про залишення апеляційної скарги без руху
15 квітня 2026 року
м. Рівне
Справа № 572/1370/25
Провадження № 22-ц/4815/1016/26
Рівненський апеляційний суд в складі Гордійчук С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 04 березня 2026 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 04 березня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» задоволено повністю.
20 березня 2026 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення суду, відповідно до якої просить звільнити від сплати судового збору відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та у зв'язку із тяжким майновим станом.
Згідно ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною 3 ст. 136 ЦПК України передбачено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Між тим, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони є правом суду, а не його обов'язком, тому відбувається на розсуд суду у кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26 липня 2005 року № 71731/01, § 44).
У клопотанні про звільнення від сплати судового збору сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути: документи про рівень доходу; документи про заборгованість перед іншими особами, наприклад за комунальні послуги; документи про стягнення заборгованості у межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців; довідка про склад сім'ї; банківські документи про відсутність на рахунку коштів; довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Констатація скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
З поданої скаржником відомості вбачається, що загальний річний дохід за 2025 рік ОСОБА_1 становить 104000, 00 грн.
Разом з цим, апеляційний суд зауважує, що сама по собі інформація про розмір доходів не може свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.
Надані апелянтом відомості відомості з Пенсійного Фонду України не характеризують у повній мірі майновий стан ОСОБА_1 .
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність доходів та надані апелянтом відомості не є беззаперечними і достатніми доказами скрутного майнового стану та не підтверджують достовірність тієї обставини, що відповідач не може сплатити судовий збір, оскільки ОСОБА_1 не надала доказів про її майновий стан в цілому (відомостей про грошове утримання чи інших видів доходів, з яких не утримуються суми податків, наявність чи відсутність інших доходів, рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними, банківські документи про відсутність на рахунках коштів тощо).
Констатація скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Враховуючи викладене, клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить обставин і достатніх доказів передбачених нормою підстав для звільнення від сплати судового збору лише з тих підстав, що особа перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Крім того, відповідно до ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У даному випадку необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ЦПК України, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п.6 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Оскільки судом першої інстанції вже було застосовано коефіціент 0,8 для пониження розміру ставки судового збору, то відповідачу необхідно сплатити за апеляційне оскарження судового рішення судовий збір у розмірі 3633 гривень 60 копійок (2422,40*150%) за такими реквізитами: рахунок для зарахування надходжень по коду класифікації доходів бюджету 22030101 "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050): Рахунок отримувача: UA618999980313111206080017527, Отримувач: ГУК у Рівен.обл/Рівнен.міс.тг/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат), МФО: 899998.
При заповненні платіжного документа у графі "код" платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою зазначається ідентифікаційний код, у разі його відсутності в зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати "Судовий збір за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ".
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
З огляду на наведене, вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху до усунення вказаних недоліків у встановлений строк.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 04 березня 2026 року залишити без руху.
Надати скаржнику строк протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
Оригінал квитанції про сплату судового збору надати Рівненському апеляційному суду в зазначений строк.
У разі невиконання вказівок судді апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Гордійчук С.О.