Справа № 726/1289/26
Провадження №6/726/22/26
Категорія
про направлення справи для розгляду за підсудністю
13.04.2026 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Мілінчук С. В.
за участю секретаря Колісник А.Ю.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк Костянтин Олександрович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження,-
Представник товариства зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», Кролвець В.В. звернувся до суду із заявою про заміну у виконавчому провадженні № 65427098 щодо примусового виконання виконавчого напису № 83003, виданого приватним нотаріусом Горай О.С. про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" заборгованостіза кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису, на його правонаступника ТОВ «ФК «Позика».
В судове засідання призначене на 13.04.2026 року сторони будучи належним чином повідомлені не з'явилися.
Дослідивши заяву про заміну сторони виконавчого провадження з доданими до неї документами, суддя приходить до наступного.
Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до матеріалів заяви, предметом заяви є вимога про заміну стягувача у виконавчому написі приватного нотаріуса.
Згідно зст. 442 ЦПК Україниу разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченомустаттею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Пунктом п'ятим статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зістаттею 514 цього Кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями чинного законодавства закріплено, що заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Отже, законодавством чітко визначено, що заінтересована сторона має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у разі заміни кредитора у зобов'язанні правонаступником, а суд замінює сторону виконавчого провадження правонаступником.
Питання заміни сторони виконавчого провадження врегульовані ст. 442 розділу VІ ЦПК України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».
Таким чином, нормами ЦПК України встановлена можливість заміни стягувача або боржника у виконавчому провадженні.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Отже, законодавством чітко визначено, що заінтересована сторона має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у разі заміни кредитора у зобов'язанні правонаступником, а суд замінює сторону виконавчого провадження правонаступником.
Поряд з цим, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка передбачена п. 19ст. 34 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII (далі Закон №3425-XII).
Відповідно до ст. 90 Закону України «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Пунктом третім частини першоїстатті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів виконавчих написів нотаріусів.
Тобто, виконавчий напис нотаріуса підлягає зверненню до примусового виконання.
У постанові від 06.07.2022 у справі № 186/545/21 (провадження № 61-16546св21) Верховний Суд зазначив, що заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правиломст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» Положення ч. 5 ст. 442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21, оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Згідно зст. 446 Цивільного процесуального кодексу України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено місце виконання рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виходячи зі змістустатті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.
Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.10.2020 у справі №263/14171/19.
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу державного/приватного виконавця, а саме з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника.
Як вбачається з матеріалів, приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К.О., 13.05.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 65427098 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 83003 вчиненого 31.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем щодо стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" заборгованості в розмірі 20 089,00 грн.
Як зазначено у вказаній постанові про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2021 ВП № 65427098 адресою боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є адреса: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що згідно з наявною в Автоматизованій системі виконавчого провадження інформацією на даний час виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса ВП № 65427098, не завершено та заборгованість не погашена, наразі здійснюється примусове виконання вказаного виконавчого провадження.
Разом з тим, відповідно до інформації про вказане виконавче провадження отриманої з Автоматизованої системи виконавчого провадження, вбачається, що приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника та винесено постанову про арешт коштів боржника.
Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Згідно з відповіддю №2601526 від 14.04.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованй за адресою: АДРЕСА_2 .
Відомостей про місцезнаходження майна ОСОБА_1 або його роботи на території що підсудна Садгірському районному суду м. Чернівці матеріали заяви не містять.
Частиною 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленимзаконом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Інтерпретація суті конструкції «суд, встановлений законом» викладена Європейським судом з прав людини (далі ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України». Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
З наведеного вище вбачається, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1ст. 378 ЦПК України).
Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 3ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно дост. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Отже, суд приходить до висновку про те, що вказана справа не підсудна Садгірському районному суду м. Чернівці та підлягає передачі до суду за місцем проживання боржника.
У зв'язку з вищевикладеним, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, слід передати за підсудністю до Косівського районного суду Івано-Франківської області.
Керуючись ст.ст.31,260-261,353-355,442,446 ЦПК України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк Костянтин Олександрович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження передати за підсудністю до Косівський районний суд Івано-Франківської області (78600, Косівський район, Івано-Франківська область, місто Косів, вулиця Незалежності, будинок 50).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С. В. Мілінчук