ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24621/25
провадження № 2/753/5428/26
16 березня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Котенко Р. В.,
за участю: секретаря судового засідання Бойко К. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи на те, що 07 серпня 2009 року між нею та відповідачем був укладений шлюб. Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою для розірвання шлюбу позивачка зазначає те, що з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України вона разом з дітьми виїхала за кордон, у той час як чоловік залишився проживати на території України. З часом сімейні стосунки між сторонами погіршилися, між ними зникло взаєморозуміння, почуття любові та поваги, що призвело до постійних конфліктів та сварок. Шлюбні відносини фактично припинено. За глибоким переконанням позивача збереження шлюбних стосунків не є можливим та суперечить її інтересам.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Котенко Р. В.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16 грудня 2025 року позовну заяву було залишено без руху через її невідповідність вимогам статтей 175-177 ЦПК України.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в судове засідання на 16 березня 2026 року.
У судове засідання сторони не з'явилися, про час, місце та дату слухання справи повідомлялись належним чином.
У позовній заяві позивач просила суд розглядати справу за її відсутності.
16 березня 2026 року від представника позивача адвоката Бабаніна А. М. до суду надійшла заява, в якій останній просив суд розглядати справу за відсутності сторони позивача та зазначив, що позивач підтримує позовні вимоги і наполягає на їх задоволені.
Також, 16 березня 2026 року від відповідача до суду надійшла заява, в якій останній просив суд розглядати справу за його відсутності та зазначив, що визнає позовні вимоги і не заперечує проти розірвання шлюбу.
Беручи до уваги, що справа розглядається у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін про судове засідання, тобто їх явка є не обов'язковою, враховуючи заяви представника позивача та відповідача, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 07 серпня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 293. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_6 .
Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка вказує, що подальше спільне проживання та збереження родини не є можливим, на що відповідач не заперечує та визнає позов.
Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із статтями 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Отже, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позивач скористалася цим правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Беручи до уваги доводи позивача, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу.
Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За наявності таких обставин справи суд вважає, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, а з урахуванням позиції відповідача, який не заперечує проти позову, підстав для надання строку для примирення сторін суд також не вбачає. Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.
Згідно з частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абзац 2 частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України).
Судові витрати відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
При цьому, відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи викладені норми чинного законодавства України та ту обставину, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 142, 206, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
2. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 07 серпня 2009 року Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області за актовим записом № 293 - розірвати.
3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
4. Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову на підставі квитанції № 1/394280133/1 від 10.11.2025, у розмірі 605,60 грн.
5. Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
6. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Суддя Р. В. Котенко