печерський районний суд міста києва
Справа № 759/14167/25-ц
пр. 2-6231/26
25 лютого 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Вовк С. В.,
при секретарі судового засідання - Ємець Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним,
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним.
Вимоги обґрунтовує тим, що 14 липня 1994 року він одружився з відповідачем, про що Лівобережним управлінням реєстрації шлюбів м. Києва було зроблено відповідний актовий запис за № 1019. Зазначає, що вказаний шлюб був фіктивним, без наміру створення сім'ї і набуття прав та обов'язків подружжя.
04 липня 2025 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва справу передано на розгляд до Печерського районного суду м. Києва, за підсудністю за місцезнаходженням відповідача.
10 листопада 2025 ухвалою Печерського районного суду м. Києва справу прийнято до провадження та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання у справі.
28 січня 2026 ухвалою Печерського районного суду м. Києва закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 14 липня 1994 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
Позивач вказує, що вищевказаний шлюб був укладений фіктивно, з корисливих мотивів, а саме як гарантія повернення коштів отриманих відповідачем від позивача.
Позивач зазначає про те, що шлюб було укладено без наміру створення сім'ї.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 не розірвавши шлюб з ОСОБА_1 23 травня 1999 року вступила в шлюб з ОСОБА_3 , що підтверджується листом Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації від 10 червня 2025 року.
Також, як зазначає позивач, останній має фактичні сімейні відносини з іншою жінкою ОСОБА_4 , з якою останній має спільну доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Частинами 1, 2 ст. 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені статтями 38-40 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.
Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності.
Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до абзацу 2 п. 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»за рішенням суду шлюб обов'язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі фіктивності (ст. 40 СК України). Шлюб не може бути визнано недійсним, якщо на момент розгляду справи відпали обставини, які засвідчують відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю. Таким чином, встановлені у справі обставини свідчать про те, що позивач уклала шлюб без намірів створити сім'ю, тобто шлюб носив фіктивний характер.
Причини реєстрації фіктивного шлюбу можуть бути різними, як правило вони пояснюються та обумовлюються бажанням отримати певні права, підставою виникнення яких самостійно чи у складі інших юридичних фактів є шлюб, наприклад, отримання спадщини, житлової площі тощо. У випадку встановлення фіктивності шлюбу намір визначається стосовно речей неправового характеру - бажання проживати разом, вести спільне господарство, дбати про добробут та моральний стан сім'ї тощо. Саме по речах неправового характеру, що супроводжують відносини осіб після реєстрації шлюбу, можна визначити намір осіб щодо шлюбу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 752/2337/16ц.
Крім цього, як вбачається із позиції, що міститься у ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 жовтня 2013 року у справі N 6-5691св13, причому відсутність мети щодо створення сім'ї може стосуватися як бажань однієї особи, що реєструє шлюб за ситуації існування мети створення сім'ї у іншої особи, так і двох осіб одночасно за їх взаємною згодою та обізнаністю. Причини реєстрації фіктивного шлюбу можуть бути різними, як правило вони пояснюються та обумовлюються бажанням отримати певні права, підставою виникнення яких самостійно чи у складі інших юридичних фактів є шлюб, наприклад, отримання спадщини, житлової площі тощо. У випадку встановлення фіктивності шлюбу намір визначається стосовно речей неправового характеру - бажання проживати разом, вести спільне господарство, дбати про добробут та моральний стан сім'ї тощо. Саме по речах не правового характеру, що супроводжують
Зі змісту шлюбно-сімейних правовідносин, поняття шлюбу, а також положень Сімейного кодексу України вбачається, що при розгляді спорів щодо фіктивності шлюбу судам необхідно встановити всі обставини справи, зокрема, стосунки подружжя до шлюбу, його тривалість, спільне проживання, у разі тимчасового або роздільного проживання, його причини, ведення господарства подружжям у шлюбі, набуття спільного майна, інші докази, які б свідчили про бажання створити сім'ю чи про його відсутність.
Суд вважає, що у сторін не було наміру на створення сім'ї. Шлюб був зареєстрований лише з корисливих мотивів.
Відповідно до ст. 44 СК України у випадках, передбаченихстаттями 39-41цього Кодексу, шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації.
Частиною 1 ст. 45 СК України передбачено, щонедійсний шлюб (стаття 39цього Кодексу), а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя, а також прав та обов'язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.
З огляду на наведене, суд вбачає наявність підстав для визнання шлюбу, зареєстрованого 28 травня 2021 року, недійсним з моменту його реєстрації.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що актовий запис цивільного стану анулюється на підставі рішення суду, тому не має необхідності скасовувати актовий запис про шлюб.
Керуючись статтями 40, 44, 45 СК України,постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним - задовольнити.
Визнати недійсним шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований 14 липня 1994 року Лівобережним управлінням реєстрації шлюбів м. Києва було зроблено відповідний актовий запис за № 1019.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Суддя С. В. Вовк