Справа № 161/22923/25
Провадження № 2/161/1839/26
07 квітня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Коржик Н.В.
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
представників третіх осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу
05.11.2025 року позивач звернулася до суду з даною позовною заявою на обгрунтуванні вказавши, що з 2016 року вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_9 . За час спільного проживання у них народилося двоє дітей - донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Протягом тривалою часу, до ІНФОРМАЦІЯ_3 , вона та ОСОБА_9 , проживаючи однією сім'єю, виховували дітей, піклувалися про них, спільно займалися побутом, вирішували питання життєзабезпечення сім'ї, витрачали кошти на спільні цілі, разом проводили дозвілля, святкували дні народження на інші події. Вони були пов'язані спільним побутом, одним місцем проживання, спільним бюджетом. Надалі, ОСОБА_9 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, проходив службу в військовій частині НОМЕР_1 . 21.07.2024 року ОСОБА_9 зник безвісти під час виконання бойового завдання. Члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України. Так, як шлюб між нею та ОСОБА_9 не був зареєстрований, вона не може в повному обсязі реалізувати свої права, а саме: належним чином комунікувати з органами військового управління, подавати заяви до уповноважених органів щодо розшуку ОСОБА_9 та ініціювати питання виплати грошових коштів. Просить суд встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу її та ОСОБА_9 з 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.01.2026 року було відкрито провадження у даній справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
У строк визначений ухвалою суду про відкритті провадження від 02.01.2026 року відповідачка відзив на позовну заяву не подала.
16.01.2026 року від третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерства оборони України надійшли пояснення на позовну заяву (а.с 68-72), з яких слідує, що встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у судовому порядку не надасть позивачу підстав (права) для отримання грошового забезпечення ОСОБА_9 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 . Відповідно, мета звернення до суду не буду досягнута позивачем. Крім того, стороною позивача не надано беззаперечних доказів, які б однозначно і без припущень, вказували б на наявність у позивачки та ОСОБА_9 спільного бюджету, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонту, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Просить суд у задоволенні позову відмовити.
02.02.2026 року від третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Військової частини НОМЕР_1 надійшли пояснення на позовну заяву (а.с. 90-92), в яких третя особа проти задоволення позову заперечує. Узагальнені доводи заперечень зводяться до того, що позивачкою не доведено у встановленому законом порядку сукупність обставин, необхідних для встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а також не надано достатніх доказів того, що допомога зниклого безвісти військовослужбовця була постійним та основним джерелом засобів існування позивачки.
В судовому засідання представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, суду пояснила, що ОСОБА_9 є її сином. Дійсно, до лютого 2022 року позивачка та її син проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу. У лютому 2022 року позивачка виїхала за кордон, де і проживає до теперішнього часу. Після того, як позивачка виїхала за кордон, її син проживав однією сім'єю з іншою жінкою. Просить у задоволенні позву відмовити.
Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Військової частини НОМЕР_1 в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити, надав пояснення аналогічні до викладеного у письмових поясненнях третьої особи.
Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 132).
Вислухавши пояснення учасників справи, допитавши свідка, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_9 перебував на військові службі в військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 (а.с. 6, в період з 04.06.2024 року по 21.07.2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Берестове Куп'янського району Харківської області (а.с. 7).
21.07.2024 року солдат ОСОБА_9 зник безвісти під час виконання бойового завдання (а.с. 24-29).
Згідно з п. 1 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, право на отримання грошового забезпечення мають особи, визначені в абзацах четвертому і п'ятому пункту 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно із цією нормою, військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону).
Порядок підтвердження справжності підпису військовослужбовця на особистому розпорядженні на випадок полону, оформлення та зберігання такого розпорядження та його скасування здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 16 цього Закону.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
Отже, вищезазначеними нормами не передбачено право на отримання грошового забезпечення військовослужбовця, який зник безвісти, для осіб, які проживали з ним (нею) однією сім'єю як чоловік і жінка, без реєстрації шлюбу.
Верховний суд у Постанові в справі № 175/2317/15-ц від 02.10.2019 дійшов висновку, що у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою і причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт. Саме мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
За таких обставин, встановлення факту, про який просить позивачка ОСОБА_5 не ґрунтується на нормах закону та не матиме для неї юридичних наслідків у вигляді отримання права на виплату грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_9 .
Також у якості мети задля досягнення якої позивачка просить встановити факт її проживання однією сім'єю з ОСОБА_9 , позивачка зазначає подання заяв до уповноважених органів щодо розшуку ОСОБА_9 та комунікацію з ними.
У Законі України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» термін «близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин» вживаються в такому значенні: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місце перебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України. Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов'язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім'ї таких осіб. Члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
З огляду на зазначені положення законодавства, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом) підставою для виникнення у особи, яка проживала однією сім'єю з військовослужбовцем, який зник безвісти, певних прав, зокрема права, подання заяви про розшук особи, отримання інформації про хід та результати розшуку.
Судом встановлено, що зниклий безвісти ОСОБА_9 вказаний батьком спільних з позивачкою малолітніх дітей - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 8-9), а тому позивачка має право звертатися з питань розшуку ОСОБА_9 та отримання відомостей про місце перебування особи зниклої безвісти, як законний представник малолітніх дітей.
Крім того, позивачка не надала суду доказів того, що вона зверталася до повноважних органів з проханням щодо розшуку ОСОБА_9 та їй у цьому було відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи. Крім того, за загальним правилом при визнанні фізичної особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у даний час є неможливим, причому вказана презумпція має спростовний характер, тому задоволення позову в спосіб, визначений позивачкою, також матиме значення й власне для ОСОБА_9 , який не втратив цивільної правоздатності у зв'язку із статусом безвісно зниклої особи.
Оскільки, як встановлено в ході розгляду даного позову не встановлено легітимної мети, яка б була передбачена законом і для досягнення якої позивач просить встановити юридичний факт спільного проживання однією сім'єю її та ОСОБА_9 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, то суд вважає, що даний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_5 доОСОБА_6 , треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюб - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Міністерство оборони України, місцезнаходження: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ: 00034022.
Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 .
Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: невідомий.
Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: невідомий.
Повний текст рішення суду складений та підписаний 14 квітня 20267 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська