Cправа № 166/477/26
Провадження 2-а/166/8/26
категорія: 139
Рішення
іменем України
14 квітня 2026 року с-ще Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Фазан О.З.
за участю секретаря Омелько Н. І.,
позивача ОСОБА_1 ,
його представника адвоката Токарської В. Г.,
третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог,щодо предмета спору на стороні відповідача поліцейського відділення поліції №2(сел.Ратне)Ковельського РУП ГУНП у Волинській області старшого сержанта поліції Борисенка А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області,третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог,щодо предмета спору на стороні відповідача поліцейського відділення поліції №2(сел.Ратне)Ковельського РУП ГУНП у Волинській області старшого сержанта поліції Борисенко Андрія Васильовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
установив:
20 березня 2026 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до відповідача ГУНП у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕГА № 1987032 від 07.03.2026 року за ст. 183 КУпАП, постановлену ст. сержантом поліції Борисенком А. В. , про накладення на нього штрафу в розмірі 3400 грн та справу провадженням закрити за ч.1 ст. 247 КУпАП .
В обґрунтування вимог вказує на те, що 13 березня 2026 року йому надійшов лист із оскаржуваною постановою , ознайомившись із нею вважає її незаконною і такою , що підлягає скасуванню наступних підстав.
Постанова складена з порушенням вимог ст. ст. 245 -249 , 254 -256, 268, 271 КУпАП.
Так, статті 1830000 в КУпАП не існує.
Вказує, що ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями і через пияцтво вона знущається над домашньою худобою: не кормить та не дає води коню, корові, свині, собаці та птиці. Кури здохлі валяються у хліві. Худоба дуже худа.07 березня 2026 року в черговий раз ОСОБА_2 напилась спиртного і до 17 години,не покормила тварин. Він вже не міг змиритись з жорстоким ставленням Ірини до худоби, з порушенням правил їх утримання і тому викликав поліцію.
07.03.2026 року ОСОБА_3 сам прибув на моє подвір'я і розмовляв зі мною з приводу повідомлення і він розповів, що в черговий раз ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не кормила протягом дня худоби і вона дуже реве. ОСОБА_3 порадив мені відпустити собаку з ланцюга і випустити всю худобу з хліва. Однак він заперечив, оскільки собака ловить курей, їсть яйця, перекидає тару з молоком, яку односельчани здають заготовачу, а худоба може далеко піти з подвір'я і хто її буде шукати.Поспілкувавшись зі мною, ОСОБА_3 пішов до автомобіля. Ні у мене, ні в ОСОБА_4 пояснення не брав і до неї не заходив. ОСОБА_5 не повідомляв його про те, що складе постанову на нього і ніякого документа йому не вручав.
Інспектора ОСОБА_6 він не знає і не бачив його на своєму подвір'ї. Автомобіль поліцейських стояв на вулиці навпроти садиби ОСОБА_7 і хто в ньому знаходився він не бачив. До автомобіля не підходив. У його присутності ОСОБА_6 постанови не складав, її не оголосив і тим більше її копії не вручав і відмітка в постанові про відмову в отриманні одного примірника постанови не відповідає дійсності. Копія постанови надійшла рекомендованим поштовим листом 14 березня 2026 року.
Вказує, що 07 березня 2026 року він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки хворіє цукровим діабетом 2 типу, щоденно приймає інсулін і безпідставно в постанові зазначено, що перебував у стані алкогольного сп'яніння. На спиртне у нього немає коштів, позаяк розмір пенсії - 3038 гривень. ОСОБА_3 постійно безпідставно звинувачує його в пияцтві, однак жодного разу не провів обстеження на вживання алкоголю. Він мстить йому за те, що він сказав його колегам, що відправив мого брата ОСОБА_8 в ЗСУ.
Крім цього, зазначає, що з ОСОБА_9 - жителькою АДРЕСА_1 , працівники поліції не зустрілися. Не доставили її на медичне обстеження, не провели огляд худоби, не залучили для огляду ветеринарного лікаря.
Окрім цього, позивач зазначає,що в постанові не зазначено його повних даних.
Так, у статті 85 КУпАП зазначено: Жорстоке поводження з тваринами-знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, але не спричинило тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання, поводження та транспортування тварин, передбачені законодавством, крім передбачених статтями 85,87-88-2,154 цього Кодексу,- тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доході громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров'я.
Враховуючи викладене, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення та справу провадженням закрити за ч.1 ст. 247 КУпАП.
Крім того, позивачем разом із позовом подано заяву про поновлення процесуального строку для звернення до суду. В обгрунтування заяви зазначив, що постанову про накладення адміністративного стягнення отримав 14 березня 2026 року , з якою не погодився та вирішив її оскаржити. Він є особою з інвалідністю 3 групи, а тому 16.03.2026 року ( 15.03.2026 року вихідний день ) звернувся до Ковельського місцевого центру з надання правничої допомоги, де було надано йому список документів , які необхідно подати до центру для призначення адвоката. Зібравши відповідні документи , 17.03.2026 року подав заяву до центру правничої допомоги в м. Ковель і 18.03.2026 року призначено адвоката Токарську В. Г.
Адвокатом Токарською В. Г. 20 березня 2026 року підготовлено позов і подано до суду.
Позивач вважає, що виходячи із наведено строк звернення до суду ним пропущено з поважних причин.
Ухвалою суду від 24.03.2026 року відкрито провадження у справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог,щодо предмета спору на стороні відповідача поліцейського відділення поліції №2 (сел Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області старшого сержанта поліції Борисенка Андрія Васильовича .
До суду 30.03.2026 року надійшов від відповідача відзив на позовну заяву , в задоволенні позову просить відмовити.
В обгрунтування своєї позиції представник відповідача зазначила, що 07.03.2026 року на гарячу лінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що за адресою АДРЕСА_1 дружина його брата ОСОБА_2 не доглядає за худобою та собакою, не годує їх, наразі ймовірно спить дома в стані алкогольного сп'яніння . Подія зареєстрована за № 1493 від 07.03.2026 року.
Після прибуття екіпажу, працівниками поліції оцінено обстановку , відібрано пояснення від сусіда ОСОБА_7 , ОСОБА_9 . Установлено відсутністть події, та факт вчинення правопорушення позивачем підтверджується відеозаписом з нагрудної боді-камери інспектора від 07.03.2026 року. Крім того, позивачу оголошено оскаржувану постанову, роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності , передбачені ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 відмовився отримати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності , а тому її направлено рекомендованим листом.
Також до відзиву відповідачем долучено ДВД диск, копія постанови серії ЕГА № 1987032 , копія реєстраційної картки № 1493 , копія поясненень ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , підтверджуючі документи про направлення відзиву позивачу.
Крім того, разом із відзивом до суду надійшла заява про залишення позову без розгляду . В обгрунтування заяви зазначено, що на місці події 07.03.2026 року працівником поліції складено відповідні матеріали стосовно ОСОБА_1 , винесено оскаржувану постанову про накладення за ст. 183 КУпАП штрафу у розмірі 3400 грн. Інспектором ознайомлено позивача із постановою, роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП
Отже, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин.
Судове засідання 02.04.2026 року відкладено, оскільки позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, а саме : скасувати оскаржувану постанову, справу провадженням закрити за ч.1 ст. 247 КУпАП, стягнути з ГУНП у Волинській області на його користь судовий збір у розмірі 665,6 грн , витрати на проїзд до Ковельського місцевого центру з надання правничої допомоги в сумі 308 грн . До заяви долучено два квитки на проїзд з сел Ратне до м. Ковель та в зворотньому напрямку, доручення Західного міжрегіонального центру з надання БПД від 17.03.2026 , підтверджуючі докази направлення заяви та долучених документів відповідачеві.
У судовому засіданні 13.04.2026 року позивач, його представник позов підтримали, просили його задовольнити. ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_2 не доглядає худобу , вживає спиртні напої, а тому звернувся на лінію 102 .На службовому автомобілі приїхали працівники поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .. Він ОСОБА_3 показав собаку, худобу , який порадив їх відпустити. Ствердив, що службовий автомобіль стояв біля сусіда ОСОБА_7 .. Підтвердив, що залишив місце складання процесуальних документів, пішов у будинок, після цього йому стукали в двері, він відкрив вікно у ванні і ОСОБА_3 роз'яснював права, постанови не вручав. Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_2 спала закрита, працівники поліції не ходили до неї. Він також заперечив, що знаходився у стані алкогольного сп'яніння , оскільки є особою з інівалідністю 3 групи та приймає інсулін, отримує пенсію у розмірі 3038 грн. ОСОБА_1 не заперечив, що з цих самих підстав викликав поліцію у лютому 2026 року.Вважає, що із- за неприязних відносин його з ОСОБА_7 , останній ствердив, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог,щодо предмета спору на стороні відповідача поліцейський відділення поліції №2(сел.Ратне)Ковельського РУП ГУНП у Волинській області старший сержант поліції Борисенко А. В. просив відмовити у позові, позивач не захотів отримати оскаржувану постанову , закрив вікно, а тому її направлено рекомендованим листом. Ствердив, що ОСОБА_1 неодноразово звертається на лінію 102 про жорстоке поводження з тваринами ОСОБА_9 , яка є дружиною його брата , що знаходиться у ЗСУ . При приїзді його з ОСОБА_3 . ОСОБА_1 знаходився на своєму подвір'ї, вів себе агресивно, кричав , перебував у стані алкогольного сп'яніння, що підтвердив сусід ОСОБА_7 . Крім того, ОСОБА_6 ствердив, що позивачу роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ст. 63 Конституції України. Він закрився у будинку і не виходив, а тому оскаржувану постанову йому направлено рекомендованим листом. Також ОСОБА_6 пояснив, що ст. 1830000 КУпАП підтягнуто автоматично в оскаржуваній постанові. Крім того, пояснив, що на ОСОБА_1 накладено максимальний штраф у розмірі 3400 грн у зв'язку з тим, що він неодноразово викликав працівників поліції по аналогічному факту та інших фактах.
Ухвало суду від 13.04.2026 року ( протокольно) поновлено строк звернення ОСОБА_1 до суду та відмовлено відповідачеві ГУНП у Волинській області у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позивач є особою з інвалідністю 3 групи та не отримав оскаржувану постанову у день її винесення поліцейським.
Суд, заслухавши позивача, його представника, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог,щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_6 , всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України та КУпАП .
Як вбачається з матеріалів справи, постановою серії ЕГА № 1987032 від 07 березня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 183 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 3400 грн.
Згідно з даними, що містяться у вказаній постанові, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції - повідомив інформацію неправдивого характеру по факту жорстокого поводження з тваринами, інформація незнайшла свого підтвердження.
Прибувши на місце працівниками поліції під відеозапис оцінено обстановку , поспілкувалися із місцевими жителями, відібрано пояснення від сусіда ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та встановлено, що інформація ОСОБА_1 не підтверджується.
Після цього, ОСОБА_1 працівниками поліції роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, оголошено зміст оскаржуваної постанови, яку той відмовився отримати.
У позовній заяві позивач стверджує, що даного правопорушення він не вчиняв, працівники поліції не здійснили перевірку та не встановили дійсних обставин ситуації, що докази вчинення правопорушення відсутні, відповідач протиправно склав оскаржувану постанову.
Як вбачається з вимог ст. 183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, міліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
У відповідності до ст. 222 КУпАП , розгляд справ про правопорушення, передбачені ст. 183 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Винність діяння є обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст.9 КУпАП.
У адміністративному позові позивач категорично заперечив свою вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.
З оглянутого відеозапису вбачається, що працівниками поліції в присутності ОСОБА_1 , за місцем проживання в с. Жиричі, перевірялась інформація позивача, яка не підтвердилася , тобто в діях останнього є склад адміністративного правопорушення за ст. 183 КУпАП.
Аналогічно не підтверджується інформація ОСОБА_1 на лінію 102 письмовими поясненнями ОСОБА_7 від 07.03.2026 , ОСОБА_9 від 08.03.2026 .
Таким чином, працівниками поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_3 під час виїзду за викликом позивача з'ясовано обставини подій, які свого підтвердження не знайшли, встановили причину завідомо неправдого виклику та ОСОБА_6 виніс постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення та врахував обставини вчинення правопорушення - вчинено в стані алкогольного сп'яніння, що підтіверджується поясненнями свідка ОСОБА_7 , неодноразовий виклик працівників поліції з повідомленням інформації аналогічного характеру, що підтвердив сам ОСОБА_1 ..
Суд зазначає, що ОСОБА_6 , приймаючи рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладаючи на нього адміністративне стягнення, діяв у межах своєї компетенції та відповідно до частин першої та другої статті 222 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Згідно до ч. 1 та ч. 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2ст. 3 КУпАП).
У відповідності до статті 183 КУпАП відповідальність за нею наступає за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб у виді штрафу від п'тдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_6 на законних підставах притягнув позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП, оскільки позивачем не надано доказів того, що він на законних підставах викликав працівників поліції, а тому в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.
За правилами ст. 33 КУпАП ,стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При накладення адміністративного стягнення ОСОБА_6 враховано обставини вчинення правопорушення, поведінку ОСОБА_1 , його стан сп'яніння, що підтвердили ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ;неодноразовий виклик працівників поліції по аналогічному факту, що підтверджено в судовому засіданні самим ОСОБА_1 про те, що він викликав працівників поліції у лютому 2026 року по аналогічному факту.
Разом, з тим суд вважає, що при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП у вигляді штрафу у максимального розміру не враховано його особу , зокрема є особою з інвалідністю 3 групи, майновий стан - розмір пенсії - 3038 грн, що підтверджено довідкою про доходи № 1457954188448422 Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 17.02.2026 року.
Відповідно до п. 4 ч.3 ст. 286 КАСУ ,за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином , суд змінює захід стягнення за ст. 183 КУпАП, зокрема зменшує розмір штрафу , накладеного на ОСОБА_1 в межах санкції ст. 183 КУпАП до розміру 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становитиме 1700 грн.
На думку суду, самий такий розмір штрафу застосований до ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП буде мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Твердження позивача , його представника про те, що ОСОБА_6 не був присутнім при винесенні оскаржуваної постанови не заслуговують на увагу та спростовуються поясненнями ОСОБА_1 у судовому засіданні, де він підтвердив, що до нього приїхав службовий автомобіль із працівниками поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , службовий автомобіль знаходився біля сусіда ОСОБА_7 .Такі пояснення ОСОБА_1 підтверджуються матеріалами справи, зокрема долученими письмовими поясненнями ОСОБА_7 від 07.03.2026 року, які відібрано ОСОБА_6 .. Окрім того, ОСОБА_6 ствердив в судовому засіданні, що перебував біля ОСОБА_3 , який фіксував процесуальні дії оформлення адміністративної справи на службову боді камеру, що підтверджується спроглянути відеозаписом у судовому засіданні.
Інші твердження позивача, його представника не заслуговують на увагу та не спростовують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку задовольнити позов частково.
Стосовно стягнення судових витрат , суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 132 КАСУ , судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи ( ч.3 ст. 132 КАСУ ).
Згідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач, звертаючись із позовом, сплатив судовий збір у розмірі 685,6 ( 20 гривень послуга) грн .
Ураховуючи задоволення позовних вимог частково, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрат на оплату судового збору в розмірі 342,8 грн та 154 грн витрат пов'язаних з розглядом справи .
На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 241-243, 246, 250-251, 286 КАС України, суд,
Позов задовольнити частково.
Змінити розмір адміністративного стягнення у виді штрафу з 200(двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 ( три чотириста ) грн на 100 ( сто ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 ( одна тисяча сімсот ) грн , накладеного на ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП відповідно до постанови серії ЕГА № 1987032 від 07.03.2026 року, постановленої поліцейським відділення поліції №2(сел Ратне)Ковельського РУП ГУНП у Волинській області старшим сержантом поліції Борисенком Андрієм Васильовичем .
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 342 ( триста сорок дві ) гривень 80 копійок судового збору та 154 ( сто п'ятдесяь чотири ) гривень витрат , пов'язаних із розглядом справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Дата проголошення повного рішення 14 квітня 2026 року .
Суддя Ратнівського
районного суду О. З. Фазан