Єдиний унікальний номер: 379/645/26
Провадження № 2/379/608/26
про залишення без руху
13 квітня 2026 року м.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Разгуляєва О.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Таращанська міська рада Білоцерківського району Київської області про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності,
07.04.2026 до Таращанського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Таращанська міська рада Білоцерківського району Київської області, про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності в якому просила суд:
- здійснити поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, провівши лінію розподілу будинку на дві окремі частини по середині існуючих снутрішніх стін будинку між приміщеннями 2-5 і 2-7(2-6),1-1 і 2-3(2-4)(згідно технічного паспорту), визначивши за позивачкою - ОСОБА_1 право власності в цілому на об'єкт нерухомого майна - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з приміщень житлового будинку загальною площею 32,60 кв.м., в тому числі згідно експлікації: коридор (1-1) площею 2,40 кв.м.;житлову кімнату (1-2) площею 14,00 кв.м, кухню (1-3) площею 9,10 кв.м та жилову кімнату )2-5) площею 7,10 кв.м, господарські будівлі та споруди: погрібник «Е» 1945 року побудови, колодязь питний №1» 1972 року побудови, 1\2 огорожи «№ 2».
-визнати за відповідачкою право власності в цілому на об'єкт нерухомого майна домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з приміщень житлового будинку загальною площею 51,4 кв.м., в тому числі згідно експлікації: 2-1 коридор пл. 6,6 кв.м.; 2-2 кухня пл. 13,3 кв.м.; 2-3 житлова кімната пл. 12,4 кв.м.; 2-4 кладова пл. 3,5 кв.м.; 2-6 житлова кімната пл. 8,3 кв.м., 2-7 житлова кімната пл. 7,3 кв.м., з них житлова: 35.1 кв.м.; із господарських будівель і споруд: погріб окремо збудований «в/п» 1952 року побудови, погріб з шийкою «д» 1972 року побудови, погріб під частиною будівлі «Е/п» 1945 року побудови, прибудова «а» 1994 року побудови, 1/2 огорожі «№2».
- стягнути з відповідачки на користь позивачки компенсацію в зв'язку з відхиленням від ідеальних часток співвласників в сумі 62497,69 грн.;
- припинити право спільної часткової власності сторін на об'єкт нерухомого майна- домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер:3224410100:01:082:0035, загальна площа 0,0589 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, виділивши позивачці у користування частину, пропорційно її частці права власності на будинок та відповідно до розташування виділених ій у власність частин будинку та господарських споруд, з можливістю їх обслуговування (погрібника та колодязя, ліва сторона ділянки);
- припинити право спільного користування сторін земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3224410100:01:082:0035, загальна площа 0,0589 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Дослідивши зміст отриманої позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статтей 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, згідно позовної заяви позивачка просить здійснити поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, на підставі висновку експерта № 3176/3177/15-43, який було сформовано за наслідками проведення будівельно-технічної експерти, призначеної в межах цивільної справи №376/20/15-ц, однак у порушення ч.5 ст. 177 ЦПК України, позивач не додає до позовної заяви висновку експерта № 3176/3177/15-43.
Щодо компенсації в зв'язку з відхиленням від ідеальних часток в сумі 62497,69 грн., позивачка вказує різницю в 9,4 кв.м., що складає 62497, 69 грн. (279245/42х9,4) однак до позову не додано вказаний варіант поділу де б вказувало на різницю у частці в розмірі 9,4 кв.м.
Системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 367, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку, що у спорах про поділ (виділ частки) будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною розмірів ідеальних часток і стягненням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. У той же час порядок користування будинком підлягає врахуванню при поділі будинку.
Суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.
У постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року в справі № 501/2148/17 викладено правовий висновок, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки із майна, що є у спільній частковій власності, правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце не виділ, а поді спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Застосований спосіб захисту прав позивача відповідає зазначеним вище положенням ЦК України та є ефективним, оскільки співвласник майна, що перебуває у спільній часткові власності двох осіб, має право як на виділ своєї частки із майна, що є у спільній частковій власності (стаття 364 ЦК України), так і на її поділ (стаття 367 ЦК України). Кожен з цих способів передбачає виділення співвласнику в натурі відокремленої частини майна, яка відповідає розміру його частки у праві власності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.04.2025, справа № 357/3145/20 конкретизувала висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 344/8200/14-ц, який полягає у тому, що:
- у результаті поділу нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, кожному зі співвласників потрібно визначити окрему площу, яка має складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України, а щодо житлових приміщень - також з урахуванням вимог частини першої статті 379 ЦК України, частини першої статті 50 Житлового кодексу України;
- поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що в разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається;
-за наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об'єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві;
Позивач ОСОБА_1 зазначає, що нерухоме майно, з якого просить виділити свою частку в натурі, належить двом фізичним особам, їй і відповідачу. У зв'язку з вищевикладеною судовою практикою, позивачу слід визначитися зі змістом позовних вимог: способом захисту, який передбачений законом і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Згідно п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Суд зауважує, що в порушення вимог п.5 п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не обґрунтовані всі заявлені ним вимоги та наведені правові підстави для їх задоволення, а саме, щодо поділу нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, провівши лінію розподілу будинку на дві окремі частини посередині існуючих внутрішніх стін будинку між приміщеннями 2-5 і 2-7(2-6),1-1 і 2-3(2-4)(згідно технічного паспорту), визначивши за позивчакою право власності в цілому на об'єкт нерумого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 352, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Таращанська міська рада Білоцерківського району Київської області про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду - 10 днів з дня отримання даної ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Таращанського районного суду Київської області Олександра РАЗГУЛЯЄВА