Справа № 605/74/26
Іменем України
15 квітня 2026 рокум.Підгайці
Підгаєцький районний суд Тернопільської області
у складі: головуючої судді Лелик О.М.
секретаря с/з Лежигубської О.В.
справа № 605/74/26
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Підгайці Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
04.03.2026 через систему Електронного суду товариство з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» заборгованості за кредитним договором №27818 від 07.03.2025 у розмірі 38 000,00 гривень, з них: 33 000,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 07.03.2025 по 31.01.2026 та 5000,00 гривень штрафу за порушення умов кредитного договору, просить вирішити питання судових витрат.
В обґрунтування позову зазначено, що 07.03.2025 між ТОВ «КЛТ «Кредит» та відповідачем укладено кредитний договір №27818, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн строком на 730 днів (до 07.03.2027) шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «Приватбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,0% від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерції». Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у результаті чого станом на 10.02.2026 виникла прострочена заборгованість у розмірі 38 000 грн., з яких: 33 000,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 07.03.2025 по 31.01.2026 та 5000,00 гривень штрафу за порушення умов кредитного договору. Оскільки, відповідач добровільно не погашає заборгованість, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом порушеного права.
Відповідач не скористався правом подання письмового відзиву на позовну заяву.
Ухвалою судді від 04.03.2026 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання не прибув повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, що стверджується наявним у матеріалах справи довідками до доставлення смс-повідомлення, які долучено до матеріалів справи, відзиву на позовну заяву подано ним не було. 09.04.2026 та 15.04.2026 ОСОБА_1 подавав заяви про відкладення розгляду справи, оскільки перебуває за межами Тернопільської області, однак жодних підтверджуючих доказів до заяв ним подано не було. Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи у його відсутності.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з частини 2 статті 247 ЦПК України, здійснює розгляд справи без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 07.03.2025 між ТОВ «КЛТ Кредит» (товариством) та ОСОБА_1 (позичальником) в інформаційно-комунікаційній системі на сайті https://kltcredit.com.ua, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», було укладено кредитний договір №24818.
На умовах, встановлених цим договором, товариство зобов'язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі 10 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором (п.1.1 договору).
Мета отримання кредиту споживчі цілі (п. 1.2 договору)
Процентна ставка за користування кредитом становить 1,0% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 365,00%) користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою (п.1.3 договору).
Строк надання кредиту становить 730 днів, зі сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку №1 до цього договору (п.1.4 договору).
Відповідно до п.1.8 договору, Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить позичальникові.
Відповідно до п.1.10 договору продовження строку надання кредиту вказаного в п.1.4 договору не передбачено.
Сума кредиту та проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок товариства, зазначений у п.8 цього договору у строки відповідно до графіку визначеному у додатку №1 (п. 4.1 договору).
Відповідно до п.4.2 договору нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у п. 1.1 цього договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства зазначений у п.8 договору) включно. Нарахування та сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 07.03.2027.
Відповідно до п.7.2 договору цей договір складено в електронному вигляді українською мовою, підписано позичальником з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором та кваліфікованого електронного підпису із кваліфікованою електронною позначкою часу та/або кваліфікованої електронної печатки з кваліфікованою електронною позначкою часу уповноваженою особою товариства. Договір створений та збережений в ІКС товариства, перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Згідно з інформаційним повідомленням (додаток №3 до кредитного договору №24818 від 07.03.2025), ОСОБА_1 , як споживач фінансових послуг, зазначив власні контактні номери телефонів, за якими може здійснюватись взаємодія між ним та ТОВ «КЛТ Кредит».
Відповідно до детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування та погашення) за кредитним договором №24818 від 07.03.2025, заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.02.2026 складає 38 000,00 грн., з яких: 33 000,00 грн. прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 07.03.2025 по 31.01.2026, що нараховані відповідно до п.1.2 Кредитного договору за ставкою 1,00% за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та графіку платежів та 5000,00 гривень штрафу за порушення умов кредитного договору.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до частин 1, 3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно статті 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частин 4, 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Так, судом встановлено, що між сторонами було укладено електронний кредитний договір №24818 від 07.03.2025, шляхом підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 568687. Таким чином відповідач погодився з умовами кредитного договору.
Отримання відповідачем кредиту підтверджується квитанцією платіжного сервісу про перерахунок 10 000 грн. на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 вказаний відповідачем у кредитному договорі.
Проте, отримавши кредитні кошти за вказаним договором, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, не повернув у передбачений договором строк тіло кредиту. Однак позивачем не ставиться вимога про повернення тіла кредиту.
Згідно з позовом та долученими розрахунками непогашена заборгованість відповідача за кредитним договором №24818 від 07.03.2025 у виді відсотків за користування кредитними коштами за період з 07.03.2025 по 31.01.2026 становить 33 000,00 грн.
Нарахування позивачем заборгованості по відсотках здійснено в обумовлений договором 365 денний період із щоденним нарахуванням відсотків за ставкою 1,00 %.
На підставі пп. 6 п. 5 Закону №3498-IX від 22 листопада 2023року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі Закон №3498-IX), стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Таким чином, розмір нарахованих відсотків у межах вказаного договору відповідає чинному законодавству.
Щодо нарахування штрафу, то згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Тому вимога про стягнення 5000,00 гривень штрафу за порушення умов договору не підлягає задоволенню.
Що стосується витрат на правову допомогу
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно із частиною 8 статтею 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
На підтвердження надання правової допомоги представником позивача надано договір №16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16.09.2024 року; акт приймання-передачі наданих послуг №57 від 03.11.2025 року; витяг з Реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №57 від 03.11.2025 року; платіжна інструкція №976 від 02.12.2025 року про сплату витрат на правову допомогу.
Таким чином, з огляду на предмет позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на правничу допомогу у розмірі 3000 грн., що буде достатнім, пропорційним, співмірним складності справи та вартості фактично наданої правничої допомоги.
Крім того, на підставі частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційному розмірі до задоволених позовних вимог, що становить 2312,08 грн, оплата якого документально підтверджена платіжною інструкцією №229 від 17.02.2026, який є в матеріалах справи /арк.спр.12/.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 284, 287, 289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ» заборгованості за кредитним договором №27818 від 07.03.2025 у розмірі 33 000,00 гривень, з них: 33 000,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 07.03.2025 по 31.01.2026.
У задоволенні позовних вимог про стягнення 5000,00 гривень штрафу за порушення умов кредитного договору - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» 3000,00 (три тисячі гривень 00 копійок) витрат на правову допомогу та 2312, 08 (дві тисячі триста дванадцять гривень 08 копійок) судового збору.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «КЛТ КРЕДИТ», код ЄДРПОУ 40076206, юридична адреса: м. Київ, площа Солом'янська, будинок 2, прим.04
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 15.04.2026.
Суддя: О. М. Лелик