Справа № 157/49/26
Провадження №1-кс/157/168/26
про продовження строку застосування запобіжного заходу
10 квітня 2026 рокумісто Камінь-Каширський
Слідчий суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12026030530000013 від 13.01.2026 про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 382 КК України,
встановив:
Прокурор Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 382 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 за невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, місці, даті та часу, але не пізніше 13.01.2026, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, придбав корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 із уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ, яка відноситься до бойових припасів та придатна до вибуху, яку ОСОБА_4 переніс та в подальшому зберігав її при собі, до вилучення працівниками поліції на автодорозі неподалік с. Бірки Камінь-Каширського району Волинської області.
Крім цього, ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, діючи з корисливих мотивів, з метою збуту, незаконно придбав у невстановлений час та за невстановлених досудовим слідством обставин, але не пізніше 13.01.2026, психотропні речовини, які розфасував по полімерних пакетах, переніс до салону автомобіля марки «Cherу», що перебував у його користуванні, та в подальшому з тією ж метою перевозив зазначені заборонені в обігу речовини, однак, 13.01.2026 року близько 04 год 50 хв на автодорозі поблизу с. Бірки Камінь-Каширського району Волинської області, останній був зупинений працівниками поліції, після чого вказані психотропні речовини того ж дня у нього вилучені під час обшуку даного транспортного засобу. Так, згідно висновків експертиз, у ОСОБА_4 вилучено психотропну речовину амфетамін загальною масою 4,1558 г, що відповідно до Таблиці 2, затвердженої наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, відноситься до великих розмірів, а також особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - плодове тіло грибів, що містять псилоцин і псилоцибін загальною масою (в перерахунку на висушену речовину) 11,0814 г, що відповідно до Таблиці 2, затвердженої наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, відноситься до великих розмірів.
Окрім цього, ОСОБА_4 будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, діючи з корисливих спонукань та керуючись метою збагачення, незаконно придбав у невстановлений час та при невстановлених досудовим слідством обставинах, але не пізніше 13.01.2026, психотропну речовину PVP, яку розфасував по полімерних пакетах, переніс до салону автомобіля марки «Cherу», державний номерний знак НОМЕР_1 , та в подальшому з тією ж метою перевозив зазначену заборонену в обігу речовину, однак, 13.01.2026 року близько 04 год 50 хв на автодорозі поблизу с. Бірки Камінь-Каширського району Волинської області, останній був зупинений працівниками поліції, після чого вказана психотропна речовина того ж дня у нього вилучена під час обшуку даного транспортного засобу. Так, згідно висновків експертиз, у ОСОБА_4 вилучено психотропну речовину PVP загальною масою 431,9993г, що відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі, та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000 (в редакції наказу МОЗ України від 29.07.2010 № 634), відноситься до особливо великих розмірів.
Разом із цим, постановою Святошинського районного суду м. Києва від 03.06.2024 у справі № 759/9629/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП і піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років. Однак ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вищевказаної постанови суду, яка набрала законної сили та будучи з нею ознайомленим, з метою її невиконання, маючи реальну можливість її виконувати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, продовжив керувати транспортним засобом, чим ухилявся від виконання постанови Святошинського районного суду м. Київ від 03.06.2024 (судова справа № 759/9629/24), при наступних обставинах. Всупереч вищевказаного рішення суду ОСОБА_4 , 13.01.2026 о 03 год, здійснював керування автомобілем марки «Cherу», реєстраційний номер якого НОМЕР_1 , та рухався по автодорозі неподалік с. Бірки Камінь-Каширського району Волинської області, де був зупинений працівниками ВПД №1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин у великих розмірах, будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, тобто у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту психотропної речовини у особливо великих розмірах, тобто у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та в умисному невиконанні постанови суду, що набрало законної сили, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
13 січня 2026 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та в той же день йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 382 КК України.
Обставинами, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307. ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 382 КК України, є встановлення фактичних даних, отриманих у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом порядку, які зафіксовані в протоколах слідчих (розшукових) дій, речовими доказами, на підставі яких доводиться їх вина, а саме: протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; протоколом обшуку від 13.01.2026 року; протоколом затримання ОСОБА_4 ; висновками експертиз за результатами судових експертиз матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів»; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
15.01.2026 року підозрюваному ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 13.03.2026.
11.03.2026 керівником Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 13.04.2026.
12.03.2026 ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 квітня 2026 року.
09.04.2026 обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 382 КК України, скеровано до Любешівського районного суду Волинської області.
Оскільки строк дії ухвали слідчого судді про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 14.01.2026 закінчується 14.03.2026, виникла потреба в продовжені строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що зумовлено необхідністю кримінального провадження та затратою часу для завершення вищезазначених в клопотанні слідчих дій, ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування та скерування обвинувального акту до суду для розгляду по суті, що до 13 березня 2026 року з об'єктивних причин не можливо.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, який останній вчинив маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, а тому є достатні підстави вважати, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на даний час не зменшились, а тому, з урахуванням наведених обставин, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження, необхідним є продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Інші, більш м'які запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, не зможуть забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Зважаючи на достатність доказів вини ОСОБА_4 та тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, враховуючи ті обставини, що існують достатні дані, що він не буде дотримуватися покладених на нього процесуальних обов'язків у разі не продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дає підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чинитиме тиск та впливатиме на свідків і потерпілих у кримінальному провадженні з метою запобіганню притягнення його до відповідальності, може вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення або перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином. Запобігти наявним вищезазначеним ризикам неможливо без продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, просить продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12026030530000013 від 13.01.2026, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 заперечив проти повного задоволення заявленого клопотання. Вважає, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків у тому ж об'ємі, що був установлений при застосуванні тримання під вартою. Захисник вчергове зауважив, що розмір застави, визначений попередньою ухвалою, є завідомо непомірним для сім'ї ОСОБА_4 , тому просив зменшити розмір застави. Також вважає продовження строку застосування запобіжного заходу на максимальний строк не виправданим, зважаючи, що обвинувальний акт вже надійшов до суду.
Підозрюваний ОСОБА_4 погодився з позицією захисника.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, проаналізувавши долучені до клопотання матеріали та дослідивши докази досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Аналіз матеріалів кримінального провадження свідчить про те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 382 КК України, які є зокрема умисними тяжким та особливо тяжким злочинами, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років.
15.01.2026 року підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 12.03.2026 на тридцять днів до 13 квітня 2026 року.
У клопотанні слідчого зазначаються встановленні слідчим суддею ризики, зокрема передбачені п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від суду та вчиняти інші правопорушення.
Клопотання слідчого про продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою не містить нових обставин, якими підтверджуються наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, існування яких було встановлено слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого про застосування цього запобіжного заходу.
Проаналізувавши заявлене клопотання та наявні матеріали провадження про продовження строку тримання під вартою, враховуючи норми статей 177, 178, 194 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є умисним особливо тяжким злочином, пов'язаним із обігом наркотичних засобів, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, оскільки є реальні ризики вчинення ним нових правопорушень та переховування від слідства та суду. Беручи до уваги вагомість наявних доказів причетності підозрюваного до злочинів, а також дані про особу підозрюваного, який раніше судимий за злочин у сфері обігу наркотичних засобів, вчинений в умовах воєнного стану, слідчий суддя погоджується з позицією слідчого та прокурора про відсутність підстав для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, зокрема домашнього арешту.
Згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
09.04.2026 кримінальне провадження № 12026030530000013 від 13.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 382 КК України, надійшло для розгляду до Любешівського районного суду Волинської області, що встановлено із супровідного листа прокурора Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 від 09.04.2026 № 30.51/02-1490ВИХ-26. Враховуючи цей факт, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою на тридцять днів.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи визначений попередньою ухвалою розмір застави та позицію сторони захисту щодо непосильного розміру такої застави для сім'ї підозрюваного, беручи до уваги тяжкість інкримінованих злочинів, норми ч. 4 ст. 182 КПК України, згідно з якими розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу у меншому розмірі, ніж передбачений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680 грн, у разі внесення якої покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 197 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу задовольнити частково.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на тридцять днів до 09 травня 2026 року.
Визначити розмір застави у 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, за умови внесення якої на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області (рахунок № UA358201720355259001500002504, код ЄДРПОУ 26276277, ДКСУ м. Київ, МФО 820172) ОСОБА_4 негайно звільнити з-під варти.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
- не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення, підозрюваним у той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошено 14.04.2026 о 18:05.
Слідчий суддя ОСОБА_9