14.04.2026
Справа № 497/1957/22
Провадження № 1-р/497/2/26
про роз'яснення виконання вироку
14.04.2026 року суддя Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , розглягнувши у приміщенні суду в місті Болград заяву ОСОБА_2 про роз'яснення виконання вироку суду стосовно нього від 12.12.2024р. у кримінальному провадженні №42022160000000114 від 06.05.2022 року,
Вироком Болградського районного суду Одеської області від 12.12.2024р. гр. ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.332ч.3 КК України, та, з застосуванням ст.69 КК України, - йому призначено цим вироком узгоджене угодою покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскації майна, з позбавлення права займатися міжнародними перевезеннями пасажирів та вантажів строком на 1 (один) рік, з застосуванням ст.ст.75,76 КК України з випробуванням та іспитовим строком 1 рік.
06.04.2025 року на адресу суду надійшлазаява засудженого ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення - вищевказаного вироку Болградського районного суду Одеської області від 12.12.2024р., яким, посилаючись на те, що цим вироком, відповідно до ст.76ч.1п.1,2,ч.3п.2 КК України на нього покладено певні обов'язки і зобов'язано їх виконувати протягом випробувального строку, та призначено додаткове покарання - у виді позбавлення права займатися міжнародними перевезеннями пасажирів та вантажів строком на 1 (один) рік, - просить роз'яснити, чи може він виїжджати за межі України в особистих справах, - не пов?язаних з міжнародними перевезеннями пасажирів та вантажів, а саме: на відпочинок, лікування, відвідування сім?ї.
В обгрунтування заяви засуджений стверджує, що цим вироком відповідно до ст.76ч.1п.1,2,ч.3п.2 КК України, на нього було покладено наступні оббов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи,
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Покладено, згідно з вимогами ст.76 ч.4 КК України, на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого ОСОБА_2 - обов'язок здійснювати нагляд за відбуванням покарання засудженим - починаючи з дня набрання даним вироком законної сили і протягом 1 (одного) року з моменту ухвалення вироку.
Йому цим вироком також було роз'яснено (за текттсом вироку), що в разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку, а також, що умисне невиконання ними угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом відповідно до ст.389-1 КК України, вирішено інші процесуальні питання.
Крім того, після закінчення терміну випробувального строку, ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 16.12.2025р. його було звільнено від покарання, призначеного зазначеним вироком суду - з підстави закінчення випробування - наданого судом іспитового строку і добросовісним виконанням ним усіх обов'язків, покладених судом за відсутності будь-яких інших правопорушень з його боку протягом іспитового строку.
Наразі відносно нього, ОСОБА_2 діє додаткове покарання, призначене вироком суду - у виді позбавлення права займатися міжнародними перевезеннями пасажирів та вантажів строком на 1 (один) рік.
Проте, існує побоювання, що він не зможе перетнути ДКУ у власних, особистих справах, тому зазначене рішення суду для нього, ОСОБА_2 є не зовсім зрозумілим (неясним) в частині, що стосується позбавлення його права займатися міжнародними перевезеннями пасажирів та вантажів строком на 1 (один) рік, а саме, - чи може він виїжджати за межі України в особистих справах, не пов?язаних з міжнародними перевезеннями пасажирів та вантажів - на відпочинок, лікування, відвідування сім?ї, тощо.
З цих підстав заявник просить суд роз'яснити вирок суду в частині призначеного додаткового покарання.
Згідно ст.534ч.5 КПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, дійсно вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом", ст.537 КПК України регламентовано перелік питань, які вирішуються судом під час виконання вироків, згідно п.14ч.1 цієї статті - суд вирішує інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, а, ст.539 КПК України - регламентовано порядок вирішення судом питань, пов'язаних з виконанням вироку.
Виконання вироку - завершальна стадія кримінального процесу, в якій вирок суду, що одержав законну силу, звертається до виконання і безпосередньо реалізуються рішення суду про покарання, про відшкодування шкоди, про виправдання і звільнення з-під варти, тощо, та вирішуються питання, що виникають у зв'язку зі зверненням вироку до виконання і його виконанням. Обов'язковість рішень суду є конституційним принципом правосуддя, що знайшов закріплення в статті 129 Конституції України.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку, розглядається суддею одноособово, крім питання щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, розгляд якого здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням положень цього розділу.
Ч.1 ст.539 КПК України визначено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Розглянувши вказану заяву, дослідивши доводи цієї заяви, , яка звернулася з цією заявою, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Вказана стаття КПК України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення лише з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, які будуть здійснювати його виконання.
Роз'яснення судового рішення, яке на думку певних осіб є незрозумілим, виступає ще одним (крім передбаченого ст. 379 КПК України) способом усунення його недоліків, а щодо передбачених ст. 380 КПК України роз'яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення. В ході роз'яснення рішення суд має тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.
Таким чином, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю або суперечністю викладених у ньому висновків, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.
Вивчивши доводи заяви засудженого ОСОБА_2 , судом встановлено, що дійсно, вироком Болградського районного суду Одеської області від 12.12.2024 року у справі №497/1957/22 (провадження №1-кп/497/11/24) було затверджено угоду про визнання винуватості від 12.12.2024р. між прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим, - якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.332ч.3 КК України, та, з застосуванням ст.69 КК України, - йому було призначене узгоджене угодою покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без конфіскації майна, з позбавлення права займатися міжнародними перевезеннями пасажирів та вантажів строком на 1 (один) рік. На підставі ст.75 КК України - засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання було звільнено з випробуванням, та призначено йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, та, відповідно до ст.76 ч.1 п.1,2, ч.3п.2 КК України, на нього було покладено обов'язки, які він мав виконувати протягом випробувального строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Також, цим вироком, згідно з вимогами ст.76 ч.4 КК України, на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого було покладено обов'язок здійснювати нагляд за відбуванням покарання засудженим - починаючи з дня набрання даним вироком законної сили і протягом 1 (одного) року з моменту ухвалення вироку. При цьому засудженому було роз'яснено наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, вирішено інші процесуальні питання.
Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 16.12.2025 року після закінчення випробувального строку ОСОБА_2 було звільнено від покарання, призначеного вищевказаним вироком Болградського районного суду Одеської області від 12.12.2024р. у кримінальному провадженні №42022160000000114 від 06.05.2022 року - у зв'язку з закінченням випробувального строку.
Однак, відповідно до ч.3ст.55 КК України, призначене судом додаткове покарання, як у даному випадку - у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.
Станом на теперішній час відносно ОСОБА_2 діє додаткове покарання, призначене вироком суду - у виді позбавлення права займатися міжнародними перевезеннями пасажирів та вантажів строком на 1 (один) рік.
Пунктом 14 ч.1 ст.538 КПК України визначено, що під час виконання вироків суд, який ухвалив вирок, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Системне тлумачення положень статті 380 КПК України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено в разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Водночас суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Тому, у випадку, якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів ухвалення рішення, суд відмовляє у роз'ясненні рішення.
Отже, правовий механізм роз'яснення судового рішення впроваджений з метою виправлення недоліків судового акта та полягає в усуненні його незрозумілості, викладенні судового рішення у більш зрозумілій формі. У зв'язку із цим суд не роз'яснює мотиви ухвалення судового рішення та не змінює його зміст.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям. Зробити попередній висновок про незрозумілість судового рішення і поставити про це запитання перед судом можуть учасник судового провадження чи орган виконання судового рішення. Таким чином, процесуальне право на роз'яснення судового рішення має чітко виражений спеціальний характер (тобто його має не будь-яка особа) та обумовлюється статусом особи у процесі.
Ст. 380 КПК України не визначає критеріїв, якими можна об'єктивно встановити доцільність роз'яснення судового рішення, а тому така доцільність вирішується за судовим розсудом, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень ст.380 КПК України, роз'ясненим може бути вирок суду в разі, якщо без такого роз'яснення його складно виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення або її тлумачення.
У заяві засудженого ОСОБА_2 стаивться питання про існування складнощів саме в тлумаченні виконання вироку суду в частині призначеного додаткового покарання у виді «позбавлення права займатися міжнародними перевезеннями пасажирів та вантажів строком на 1 (один) рік».
На перший погляд нічого незрозумілого в цій фразі немає, оскільки судом у вироці чітко зазначено згідно чинного законодавства, що засуджений позбавлений права займатися перевезеннями пасажирів та вантажів строком на 1 (один) рік, за умови, що вони є міжнародними.
Однак, оскільки виникло питання про роз'яснення виконання цього додаткового покарання, слід з'ясувати наступне.
Призначаючи дане покарання, суд не мав наміру обмежити особу у праві виїзду за межі України, якщо вони не пов'язані з міжнародними перевежзеннями пасажирів та вантажів промислового значення - з метою торгівлі, реалізації, поштової доставки, тощо - за умови. що засуджений керує особисто транспортним засобом, або супроводжує предмети чи осіб, які перетинають ДКУ - сме з метою комерційної діяльності.
Однак ця заборона не розповсюджується на перетинання кордону засдженим пішки чи в якості пасажира, якщо він перевозить з собою предмети в розмірі ручної поклажі - що може взяти в руки одна людина і перенести через кордон за одне перетинання без повторного повернення і перенесення ще одного такої самої кількості багажу, при чому мета перетинання кордону має бути саме "в особистих справах": відвідування сім'ї, відпочинок, лікування, тощо.
Додаткове покарання заключається саме в забороні займатися міжнародними перевезеннями пасажирів та вантажів строком на 1 (один) рік з метою комерційної діяльності - отримання прибутку за такі перевезення, що не є перешкодою у виїзді за межі України у власних питаннях не пов'язаних з такою діяльністю як міжнародними перевезеннями пасажирів та вантажів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 380 КПК України, суд
Задовольнити заяву ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення Болградського районного суду Одеської області від 12.12.2024 року.
Роз'яснити заявнику (засудженому) ОСОБА_2 , що призначене вироком Болградського районного суду Одеської області від 12.12.2024р. у справі №497/1957/22 (провадження №1-кп/497/11/24) додаткове покарання у виді «позбавлення права займатися міжнародними перевезеннями пасажирів та вантажів строком на 1 (один) рік» не є забороною перетинати ДКУ та не перешкоджає засудженому ОСОБА_2 виїжджати за межі України в особистих справах не пов?язаних з міжнародними перевезеннями пасажирів та вантажів з метою отримання прибутку або надання безоплатних послуг, а саме - йому не заборонено перетинати державний кордон України у пішому порядку абобудь-яким транспортним засобом в якості пасажира - з метою слідування на територію іншої держави: на відпочинок, на лікування, для відвідування сім?ї, у тому числі - на власному транспортному засобі, якщо ним керує інша особа.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Суддя ? ? ОСОБА_1