Справа №:755/7077/24
Провадження №: 2/755/995/26
"15" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоконал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -
23 квітня 2024 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якому просив суд: стягнути з ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заборгованість за спожиті житлово - комунальні послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 37 909,29 грн; 3% річних у розмірі 6 937,14 грн., інфляційні втрати у розмірі 29 598,96 грн., а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що за вимог ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» доповнено п. 5, яким визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. 05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «АК «Київвовдоканал», що перейменоване на ПрАТ «АК «Київовдоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем). Повідомленням визначено, що фізична особа, що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов договору. Повідомленням визначено, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг. Таким чином, відповідачі отримують послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору, оскільки після розміщення повідомлення та Договору у вищевказаній газеті, на адресу позивача, жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору від відповідачів не надходило. Відповідно до Договору позивач зобов'язується надавати відповідачам відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Відповідно до Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Однак відповідачі, в порушення умов Договору та вимог, що передбачені нормативними актами, зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01 січня 2017 року до 29 лютого 2024 року послуг з водопостачання та водовідведення не виконали належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 37 909,29 грн. Так, в зв'язку з простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача 3% річних у розмірі 6 937,14 грн. та інфляційні втрати у розмірі 37 909,29 грн..
Ухвалою суду від 08 травня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
05 березня 2026 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями у зв'язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_7 справу передано судді Марфіній Н. В.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 березня 2026 року провадження у справі в частині відповідача ОСОБА_6 закрито.
29 листопада 2024 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відзив мотивовано тим, що наявність заборгованості за житлово-комунальні послуги не підтверджуються належними доказами. Окрім долученого до позову розрахунку заборгованості, де показники споживання води коливаються від 1 куб м до 66 куб м до матеріалів справи не додано інших доказів виходячи з показників споживання окремими мешканцями будинку та показників загальнобудинкового лічильника холодної води.
Вказує, що ОСОБА_1 виїхала з України ще у 2006 році, а 26 січня 2010 року отримала громадянство Швеції. Разом з ОСОБА_1 у Швеції проживають на постійній основі її двоє дітей ОСОБА_5 який у 2009 році виїхав з України та 01 грудня 2017 року отримав громадянство Швеції та ОСОБА_8 з 22 квітня 2022 року.
ОСОБА_5 24 вересня 2010 року виїхав до Республіки Польща де перебував до квітня 2022 року, а з 26 жовтня 2023 року перебуває в Об'єднаних Арабських Еміратах, де 26 жовтня 2023 року йому відкрито робочу візу.
ОСОБА_3 з 05 квітня 2022 року перебуває у республіці Польща, куди виїхав на постійній основі та до України не повертався.
Вказує, що штрафні санкції позивачем нараховано під час дії карантину, що заборонено.
Також просить застосувати позовну давність до даних правовідносин.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг на час виникнення спірних правовідносин регулюювалися Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання Публічним акціонерним товариствам «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору. Вказано, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал», для оформлення припинення надання цих послуг.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Із матеріалів справи убачається, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та отримують послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення голодної та гарячої води (з використанням внутрішньо будинкових систем) на підставі договору, оскільки після розміщення повідомлення та договору жодних повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та договору від відповідача не надходило.
Згідно інформації з КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» квартира АДРЕСА_2 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в рівних долях на підставі свідоцтва про право власності на житло. Виданого 07 липня 1993 року.
Відповідно до положень ст.322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - договір).
Відповідно до п. 11 Правил, У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.
Згідно п. 21 Правил, У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
Відповідно до п. 20 Правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги», передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово- комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово- комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово- комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо повної та своєчасної оплати спожитих послуг з водопостачання та водовідведення, у відповідача виникла заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_1 , яка станом на 29 лютого 2024 року становить 37 909,29 грн. (а. с. 17, 18-19)
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово- комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово- комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово- комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Системний аналіз положень ст. ст. 2, 9, 10, 189, 190 ЖК України дає підстави для висновку про те, що правовідносини, пов'язані з несвоєчасною оплатою житлово-комунальних послуг, за своєю правовою природою не є житловими.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово- комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в межах даного спору ПАТ «АК «Київводоканал» правомірно пред'явлено вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 37 909,29 грн., яка нарахована позивачем за період з січня 2017 року до березня 2024 року. нарахований індекс інфляції у сумі 29 598,96 грн., три проценти річних від простроченої суми заборгованості в сумі 6 937,14 грн., які нараховані позивачем за період з січня 2017 року до лютого 2022 року.
У постанові Верховного Суду від 02 вересня 2019 року у справі № 335/479/17 (провадження № 61-22435св18) зазначено про те, що: "слід зазначити, що позивач виконував свій обов'язок по наданню послуг відповідачі ними користувалися, а тому зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги. Суду не було надано доказів що спростовують надання вказаних послуг. Відмови від надання послуг, або нарікання на якість послуг від відповідачів до позивача не надходило. Проживання в іншому місці не звільняє відповідачів від сплати отриманих комунальних послуг, оскільки матеріалами справи підтверджено їх реєстрацію у зазначеній вище квартирі, а посилання ОСОБА_2 на те, що він є неналежним відповідачем спростовуються матеріалами справи, оскільки він зареєстрований у вказаній квартирі, а отже є користувачем наданих послуг.»
Відповідно до змісту пункту 32 Правил виконавець зобов'язаний зменшувати розмір плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).
У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №757/37752/18-ц зазначено, що "що звернення позивача із заявою у червні 2016 року, в якій він вказував, що його матір ОСОБА_2 у квартирі не проживає, не може бути підставою для перерахунку заборгованості, яка виникла за минулий час, оскільки таке зменшення розміру плати за послуги може враховуватись лише з часу звернення. Докази про те, що позивач або члени його сім'ї звертались із відповідними заявами до відповідача про зменшення розміру оплати до червня 2016 року, у матеріалах справи відсутні. Факт непроживання ОСОБА_3 у вказаній квартирі не підтверджено належними та допустимими доказами, а судами правомірно не прийняли до уваги договір оренди іншого житлового приміщення як такий, що підтверджує вказаний факт".
За наведених обставин суд не бере до уваги доводи позивача про відсутність у спірній квартирі відповідачів, оскільки останні не зверталися до позивача з заявою про перерахунок комунальних послуг вказуючи про відсутність проживання за спірною адресою. Крім того відповідачі є співвласнками квартири, які відповідно до статті 322 ЦК України тягар утримання майна покладається на власника.
Суд також не бере до уваги доводи відповідача про безпідставне нарахування трьох відсотків річних та інфляційних збитків, оскільки під час дії карантину було встановлено обмеження щодо нарахування штрафів та пені за несвоєчасно сплачені комунальні послуги. В той же час нарахування передбачені статтею 625 ЦК України носить компенсаційний характер.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує заявлений стороною відповідача строк позовної давності.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки.
Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено вимоги до яких застосовується спеціальна позовна давність, серед іншого, позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Тобто, обмежене строком давності право на позов у матеріальному розумінні означає право позивача на судовий захист протягом певного часу, поза межами якого цей захист, за загальним правилом, є неможливим.
Відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 р. на усій території України карантин.
В подальшому, дію карантину неодноразово було продовжено та постановою КМУ від 27 червня 2023 року №651, карантин відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, з 01 липня 2023 року строки позовної давності мали б продовжуватись, однак.
24 лютого 2022 року Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє до теперішнього часу.
Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Тобто вимоги які пред'явлені за період до 12 березня 2017 року пред'явлені поза межами строку позовної давності.
Враховуючи ту обставину, що позивач звернувся з даним позовом до суду 23 квітня 2024 року, борг підлягає стягненню з відповідачів за період з квітня 2017 року.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, оскільки судом встановлено, а відповідачами не спростовано неналежного виконання зобов'язань зі сторони відповідача зі сплати платежів за надані житлові послуги, тому суд дійшов висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоконал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги підлягає частковому задоволенню, ухвалюючи рішення суд присуджує до стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заборгованість з централізованого водопостачання та водовідведення за період з квітня 2017 року до березня 2024 року в сумі 34 903,63 грн, 3 % річних в сумі 6 311,15 грн, та інфляційні збитки в сумі 26 707,81 грн, а всього 67 922,59 грн в іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском позовної давності.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоконал» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 762,69 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам та 45,00 грн витрати пов'язані з отриманням відомостей з Державного реєстру речових прав, а всього 2 807,69 грн, тобто по 561,54 грн з кожного відповідача.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 68 Житлового кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», , ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоконал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоконал» заборгованість за спожиті житлово - комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з квітня 2017 року до березня 2024 року у розмірі 34 903,63 грн, 3 % річних в сумі 6 311,15 грн, та інфляційні збитки в сумі 26 707,81 грн, а всього 67 922 (шістдесят сім тисяч дев'ятсот двадцять дві) гривні 59 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоконал» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 561,54 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоконал» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 561,54 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоконал» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 561,54 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоконал» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 561,54 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоконал» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 561,54 грн.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 15 квітня 2026 року.
Учасники справи:
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоконал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1а, код ЄДРПОУ 03327664);
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );
Відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 );
Відповідач - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 );
Відповідач - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: не відомо);
Відповідач - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 ).
Суддя -