення, уникнення негативної реакції на певні негативні результати роботи тощо. У свою чергу, міський голова буде схильний до того, щоб зберегти попередній розмір премії або підвищити її розмір ОСОБА_1 , яка взяла участь у прийнятті позитивного рішення при розгляді питання №17 «Про впорядкування оплати праці міського голови».
Особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те чи інше рішення (вчиняючи ту чи іншу дію), стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів та/або інтересів близьких осіб). Навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об'єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.
Таким чином у діяльності ОСОБА_1 , як депутата, при розгляді зазначеного питання та прийняті нею рішення - наявний реальний конфлікт інтересів, що зобов'язує її дотримуватись положень п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції» та ч. 1 ст. 591 Закону України «Про місцеве самоврядування».
Тобто, ОСОБА_1 була зобов'язана вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, що нею не було здійснено.
Встановлено, що в протоколі пленарного засідання 53 позачергової сесії Болехівської міської ради восьмого демократичного скликання відсутні будь-які відомості про повідомлення ОСОБА_1 про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час розгляду та голосування за питання №17 порядку денного «Про впорядкування оплати праці міського голови».
ОСОБА_1 , будучи зобов'язаною вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, у відповідності до положень п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про запобігання корупції" та ч. 1 ст.59-1 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", вимоги Закону не виконала, про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час розгляду та голосування за питання № 17 «Про впорядкування оплати праці міського голови» Болехівську міську раду не повідомила та в порушення Закону прийняла участь в голосуванні.
Вважаю доводи захисника про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, не є слушними.
Як вбачається з матеріалів справи, особа, будучи депутатом міської ради та одночасно керівником комунальної установи, перебувала у відносинах прямого підпорядкування з міським головою, щодо якого приймалося рішення про преміювання, та брала участь у голосуванні з цього питання, не повідомивши про наявність реального конфлікту інтересів.
Посилання сторони захисту на відсутність належних доказів реального конфлікту інтересів вважаю є необґрунтованими.
Так, матеріалами справи підтверджено: статус особи ОСОБА_1 як депутата; займану нею посаду директора установи Територіального центру соціального обслуговування Болехівської міської ради; наявність підпорядкування міському голові; факт участі у голосуванні щодо преміювання посадової особи міського голови Болехівської міської ради ОСОБА_6 .
Наведене свідчить про наявність суперечності між приватним інтересом та представницькими повноваженнями, що відповідно до законодавства утворює реальний конфлікт інтересів.
Доводи захисника про відсутність доказів фактичного отримання вигоди (зокрема, розпоряджень міського голови ОСОБА_2 про надання премій директору територіального центру обслуговування Болехівської міської ради ОСОБА_1 ) вважаю, що не впливають на правильність висновків суду.
Так, для кваліфікації правопорушень, передбачених ст. 172-7 КУпАП, достатнім є сам факт: наявності конфлікту інтересів; неповідомлення про нього; участі у прийнятті рішення в таких умовах.
Факт отримання матеріальної вигоди не є обов'язковою ознакою складу цього правопорушення.
Відповідно до вимог Конвенції про захист прав і свобод людини розгляд справи повинен відбутися в розумний строк, тривалість якого залежить від складності справи, загальної сукупності доказів, які необхідно дослідити, процесуальної поведінки учасників судового розгляду та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та інших обставин.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
Так, накладення адміністративного стягнення здійснюється судом першої інстанції і подальший розгляд провадження судом апеляційної інстанції не впливає на тривалість строку, який встановлений ч. 4 ст. 38 КУпАП.
Момент виявлення порушення не можна ототожнювати з часом складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки останній є засобом не виявлення, а фіксації правопорушення.
Факт виявлення порушення є окремою подією, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому таких висновків доходжу з урахуванням роз'яснень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09.04.2021 виявлення адміністративного правопорушення - це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об'єктивних та суб'єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов'язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена у складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією. Окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень, тощо). Висновок про те, що виявлене правопорушення, пов'язане з корупцією як сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Посилання апелянта на недоліки протоколу про адміністративне правопорушення №455 та неповноту зібраних доказів є безпідставними.
Протокол складено уповноваженою особою, містить усі істотні відомості та відповідає вимогам закону. Надані докази у своїй сукупності є належними, допустимими та достатніми для висновку про винуватість особи.
Суд першої інстанції встановивши, що ОСОБА_1 вчинила адміністративні правопорушення, обґрунтовано визнав її винною у вчиненні правопорушення та в межах встановленого законом строку наклав відповідні стягнення.
Звертаю увагу на те, що саме такий правовий підхід до вирішення вищевказаного питання повністю відповідає вимогам закону, принципу правової визначеності та усталеній судовій практиці.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, призначив справедливе та законне стягнення.
З огляду на наведене, оскаржена постанова винесена з дотриманням норм процесуального права та з правильним застосуванням норм матеріального права, а тому її необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 03 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 за 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло