печерський районний суд міста києва
Справа № 757/57799/21-ц
пр. 4-с-65/26
28 січня 2026 рокуПечерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Вовк С.В.,
при секретарі судових засідань - Ємець Д.О.,
розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рибак Людмила Василівна, боржник ОСОБА_2 , про визнання неправомірними дій по закриттю виконавчого провадження,
Заявник звернулась до суду та просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рибак Людмили Василівни по закінченню виконавчого провадження по стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 27.10.2021 до досягнення дитиною повноліття. Також просить скасувати постанову державного виконавця та продовжити стягнення аліментів. Мотивувала тим, що виконавцем не здійснено всіх дій щодо розшуку майна відповідача та не розглянуто її заяву про можливе отримання коштів відповідачем, атому розмір аліментів був стягнутий не в повному обсязі.
Учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, про розгляд скарги повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до такого.
Судовим наказом Печерського районного суду м. Києва від 18.02.2022 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку доходу, не менше 50 %, але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, на утримання дитини, доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 27.10.2021 до досягнення дитиною повноліття.
Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рибак Людмили Василівни від 08.02.2025 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання вищевказаного наказу.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 досягла повноліття.
Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рибак Людмили Василівни від 22.04.2025 виконавче провадження № НОМЕР_1 закінчено у зв'язку з досягненням ОСОБА_3 повноліття та відсутністю заборгованості по аліментах.
Відповідно дост.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Відповідно до ч. 1ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження"під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно дост. 18 Закону України "Про виконавче провадження"виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до положень ч. 1ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Так, відповідно до положень пунктів 9, 10 Розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зі змінами виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що суму аліментів стягнено в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття. У разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.
Оскільки ОСОБА_3 досягла повноліття, а також відсутня заборгованість по аліментах, головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рибак Л.В. обґрунтовано прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.
Щодо тверджень заявника про нездійснення всіх необхідних дій щодо розшуку майна боржника, суд зазначає, що такі доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Із досліджених матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем вживалися передбачені законом заходи, зокрема направлялися відповідні запити до державних органів, установ та реєстрів з метою встановлення майнового стану боржника, що свідчить про належне виконання ним своїх обов'язків.
Крім того, твердження заявника про можливу наявність у боржника майна або доходів за кордоном є припущеннями та не підтверджені належними і допустимими доказами. Сам по собі факт можливого перебування боржника за межами України не є підставою для висновку про наявність у нього доходів чи майна, з яких можуть бути стягнуті аліменти.
Суд звертає увагу, що у разі проживання боржника за кордоном питання виконання рішень про стягнення аліментів вирішується в порядку, визначеному міжнародними договорами України або на засадах взаємності, за умови надання стягувачем відповідної інформації, зокрема про місце проживання боржника.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 Сімейного кодексу України, обов'язок батьків утримувати дитину припиняється з досягненням нею повноліття, якщо інше не встановлено законом.
У разі проживання боржника за кордоном, питання щодо аліментних обов'язків регулюється міжнародними договорами України та Законом України «Про міжнародне приватне право».
Якщо боржник проживає на території іноземної держави, стягувач на підставі міжнародного договору має право порушити питання про визнання та надання компетентним органом цієї держави дозволу на його виконання, а за відсутності міжнародного договору - на принципах взаємності.
Отже державний виконавець не має права здійснювати розшук майна, доходів боржника за кордоном.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, за відсутності заборгованості.
Відповідно до статті 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, і права заявника не були порушені, суд відмовляє у задоволенні скарги.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що державний виконавець діяв у межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.
Пунктом 7 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів.
Статтею 451 ЦПК України передбачено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Викладене приводить суд до висновку про те, що скарга не підлягає задоволенню. так як порушуються права заявника на отримання пенсії.
На підставі викладеного, керуючись ст.447 ЦПК України суд , -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Рибак Людмила Василівна, боржник ОСОБА_2 , про визнання неправомірними дій по закриттю виконавчого провадження - відмовити,
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя С.В. Вовк
'