Cправа № 539/2221/25
провадження № 2/549/3/26
Іменем України
01 квітня 2026 року
Чорнухинський районний суд Полтавській області в складі:
головуючої судді Василюк Т.М.
за участю секретаря судового засідання Давиденко Ю.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27.11.2023 року з позивача стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання їх спільної доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини мого доходу щомісячно, що наразі складає 6300 грн щомісячно.
Від часу прийняття вказаного рішення істотно змінилися матеріальні обставини та фінансовий стан позивача, що суттєво впливає на можливість сплати аліментів у такому розмірі і є підставою для зменшення розміру аліментів, а саме:
- щомісячний дохід позивача становить 25 200 грн, що підтверджується довідкою з місця роботи, позивач несе регулярні та обов'язкові витрати, а саме: щомісячні платежі за іпотечним договором - 7 500 грн; витрати на комунальні послуги - орієнтовно 3 000 грн; витрати на медичне обслуговування - 3 000 грн; витрати на юридичний захист його прав щодо участі у вихованні доньки; добровільні витрати на дитину (посилки, подарунки), що підтверджується документами про відправлення.
Відповідач, ОСОБА_4 , проживає разом з донькою на території Польщі та має стабільний дохід, працюючи там офіційно вчителем (останнє відоме місце роботи). Сім'я отримує соціальну допомогу за програмою Польщі («Rodzma 800+»), яка повністю покриває базові потреби дитини. Додаткових гуртків, репетиторів або спеціальних потреб у дитини немає. Повної інформації щодо умов оренди житла та інших осіб, які проживають разом з дитиною, їх вплив на фінансове становище отримувача аліментів, доказів цільового використання отриманих аліментних коштів відповідач не надає, що унеможливлює точне визначення її матеріальних витрат.
Враховуючи наведене просить суд, зменшити розмір аліментів, що стягуються з позивача на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_5 , з 1/4 частини доходу до 18% (4536,00 грн щомісячно).
Ухвалою суду від 25 червня 2025 року у справі відкрито провадження та призначено дату підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 23 липня 2025 року закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду.
14 липня 2025 року представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Ступнік С В. подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки наведені позивачем факти та обставини не є підставою для зміни розміру аліментів.
21 липня 2025 року від позивача до суду подано відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої вказано, що позивач витрачає значні кошти на своє лікування та на допомогу усім своїм дітям, при цьому враховуючи його фінансове становище, перебування у новому зареєстрованому шлюбі, це не дозволяє сплачувати надмірно великі суми аліментів, відтак просить позовні вимоги задовольнити.
У судовомк засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст.12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданими учасниками справи.
Відповідно до вимог ст.19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.12.2018, який було розірвано на підставі рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 14 червня 2023 року. Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 .
Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 22 листопада 2023 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до довідки від 20.05.2025 №34 ТОВ «Академія сучасної освіти» виданої ОСОБА_1 , він працює в товаристві з обмеженою відповідальністю «Академія сучасної освіти» з 17.08.2020 та на даний час займає посаду вчителя з інформатики, дохід за період з 01.10.2024 по 31.03.2025 склав 252421,21 грн, що в середньому на місяць становить 32960,09 грн.
Відповідно до Кредитного договору №KFW-10-26-26-2024-626 від 31.10.2024 ОСОБА_1 має зобов'язання перед фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» на умовах договору сплатити кредитні кошти в сумі 1365350,00 грн, а також сплатити відсотки за користування Кредитом в розмірі 3% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені договором. Строк погашення кредиту до 24.06.2053. Згідно графіку платежів, щомісячний платіж по договору складає в середньому 7500,00 гривень.
Відповідно до квитанцій про сплату комунальних послуг витрати позивача щомісячно становлять орієнтовно 3000 грн щомісячно.
Позивач зазначив, що несе витрати на юридичний захист його прав щодо участі у вихованні доньки, на підтвердження надав:
- відповідь Чорнухинської селищної ради №Т/01-18/3 від 13.03.2025 на звернення ОСОБА_1 ;
- інформаційний лист Чорнухинської селищної ради №021-05/608 від 29.04.2025 на скаргу ОСОБА_1 ;
- копію звернення до Уповноваженого Президента України з прав дитини, щодо порушення прав дитини ОСОБА_5 , у зв'язку з незаконним вивезенням за кордон та систематичним перешкоджанням у здійсненні батьківських прав;
- заяву про забезпечення реалізації права доступу до дитини відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей;
-копію відповіді представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на звернення ОСОБА_1 №38377.4/Т-24998.3/25/48.1 від 02.05.2025;
-копію відповіді представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на звернення ОСОБА_1 №36371.4/Т-23972.3/25/48.1 від 28.04.2025;
-копію відповіді Міністерства юстиції України на звернення ОСОБА_1 № 60343/71316-30-25/12.1.2 від 29.04.2025;
- бланк замовлення №1670 від 13.03.2025 відповідно до якого ОСОБА_1 зробив замовлення на переклад документів польською мовою на суму 3650,00 грн;
- платіжну інструкцію №КК6С-2Е34-8432-0ХН1 від 25.02.2025 про оплату юридичної консультації на суму 950 грн..;
- платіжна інструкція про проведення оплати у сумі 1000 грн на рахунок «Міжнародний Юридичний офіс «Ковальов та партнери»;
- лист Державної служби України у справах дітей № 6264/07-12/Т-832;
- відповідь Поліції у м. Walcz (Республіка Польща).
- відповідь від Національна соціальна сервісна служба у справах дітей.
Відповідно до змісту позовної заяви позивач несе витрати у зв'язку з посилками та подарунками дочці, на підтвердження надав:
-чек АТ «Укрпошта» на суму 292,72 грн. про відправку посилки ОСОБА_4 в республіку Польшу;
-скріншоти переписки з ОСОБА_6 .
На підтвердження витрат на медичне обслуговування позив надав:
- копію довідки виданої ОСОБА_1 , з якої слідує, що позивач знаходився на амбулаторному лікуванні та диспансерному нагляді з ОЗ 6553 (Компресія нервових корінців та сплетінь); М 79.28 (неврологія та невриї); М42.17 (Остеохондроз хребта у дорослих, попереково-крижовий відділ); Н 52.1 (Міопія).
- план стоматологічного лікування в медичному центрі «este-line», загальна вартість лікування становить 99 960,00 грн. Крім того позивач долучив чек про сплату стоматологічного лікування на суму 10820,00 грн;
- чек на суму 148,10 грн про придбання ліків згідно з листом рекомендації;
- розрахунки понесених витрат на стоматологічне лікування на загальну суму 11860 грн;
- виписку Приватного підприємства «Доктор Левицький» з медичної карти стоматологічного хворого №14871 пацієнта ОСОБА_1 ;
- попередній розрахунок вартості робіт на 61350,00 грн.
Позивач поніс витрати у зв'язку з сплатою судового збору у судових справах, що пов'язані із захистом прав дитини на спілкування з батьком. На підтвердження понесених витрат позивач долучив квитанції про сплату судового збору на загальну суму 1211,20 грн.
Надаючи правову оцінку установленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У постанові від 14.07.2021 у справі № 161/2823/19 Верховний Суд зазначив наступне.
Позов - це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.
Основними елементами, що визначають сутність будь якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Нормами ч. ч. 2, 3ст. 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У частинах першій та другій статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Приписами статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років 2563,0 грн.
Відповідно до частини першої статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У пункті 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Тобто, зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану когось із двох (платника аліментів або одержувача), погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому ці підстави мають настати після ухвалення рішення про стягнення аліментів, оскільки таке рішення вже набрало законної сили і встановлені цим рішенням суду обставини, а також обставини, які існували на час його ухвалення, не можуть бути переоцінені у іншій справі, яка розглядається пізніше.
Суд, вивчивши матеріали справи, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.
Звертаючись із позовом про зменшення розміру аліментів позивач посилається на те, що у нього істотно змінився фінансовий стан, що суттєво впливає на можливість сплати аліментів.
Позивач вказує, що його щомісячний дохід становить 25200 грн. При дослідженні матеріалів справи судом було встановлено, що згідно довідки від 20.05.2025 №34 ТОВ «Академія сучасної освіти» виданої ОСОБА_1 , він працює в товаристві з обмеженою відповідальністю «Академія сучасної освіти» з 17.08.2020 та на даний час займає посаду вчителя з інформатики, дохід за період з 01.10.2024 по 31.03.2025 склав 252421,21 грн, що в середньому становить 32960,09 грн.
Разом з тим, судом було зроблено запит до Державного реєстру фізичних осіб - платників податку, відповідно до відповіді №2070438 від 01.12.2025 позивач отримує постійний дохід (грошове забезпечення), зокрема за період з січня 2025 року по жовтень 2025 року отримав дохід у розмірі 407208,99 грн, з яких утримано податків та зборів 73297,61 грн, отже після оподаткування позивач отримав дохід в розмірі 333911,38 грн, що в середньому становить 37101,26 грн.
ОСОБА_1 уклав з Державною спеціальною фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» 31.10.2024 кредитний договір №KFW-10-26-26-2024-626, кредит надається позичальнику на придбання житла 1-кімнатеої квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до умов договору позичальник має сплатити кредитні кошти в сумі 1365350,00 грн, а також відсотки за користування Кредитом в розмірі 3% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені договором. Строк погашення кредиту до 24.06.2053. Згідно графіку платежів, щомісячний платіж по договору складає в середньому 7500,00 гривень.
Щодо посилання позивача на наявність у нього зобов'язань за іпотечним договором, як підстави для зменшення розміру аліментів та погіршення матеріального стану платника останніх, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 №898-IV іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.3 вказаного Закону Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, іпотека виникає внаслідок укладення договору між іпотекодавцем та іпотекодержателем, тобто є результатом добровільного волевиявлення сторін, а особа, яка укладає іпотечний договір, свідомо бере на себе обов'язок сплати боргу, забезпеченого нерухомістю, та несе всі фінансові ризики, пов'язані з виконанням такого договору, що жодним чином не призводить до погіршення матеріального стану особи, не є підставою для зменшення розміру аліментів.
Як вбачається зі змісту Кредитного договору від 31.10.2024, він укладено позивачем добровільно, з повним усвідомленням усіх його положень, вже після винесення судового рішення про стягнення з відповідача аліментів, тобто майновий стан позивача не зазнав погіршення, оскільки отримавши вказане майно, останній зобов'язався сплатити його вартість періодичними платежами, що, в свою чергу, виключає обставину зміни матеріального стану в гірший бік, а доводи сторони позивача в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.
Також, суд не бере до уваги долучений позивачем план стоматологічного лікування, оскільки вказані документи не підтверджують фактичного лікування зубів, а отже не є належними доказами про понесені витрати ОСОБА_1 на таке лікування.
Суд вважає, що долучені до матеріалів справи медичні документи не підтверджують відсутність чи обмеження працездатності у позивача, яка унеможливлює або обмежує його працездатність та є підставою для зменшення розміру аліментів. Також, суд не бере до уваги долучений позивачем План лікування (протезування), оскільки вказаний документ не підтверджує фактичного лікування зубів, понесених витрат ОСОБА_1 на таке лікування, а також не зобов'язує його проводити таке лікування виключно у медичних закладах плани на лікування яких було надано позивачем.
Також слід вказати, що позивачем у ході судового розгляду справи було надано плани лікування зубів у різнихмедичних закладах, а не в одному , що підтвержує факт можливості проходження лікування не виключно у одному медичному закладі.
Відтак, посилання позивача на зменшення розміру аліментів у зв'язку з погіршенням стану його здоров'я не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи судом.
Інші доводи позивача не можуть бути прийняті судом, оскільки не відносяться до безумовних підстав для зменшення розміру аліментів.
Натомість, під час розгляду справи по суті судом не встановлено обставин зміни після 22 листопада 2023 року (дата судового рішення про стягнення з позивача аліментів на користь відповідачки) матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із сторін по даній справі.
Так, суд приймає до уваги те, що позивач є особою молодого віку, працездатний, має стабільний дохід. Окрім цього судом не встановлено наявність у позивача інших утриманців чи його скрутного матеріального становища.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, від 30 березня 2023 року у справі № 509/5304/20, від 14 червня 2023 року у справі № 758/8284/21.
Аналіз наведеної судової практики свідчить про те, погіршення стану здоров'я та матеріального стану платника аліментів має бути значним, а не періодичним.
Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Незважаючи на те що батьки дитини живуть окремо один від одного, вони зобов'язані брати участь у вихованні і утриманні своїх дітей, як зазначає стаття 157 СК, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно; стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства» підкреслює - батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей тощо.
Суд приймає до уваги те, що дитина проживає разом з матір'ю. При цьому суд враховує, що дитина шкільного віку, а відтак потребує належного фізичного, розумового, морального розвитку, що в свою чергу покладає на батьків, зокрема й позивача, тягар фінансових витрат по забезпеченню гідного рівня життя дитини.
Згідно із нормою статті 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Так, належних та допустимих доказів того, що із моменту постановлення судового рішення суттєво погіршився матеріальний стан позивача, через що він не має змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, позивачем не надано. Також, суд враховує, що визначений судовим рішенням розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства. Позивач є працездатною особою, має можливість заробляти на життя своєю працею, а зменшення розміру стягнутих аліментів негативно вплине на належне забезпечення дитини та суперечитиме її інтересам. Батьки зобов'язані утримувати дітей в межах, необхідних для їх зростання і виховання, повноцінного здоров'я, задовільного фізичного, духовного та морального розвитку. Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки належними та допустимими доказами позивачем не підтверджено погіршення його майнового стану, чи зміну його сімейного стану, чи здоров'я.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати у виді сплаченого судового збору у сумі 1211,20 гривень за подання до суду позовної заяви, покласти на позивача ОСОБА_1 .
На підставі ст.ст.180-184, 192 СК України, керуючись ст.ст.2, 19, 85, 141, 263, 265, 274-279 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимогах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) про зміну розміру аліментів відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 13 квітня 2026 року.
Суддя Т.М.Василюк