Справа № 759/25897/25
Провадження № 2/761/10018/2026
про залишення позовної заяви без руху
10 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали заяви за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про зняття арешту з майна,
На підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 04 листопада 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
У відповідності до п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так, позивачем не було зазначено відомі засоби зв'язку із відповідачем у справі, ідентифікаційний код юридичної особи-відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі.
За умовами п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачка просить суд (далі мовою оригіналу):
«2. Зняти арешт з майна гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Радянським РУ ГУ МВС України в місті Києві 22 грудня 1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що було винесено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.07.2012 №12761049».
Одночасно з цим, суд звертає увагу, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ч. 2 ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
При цьому, матеріали позову не містять ідентифікаційних ознак майна, щодо якого заявлено вимогу про зняття арешту, що унеможливлює визначення точного предмета спору. Суд зауважує, що визначення об'єкта захисту за ознакою належності певній особі, а не за об'єктною, перешкоджає встановленню кола обставин, що підлягають доказуванню.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч.ч. 1-5 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В прохальній частині позовної заяви позивач посилається на постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 19.07.2012 №12761049. Однак, серед додатків до позовної заяви не міститься вказана постанова, на яку посилається позивач як на підставу своїх вимог.
Відповідно до п.7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Однак, позивачем не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
Відповідно до п.8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем не зазначено, які у нього є оригінали письмових доказів, не зазначено які оригінали доказів не можуть бути наданими.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Суд зауважує, що вказані дані позивачем не зазначені у позовній заяві.
Згідно п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, вказані дані позивачем не зазначені у позові.
У зв'язку з наведеним, позивачу слід:
1) зазначити відомі засоби зв'язку із відповідачем у справі, ідентифікаційний код юридичної особи-відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі;
2) вказати перелік майна, з якого позивач просить суд зняти арешт;
3) долучити постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 19.07.2012 №12761049;
3) надати відомості щодо вжиття позивачем заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
4) зазначити які оригінали письмових документів можуть бути надані суду, а які перебувають у інших учасників;
5) вказати попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи,
6) підтвердити те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У разі виправлення недоліків у вказаній частині, нову позовну заяву необхідно подати разом із копіями заяв відповідно до кількості учасників процесу.
Згідно ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про зняття арешту з майна - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить 5 (п'ять) днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя: