14 квітня 2026 року
м. Рівне
Справа № 569/2559/25
Провадження № 22-ц/4815/692/26
Головуючий у Рівненському міському суді
Рівненської області: суддя Тимощук О.Я.
Рішення суду першої інстанції
(скорочений текст) ухвалено:
22 грудня 2025 року
у м. Рівне Рівненської області
Повний текст рішення складено: 01 січня 2026 року
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Хилевич С.В.
судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.
секретар судового засідання: Пиляй І.С.
за участі: представника ОСОБА_1 - адвоката Діонісьєва Ігоря Миколайовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Діонісьєва Ігоря Миколайовича на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Букмекерська компанія "Фавбет" про визнання підприємницької практики нечесною, визнання договору недійсним і стягнення ставки,
У лютому 2025 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Букмекерська компанія "Фавбет" (далі - ТОВ "БК "Фавбет" або товариство) про визнання підприємницької практики відповідача нечесною, визнання договору б/н від 25 січня 2025 року про перемогу другої чверті баскетбольної гри між командами "Старий Луцьк Університет" і командою "Черкаські мавпи" недійсним та стягнення ставки у розмірі 10 гривень.
Мотивуючи вимоги, позивачем вказувалося, що для участі у ставках на спорт та користування сервісами і послугами відповідача він зареєстрував акаунт (профіль) ІНФОРМАЦІЯ_1 на Інтернет-платформі favbet.ua, яка належить товариству.
25 січня 2025 року ТОВ "БК "Фавбет" за допомогою мобільного додатку було зроблено ставку у другій чверті команди "Старий Луцьк Університет" над командою "Черкаські мавпи". За результатами гри переможцем окремо взятої другої чверті з рахунком 10:12 стала команда "Черкаські мавпи", а перемогу у другій чверті (за наслідками першої і другої чвертей) з рахунком 34:33 здобула команда " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".
За наслідками укладеного парі із відповідачем йому було зараховано "програш". Не погодившись із результатом, позивач звернувся до товариства через службу підтримки за отриманням роз'яснень, після чого ТОВ "БК "Фавбет" все одно не було здійснено перегляду результату ставки.
На його думку, відповідачем при здійсненні своєї діяльності в частині пропозиції маркетів «перемога певної чверті» і «переможець певної чверті» порушено права позивача як споживача послуг та норми законодавства України. Посилався на те, що маркети «перемога певної чверті» та «переможець певної чверті» відсутні; інформація про ці маркети у правилах відсутня; інформація про відмінність маркетів «перемога певної чверті» і «переможець певної чверті» відсутня; ТОВ "БК "Фавбет" свідомо пропонуються споживачам ці маркети без надання інформації щодо наслідків тої чи іншої ставки. При цьому парі «перемога певної чверті» та «переможець певної чверті» правилами не передбачені і прийняття ставки на це парі є порушенням п. 1 ч. 4 ст. 31 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор".
Зауважував, що в порушення приписів ч. 1 ст. 32 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" щодо відсутності у розділі 36 Правил організатора маркетів «перемога певної чверті» і «переможець певної чверті» відповідач його не повідомляв.
Оскільки укладений між сторонами договір суперечить п. 1 ч. 4 ст. 31 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" з огляду на ч. 1 ст. 215 ЦК України, цей правочин є недійсним.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 грудня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у позові до ТОВ "БК "Фавбет" про визнання підприємницької практики нечесною, визнання договору недійсним і стягнення ставки.
У поданій через свого представника - адвоката Діонісьєва І.М. апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, що полягало у неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права, просить його скасувати і задовольнити позов повністю.
Обґрунтовуючи її, зазначалося про неврахування судом заборони як такої, що вводить в оману, пропонування продажу продукції за спеціальною ціною, якщо у продажу така продукція відсутня. Також заборонено проводити парі, не передбачені правилами участі в букмекерському парі або парі тоталізатора (правилами парі).
Вважає, що парі у контексті "перемога певної чверті" і "переможець певної чверті" не є і не може бути предметом у силу її заборони. Отже, укладення оспорюваного договору відбулося під забороною, визначеною законом, а тому цей правочин є недійсним.
При цьому у разі недійсності правочину кожна зі сторін повинна повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Не погоджується і з твердженням суду про неналежність і недопустимість як доказу про порушення відповідачем Закону України "Про захист прав споживачів" звернення позивача до служби підтримки після здійснення ставки, що виключає можливість таких роз'яснень як підставу для висновку про уведення ОСОБА_1 в оману або спонукання його до вчинення правочину.
Тому судом залишено без уваги висновки Верховного Суду, що висловлені у постанові від 08 квітня 2020 року у справі №761/41071/19, норми ч. 1 ст. 32, п. 1 ч. 4 ст. 31 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", підпункт "а" п. 10 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", ст.ст. 626, 627, 628, 215, 203, 216 ЦК України, розділ 36 Правил організатора "Баскетбол".
У поданому відзиві ТОВ "БК "Фавбет", вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
До початку судового засідання, 14 квітня 2026 року, представником ТОВ "БК "Фавбет" - адвокатом Гавінським О.П. подано клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на його участь у проведенні планової перевірки ТОВ "Фавбет Гейм Слотс" протягом часу з 09 квітня 2026 року по 15 квітня 2026 року.
Тоді ж представником ТОВ "БК "Фавбет" - адвокатом Сулковським Б.П. також подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із участю його о 10 год. 30 хв. 14 квітня 2026 року у розгляді Рівненським міським судом клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2 , захисником якого він є.
Між тим, заявлені клопотання до задоволення не підлягають.
Так, судом апеляційної інстанції не встановлено неможливості ТОВ "БК "Фавбет" як юридичної особи залучити іншого представника у справі замість адвоката Гавінського О.П., який задіяний у виконанні інших функціональних обов'язків. Це ж стосується і адвоката Сулковського Б.П. Отже, наведені обставини не є поважними для незабезпечення явки представників відповідача та вчинення процесуальної дії, про яку заявлено ТОВ "БК "Фавбет". Тому є можливим здійснення перегляду оскаржуваного рішення без представників відповідача за наявними у справі матеріалами.
При цьому відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належно повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Тобто процесуальним законом надано право розглядати справу за відсутності сторін, які належно повідомлені про розгляд справи, незалежно від причин їх неявки.
Колегією суддів ураховується, що ТОВ "БК "Фавбет" належно повідомлене про день, час та місце розгляду справи, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не подавало, причин, що унеможливили б укладення договору про правову допомогу з іншим адвокатом з метою представництва інтересів товариства в апеляційному суді, не навело.
Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19)).
Оскільки суд апеляційної інстанції не встановив неможливості розгляду справи за відсутності представників ТОВ "БК "Фавбет", відповідач реалізував своє право на викладення відповідних аргументів у відзиві, поданому представником Сіруком І.П., на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Діонісьєва І.М. та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (ст. 367 ЦПК України), розгляд колегією суддів справи за відсутності представника не свідчить про порушення норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.
Згідно зі ст.ст. 263, 367 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як з'ясовано судом, для участі у ставках на спорт та користування сервісами і послугами відповідача ОСОБА_1 зареєстрував акаунт (профіль) ІНФОРМАЦІЯ_1 на Інтернет-платформі favbet.ua, яка належить товариству.
25 січня 2025 року ТОВ "БК "Фавбет" за допомогою мобільного додатку було зроблено ставку у другій чверті команди "Старий Луцьк Університет" над командою "Черкаські мавпи", тобто між сторонами укладено договір про участь в азартній грі. За результатами гри переможцем окремо взятої другої чверті з рахунком 10:12 стала команда "Черкаські мавпи", а перемогу у другій чверті (за наслідками першої і другої чвертей) з рахунком 34:33 здобула команда "Старий Луцьк Університет".
За наслідками укладеного парі із відповідачем ОСОБА_1 було зараховано "програш". Не погодившись із результатом, він звернувся до товариства через службу підтримки за отриманням роз'яснень, проте після відповідних роз'яснень ТОВ "БК "Фавбет" не було здійснено перегляду результату ставки.
Вважаючи, що його суб'єктивні цивільні права як споживача порушено відповідачем при здійсненні своєї діяльності в частині пропозиції маркетів «перемога певної чверті» і «переможець певної чверті», а тому підлягають судовому захисту, у лютому 2025 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до ТОВ "БК "Фавбет" про визнання підприємницької практики нечесною, визнання договору недійсним і стягнення ставки.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із відсутності правових і фактичних підстав для задоволення вимог позивача, оскільки вид парі, який укладений між сторонами, є наявним у Правилах організатора, а тому порушень норми п. 1 ч. 4 ст. 31 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", на чому наполягав ОСОБА_1 , встановлено не було.
Судом ураховано, що твердження позивача про те, що він не був повідомлений про характер обраного маркета, не узгоджується з механізмом укладення парі та його фактичними діями.
При цьому маркети «перемога певної чверті» та «переможець певної чверті» не є окремими видами парі у розумінні Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", а становлять різновиди результатів окремої події в межах одного виду парі - ставки типу «Ординар». Відмінність між цими маркетами полягає у способі визначення результату відповідної частини матчу, що випливає зі змісту самої назви маркета та загальноприйнятої букмекерської термінології, а не у зміні виду парі чи істотних умов договору.
Щодо ОСОБА_1 , то він в повній мірі розумів ще до здійснення ставки, яка є предметом судового розгляду, різницю між маркетами «Перемога першої команди/Нічия/Перемога другої команди» та «Переможець першої команди/ Переможець другої команди».
Тому доводи позивача про свідоме уведення його в оману та ненадання відповідачем необхідної інформації не підтверджені належними та допустимими доказами, грунтуючись на суб'єктивному тлумаченні умов укладеного парі, а також відсутні підстави для визнання оспорюваного правочину недійсним, що не є і не може бути підставою для задоволення позову.
З такими висновками колегія суддів погоджується.
Відповідно до ч. 1 ст. 8, ст. 55 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Кожному гарантується право на судовий захист.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Зміст статті 526 ЦК України свідчить, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.ч. 1,2 ст. 633 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Законом України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" визначено правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, правові, економічні, соціальні та організаційні умови проведення азартних ігор.
Згідно з пунктами 1, 3, 4, 33 ч. 1 ст. 1, ч.ч. 1, 2 ст. 17, ч. 10 ст. 18, п. 58 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" гравець - фізична особа, яка на момент участі в азартній грі досягла 21-річного віку, є дієздатною, не перебуває у Реєстрі осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, та за власним бажанням бере участь в азартній грі.
Азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає право на отримання виграшу (призу), імовірність отримання і розмір якого повністю або частково залежать від випадковості, а також знань і майстерності гравця.
Букмекерська діяльність - господарська діяльність з організації та проведення парі (букмекерських парі та парі тоталізатора) в букмекерський пунктах та/або в мережі Інтернет.
Букмекерське парі - парі, укладене між гравцем (гравцями) та організатором букмекерської діяльності.
Лінія подій - визначений організатором букмекерської діяльності перелік подій, щодо можливого результату яких можуть укладатися парі.
Ідентифікація (верифікація, встановлення даних) гравця або відвідувача для цілей цього Закону передбачає збір організатором азартних ігор інформації про: 1) прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи; 2) вік (дату народження) особи; 3) наявність або відсутність особи в Реєстрі осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх. Ідентифікація (верифікація, встановлення даних) гравця або відвідувача здійснюється працівником організатора азартних ігор під час першого відвідування грального закладу на підставі оригіналу документа, що посвідчує особу та підтверджує вік, а також до моменту прийняття ставки через мережу Інтернет із застосуванням методів ідентифікації та (або) інших методів верифікації, що використовуються відповідно до законодавства про захист персональних даних та правил організатора азартних ігор.
Здійснення фізичною особою ставки в азартну гру є укладенням між нею та організатором азартних ігор, який проводить відповідну азартну гру, договору про участь в азартній грі. Договір про участь в азартній грі вважається укладеним з моменту прийняття організатором азартних ігор від фізичної особи ставки в азартну гру.
Ставка - грошові кошти або ігровий замінник гривні, що передаються гравцем організатору азартної гри, сумовою участі в азартній грі та виходячи з розміру якої відповідно до правил такої азартної гри визначається розмір виграшу (призу).
Законом України "Про захист прав споживачів" урегульовано відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до пунктів 7, 14, 22 ст. 1, ч. 1, п. 2 ч. 1, ч. 2, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", або іншими документами.
Нечесна підприємницька практика - будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції.
Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Нечесна підприємницька практика забороняється.
Нечесна підприємницька практика, включає, зокрема, будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману.
Підприємницька практика вважається такою, що вводить в оману, якщо вона спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, шляхом надання йому неправдивої чи неповної інформації або ненадання інформації про основні характеристики продукції, такі як, зокрема, її наявність.
Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Колегія суддів враховує, що судом встановлено, що між сторонами було укладено договір про участь в азартній грі, а отже, позивач є споживачем відповідної послуги.
Пунктом 10 ст. 24, п. 43 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" передбачено, що внесення гравцем ставки вважається його згодою з правилами проведення азартної гри.
Парі - азартна гра, що полягає в укладенні відповідно до затверджених організатором букмекерської діяльності правил парі угоди між гравцем (гравцями) та організатором букмекерської діяльності (букмекерське парі), або між двома чи більше гравцями між собою (парі тоталізатора) щодо попередньо невідомого результату події або подій та на результат якої гравець (гравці) та/або організатор букмекерської діяльності не мають змоги вплинути.
Організатор букмекерської діяльності з дотриманням вимог цього Закону, правил участі у букмекерському парі або парі тоталізатора (правил парі) організатора букмекерської діяльності має право застосовувати такі обмеження у відносинах з гравцями та/або відвідувачами, зокрема відмовити у здійсненні виплат виграшів (призів) особі, яка не є гравцем та не має права отримувати такий виграш або ставку.
Як зауважено судом, між сторонами з моменту прийняття відповідачем ставки в азартну гру було укладено договір про участь в азартній грі, який є договором приєднання у розумінні ст. 634 ЦК України. Цей договір розміщено на вебсайті відповідача.
Згідно із п. 2.3 договору про участь в азартній грі, реєструючись на веб-сайті організатора гравець тим самим підтверджує, що приймає умови цього договору, а також в повному обсязі ознайомлений, зокрема, з Правилами організатора, і надає згоду дотримуватися їх в повному обсязі. Договір про участь в азартній грі вважається укладеним з моменту прийняття організатором від гравця ставки в азартну гру.
Отже, ОСОБА_1 надав згоду з правилами проведення азартної гри, а також набув статусу гравця.
Повно і правильно з'ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування не підлягають норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав позивач, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Щодо доводів апеляційної скарги про помилкове застосування судом норм матеріального права, то колегія суддів бере до уваги висновки суду попередньої інстанції, з якими погоджується.
Так, заявник стверджує, що ТОВ "БК "Фавбет" в порушення вимог ч. 1 ст. 32 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" не повідомив його про відсутність у розділі 36 Правил організатора маркетів «перемога певної чверті» і «переможець певної чверті». Такі види парі правилами не передбачені, прийняття ставки на це парі є порушенням пункту 1 частини 4 ст. 31 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор".
Проте суд не погодився із цими твердженнями, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 32, п. 1 ч. 4 ст. 31 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" у своїй діяльності організатор букмекерської діяльності зобов'язаний, зокрема, проводити виключно ті види парі, що відповідають вимогам цього Закону, після отримання відповідної ліцензії, дотримуватися правил участі у букмекерському парі або парі тоталізатора (правил парі), вимог законодавства, створювати умови для ознайомлення гравців та відвідувачів з правилами участі у букмекерському парі або парі тоталізатора (правилами парі), дотримання умов укладення парі всіма гравцями відповідно до правил парі, що затверджені організатором букмекерської діяльності, ознайомлення гравців та відвідувачів з переліком (лінією) подій, на які приймаються ставки, ознайомлення гравців та відвідувачів з результатами подій, виконувати інші обов'язки, передбачені цим Законом та законодавством про азартні ігри.
Організаторам букмекерської діяльності забороняється проводити парі, не передбачені правилами участі в букмекерському парі або парі тоталізатора (правилами парі).
Пунктом 2.1 Правил організатора азартних ігор казино в мережі Інтернет та букмекерської діяльності ТОВ "БК "Фавбет" визначено, що ці правила організатора азартних ігор регламентують взаємовідносини між організатором і фізичними особами (гравцями), які відповідають вимогам, визначеним Законом України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", та беруть участь в азартних іграх організатора, встановлюють умови і порядок прийому ставок, порядок визначення результату азартних ігор, розрахунку та здійснення виплат виграшів (призів), умови взаємодії організатора з іншими особами з питань, що виникають у зв'язку із діяльністю організатора, а також інші питання, пов'язані із діяльністю організатора.
Ці правила містять розділ 16 "Загальні правила участі у букмекерському парі", розділ 17 "Види ставок", розділ 21 "Основні види парі".
Розділом 17 "Види ставок" Правил організатора передбачено види ставок, зокрема «Ординар», тобто ставка на результат окремої події.
Крім того, у пункті 21.1 розділу 21 "Основні види парі" Правил організатора наведено перелік коефіцієнтів, за наявності яких можна зробити ставки на матчі, а саме:
перемога першої команди - в лінії позначається "1";
нічия - позначається "Х";
перемога другої команди - позначається "2";
перемога першої команди або нічия (перша команда не програє) - позначається "1Х". Для виграшу за ставкою на такий результат необхідно, щоб перемогла перша команда чи відбулася нічия;
перемога першої команди чи перемога другої команди (нічиєї не буде) - позначається "12". Для виграшу за ставкою на такий результат необхідно, щоб хтось із суперників переміг, тобто щоб не було нічиєї;
перемога другої команди чи нічия (друга команда не програє) - позначається "Х2". Для виграшу за ставкою на такий результат необхідно, щоб перемогла друга команда чи відбулася нічия.
Звертається увага, що суд правильно визначив вид парі, ставку у якому було зроблено позивачем, і нею є ставка на результат окремої події - «Ординар».
Отже, вид парі, укладений між сторонами, є наявним у Правилах організатора, а тому порушень п. 1 ч. 4 ст. 31 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" судом не встановлено.
Не можна погодитися і з покликаннями заявника на те, що інформація про відмінність маркетів «перемога певної чверті» і «переможець певної чверті» відсутня, тоді як відповідачем умисно пропонуються споживачам ці маркети без надання інформації щодо наслідків тієї чи іншої ставки.
Оцінюючи наведені доводи, суд першої інстанції зробив висновок, що положення ч. 1 ст. 32 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" покладають на організатора обов'язок створити умови для ознайомлення гравців із правилами участі у парі, а також з переліком подій і маркетів, на які приймаються ставки, однак не передбачають обов'язку надавати кожному гравцеві індивідуальні роз'яснення щодо тлумачення окремих маркетів або їх відмінностей між собою за відсутності неоднозначності у правилах.
При цьому інформація про конкретні маркети, на які приймаються ставки, відображається безпосередньо в лінії подій на сайті організатора у момент укладення парі. Саме лінія подій є тим інструментом, за допомогою якого гравець обирає подію та її результат, а прийняття ставки відбувається шляхом активних дій самого гравця з підтвердження обраного маркета та умов парі. За таких обставин твердження позивача про те, що він не був повідомлений про характер обраного маркета, не узгоджується з механізмом укладення парі та фактичними діями позивача.
Щодо маркетів «перемога певної чверті» та «переможець певної чверті», то вони не є окремими видами парі у розумінні Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", а становлять різновиди результатів окремої події в межах одного виду парі - ставки типу «Ординар». Відмінність між цими маркетами полягає у способі визначення результату відповідної частини матчу, що випливає зі змісту самої назви маркета та загальноприйнятої букмекерської термінології, а не у зміні виду парі чи істотних умов договору.
Тому відсутність у Правилах організатора окремого текстуального роз'яснення щодо відмінностей між зазначеними маркетами сама по собі не може свідчити про порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 32 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", адже Правила містять визначення виду парі, порядок прийняття ставок та механізм ознайомлення гравця з лінією подій, а позивач мав реальну можливість до укладення парі ознайомитися з обраним маркетом та самостійно оцінити ризики відповідної ставки.
Тобто доводи про умисне введення ОСОБА_1 в оману та ненадання ТОВ "БК "Фавбет" необхідної інформації не підтверджуються об'єктивними і переконливими доказами та ґрунтуються на суб'єктивному тлумаченні позивачем умов укладеного парі.
Правильно суд відхилив і аргументи позивача про роз'яснення, що надані працівниками служби підтримки ТОВ "БК "Фавбет", оскільки ці роз'яснення не є складовою умов договору про участь в азартній грі та не можуть змінювати, доповнювати або тлумачити Правила організатора. Правовідносини між сторонами виникають через прийняття ставки на умовах, визначених Правилами організатора, які є публічними, загальнодоступними та однаковими для всіх учасників, а не внаслідок отримання індивідуальних консультацій.
Крім того, працівники служби підтримки не наділені повноваженнями формувати чи змінювати істотні умови участі в азартній грі, а їхні повідомлення носять виключно інформаційно-довідковий характер. Покладення судом оцінки правомірності дій відповідача на зміст таких повідомлень суперечило б принципу правової визначеності та рівності учасників перед умовами публічного договору.
Також ураховано, що звернення позивача до служби підтримки відбулося вже після здійснення ставки, тобто після укладення договору про участь в азартній грі, що виключає можливість визнання таких роз'яснень підставою для висновку про введення позивача в оману або спонукання його до вчинення правочину. Отже, пояснення служби підтримки не є належним та допустимим доказом порушення відповідачем вимог Закону України "Про захист прав споживачів" і не можуть впливати на правову оцінку спірних правовідносин.
Не заслуговують на увагу і посилання щодо ненадання відповідачем інформації про наявність продукції, а також твердження про спонукання відповідачем ОСОБА_1 до надання згоди на вчинення правочину, на який позивач за відсутності таких дій не погодився б.
Так, 24 січня 2025 року, 25 січня 2025 року та 01 лютого 2025 року позивач робив ставки під час різних спортивних події на аналогічні маркети «Перемога першої команди/Нічия/Перемога другої команди» та «Переможець першої команди/ Переможець другої команди». За результатами подій ставки виявлялись виграшними та програшними.
Очевидно, що ці факти свідчать про те, що ОСОБА_1 в повній мірі розумів ще до здійснення ставки, яка є предметом судового розгляду, різницю між маркетами «Перемога першої команди/Нічия/Перемога другої команди» та «Переможець першої команди/ Переможець другої команди».
Необгрунтованими є твердження про те, що позивач робив ставку на переможця двох чвертей (за сумою очок, здобутих командами у першій та другій чвертях).
При цьому припущення ОСОБА_1 щодо суті обраного ним маркету ґрунтуються виключно на його суб'єктивному розумінні. Інформація про маркет була доступною, а позивач мав можливість звернутись до служби підтримки до укладення ставки.
Отже, заявлені позивачем вимоги не ґрунтуються на обставинах справи та нормах закону, а на їх обґрунтування ним не було надано належних і переконливих доказів.
Відповідно до ст.ст. 12, 76-78 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Також не заслуговують на увагу покликання заявника про недодержання судом норм процесуального права.
Так, згідно із абз. другим ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Однак будь-яких фактів про процесуально-правові дефекти, що потягли би помилкове вирішення цивільно-правового спору, автором апеляційної скарги надано не було, матеріали справи їх не містять, а апеляційним судом не було їх здобуто.
При цьому встановлено й відсутність обставин, які свідчили би про обов'язкове скасування судового рішення внаслідок існування підстав, передбачених ч. 3 ст. 376 ЦПК України.
Не можна погодитися із посиланнями автора апеляційної скарги про незастосування постанови Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі №761/41071/19, адже зроблені у ній висновки не стосуються спірних правовідносин.
Решта доводів апеляційної скарги є необґрунтованими і колегією суддів відхиляються.
Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.
Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального парва при його ухваленні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Діонісьєва Ігоря Миколайовича залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 грудня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено: 14 квітня 2026 року
Головуючий: С.В. Хилевич
Судді: Н.М.Ковальчук
С.С.Шимків