Справа № 369/4410/26
Провадження № 3/369/4320/26
Іменем України
14.04.2026 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Куценко М.О., розглянувши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
03.03.2026 о 07:50 по вулиці Покровська біля будинку 1 в с. Чабани, Фастівського р-ну, Київської обл., водій ОСОБА_1 керував автомобілем Chevrolet Lacetti державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці або в медичному закладі у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене, ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи обізнаним про дату, місце, час розгляду справи.
Захисник - адвокат Артем'єва Ганна Олегівнау судовому засіданні заявила клопотання про закриття провадження у справі, в якому вказала, що матеріали справи оформлені всупереч вимогам чинного законодавства, дії співробітника поліції по складанню протоколу були протиправними, а відомості викладені в протоколі, не відповідають дійсності. Зазначає, що ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння не відмовлявся, а навпаки мав бажання пройти вказаний огляд та на питання працівника поліції щодо проходження огляду на стан сп'яніння надав ствердну відповідь. Вказує на те, що працівник поліції вимкнув відеореєстратор, під час того як відійшов до службового автомобіля за газоаналізатором, якого в патрульному автомобілі не виявилось, після чого камеру, приблизно через 4 хвилини, увімкнув та знову запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, але з невідомих причин останній відмовився. Вважає, що працівник поліції щось міг сказати ОСОБА_1 саме в період поки відеозйомка була перервана, через що підзахисний відмовився від проходження огляду. Додає, що поліцейські не належним чином роз'яснили ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Також на відеозаписі не зафіксовано підстави зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Крім того, працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду на виявлення стану сп'яніння, а саме не названо ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння.
Вислухавши пояснення, дослідивши, вивчивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 N 1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до ч. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння, становить самостійний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується, дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи та доказами, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №604873 від 03.03.2026 року;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.03.2026 року;
- розпискою;
- диском з відеозаписом обставин долученим до протоколу.
На відеозаписі долученому до матеріалів справи зафіксовано факт руху транспортного засобу Chevrolet Lacettiпід керуванням водія ОСОБА_1 та його зупинка працівниками поліції. Під час спілкування з водієм поліцейський виявив ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому медичному закладі та при цьому вказує останньому, що у разі відмови від проходження огляду відносно нього буде складено протокол за відмову, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП. Проходити огляд ОСОБА_1 спершу погодився, але в подальшому до проведення відповідного огляду все ж відмовився проходити огляд як на місці зупинки так і в медичному закладі. Після чого стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він був складений саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення передбаченого диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому суд зазначає, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння має чітко визначені правові наслідки, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Незнання закону не звільняє від юридичної відповідальності - це універсальний правовий принцип, який означає, що особа, яка порушила закон, не може уникнути покарання, посилаючись на своє незнання законодавства. Цей принцип закріплений у статті 68 Конституції України, яка зобов'язує кожного додержуватися законів, а незнання їх не звільняє від відповідальності.
Припущення адвоката про те, що поліцейські можливо проводили якісь бесіди з водієм та вплинули на його відмову від проходження огляду, а також посилання на те, що працівники поліції не належним чином роз'яснили водію наслідки відмови від проходження огляду, не підтверджені жодними доказами та спростовуються переглянутим відеозаписом. Оскільки у відповідності до запису відмова ОСОБА_1 має добровільний характер, при цьому, поліцейський вказує останньому, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є порушенням та передбачає адміністративну відповідальність.
Факт керування ОСОБА_1 автомобілем Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_2 стороною захистуне заперечувався.
Дослідивши відеозапис, судом встановлено, що в дату, час та місце, зазначені в протоколі, ОСОБА_1 чітко відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, будь-яких заперечень щодо причини зупинки останній не висловлював. Крім того, ознаки алкогольного сп'яніння, які вбачав працівник поліції не заперечував, а тому суд приходить до висновку про те, що наданий відеозапис є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Посилання захисника на безпідставність причини зупинки транспортного засобу не спростовують доказів вини ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого првопорушення, оскільки правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний установлений законом огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.
Інші доводи захисника не впливають на встановлені судом фактичні обставини справи та не спростовують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зібрані докази узгоджуються між собою та згідно ст. 251 КУпАП є належними доказами у справі про адміністративні правопорушення.
За встановлених обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, що передбачене диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП України, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи і були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
Підстав для застосування строків накладення адміністративного стягнення визначених ч. 2 ст. 38 КУпАП та закриття провадження у справі визначених ст. 247 КУпАП судом не встановлено.
Таким чином, оцінюючи у сукупності викладені докази приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з вимогами ст. 283 КУпАП постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 245, 251, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, притягнути до адміністративної відповідальності та призначити стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути зОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф вноситься порушником в установу банку України, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, вказаного вище, надсилається порушником до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У разі примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Суддя Михайло КУЦЕНКО