Справа № 175/4281/26
Номер провадження 2/167/504/26
про залишення позовної заяви без руху
13 квітня 2026 року м. Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Гармай І. Т., вивчивши позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики
09 березня 2026 року позивач ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення бонгу за договором позики.
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2026 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики передано за підсудністю до Рожищенського районного суду Волинської області.
08 квітня 2026 року вказана цивільна справа надійшла до Рожищенського районного суду Волинської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 квітня 2026 року справу передано на розгляд судді Гармай І. Т.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд доходить такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Основною метою використання опису вкладення є одержання відправником офіційних доказів направлення адресату конкретного переліку документів.
Листування з описом вкладення на відміну від інших відправлень (в тому числі рекомендованим листом) підтверджує вміст конверту, у якому направляється звернення, а тому заповнений у двох примірниках бланк опису вкладення є обов'язковим додатком.
З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву з доданими до неї документами позивачем ОСОБА_1 до суду подано в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».
На підтвердження надсилання відповідачу копії поданої позовної заяви з додатками позивачем до позовної заяви долучено квитанцію АТ «УКРПОШТИ» від 17 березня 2026 року.
Однак, вищевказана квитанція не може вважатися належним доказом направлення відповідачу позовної заяви з додатками, оскільки вона адресована ОСОБА_3 , а з позовом ОСОБА_1 звертається до ОСОБА_2 .
Отже, позивачу необхідно надати суду докази надсилання саме відповідачу ОСОБА_2 копії позовної заяви з доданими до неї документами за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання відповідача.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
При цьому, зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. По суті, зміст позовних вимог - є відображенням прохальної частини позовної заяви.
Як вбачається з обгрунтувань позову позивачем ОСОБА_1 здійснено розрахунок боргу за договором позики в загальному розмірі 24700 грн, однак в прохальній частині позовної заяви просить стягнути заборгованість з ОСОБА_2 в розмірі 45500 грн.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог з метою найефективнішого захисту судом його порушених прав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченої копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 235/5555/16-ц (провадження N 61-28858св18).
Отже, у разі пред'явлення позову про стягнення боргу, позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування ст. 1046, 1047 ЦК України, суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Таким чином, позивачам у таких справах необхідно надавати до суду оригінал розписки.
Відповідно до ст. 545 Цивільного кодексу України, прийнявши зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Отже, наявність оригіналу розписки у позивача як кредитора свідчить про невиконання відповідачем умов договору позики.
Проте, всупереч зазначеним вимогам, позивачем до матеріалів позовної заяви не додано оригіналу розписки.
Крім цього, додана до позову копія "расписки" викладена іноземною мовою (російською).
Суддя зауважує, що згідно з ст. 9 ЦПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів'цивільне судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантуєтьсяКонституцією Українита визначається законом.
Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Отже, сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
У свою чергу, із наданих ВССУ роз'яснень, які викладені у листі «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16 травня 2013 року слідує, що суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.
Тобто, у разі, коли письмові докази подаються до суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядкуст. 79 Закону України «Про нотаріат».
Таким чином, до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином.
Ураховуючи вищенаведене, позивачу необхідно виправити вказані в ухвалі недоліки, а саме: надати докази надсилання саме відповідачу ОСОБА_2 копії позовної заяви з доданими до неї документами у паперовій формі листом з описом вкладення, уточнити зміст позовних вимог та надати оригінал розписки з урахуванням вимог щодо перекладу письмового документу українською мовою, засвідченого належним чином.
Вказані недоліки позбавляють суд можливості прийняти справу до провадження та призначити її до судового розгляду.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ЦПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.
З урахуванням викладеного та відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики необхідно залишити без руху надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог суду позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Т. Гармай