ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4875/26
провадження № 2/753/7905/26
"06" квітня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О. Ф., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрконсалтинг груп плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У грудні 2025 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрконсалтинг груп плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2026 цивільну справу № 753/4875/26 передано для розгляду судді Сирбул О. Ф.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
За положенням ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Статтею 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином завіреній копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг цього документа.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до п. 7.2 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», для друкування текстів документів потрібно використовувати гарнітуру Times New Roman та шрифт розміром 12-14 друкарських пунктів. Допустимо використовувати шрифт розміром 8-12 друкарських пунктів для друкування реквізитів «Довідкові дані про юридичну особу», «Код юридичної особи», «Відомості про виконавця документа», виносок, пояснювальних написів до окремих елементів тексту документа тощо. Для друкування реквізиту «Назва виду документа» можна використовувати розріджений шрифт розміром 14-16 друкарських пунктів.
Як вбачається із поданих матеріалів позивачем, в обґрунтування своїх вимог, до позовної заяви надано суду ряд документів у копіях. Однак, деякі додатки до позовної заяви неналежної якості, а саме, дрібний шрифт.
Разом з тим, як встановлено судом, надані копії документів до позову, а саме: реєстр боржників № 1 від 17.04.2025, реєстр боржників № 1 від 25.08.2025, реєстр боржників № 1 від 28.12.2023є нечитабельними, з них неможливо встановити реквізити та зміст через дрібний шрифт, що в подальшому позбавляє суд можливості дослідити такі копії в якості доказів. Варто зауважити, що дані документи, серед іншого, є суттєвими та одними з основних доказів, які позивач надає в обґрунтування заявлених позовних вимог та мають значення для вирішення даного спору по суті.
Відтак позивачеві слід направити на адресу Дарницького районного суду м. Києва копії вищезазначених документів належної якості у екземплярах для суду та для відповідача, або надати суду докази (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека та опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, виданий відправникові поштового відправлення) надсилання відповідачу копій таких документів.
Також в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач не додав до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оскільки позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують надання первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер фінанс» грошових коштів відповідачу і відповідно до неї не додано докази, що підтверджують надання грошових коштів.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, стверджує такі обставини: Позикодавець перерахував Відповідачеві кошти на банківську картку і у нього наявна заборгованість, оскільки він не повернув кошти в установлений строк.
Позивач стверджує про факт надання (перерахування) Відповідачу кредиту (позик), проте не зазначає, які первинні докази підтверджують обставини перерахування коштів, не викладає обставин, на які банківські картки, що належать Відповідачу, були перераховані кредитні кошти, і які докази підтверджують, що відповідні банківські карти належать саме Відповідачеві.
Відсутність первинних документів, що підтверджують рух коштів за договором, повної та достовірної інформації про рух коштів унеможливлює розгляд спору по суті.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду у подібних правовідносинах доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Заборгованість за кредитом має доводитись первинними касовими документами, наприклад, виписками за картковими рахунками за кредитним договором (постанови Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (провадження № 61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19)).
Згідно з ЦПК України, обов'язок доказування покладається на сторони. Це означає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У даному випадку, позивач, звертаючись до суду з вимогою стягнення заборгованості, зобов'язаний довести факт надання кредиту (позики) та розмір заборгованості.
Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (частини друга, четверта статті 83, частина перша статті 84 ЦПК України).
Отже, для підтвердження наявності та розміру заборгованості за кредитним договором (договором позики), тобто обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, Позивач зобов'язаний надати (та зазначити) первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", зокрема, ті, що містять відомості про належність банківської картки Відповідачеві та зарахування на його рахунок коштів, а у разі неможливості подати такі докази - заявити відповідне клопотання про витребування доказів.
Також , в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач не додав до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Так, на підтвердження позовних вимог позивач надав до позову копії договору факторингу № 28122023 від 28.12.2023, зміст яких викладено не в повному обсязі (фрагментарно), а саме відсутній п'ятий аркуш документу. При цьому, відсутні підстави вважати копії цих документів витягами із документу, оскільки вони належним чином як витяг не оформлені.
Відтак, позивачеві необхідно надіслати до суду копію договору факторингу № 28122023 від 28.12.2023 належної якості або належним чином оформлений витяг цього документу.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та надати строк для виправлення зазначених недоліків позовної заяви.
Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу позивача на положення ч. 9 ст. 43 ЦПК України: якщо позов поданий до суду в електронній формі, позивач має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Суд зауважує, що дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Оскільки судом установлено невідповідність позовної заяви вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу п'ятиденного строку для усунення вказаних недоліків поданої заяви.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 95, 175, 177, 184, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрконсалтинг груп плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п'яти днів із дня отримання копії вказаної ухвали.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: