Єдиний унікальний номер: 378/107/26
Провадження № 3/378/81/26
14.04.2026 року селище Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , який постановою Ставищенського районного суду Київської області від 26.05.2025 позбавлений права керування транспортними засобами строком на один рік, повторно протягом року 16.01.2026 року о 16 год. 18 хв. в селищі Ставище по вул. Цимбала Сергія 23, керував автомобілем RENAULT MEGAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання 17.02.2026 ОСОБА_1 не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом доставки SMS-повідомлень на підставі його заяви про отримання судової повістки в електронному вигляді (а. с. 6, 13). Розгляд справи було відкладено на 04.03.2026.
В судовому засіданні 04.03.2026 ОСОБА_1 після дослідження доказів заявив усне клопотання про оголошення перерви для отримання правничої допомоги, у зв'язку з чим по справі справи було оголошено перерву на 12.03.2026.
12.03.2026 ОСОБА_1 подав письмову заяву про відкладення розгляду справи для отримання правничої допомоги, у зв'язку з чим по справі справи було оголошено перерву на 26.03.2026.
26.03.2026 на електронну адресу суду від захисника ОСОБА_1 - Поліщука Р. А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи (а. с. 37), у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 14.04.2026.
В судове засідання 14.04.2026 ОСОБА_1 та його захисник не прибули, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а. с. 44, 46, 47), Від захисника Поліщука Р. А. на електронну адресу суду у 14.04.2026 надійшло повторне клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на те, що ОСОБА_1 перебуває на амбулаторному лікуванні (а. с. 51).
Враховуючи, що ОСОБА_1 приймав особисту участь при розгляді справи 04.03.2026, як зазначено вище, судом двічі за клопотанням останнього оголошувались перерви, та після цього було оголошено перерву за клопотанням захисника ОСОБА_1 - Поліщука Р. А., враховуючи, що захисник ознайомився з матеріалами справи 26.03.2026, після чого суду не подав письмових пояснень (клопотань про закриття провадження), не навів поважних причин своєї неявки до суду 14.04.2026, та беручи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, - суд дійшов висновку про можливість завершення розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 та його захисника Поліщука Р. А.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Правопорушення згідно ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 5 вказаної статті передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Проте, вимоги вищевказаної норми ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.1 «а» ПДР України за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 16.01.2026 року серії ЕПР1 № 568249 (а. с. 1), який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; при цьому протокол був підписаний особою, яка його склала, та безпосередньо ОСОБА_1 ,
- відеозаписом з бодікамер поліцейських, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 16.01.2026 року о 16 год. 18 хв. автомобілем RENAULT MEGAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , його зупинки працівниками поліції, встановлення його особи, на запитання останніх ОСОБА_1 повідомив, що посвідчення водія він не має, зафіксовано факт роз'яснення останньому прав, складання та вручення йому протоколу (а. с. 8),
Згідно довідки батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Київської області від 19.01.2026 та витягу із бази «Армор» («Адмінпрактика») постановою Ставищенського районного суду Київської області від 26.05.2025 року ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортними засобами на 1 рік та 16.07.2025 було притягнено за ч. 4 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення в виді штрафу в сумі 24000 грн. (а. с. 3, 4).
Вищевказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в час і місці, вказаних в протоколі, підтверджується відеозаписом та вказаний факт не оспорювався останнім під час складання щодо нього протоколу та після такого складання.
Суд звертає увагу на те, що сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою. Ознайомившись із протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не зробив жодних зауважень до протоколу, проведених процесуальних дій чи поведінки поліцейських. Останній не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення свою незгоду із викладеними у ньому відомостями. Однак, зауважень чи заперечень ніяких не зазначив.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому суд дійшов висновку про наявність в діях останнього складу вказаного правопорушення.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, не встановлено.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 665.60 гривень.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 126 ч. 5, 283-285, 287 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя Н. М. Марущак