Єдиний унікальний номер справи: 648/2650/18
Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Номер провадження: 11-кп/819/23/26
Доповідач: ОСОБА_2
01 квітня 2026 року Херсонський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
за участі
прокурорів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
обвинуваченого: ОСОБА_10
адвоката: ОСОБА_11
потерпілої: ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12017230080001130 за апеляційними скаргами прокурора Олешківської окружної прокуратури ОСОБА_13 , адвоката ОСОБА_14 в інтересах потерпілої ОСОБА_15 на вирок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02 серпня 2021 року, щодо:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Миколаєва, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
Вироком Білозерського районного суду Херсонської області від 02 серпня 2021 року ОСОБА_10 визнано невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та виправдано за ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку з недоведеністю його вини у скоєнні кримінального правопорушення, на підставі п. 2 ч.1 ст.373 КПК України.
Вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.
Цивільний позов ОСОБА_16 до ОСОБА_17 , ОСОБА_10 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.
Вимоги та узагальнені доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 02.08.2021 року стосовно ОСОБА_10 скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Ухвалити новий вирок, яким визнати винуватим та призначити покарання ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення керувати транспортним засобом (в редакції Законів № 270- VI від 15.04.2008, № 586-VІ від 24.09.2008).
На підставі ст.ст. 49, 74 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого.
Речові докази просить вважати повернутими власникам.
Задовольнити цивільний позов потерпілої у повному розмірі.
Вказує, що вирок є незаконним та підлягає скасуванню з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
На обґрунтування неповноти судового розгляду зазначає, що під час судового розгляду 04.08.2020 року судом безпідставно було відхилено клопотання прокурора про виклик для допиту в якості свідка слідчого ОСОБА_18 , який проводив огляд місця події для з'ясування порядку проведення огляду, чи були присутні поняті при проведенні огляду, чи ставили вони свої підписи в протоколі ДТП, з'ясування яких мало істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого рішення.
Також судом 14.05.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання про отримання результатів судової почеркознавчої експертизи щодо підписів понятих у протоколі ДТП, досудове розслідування в якому здійснюється у рамках іншого кримінального провадження за зверненням прокурора, який підтримував публічне обвинувачення, оригінал протоколу якого було вилучено із судової справи саме на підставі тимчасового доступу до цього протоколу з метою проведення почеркознавчої експертизи.
Вважає, що суд не створив необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав, відмовивши у задоволенні клопотань прокурора про допит слідчого ОСОБА_18 та отримання результатів почеркознавчої експертизи у іншому кримінальному провадженні, чим порушив ч. 6 ст. 22 КПК України і не дотримався вимог п. 4 ч. 3 листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», де вказано, шо відхилення судом клопотань учасників судового провадження визнається неповнотою судового розгляду та є підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Вказує, що суд не мотивував чому він критично відноситься до показів потерпілої та свідка ОСОБА_19 щодо місця перебування потерпілої у момент зіткнення. Суд помилково дійшов висновку щодо критичної оцінки показань свідка ОСОБА_19 про те, що на підніжці автомобіля МАЗ була кров. Суд не надав оцінку тому, що інші особи могли не звернути увагу на цю обставину, а під час огляду місця ДТП не виключено, що ця обставина в повному обсязі могла бути не зафіксована. Свідок ОСОБА_19 надає стверджувальні, чіткі, логічні та послідовні показання про те, що він бачив кров на підніжці бензовоза та що був розбитий лівий показник поворота, а також надав показання, що легковий автомобіль не міг збити потерпілу, оскільки, вона вже його пройшла й стояла на рівні задньої частини легкового автомобіля. Це узгоджується й з показаннями ОСОБА_20 , який пояснив, що потерпіла повністю пройшла його смугу руху та зупинилась в крайньому правому положенні його автомобіля, а також показаннями свідка ОСОБА_21 , який зазначив, що коли його автомобіль «RENAULT» зіткнувся з «Mitsubischi», то останній просто покотився прямо.
Вказує, що показання свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 повністю кореспондуються в тому, що наїзд на потерпілу автомобіль «Mitsubischi» не міг здійснити, і за таких обставин, не зрозуміло чому, суд критично віднісся до показів свідка ОСОБА_19 . Вказані обставини вказують на відсутність будь-якого розумного сумніву вважати, що наїзд на потерпілу здійснив не обвинувачений за кермом автомобіля МАЗ .
Оцінюючи протокол слідчого експерименту суд не визнав його недопустимим доказом, однак, не надав належну йому оцінку.
Суд не обґрунтував, який саме аргумент сторони захисту не спростовується слідчим експериментом , не зрозуміло чому дорожня обстановка, яка передувала події, усі обставини події, механізм наїзду на потерпілу не були відтворені з урахуванням встановлених слідством обставин, якщо покази свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та потерпілої ОСОБА_16 узгоджуються між собою та взаємодоповнюють один одного, а інформація зазначена в протоколі слідчого експерименту підтверджує їх показання в частині розташування потерпілої до наїзду на дорозі, після наїзду та інші.
Суд фактично зазначив, що дорожня обстановка та обставини події не були відтворені в максимально наближеному до реальності вигляді та помилкового прийшов до такого висновку, оскільки судом не було надано доказової оцінки протоколу ДТП, яким було зафіксовано дорожню обстановку події безпосередньо після ДТП та обставин події.
На думку апелянта, суд міг критично віднестися не до доказу в цілому, а до певної інформації, що міститься в ньому із зазначенням аргументації такої оцінки.
Вказує на помилковість висновку суду про недопустимість протоколу огляду місця події від 29.07.2017 року в силу ст. 86 КПК та зазначає, що суд фактично надав упереджену оцінку діям слідчого про його винуватість, не допитавши самого слідчого та не отримавши результати почеркознавчої експертизи.
Окрім того, визнаючи недопустимими доказами висновки судових авто-технічних експертиз № 576 АТ від 30.08.2018, № 956 від 05.01.2018, №18-553 від 20.08.2018 суд не врахував правову позицію рішення ЄСПЛ у справі «Хан проти Сполученого Королівства», («Schenk v. Switzerland») про те, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку суд повинен вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому. Тобто , якщо процес по дані справі в цілому і загалом справедливий, то й отримані у незаконний спосіб докази можуть бути прийнятними. Оскільки протокол ДТП від 29.07.2017 року є безспірно одним із визначальних доказів по справі , то визнання цього недопустимим доказом ніяким чином не може вказувати на справедливість судового розгляду в цілому.
Вважає, що протокол огляду місця ДТП слід було визнати допустимим доказом, адже без нього не можливо забезпечити справедливий судовий розгляд, а також враховуючи той факт, що при ОМП не потрібна обов'язкова участь понятих, сама інформація в протоколі ДТП сторонами не оспорюється і з урахуванням того факту , що судом надано помилково оцінку неправомірності дій слідчого, без допиту самого слідчого та не дочекавшись висновку почеркознавчої експертизи.
Визнаючи протокол огляду місця ДТП від 29.07.2017 недопустимим доказом суд не врахував та не надав оцінку критеріям недопустимості доказу, що передбачені ст. 87 КПК України, не зазначив який конкретно критерій застосовано та чому саме так, що узгоджується з висновками ІНФОРМАЦІЯ_3 у справі № 639/8329/14-к.
Суд також помилково визнав недопустимим доказом висновок судово медичної експертизи № 890 від 21.09.2017 , посилаючись на те, що суду не надано відповідних доказів отримання слідчим медичних документів, які використовувалися експертом як джерело вихідних даних у встановленому КПК порядку та подальшої передачі їх судово медичному експерту на дослідження, а також відкриття вказаних доказів стороні захисту.
Судом не було враховано рішення ЄСПЛ у справі «Хан проти Сполученого Королівства» про те, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку суд повинен вирішити питання справедливості судового розгляду в цілому.
Зазначає, що висновок судово-медичної експертизи № 890 від 21.09.2017 є одним із визначальних доказів по справі, адже це єдиний доказ який може підтвердити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілої, тому визнання його недопустимим доказом не може вказувати на справедливість судового розгляду в цілому.
Визнавши цей доказ недопустимим, суд не навів належну аргументацію якому саме критерію недопустимості , передбаченому ст. 87 КПК відповідає даний доказ, а також не вказав, яким чином необхідно було діяти органу досудового розслідування , оскільки кримінальне процесуальне законодавство та практика ВС не вимагає повного письмового фіксування усіх процесуальних дій.
Також зазначає, що у вступній частині вироку не зазначено в повному обсязі сторону обвинувачення та не вказано всіх прокурорів, які брали участь у судовому розгляді.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_14 в інтересах потерпілої ОСОБА_16 просить вирок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.08.2021 скасувати і ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_10 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, цивільний позов потерпілої ОСОБА_16 задовольнити в повному обсязі.
Зазначає, що вирок є незаконним та таким, що підлягає скасуванню внаслідок неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
На обґрунтування неповноти судового розгляду зазначає, що суд після допиту понятих безпідставно відмовив у задоволенні клопотання прокурора про виклик та допит слідчого ОСОБА_18 , що позбавило сторону обвинувачення та потерпілу можливості допитати слідчого та з'ясувати всі обставини складання ним протоколу ОМП та його підписання учасниками, зокрема, зазначеними в ньому понятими. Почеркознавчої експертизи щодо встановлення належності саме цим понятим підписів на протоколі ОМП не проводилося, а суд обмежився лише їх допитом.
Судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у клопотанні прокурора про відкладення слухання даної справи до вирішення питання по кримінальному провадженню за ст. 366 КК України щодо слідчого ОСОБА_18 , яке в даний час розслідується Державним бюро розслідувань, що позбавило сторону обвинувачення та потерпілу використати отриману інформацію щодо обставин та притягнення ОСОБА_18 до кримінальної відповідальності.
Посилається на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та зазначає, що суд помилково критично віднісся до показів свідка ОСОБА_22 , вважаючи їх недостовірними. Натомість його покази повністю узгоджуються з показами свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , не спростовуються іншими матеріалами справи. Відсутність в показах свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 даних про наявність слідів крові на автомобілі МАЗ, пояснюється тим, що вони спеціально оглядати автомобіль не підходили, тому і не могли їх бачити.
Відсутність фіксації слідчим ОСОБА_18 у протоколі ОМП цієї обставини, також свідчить про необхідність його допиту, як про це заявляє прокурор.
Вказує, що слідчо-оперативна група ІНФОРМАЦІЯ_4 прибула на місце ДТП лише через дві з половиною години і за цей час особа, заінтересована у приховуванні деяких слідів ДТП на автомобілі МАЗ, мала достатньо часу для їх знищення.
Обвинувачений, який вказує, що свідок ОСОБА_22 не міг бачити обставин ДТП, так як прибув на місце ДТП через значний проміжок часу разом з батьком потерпілої і дає неправдиві покази, свідомо чи помилково, переплутав свідка ОСОБА_22 з рідним братом потерпілої, який дійсно приїхав на місце ДТП разом з батьком потерпілої, після її телефонного дзвінка про те, що вона травмована внаслідок ДТП.
Свідок ОСОБА_22 неодноразово пояснював суду, що він знаходився на острівці безпеки і бачив потерпілу ОСОБА_16 , яка пройшла повз стоячого автомобіля «Mitsubishi - Grandis» і знаходилась між двома смугами руху (такі ж самі покази давав і свідок ОСОБА_20 і потерпіла ОСОБА_16 ) Після удару автомобіля «RENAULT - PREMIUM» в автомобіль «Mitsubishi - Grandis», останній подався вперед, але потерпіла залишилася стояти, а коли «Mitsubishi - Grandis» задньою частиною кузова порівнявся з потерпілою, по правій смузі руху вискочив бензовоз МАЗ і зачепив потерпілу, яка після удару підлетіла догори, і упала на асфальт. Бензовоз МАЗ вже проїхав, так як швидкість в нього була висока.
Зазначає, що обвинувачений під час допиту в судовому засіданні давав суперечливі покази, які не відповідали показам всіх свідків та самої потерпілої, проте судом першої інстанції у вироку не було надано належної оцінки цим суперечностям.
На думку потерпілої зазначені самим обвинуваченим обставини об'єктивно і свідчать про те, що ним були грубо порушені вимоги п.18.1 та п.18.4 ПДР.
Всі суперечності між показами обвинуваченого ОСОБА_10 і показами свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 та потерпілої ОСОБА_16 суд першої інстанції у вироку не проаналізував і навіть їх не зазначив.
Суд визнав недопустимими доказами: протокол огляду місця події ДТП від 29.07.2017 р., висновки судових авто- технічних експертиз №576 AT від 30.08.2017 р., №956 AT від 05.01.2018 р., № 18-533 від 20.08.2018 р., висновок судово-медичної експертизи N2890 від 21.09.2017 р., тому не мав права посилатися на ці докази, на спростування показів свідка ОСОБА_22 та потерпілої ОСОБА_16 , що свідчить про не об'єктивне та упереджене ставлення суду до доказової бази по справі.
Вказує, що суд першої інстанції мав робити висновок про винуватість або невинуватість ОСОБА_10 на підставі показів свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , потерпілої ОСОБА_16 та письмових доказів: актів огляду та тимчасового затримання транспортних засобів; актів від 29.07.2017 року; висновку судової автотехнічної експертизи № 525 АТ від 08.08.2017 року; протоколів тимчасового доступу від 21.05.2018 року, 14.05.2018 року до медичних карт про проходження стаціонарного лікування ОСОБА_16 ; висновку судової медичної експертизу № 165/890 від 03.08.2018; протоколу слідчого експерименту від 10.04.2018; висновку судової автотехнічної експертизи № 526 від 08.08.2017 та № 527 від 08.08.2017. Проте жодного посилання переконливого посилання на те, чому суд приймаючи рішення по справі не взяв до уваги зазначені допустимі докази у вироку не має.
Зазначає, що суд першої інстанції у вироку спотворив покази свідків.
У вироку суд першої інстанції зазначив, що свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 підтвердили, що після зіткнення їх автомобілів, автомобіль «Mitsubishi - Grandis», відкинуло до правої смуги руху, на якій в той час трохи позаду перебував автомобіль МАЗ та який прийняв ще більше в правий бік.
Дане посилання суду на ці покази свідків не відповідає дійсності та спростовується аудіо записом їх показів, відповідно до яких свідок ОСОБА_20 показав, що його автомобіль після удару почало якби тягнути вправо і що вже потім він накатом з'їхав з дороги, щоб звільнити проїзну частину. Свідок ОСОБА_21 показав, що після удару автомобіль «Mitsubishi - Grandis» покотився вперед, а вже потім його відкотили на обочину. Свідок не вживав слова «відкинуло до правої смуги руху». Свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 взагалі не давали показів про те, що автомобіль МАЗ «прийняв ще більше в правий бік », а повідомили суд що взагалі не бачили дій водія автомобіля МАЗ під час та після зіткнення їх автомобілів. Суд задавав навідні питання.
Свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 стверджують, що сам момент зіткнення автомобіля МАЗ з потерпілою вони не бачили, так як були зосереджені на своїх автомобілях. Показів свідка ОСОБА_22 ці свідки не спростовують, а навпаки підтверджують, що після ДТП бачили розбите скло лівого підфарника автомобіля МАЗ. Суд послався на дані огляду автомобілів, хоч визнав протокол огляду місця ДТП недопустимим доказом.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги ту обставину, що на автомобілі «Mitsubishi - Grandis» не було жодних пошкоджень, які могли би свідчити про його контакт з потерпілою, а на автомобілі МАЗ під керування обвинуваченого ОСОБА_10 вони були, і походження цих пошкоджень обвинувачений пояснити не зміг.
Обвинувачений та його захисник під час судового розгляду навмисно постійно зривали судові засідання, захисник обвинуваченого здійснював тиск на свідків, вимагаючи від суду притягнення їх до кримінальної відповідальності за дачу завідомо неправдивих показів, заявляв відвід прокурору, судді. Така поведінка є зловживанням своїми процесуальними правами.
Позиція учасників.
Прокурори підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги.
Потерпіла ОСОБА_12 ( ОСОБА_16 ) в судовому засіданні 22.10.2024 року просила задовольнити апеляційні скарги, підтримала цивільний позов. В інші судові засідання потерпіла не з'явилася.
Адвокат ОСОБА_14 про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлявся всіма наявними у провадженні засобами зв'язку, заяву про відкладення апеляційного розгляду не подавав.
Потерпіла зазначила про можливість проведення апеляційного розгляду за відсутності адвоката ОСОБА_14 , пояснила, що писала адвокату, він їй відповів, що не буде приймати участь , де він знаходиться не повідомив.
Під час апеляційного розгляду потерпіла надала копію свідоцтва про шлюб від 05.10.2019 року та копію паспорта , що підтверджують зміну її прізвища на ОСОБА_23 .
Обвинувачений ОСОБА_10 та адвокат ОСОБА_11 заперечили проти задоволення апеляційних вимог. Цивільний відповідач ОСОБА_17 з'явився в судове засідання 13.05.2025 року, 04.11.2025 року ,в яких позицію щодо цивільного позову не висловив , в інші судові засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, заяви про відкладення апеляційного розгляду не подавав.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Мотиви суду.
Згідно обвинувального акта, органом досудового розслідування ОСОБА_10 обвинувачується в тому, що він 29 липня 2017 року, близько 14.20 год., керуючи технічно справним автомобілем МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Херсонській в с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області в напрямку м. Херсона, в порушення п.18.1 та п. 18.4 ПДР, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого на розі вул. Херсонської та Соборної вказаного населеного пункту, на якому вже перебували пішоходи, та перед яким зупинився транспортний засіб «Mitsubischi-Grandis», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходився на сусідній лівій смузі руху, заздалегідь не зменшив швидкість і не зупинив автомобіль для того, щоб переконатися, що на вказаному пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена небезпека, не дав дорогу пішоходу, здійснив наїзд передньою лівою частиною та переднім лівим колесом автомобіля на ОСОБА_16 , в результаті чого їй були спричинені тілесні ушкодження у виді закритих переломів 4,5 плюснових кісток правої стопи, крововилив в м'які тканин правих стопи та гомілки, великого садна передньої поверхні правої гомілки, відкритого перелому лівого наколінника, забійної рани області лівого колінного суглобу, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №890 від 21.09.2017 року відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров'я.
Вказані наслідки находяться в причинному зв'язку з грубим порушенням зі сторони водія автомобіля МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_10 вимог п. 18.1, п. 18.4 Правил дорожнього руху України.
Органом досудового слідства дії ОСОБА_10 кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Суд першої інстанції ОСОБА_10 визнав з невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та виправдав у зв'язку з недоведеністю його вини у скоєнні кримінального правопорушення, на підставі п. 2 ч. 1 ст.373 КПК України.
Ухвалюючи виправдувальний вирок, прийняте рішення суд мотивував тим, що частина доказів, наданих стороною обвинувачення, зібрана органом досудового розслідування з істотним порушенням норм кримінального процесуального закону, а інші докази , як окремо так і в сукупності з іншими, не доводять винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення .
Зокрема судом визнано недопустимим доказом протокол огляду місця ДТП від 29.07.2017 року.
Висновки наданих стороною обвинувачення судових автотехнічних експертиз № 576 АТ від 30.08.2017, № 956 АТ від 05.012018, № 18-553 від 20.08.2018 року щодо обставин та механізму наїзду на пішоходу суд визнав недопустимими доказами, оскільки вони зроблені на підставі первинних вихідних даних, викладених у протоколі огляду місця ДТП від 29.07.2017 року , визнаному судом недопустимим доказом.
Також суд визнав недопустимим доказом висновок судово медичної експертизи № 890 від 21.09.2017 року, оскільки суду не надано доказів отримання слідчим медичних документів, які використовувалися експертом як джерело вихідних даних у встановленому КПК порядку та подальшої передачі їх судово- медичному експерту на дослідження також відкриття вказаних доказів стороні захисту.
Суд зазначив, що протокол слідчого експерименту від 10.04.2018 за участю потерпілої ОСОБА_16 не доводить вину обвинуваченого поза розумним сумнівом.
Суд проаналізував показання обвинуваченого ОСОБА_10 , який заперечував свою причетність до скоєння наїзду на потерпілу ОСОБА_16 та вважав обвинувачення не доведеним. Пояснив суду, що керував автомобілем з небезпечним вантажем та намагався уникнути зіткнення з автомобілем «Mitsubischi», який після первинного контактування з іншим транспортним засобом, перебував в аварійній обстановці та змінив напрямок руху, перемістившись в праву смугу руху автомобіля обвинуваченого. Як потерпіла переходить дорогу не бачив, побачив її вже коли вона рушила у зворотному напрямку. Заперечив, що на його транспортному засобі була кров, а також можливість пошкодження лівого покажчика повороту під час наїзду на потерпілу з урахуванням технічних характеристик та габаритів автомобіля МАЗ.
Суд також вказав, що жоден з допитаних свідків сторони обвинувачення не бачив яким чином та ким саме був здійснений наїзд на потерпілу ОСОБА_16 . Свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 підтвердили, що після зіткнення їх автомобілів, автомобіль «Mitsubischi» відкинуло до правої смуги руху, на якій в той час трохи позаду перебував автомобіль МАЗ та який прийняв ще більше в правий бік, а також підтвердили розташування автомобілів після ДТП та наїзду на потерпілу, про яке зазначав і сам обвинувачений. Свідки вказали, що потерпіла лежала на пішохідному переході майже по центру, ближче до правої смуги руху, тобто в тому місці де автомобіль МАЗ не міг знаходитися.
Також свідок ОСОБА_20 пояснив, що він зупинився повністю, потерпіла пройшла його автомобіль і в момент зіткнення його автомобіль стояв, а потерпіла перебувала з правого боку попереду.
Аналізуючи зазначені докази, суд вказав, що покази вказаних свідків, а також дані щодо огляду автомобілів, спростовують покази самої потерпілої ОСОБА_16 та свідка ОСОБА_19 , щодо місця перебування потерпілої в момент зіткнення автомобілів «Mitsubischi» та «RENAULT», а також після наїзду на пішохода.
Суд критично віднісся до показів свідка ОСОБА_22 , вважав їх недостовірними та не прийняв їх до уваги, оскільки вони спростовуються усіма іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні, і що жодними доказами не підтверджується, що на підніжці автомобіля МАЗ була кров. Крім того, суд зазначив, що всі усі учасники дорожньо-транспортної події, крім вказаного свідка, зазначають, що автомобіль «Mitsubischi» стояв перед пішохідним переходом, ОСОБА_16 пройшла повз нього по переду та зупинилася, в момент зіткнення автомобілів і послідуючого наїзду на неї перебувала по центру між смугами руху, натомість вказаний свідок зазначає, що потерпіла знаходилася на одній лінії з багажником легкового автомобіля та цей автомобіль закривав йому огляд, що об'єктивно не підтверджується жодним доказом.
За результатами оцінки наданих доказів, враховуючи, що сторонами не заявлено будь-яких клопотань щодо доповнення судового розгляду, а стороною обвинувачення не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження висунутого ОСОБА_10 обвинувачення за ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, суд дійшов до висновку, що прокурором в судовому засіданні не доведено винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення .
Апеляційний розгляд кримінального провадження у відповідності до приписів ч.1 ст. 404 КПК України здійснюється в межах апеляційної скарги.
Зі змісту апеляційних скарг вбачається, що прокурор та представник потерпілої вказували на те, що суд дійшов помилкового висновку щодо недопустимості доказів , не дав належної оцінки всім доказам у їх сукупності та безпідставно виправдав ОСОБА_10 за пред'явленим йому обвинуваченням.
Апеляційний суд на виконання вимог ст. 418, 419 КПК України має перевірити правильність висновків суду щодо оцінки доказів та проаналізувати їх у контексті з доводами апеляційних скарг щодо можливості їх покладення в основу обвинувального вироку.
Обґрунтовуючи доведеність винуватості ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, в апеляційній скарзі прокурор посилається на покази потерпілої, свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , та письмові докази - протокол огляду місця ДТП з додатками; акти огляду та тимчасового затримання транспортного засобу , акти № 140282, № 140283 , № 140284 від 29.07.2017 року, висновки судової автотехнічної експертизи № 525 АТ, № 956 АТ, № 18-553, протокол тимчасового доступу від 21.05.2018 року, протокол тимчасового доступу від 14.06.2018 року, висновок судово- медичної експертизи № 890 від 21.09.2017 року , висновок судово- медичної експертизи № 165/890 від 03.08.2018 року , протокол слідчого експерименту від 10.04.2018 року , висновки судової автотехнічної експертизи № 526 АТ та № 527.
В апеляційній скарзі представник потерпілої адвокат ОСОБА_14 зазначає, що суд першої інстанції мав робити висновок про винуватість або невинуватість ОСОБА_10 на підставі показів свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , потерпілої ОСОБА_16 та письмових доказів: актів огляду та тимчасового затримання транспортних засобів; актів від 29.07.2017 року; висновку судової автотехнічної експертизи № 525 АТ від 08.08.2017 року; протоколів тимчасового доступу від 21.05.2018 року, 14.05.2018 року до медичних карт про проходження стаціонарного лікування ОСОБА_16 ; висновку судової медичної експертизи № 165/890 від 03.08.2018 ; протоколу слідчого експерименту від 10.04.2018; висновку судової автотехнічної експертизи № 526 від 08.08.2017 та № 527 від 08.08.2017.
З метою перевірки доводів апеляційних скарг, апеляційним судом досліджені зазначені в апеляційних скаргах письмові докази , а також всі наявні у матеріалах провадження процесуальні документи та письмові докази , які були предметом дослідження суду першої інстанції. Апеляційний суд допитав свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , потерпілу ОСОБА_24 .
Явку свідка ОСОБА_20 прокурором згідно вимог ч. 3 ст. 23 КПК України для допиту не забезпечено. Свідок неодноразово викликався апеляційним судом, проте в судове засідання не з'явився.
Обвинувачений під час апеляційного розгляду, посилаючись на положення ст.63 Конституції відмовився надавати покази.
Висновки судової почеркознавчої експертизи, про дослідження якої просить в апеляційній скарзі прокурор, апеляційному суду не надано, відтак апеляційним судом не досліджувалися.
У задоволенні клопотання прокурора про допит слідчого ОСОБА_18 відмовлено за ненадання переконливого обґрунтування.
Відповідно до змісту ст. 92 КПК України обов'язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
Суд оцінює надані сторонами докази відповідно дост. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Із цього випливає, що суд при розгляді кримінального провадження повинен дослідити докази як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, проаналізувати їх та дати оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.
З матеріалів провадження вбачається, що суд забезпечив можливість кожній стороні кримінального провадження відстоювати свою позиції, подавати докази та прийняти участь у їх дослідженні.
Згідно вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь .
Стаття 373 КПК України передбачає, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Пред'являючи особі обвинувачення у вчиненні конкретного кримінального правопорушення з кваліфікацією її дій за статтею (частиною статті) КК України, сторона обвинувачення фактично визначає, які обставини вона буде доводити перед судом.
Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні, поряд з іншим, підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Згідно зі ст. 92 КПК обов'язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в даному кримінальному провадженні зроблено не було.
Як убачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст.337 КПК України, розглянув кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в рамках кримінального процесуального закону. Сторони користувалися рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом.
Суд у вироку навів зміст досліджених доказів та їх оцінку з точки зору належності, допустимості , достовірності та достатності для доведення винуватості ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Із матеріалів провадження вбачається, що на доведеність пред'явленого ОСОБА_10 обвинувачення до суду прокурором надано, досліджено судом письмові докази та процесуальні документи :
- рапорт чергового Білозерського ВП Херсонського відділу ГУНП з якого видно , що 29.07.2017 року о 14:36 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 29.07.2017 року о 14:36 год за адресою с. Чорнобаївка вул. Херсонська надійшло повідомлення від заявника очевидця про те, що за вказаною адресою - район готелю Старт ДТП за участю 3-х автомобілів, дівчина потребує медичної допомоги. Заявник ОСОБА_25 ;
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.07.2017 року , в якому зазначено, що ст. слідчий СВ Білозерського ВП ХВП ОСОБА_26 прийняв усну заяву від ОСОБА_16 наступного змісту : 29.07.2017 року о 14:25 на пішохідному переході с. Чорнобаївка траси Одеса- Мелітополь- Новоазовськ в результаті ДТП отримала тілесні ушкодження перелом правої ноги, садна від контакту з автомобілем Mitsubischi. Заявником зазначено: записано вірно, мною прочитано, підпис ОСОБА_16 ;
- протокол огляду місця дорожньо- транспортної пригоди від 29.07.2017 року , в якому зазначено , що огляд розпочато о 16:50 год., закінчено 18:00 год. огляд проведено у присутності понятих: ОСОБА_27 , ОСОБА_28 . Також заповнені певні графи бланку протоколу: вид покриття- асфальтобетонне; стан покриття - мокре; дорожнє покриття для двох напрямків, шириною 15,90 м.; число смуг для руху в одному напрямку- 2, їх ширина 6,75 м., число смуг для руху назустріч напрямку огляду-2, їх ширина 3,30 м., На проїзній частині нанесені лінії повздовжньої розмітка, до проїзної часини примикають: праворуч- узбіччя , ліворуч- узбіччя. Спосіб регулювання на цій ділянці -регульований. Місце пригоди знаходиться у зоні дії дорожніх знаків, встановлених по ходу огляду- 5.35.1; 5.35.2; 5.45 дорожня розмітка 1,14.3, 1,16.4; ділянка дороги в момент огляду освітлена. Загальний стан видимості дороги 1000м, зона видимості елементів проїзної частини з робочого місця водія 1000м., при денному світлі 1000м. , оглядовість із кабіни водія на смузі руху автомобіля: праворуч 1000м., ліворуч 1000м. Видимість конкретної перешкоди- пішохода, транспортного засобу. Сліди шин - поверхневий розміщені на проїзній частині, сліди гальмування-(нерозбірливо); наявність відокремлених від транспортного засобу частин та інших об'єктів- заднє скло автомобіля Mitsubischi; наявність слідів зіткнення транспортного засобу з навколишніми предметами- відсутні, інші сліди і негативні обставини- відсутні ; у процесі огляду складені та прилучені до протоколу- схема, застосування науково- технічних засобів-фотофіксація; встановлені при здійсненні огляду очевидці:- ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_10 , ОСОБА_29 ; по закінченню огляду транспортні засоби направлені на майданчик. Прізвища осіб - учасників огляду, які підписали протокол не зазначені. До протоколу огляду місця ДТП додано фототаблиця з 23 фотознімками.
До протоколу складено план - схему від 29.07.2017 року, в якій відображено місце розташування під № 1 - автомобіль Mitsubischi НОМЕР_2 ; під № 2 - автомобіль МАЗ 5334 НОМЕР_3 ; під №3- автомобіль РЕНО НОМЕР_4 ; під №4- напівпричеп; під №5 первинний контакт т/з 1, 3 ; під № 6 осип та частин т/з ;
-акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 29.07.2017 року, складений слідчим ОСОБА_18 в якому зазначено, що слідчий здійснив огляд та тимчасове затримання транспортного засобу МАЗ 5334 ФЦ7.8-5334 д.н. НОМЕР_1 . Огляд та тимчасове затримання здійснено у зв'язку з ДТП, власник ОСОБА_17 . Зовнішній вигляд транспортного засобу- пошкоджено лакофарбове покриття. Транспортний засіб на тимчасове зберігання прийняв: АДРЕСА_2 , ОСОБА_30 ; Акт огляду містить два підписи у графі свідки без зазначення ПІБ, та в графі підпис особи, яка склала акт;
- акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 29.07.2017 року складений слідчим ОСОБА_18 , в якому зазначено, що слідчий здійснив огляд та тимчасове затримання транспортного засобу «Mitsubischi-Grandis», НОМЕР_2 , огляд та тимчасове затримання здійснено у зв'язку з ДТП, власник ОСОБА_20 ( відомості щодо зовнішнього вигляду та пошкоджень не вказано) транспортний засіб на тимчасове зберігання прийняв ОСОБА_30 , АДРЕСА_2 . Акт огляду містить два підписи у графі свідки без зазначення ПІБ, та в графі підпис особи, яка склала акт;
-акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 29.07.2017 року складений слідчим ОСОБА_18 , в якому зазначено, що слідчий здійснив огляд та тимчасове затримання транспортного засобу RENAULT - PREMIUM , огляд та тимчасове затримання здійснено у зв'язку з ДТП, власник ОСОБА_31 ( відомості щодо зовнішнього вигляду та пошкоджень не вказано), транспортний засіб на тимчасове зберігання прийняв ОСОБА_30 , АДРЕСА_2 . Акт огляду містить два підписи у графі свідки без зазначення ПІБ, та в графі підпис особи, яка склала акт.
-копія акта № НА140282 огляду затриманого транспорту, що передається на тимчасове зберігання складеного 29.07.2017 року о 20:00 год. в якому зазначено, що охоронець ОСОБА_30 у присутності водія/власника ОСОБА_20 здійснив огляд та прийняв на зберігання автомобіль чорний марка Міцубісі Грандіс н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_20 , шини- б/у; зовнішній вигляд транспортного засобу: грошей і цінностей не має, деформація лівого крила, кришка, багажний блок , фонар розбитий, розбите скло, на задній кришці багажника заднє ліве розбито. Тріщина лобового скла. Наявний підпис у графі «протокол склав» без вказівки прізвища, підписів у інших графах не має.( копія не завірена у встановленому законом порядку);
-копія акту № НА140283 огляду затриманого транспорту, що передається на тимчасове зберігання складеного 29.07.2017 року о 20:10 год., в якому зазначено, що охоронець ОСОБА_30 у присутності водія/власника ОСОБА_21 здійснив огляд та прийняв на зберігання автомобіль колір білий марка Рено н.з. НОМЕР_4 , шини- б/у дві запаски; зовнішній вигляд транспортного засобу: грошей і цінностей не має, автомобіль закритий, ключі у водія, тріщина бампера з правої сторони, розбито дві противотуманки, тріщина лобового скла. Наявний підпис у графі «протокол склав» без вказівки прізвища, підписів у інших графах не має. ( копія не завірена у встановленому законом порядку) ;
- копія акту № НА140284 огляду затриманого транспорту, що передається на тимчасове зберігання складеного від 29.07.2017 року о 21:00 год. в якому зазначено, що охоронець ОСОБА_30 у присутності водія/власника ОСОБА_10 здійснив огляд та прийняв на зберігання автомобіль колір сірий марка МАЗ35354 н.з. НОМЕР_1 , шини- б/у одна запаска; зовнішній вигляд транспортного засобу: грошей і цінностей не має, автомобіль закритий, ключі у водія, розбита права противотуманка, розбитий правий вказівник поворота. Наявний підпис у графі: підписи власника, водія без вказівки прізвища, підписів у інших графах не має. Підпису особи, яка склала протокол не має. ( копія не завірена у встановленому законом порядку);
-висновок експерта № 525 АТ від 08.08.2017 року, в якому зазначено, що перед настанням дорожньо-транспортної пригоди робоча гальмівна система, рульове керування, ходова частина автомобіля МАЗ 5334АЦ7.8-5334 д.н.з. НОМЕР_5 знаходилися в технічно-працездатному стані;
-висновок експерта №527 АТ від 08.08.2017 року, в якому зазначено, що перед настанням дорожньо-транспортної пригоди робоча гальмівна система, рульове керування, ходова частина автомобіля «RENAULT-PREMIUM», р.н. НОМЕР_4 , знаходилися в технічно-працездатному стані;
-висновок експерта №526 АТ від 08.08.2017 року, в якому зазначено, що перед настанням дорожньо-транспортної пригоди робоча гальмівна система, рульове керування, ходова частина автомобіля «Mitsubischi-Grandis», р.н. НОМЕР_2 , знаходилися в технічно-працездатному стані;
-постанова слідчого від 01.08.2017 року про визнання по справі речовим доказом автомобіля МАЗ 5334АЦ7.8-5334 д.н.з. НОМЕР_5 та передачу його на зберігання ОСОБА_10 ;
-постанова слідчого від 01.08.2017 року про визнання по справі речовим доказом автомобіля RENAULT-PREMIUM д.н. НОМЕР_4 та передачу його ОСОБА_21 ;
-постанова слідчого від 01.08.2017 року про визнання по справі речовим доказом автомобіля Mitsubischi-Grandis НОМЕР_2 та передачу його ОСОБА_20 ;
-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 21.05.2018 року , в якому зазначено, що на підставі ухвали слідчого судді Білозерського районного суду від 14.05.2018 року слідчий ОСОБА_32 здійснив тимчасовий доступ до медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_16 № 13332/2017 з ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 14.06.2018 року, в якому зазначено, що на підставі ухвали слідчого судді Білозерського районного суду від 14.05.2018 року слідчий ОСОБА_33 отримав тимчасовий доступ до медичної картки стаціонарного лікування ОСОБА_16 в травматологічному відділенні ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
-висновок судово- медичної експертизи ( експертиза освідуваного) № 890 від 21.09.2017 року , в якій зазначено, що експертиза проведена на підставі постанови слідчого ОСОБА_26 від 29.07.2017, розпочата 07.08.2017 року, закінчена 21.09.2017 року. Із постанови відомо, що 29.07.2017 біля 14:25 год в с. Чорнобаївка сталося ДТП в результаті якого ОСОБА_16 отримала тілесні ушкодження. Зі слів освідуваної: 29.07.2017 року біля 14:20 год. переходила пішохідний перехід, якийсь автомобіль вдарив, впала, свідомість не втрачала, відразу каретою швидкої у була доставлена в травматологічне відділення ім. Тропіних, звідки виписана 31.07.2017 року. З 31.07.2017 по 05.08.2017 знаходилася на стаціонарному лікуванні в ортопедичному відділені ІНФОРМАЦІЯ_7 , скарги на неможливість використовувати праву ногу. Із виписного епікриза №008088/2017 травматологічного ІНФОРМАЦІЯ_8 , відомо, що ОСОБА_16 знаходилася на стаціонарному лікуванні з 15:00 год. 29.07.2017 року до 31.07.2017 року з діагнозом закритий перелом основи 4 та 5 плюснових кісток правої стопи, ушиб правої голені, ушиблена рана лівого колінного суглобу.... Також зазначено, що 07.08.2017 у слідчого ОСОБА_26 затребувано медкарту потерпілої № 008088/2017 з травматологічного відділення. 25.08.2017 року освідувана прийшла повторно і повідомила, що дообстежилася і надала додаткові медичні документи: УЗІ лівого колінного суглобу від 17.08.2017 року, рентгенограму № 7855 лівого колінного суглобу , огляд травматолога ХОКЛ. Станом на 21.09.2017 року медична карта стаціонарного хворого лікарні ім. Тропіних слідчим не надана, експертиза закінчена по наявним даним. Дані освідування: на правій стопі і голені гіпсова пов'язка. На лівому коліні ватно марлева пов'язка, пересувається на костилях. На основі судово- медичної експертизи ОСОБА_16 , її медичних документів експерт дійшов висновку: закритий переломи 4,5 плюсневих кісток правої стопи, крововиливи у м'які тканини правих стопи і голені, відкритий перелом лівого надколінка, ушиблена рана області лівого колінного суглоба утворилися від дії тупих предметів не виключено 29.07.2017 року при наїзді транспортного засобу на пішохода ОСОБА_16 відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень по критерію тривалості розладу здоров'я;
- висновок експерта ( по матеріалам справи ) № 165/890 від 03.08.2018 року , в якому зазначено, що на підставі постанови слідчого ОСОБА_34 від 24.07.2017 року проведено додаткову судово медичну експертизу по матеріалам справи, розпочато 26.07.2018 року , закінчена 03.08.2018 року. У висновку зазначено, що 07.08.2017 року лікарем судово- медичним експертом ОСОБА_35 проведена судова- медична експертиза ОСОБА_16 на підставі постанови слідчого ОСОБА_26 , від 29.07.2017 про що свідчить висновок експерта № 890.Освідувана повідомила експерту обставини травми, зі слів освідуваною див. висновок експерта № 890 від 07.08.2017. При проведенні експертизи експертом внесені данні медичних документів на імя ОСОБА_16 , див. висновок експерта № 890 від 07.08.2017 року. Дані освідування ОСОБА_16 див. висновок експерта № 890 від 07.08.2017.
Зазначено, що слідчий надав для проведення експертизи оригінали двох медичних карт і завірену копію додаткового допиту. Із медичної карти стаціонарного хворого № 8088 травматологічного відділення ім. Тропіних відомо…… діагноз клінічний остаточний : закритий перелом основи 4 і 5 плюсневих кісток правої стопи, ушиб правої голені, ушиблена рана лівого колінного суглобу, больовий синдром». Із медичної карти стаціонарного хворого № 13332/2017 ХОКЛ відомо, що ОСОБА_16 перебувала на стаціонарному лікуванні з 31.07.2017 ро 05.08.2017 з діагнозом клінічним заключним: закритий перелом основи 4 і 5 плюсневих кісток правої стопи, ушиб правої голені, ушиблена рана лівого колінного суглобу, больовий синдром. Висновок: на основі додаткової судово- медичної експертизи по матеріалам справи по факту заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_36 , її медичних документів дійшов висновку: закриті переломи 4,5 плюсневих кісток правої стопи, крововиливи у м'які тканини правих стопи і голені, обширна садна передньої поверхні правої голені, відкритий перелом лівого надколінка, ушиблена рана лівого колінного суглоба утворилися від дії тупих предметів не виключено 29.07.2017 року при наїзді транспортного засобу на пішохода ОСОБА_16 , відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень по критерію тривалості розладу здоров'я. Кількість тілесних ушкоджень збільшилося за рахунок обширного садна передньої лівої поверхні правої голені у зв'язку з нововиявленими обставинами: наданими оригіналами медичних карт стаціонарного хворого № 8088 травматологічного ІНФОРМАЦІЯ_8 . Враховуючи характер і розташування тілесних ушкоджень ОСОБА_16 вважає, шо вона була повернута передньою поверхнею нижніх кінцівок до травмуючого фактору при первинному контакті. Враховуючи характер і розташування тілесних ушкоджень ОСОБА_16 вважає, що утворення даних тілесних ушкоджень при обставинах і способом вказаним у протоколі допиту потерпілої ОСОБА_16 від 10.02.2018 року, а саме при наїзді автомобіля і ударі передньою лівою боковою частиною і лівим переднім колесом автомобіля по переднім ногам пішохода ОСОБА_16 не виключається при падінні на дорожнє покриття виключається;
- висновок експерта № 956АТ від 05.01.2018 року ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_37 , з якого вбачається, що судова автотехнічна експертиза проведена на підставі постанови від 17.12.2017 року слідчого ОСОБА_38 за вихідними даними згідно постанови про призначення експертизи.
Висновок експерта: водію автомобіля МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334 д.н. НОМЕР_1 в заданій до розгляду слідством ситуації слід було керуватися вимогами п. 18,4 ПДР, а тому з моменту виявлення транспортного засобу, що зупинився перед позначеним нерегульованим пішохідним переходом, пропускаючи пішохода, який рухався по переходу, вжити заходів до зниження швидкості аж до зупинки з метою пропуску пішохода або, переконавшись що на пішохідному переході не має пішоходів для яких може бути створена перешкода або небезпека, продовжити рух. Виконуючи вищенаведені вимоги водій автомобіля МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334 д.н. НОМЕР_1 мав технічну можливість не допустити настання даної ДТП, а отже не допустити наїзду на пішохода;
- висновок експерта № 18-553 Одеського НДІСЕ судової експертизи обставин та механізму наїзду автомобіля МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334 д.н. НОМЕР_1 , в якому зазначено, що експертиза проведена на підставі постанови слідчого ОСОБА_34 від 07.08.2018 року за вихідними даними згідно постанови.
Висновки: у розглянутих дорожньо транспортних умовах дії водія автомобіля МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334 д.н. НОМЕР_1 регламентувалися вимогами п. 18.1 та п. 18.4 ПДР згідно з якими водієві було необхідно: наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу на якому вже перебувають пішоходи водій зобов'язаний дати дорогу пішоходам для чого повинене заздалегідь зменшити швидкість, а при необхідності зупинитися щоб дати дорогу пішоходам для яких може бути створена перешкода чи небезпека; Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах повинні зменшити швидкість а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити відновити рух лише переконавшись що на пішохідному переході не має пішоходів для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Водій автомобіля МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334 д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_10 в умовах події згідно заданими слідством вихідними даними шляхом виконання вимог п.18.1 та 18.4 ПДР мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода . У висновку в розділі дослідження вказано, що дослідження проводилося по експертних методиках № 10.1,03,06 реєстру затвердженого наказом МЮ від 02.10.2008 року № 1666/5 зі змінами та доповненнями , разом із тим, самого дослідження висновок експерта не містить;
-протокол проведення слідчого експерименту від 10.04.2018 року , в якому зазначено, що слідчий ОСОБА_12 у присутності понятих провів слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення відомостей потерпілої ОСОБА_16 . У протоколі зазначено, що потерпіла на місці дорожньо транспортної пригоди пояснила , що стояла на острівці безпеки, побачила що автомобіль Mitsubischi чорного кольору зупинився перед пішохідним переходом у лівій смузі , вона почала переходити по пішохідному переходу ліву бокову смугу дороги. коли вона майже перейшла ліву смугу дороги, побачила , що по правій смузі дороги рухався автомобіль МАЗ бензовоз, який не зупинявся, тому вона зупинилася на лівій смузі щоб його пропустити. В той час вона почула звук гальмування та побачила, що позаду автомобіля Mitsubischi наблизився автомобіль RENAULT, який своєю передньою частиною вдарив його в задню частину. Від вказаного удару автомобіль Mitsubischi, який стояв на місці, став наближатися в її сторону. Щоб не потрапити під нього, вона по пішохідному переходу пішла вперед з лівої смуги в напрямку правої смуги. як тільки вона вийшла в праву смугу у неї відбулося зіткнення з автомобілем МАЗ, який їхав по правій смузі. автомобіль вдарив її лівою передньою боковою частиною та лівим переднім колесом. Після чого потерпіла продемонструвала траєкторію свого руху та вказала місце де вона зупинилася, щоб пропустити автомобіль МАЗ, а також місце наїзду. ….на місце яке вказала потерпіла було поставлено макет автомобіля Mitsubischi. Також за участю потерпілої було встановлено місце наїзду на неї автомобіля МАЗ. Після чого за допомогою повіреної рулетки були зроблені вимірювання. Ширина острівця безпеки складає 0,8 метра, відстань від нього до першої полоси пішохідного переходу лівої бокової смуги автодороги напрямку Миколаїв-Херсон складає 0,45 м. Відстань від місця первинної зупинки потерпілої на лівій смузі до острівця безпеки складає 2,9 м. Ширина смуги пішохідного переходу складає 4 м. Відстань від місця первинної зупинки потерпілої до правої бокової частини пішохідного переходу складає 2,35 м. Відстань від правої бокової частини пішохідного переходу до передньої частини макету автомобіля Mitsubischi складає 2,05 м. Відстань від місця первинної зупинки потерпілої на лівій смузі дороги до місця наїзду автомобілем МАЗ на праві смузі дороги складає 4,25 м. Відстань від місця наїзду до правої бокової частини смуги пішохідного переходу складає 2,35 м. Відстань макету автомобіля Mitsubischi від лівого переднього колеса до лівої бокової лінії смуги дороги напрямку Миколаїв-Херсон складає 1 метр, заднього лівого колеса до лівої бокової лінії смуги дороги напрямку Миколаїв-Херсон складає 1,2 м. На відстані 1,1 м. справа від правої бокової частини смуги пішохідного переходу розташована електроопора без будь-яких ідентифікуючих ознак. Відстань від місця наїзду до вказаної електроопори розташованої прямо за проїзною частиною складає 4 м. Справа від сказаної електроопори на відстані 13,4 м. розташований кут буд. АДРЕСА_3 . До протоколу слідчого експерименту було складено план -схему, на якій відображено місце де знаходилася потерпіла перед наїздом, місце наїзду , автомобіль Mitsubischi та ілюстративно- аналітичний матеріал, складений інспектором-криміналістом СВ Білозерського ВП ОСОБА_39 , який містить 10 фотознімків.
У протоколі слідчого експерименту не зазначено, що слідчий експеримент проведено за участю інспектора-криміналіста СВ Білозерського ВП ОСОБА_40 .
Вбачається , що судом було досліджено також висновок експерта № 576 АТ від 30.08.2017 року ІНФОРМАЦІЯ_9 , згідно якими у розглянутій дорожній ситуації водій автомобіля Mitsubischi-Grandis НОМЕР_2 повинен був діяти відповідно до вимог п 18.3 ПДР. Оскільки в діях водія автомобіля Mitsubischi-Grandis НОМЕР_2 не відповідностей вимогам п. 18.1 ПДР не встановлено (транспортний засіб стояв 10 секунд перед пішохідним переходом, пропускаючи пішоходів, а транспортний засіб, що скоїв зіткнення з ним наближався до нього ззаду) - то розгляд наявності у нього технічної можливості попередити настання пригоди в даній ситуації безпредметно. У розглянутій дорожній ситуації водій автопоїзда RENAULT-PREMIUM д.н. НОМЕР_4 з напівпричепом повинен був діяти відповідно до вимог п 12.4 та 12.3 ПДР. Технічна можливість запобігання даній дорожньо транспортній пригоді для водія автопоїзда RENAULT-PREMIUM д.н. НОМЕР_4 з напівпричепом полягала у виконанні в комплексі вимог вище вказаних пунктів ПДР для чого перешкод технічного характеру за наданими матеріалами не вбачається. Рішення питання на виявлення характеру належних дій водія автомобіля МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334 в заданій до розгляду слідством ситуації, направлених на попередження контакту з пішоходом безпредметне, оскільки при під'їзді водія автомобіля МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334 до даної ділянки дороги конфліктної ситуації для нього не виникало.
У судовому засіданні за клопотанням сторони захисту щодо висновків експертиз № 576 АТ від 30.08.2017 та №956 АТ від 05.01.2018 року був допитаний судовий експерт ОСОБА_37 , а також судовий експерт ОСОБА_41 , які пояснили, що ними проводилися експертизи відповідно до вихідних даних, які містяться у постановах слідчого про призначення експертизи.
Як на докази винуватості ОСОБА_10 прокурор посилався на покази свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , потерпілої ОСОБА_16 .
Із вироку та технічного запису судових засідань вбачається, що в суді першої інстанції потерпіла ОСОБА_16 показала , що 29 липня близько 14 год. їхала з роботи маршрутним автобусом в с. Чорнобаївка. На центральній дорозі вийшла на зупинці, пройшла половину траси, яка йде в напрямку з Херсона на Миколаїв. Разом із нею переходили дорогу інші пішоходи. Зупинилася на « острівці безпеки» та чекала, щоб по іншій смузі траси в напрямку з Миколаєва на Херсон зупинилися автомобілі. Перед пішохідним переходом зупинився автомобіль Mitsubischi темного кольору з для того, щоб надати дорогу пішоходам. Вона та інші пішоходи вийшли на проїзну частину пішохідного переходу лівої смуги руху. У правій смузі руху рухався автомобіль МАЗ бензовоз. Так як вона не розуміла, чи збирається він зупинятись чи не збирається, вона зупинилася на пішохідному переході лівої смуги руху очікуючи, що буде робити водій автомобіля МАЗ. Далі почула звук гальм. Повернувши голову ще більш вправо вона побачила, що по лівій смузі руху, на якій стояв перед пішохідним переходом автомобіль Mitsubischi і на проїжджій частині стояла вона, їде автомобіль RENAULT» вантажний на великій швидкості і намагається зупинитись. Оцінивши ситуацію вона зрозуміла, що зараз буде зіткнення передньої частини автомобіля «RENAULT» з задньою частиною автомобіля Mitsubischi , і автомобіль Mitsubischi силою поштовху понесе на неї. Аби уникнути попадання під автомобіль Mitsubischi , який її пропускав, вона зробила кроки вперед і була збита автомобілем МАЗ. Далі її перекинуло в повітрі, вона впала на землю. У неї була з собою сумка з ноутбуком , електронною книгою і з робочими документами. І в перші секунди, ще не відчуваючи біль, вона підвелася, взяла цю сумку, поклала її собі під голову і потім вже відчула біль в ногах, побачила що в неї розпухла права нога нижче коліна та відкрита рана над коліном лівої ноги. Далі усі учасники ДТП зупинилися, люди почали виходити з машин. Чула, що одна жінка викликає швидку допомогу, вона попросила щоб піднесли жіночу сумочку, взяла телефон, подзвонила в швидку допомогу, подзвонила батькам, подзвонила на роботу. Потім приїхала швидка допомога і відвезли в лікарню. Далі в лікарню прийшов слідчий ОСОБА_42 , допитав її , вона була якраз тільки після зашивання і обробки ран. Він її допитав і сказав, чи може розписатися під тим що він написав, вона бігло прочитала, але не вникала в текст. Вона підписала і все. Свідомість не втрачала. Не бачила водія який керував автомобілем що на неї наїхав , зателефонувала батькам, вони приїхали на місце і вже батьки бачили. Її відвезли в травматологічне відділення, перебувала там до понеділка, а в понеділок її перевели в обласну лікарню і там вона перебувала до п'ятниці до 5 серпня 2017 року. Отримала перелом 4 і 5 плюсневих кісток правої стопи, ушкодження тканин правої гомілки. Показання до оперативного втручання були, але лікар, сказав, що краще не оперувати, щоб не нашкодити. Відкритих переломів не було. Гіпс накладений суцільний, потім зняли гіпс вже в обласній лікарні, оділи лагнету тому що були рани на гомілці, більше місяця була температура, щоденні перев'язки. В гіпсі вона пробула місяць, а всього на лікарняному пробула два з половиною місяці. На місці події був нерегульований пішохідний перехід, зараз він регульований. Дорога складається з двох смуг в одному напрямку. Переходила дорогу по нанесеній розмітці пішохідного переходу, знаки які позначають початок пішохідного переходу там виставлені. Погода була сонячна, це був день, близько 14:20, висота знаходження водія МАЗ над рівнем землі була достатня, щоб бачити пішоходів. Сухий асфальт, вибоїн, перешкод, калюж не було. Удар автомобіля був лівим переднім колесом, лівою передньою частиною. Бачила передню частину автомобіля, а якою саме частиною не знає. Мітсубісі зупинився і після його зупинки вона та інші пішоходи почали йти на проїзну частину лівої полоси, у правій полосі їхав, коли він їхав вона зупинилася, а коли вже почула, що автомобіль РЕНО почав гальмувати, то тоді вже почала йти вперед на праву полосу руху , якби стояла на місці, то Рено вдарився б в Мітсубісі і його б понесло на неї.
Під час апеляційного розгляду потерпіла ОСОБА_24 показала, що 29 липня 2017 року, в суху сонячну погоду, близько 14:20 вона переходила дорогу на пішохідному переході в селі Чорнобаївка. Переходила згідно правил дорожнього руху на очах у інших свідків. Перейшла першу половину дороги, що веде з Херсону на Миколаїв і зупинилася на острівці безпеки, тоді то був нерегульований пішохідний перехід. Побачила що по двом смугам зі сторони Миколаєва на Херсон їде два автомобіля. Mitsubischi їхав ближче до неї, МАЗ їхав по тій смузі, що далі від неї. Mitsubischi зупинився перед пішохідним переходом для того щоб її пропустити , вона вийшла на проїзну частину, на цю смугу по якій їхав Mitsubischi і зупинився. Далі бачить, що автомобіль МАЗ, не збирається зупинитись, тому зупинилася, дійшла до середини смуги де Mitsubischi її пропускав, і в цей час побачила що їде на великій швидкості РЕНО. Почула, що він гальмує різко, побачила , що буде неминуче зіткнення РЕНО з Mitsubischi який стоїть. Зрозуміла , що автомобіль Mitsubischi «понесе» на неї, назад повернутися не встигала, тому зробила кілька кроків вперед і відбулося зіткнення з МАЗ. Її підкинуло вгору, свідомість не втрачала. Потім впала на асфальт і подивилася на свої ноги , на лівому надколінку був розріз, там нічого такого не було відразу видно , а права нога практично відразу набрякла. Коли впала, її речі розлетілись в різні сторони. Вона попросила подати сумку , подзвонила батькам , в лікарню на швидку допомогу, колезі . Потім приїхала швидка і забрала її в лікарню. Коли була в лікарні через кілька годин уже почався дощ, а в момент ДТП була суха, сонячна погода. Зіткнення відбулося з передньою лівою частиною, була розбита фара чи підфарник, точно не пам'ятає. В лікарню прийшов слідчий, розказав їй що відбулося, потім спитав чи так було, задавав навідні питання. Вона сказала може й було, а може й не було, бо була у стані шоку, був виражений больовий синдром після перелому. Потім слідчий сказав прочитати чи все правильно все записано, вона сказала, що їй не до цього і на цьому розмова була завершена. В інші рази коли її допитували вона постійно повторювала, що її збив МАЗ в суху та сонячну погоду. Пішохідний перехід знаходиться на рівній поверхні, на той момент перехід не був обладнаний світлофором, але був знак, що попереду пішохідний перехід, була позначка, зебра намальована. Зіткнення було в межах пішохідного переходу.
З технічного запису судового засідання та з вироку вбачається, що в суді першої інстанції свідок ОСОБА_21 показав , що влітку в с. Чорнобаївка в напрямку Херсона їхав на автомобілі РЕНО, в лівій смузі, перед ним їхав автомобіль Mitsubischi, який різко загальмував, тому він не зміг уникнути зіткнення, в нього спрацювала система АВС . Вдарив його правою частиною автомобіля у ліву задню частину. Автомобіль Mitsubischi стояв на розподільчій полосі. Від удару покотився прямо, а потім скотили на обочину. Коли вийшов з машини побачив жінку, лежала в правій полосі. МАЗ їхав у правій смузі , були знаки пішохідного переходу і розмітка, погода була суха. Чи були пішоходи на пішохідному переході не бачив , так як зосередився на тому, щоб уникнути зіткнення. Хто був на острівку безпеки не бачив. Був присутнім коли складали схему ДТП, підписував .
Свідок ОСОБА_21 під час апеляційного розгляду показав, що їхав з боку Миколаєва в Херсон. В с. Чорнобаївка різко зупинився автомобіль Mitsubischi, він почав гальмувати, але не встиг повністю загальмувати і сталося зіткнення. Їхав на автомобілі РЕНО в лівій смузі. Вдарив Mitsubischi правою стороною фарою в ліву сторону задньої частини, потім вийшов з автомобіля, побачив там лежала жінка і розмовляла по телефону, телефонувала батькам. Вона знаходилася на пішохідному переході, хто на неї наїхав він не бачив. Рухався приблизно зі швидкістю 65-70 км. Автомобіль Mitsubischi рухався попереду на відстані десь 5-10 метрів, цей автомобіль різко загальмував, став на розподільній смузі, стояв між смугами, а не у лівій смузі , створив перешкоди йому та МАЗ. Як рухався автомобіль Mitsubischi після зіткнення не пам'ятає. У правій смузі їхав бензовоз, їхав з ним паралельно. Як гальмував бензовоз він не бачив, бачив вже як стояв, ближче до обочини, трохи попереду. Вийшов з автомобіля побачив, що лежала жінка на дорозі, був знак пішохідний перехід. Жінка лежала у правій смузі руху майже в кінці переходу. Куди після зіткнення дівся автомобіль Mitsubischi не пам'ятає, може відкотився. Маз подався вправо, уходив від удару. Пішоходи були на островку безпеки. При огляді місці події був присутнім. Інші учасники події були присутні. У МАЗа розбитий був лівий покажчик повороту, його кусочок лежав і баночка розбита була.
Явку до суду апеляційної інстанції свідка ОСОБА_20 прокурором не забезпечено.
З вироку та технічного запису судового засідання вбачається, що свідок ОСОБА_20 показав, що 29 чи 30 липня повертався з Одеси , проїжджав ділянку Чорнобаївки, спускався вниз, побачив як з лівої сторони переходили люди на іншу сторону. Під?їхав до пішохідного переїзду, зупинився щоб пропустити пішоходів, потерпіла переходить дорогу, пройшла якусь ділянку, зупинилась. Інші пішоходи їх там було два чи три, почали переходити, повернулись назад. В дзеркало побачив, що позаду рухається машина, потім відчув момент удару, сильний удар ззаду в ліву сторону і метрів на 10-15 повело в сторону. Оглянувся і побачив, що ззаду вся машина побита , скла не має, вийшов ,оглянув машину. Поки обходив машину навколо побачив позаду ту машину, яка його вдарила. Глянув, що лежить жінка, потім під'їхала швидка допомога, поки підійшов жінку вже забрали. Потім побачив стоїть бензовоз. В бензовозі, який стояв позаду нього з правої сторони припаркований, розбитий фонар, половину покажчика поворота , половина валялася є там же де і його розбите скло. Їхав на автомобілі Мітсубісі Грандіс з двома пасажирами зі сторони Миколаєва десь на швидкості км 45-50 , тому що здалеку бачив що переходять дорогу. Після ДТП в передній частині його автомобіля пошкоджень не було , дзеркала пошкоджень не мали , після удару свідомість не втрачав . В момент удару він їхав в першому ряді, перший зліва, в крайній лівій смузі, потім коли був удар, він повернув вправо накатом , щоб звільнити проїжджу частину. Після удару його почало «тягнути» вправо, потім він звернув вправо щоб звільнити проїзну частину. Коли вийшов з машини, побачив що жінка лежала посередині дороги на проїзній частині , тобто між першою і другою смугою. коли сам удар відбувався жінка пройшла його автомобіль попереду і там зупинилась, знаходилася у крайньому правому положенні його автомобіля , знаходилася в кінці, там де фара. далі по дзеркалам він не бачив. В моменту удару він розмовляв з пасажиром. Під час руху автомобіль МАЗ він не бачив, побачив тільки коли вийшов з машини, він був припаркований позаду нього. Як би він збив людину, то він це б побачив. Слідчий допитував його двічі. Перший раз він дав неправильні покази, тому що не писав їх власноручно. Слідчий запитав, чи збив він потерпілу. Він сказав, що не збивав. Слідчий натомість вказав, що є свідки і сама потерпіла вказує, що він її збив. На що він відповів « ну раз потерпіла каже, що він її збив , то значить - збив». Пошкоджень на його автомобілі не має.
З технічного запису та вироку вбачається, що в суді першої інстанції свідок ОСОБА_19 показав, що влітку 2017 року він з колишньою дружиною вийшли на зупинці, ще вийшла одна дівчина, перейшли першу полосу руху з міста і зупинилися на острівку безпеки. Справа їхала фура на великій швидкості, намагався гальмувати, його почало кидати в сторону. В лівій смузі їхав автомобіль легковий синього кольору, зупинився щоб пропустити пішоходів. Коли він зупинився, дівчина почала переходити дорогу , вони з дружиною повернулися назад. Бачив, що потерпіла пройшла легковий автомобіль і він її зачепити не міг. Їхав бензовоз, її «зрізав», вона злетіла вверх і впала на дорогу. Спочатку фура вдарила ззаду легковий автомобіль, він по інерції подався вперед, коли потерпіла стояла, багажник був паралельно потерпілій , в цей момент машина вже пішла вперед, потерпіла ще стояла і її збив бензовоз, проїхав десь метрів 25 і виїхав на обочину. Був розбитий лівий підфарник, з потерпілою зіткнувся лівою стороною, пройшовся мимохіть. Він не бачив моменту удару , тому що стояв легковий автомобіль , він заважав побачити безпосередньо момент чим саме він вдарив потерпілу. Бачив верхню частину потерпілої, закриту легковим автомобілем. Бачив як бензовоз зачепив дівчину, якою частиною не бачив, її підкинуло вверх, вона впала на дорожнє покриття. момент її падіння на землю не бачив. Це було вдень, видимість була нормальна, дощу не було. Світлофору тоді не було. Автомобіль РЕНО стояв на початку пішохідного переходу. РЕНО не доїхав до потерпілої, не міг її збити.
Легковий автомобіль вже деякий час стояв до удару, десь півхвилини. Звідки взявся МАЗ він не знає, вся увага була на фуру, з якою швидкістю рухався МАЗ не знає. МАЗ вивернув на обочину, зупинився, від пішохідного переходу десь метрів 25. Водій вийшов з машини і почав комусь телефонувати. На місці ДТП був близько години, поліцейські взяли показання. Речі потерпілої були на дорозі, може посередині. Ходили дивилися на МАЗ, з поліцейськими. Показали поліцейським розбитий підфарник до того як брати покази. Дивилися на легковий автомобіль, пошкодження, підходив ще один чоловік, в якому був відеореєстратор.
Під час апеляційного розгляду свідок ОСОБА_19 показав, що він з дружиною вийшов на зупинці, центр Чорнобаївки. З ними вийшла потерпіла, він бачив її вперше. Вони втрьох перейшли першу смугу дороги, там дорога двобічна, зупинились на цьому острівці, перед тим як перейти дорогу подивилися праворуч. З напрямку Миколаєва рухались автомобілі, першим в лівій полосі рухався легковий автомобіль синього кольору, він зупинився пропускаючи пішоходів, за ним їхала «фура». Вони зупинились почекати щоб зупинилась «фура» до повної зупинки. Коли машина зупинилась пропускати, дівчина пішла , вона почала переходити другу полосу руху. Вона пройшла машину, яка зупинилася якраз в цей момент «фура» наближалась , вдарила легковий автомобіль голубого кольору, який зупинився на пішохідному переході. Він його вдарив і автомобіль по інерції від удару покотився вперед. Удар був не сильний, а потерпіла стояла вже з тієї сторони, вона ліву полосу вже повністю пройшла. Він тільки вже побачив коли вискочив бензовоз , просто «скосив» її, вона відлетіла, впала, а він відвернув різко вправо на зупинку як їхати в місто. Після аварії, перебував на місці події, приїхали поліцейські і взяли покази. У бензовозу був розбитий лівий підфарник, чи поворотник і на підніжці зі сторони водія була кров. Дівчина перебувала в свідомості, на нозі була кров. Самого моменту наїзду на потерпілу він не бачив, але коли жінка перейшла ліву частину дороги і коли «фура» вдарила легковий автомобіль, він проїхав вперед, жінка стояла вже з тієї сторони цього автомобіля, він ніяк не міг її зачепити. Коли вона стояла на десь рівні задніх пасажирських дверей синього автомобіля, проїхав «бензовоз», і дівчина «підлетіла» вверх. На його думку її зачепив «бензовоз», на підніжці якого була кров і був розбитий поворотник лівий, на місці ДТП були частини розбитого надфарника чи поворотника. Бензовоз різко вивернув праворуч і зупинився через 30-25 метрів після пішохідного переходу, переїхав пішохідний перехід і звернув праворуч, на стару зупинку як їхати в місто. Люди, що були на зупинці викликали швидку, поліцію, збирали речі потерпілої, взуття розкинуло, розбитий комп'ютер був, сумку під голову їй поклали, в неї був пакет з пустими банками. Бензовоз рухався по правій смузі дороги. автомобіль синього кольору зупинився перед пішохідним переходом та стояв у лівій смузі руху, «фура» рухалася швидко, водій встиг знизити швидкість і удар був не дуже сильний. Чи гальмував бензовоз він не бачив.
Судом першої інстанції було допитано за клопотанням сторони захисту свідка ОСОБА_28 , який пояснив, що в наданому йому на огляд протоколі огляду місця події від 29.07.2017 року підписи, зроблені від його імені на сторінках протоколу №1, 2, 4, а також у схемі ДТП, долученій до протоколу, йому не належать та не схожі на його підпис. При цьому, підтвердив, що підписував сторінки 3 та 5, пояснивши суду, що в 2017 році у с.Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області проходив автомобільну дорогу через пішохідний перехід та працівники поліції запросили його поставити свій підпис в якості понятого, він поставив два підписи в документі і пішов далі. Не був присутній при проведенні огляду місця події, здійсненні вимірювання, складанні схеми, всього був задіяний у підписанні документа близько п'яти хвилин, іншого понятого не бачив та учасників провадження не бачив.
Свідок ОСОБА_27 в суді першої інстанції показав, що в наданому йому на огляд протоколі огляду місця події від 29.07.2017 року жодний з підписів, а також у схемі ДТП, долученій до протоколу, йому не належить та в нього зовсім інший підпис. Вказав, що ніколи не приймав участь в жодній слідчій дії та взагалі ніколи не був понятим, учасників провадження, а саме потерпілу та обвинуваченого, до судового засідання взагалі ніколи не бачив, а також, що раніше працівники поліції неодноразово зверталися до нього з питань надання записів з камер відеоспостереження та знайомилися з його особистими документами, оскільки він працює у мотелі, розташованому поблизу траси в с.Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області.
Також судом першої інстанції був допитаний обвинувачений ОСОБА_10 , який, як видно із вироку, вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, заперечив, що автомобіль МАЗ під його керуванням 29.07.2017 року здійснив наїзд на потерпілу ОСОБА_16 . Пояснив суду, що в липні 2017 року в денний період доби на невеликій швидкості рухався на автомобілі МАЗ, який є бензовозом, у бік м. Херсона, дорожнє покриття було вологе, бо йшов дощ. В лівій смузі руху рухався автомобіль «Mitsubischi», за ним їхав вантажний автомобіль «RENAULT». Попереду теж рухалися автомобілі та він не бачив пішоходів на пішохідному переході. Автомобіль «Mitsubischi» різко загальмував, автомобіль «RENAULT» теж почав різко гальмувати, його гальмівний шлях складав близько 70 м., проте сталося зіткнення автомобіля «RENAULT» та «Mitsubischi», останній від удару відлетів в правий бік. В момент гальмування автомобіль «RENAULT» був у лівій смузі руху, трохи попереду автомобіля МАЗ. Його автомобіль порівнявся з автомобілем «RENAULT» перед пішохідним переходом. Моменту удару він не бачив, почув звук удару, після чого автомобіль «Mitsubischi» почав різко рухатися в його смугу руху вправо. Оскільки він побачив, що складається аварійна ситуація, а він перевозив небезпечний вантаж (бензин) та не міг різко гальмувати, з метою уникнення зіткнення з автомобілями, які змінили траєкторію руху під час зіткнення між ними, він прийняв ще більше вправо до узбіччя, після чого зупинився. Задні колеса його автомобіля МАЗ стояли на пішохідному переході, а передні поблизу огорожі. Як йшла потерпіла по переходу він не бачив, вона вибігла, пробігла «Mitsubischi», а потім повернулася і побігла назад. Поліція приїхала приблизно через 1.5 години, оглядали його автомобіль, він не мав будь-яких слідів крові або пошкоджень, спочатку лівий ліхтар на автомобілі був цілий та звідки взялися пошкодження, йому не відомо. Також зазначив, що лівий покажчик повороту знаходиться на передній частині кабіни автомобіля МАЗ на рівні його грудей та він ніяк не міг наїхати на потерпілу і спричинити їй тілесні ушкодження в області гомілки. Він не приймав участі в огляді місця ДТП та при складанні схеми ДТП, не підписував протокол огляду місця події, але підписав схему ДТП, на якій відображено місце розташування усіх трьох автомобілів після події. На місці події йому не виказували ніяких претензій та усі вважали, що наїзд на потерпілу здійснив водій «Mitsubischi». Сама потерпіла була у свідомості, лежала на автодорозі перед автомобілем «RENAULT», поки приїхала поліція усі свідки розійшлися, залишалися лише водії. Свідок ОСОБА_19 не був очевидцем ДТП, він з'явився на місці події з батьком потерпілої пізніше та почав кидатися на водія « ІНФОРМАЦІЯ_10 ». В судовому засіданні свідок дає неправдиві покази, про те, що він бачив як відбувся наїзд, а також, що підніжка автомобіля МАЗ була у крові та була суха погода, оскільки ці його твердження не відповідають дійсності та спростовуються оглядом. Крім того пояснив, що ніякі слідчі дії з ним не проводилися, транспортний засіб йому було повернуто майже одразу, а приблизно через рік після події йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та одразу завершено досудове слідство. Вважав себе не причетним до наїзду на потерпілу, внаслідок якого вона отримала тілесні ушкодження, просив його виправдати, а також відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Під час апеляційного розгляду обвинувачений відмовився надавати покази, посилаючись на ст. 63 Конституції України, на закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України не погодився.
Вирішуючи апеляційні вимоги прокурора та представника потерпілої адвоката ОСОБА_14 про доведеність зібраними в кримінальному провадженні доказами порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля МАЗ ОСОБА_10 , що знаходиться у причинному зв'язку із виникненням ДТП та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкодження, тобто наявність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а також належність і допустимість доказів, якими обґрунтовується пред'явлене йому обвинувачення, колегія суддів виходить з наступного.
Для встановлення наявності об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України має бути встановлено три обов'язкові ознаки: суспільно небезпечне діяння (порушення правил безпеки дорожнього руху), суспільно небезпечні наслідки (спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень) та причинний зв'язок між діянням і наслідками.
Вбачається, що суд дав оцінку показам обвинуваченого. При цьому суд дав оцінку і іншим доказам у їх сукупності, а не лише показанням обвинуваченого.
Із вироку вбачається, що суд визнав недопустимим доказом протокол огляду місця дорожньо транспортної пригоди від 29.09.2017 року, в апеляційних скаргах наводяться доводи про помилковість такого висновку.
Вбачається, що 29.07.2017 року слідчим ОСОБА_18 проведено огляд місця ДТП, за результатами якого складено протокол огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 29.07.2017 року.
Мотивуючи висновок про недопустимість цього доказу, суд врахував покази свідків, які зазначені у протоколі понятими: ОСОБА_27 , який заперечив свою участь у зазначеній слідчій дії та належність йому підписів на протоколі огляді місця ДТП та ОСОБА_28 , який поставив під сумнів належність йому підписів на сторінках 1,2,4 протоколу огляду та схемі ДТП і вказав, що не був присутнім при проведенні огляду, здійсненні вимірюванні, всього був задіяний у підписанні документа близько 5 хвилин, іншого понятого не бачив та учасників провадження не бачив .
Суд зазначив, що встановлені під час судового засідання обставини складання та підписання вказаного письмового доказу, ставлять під обґрунтований сумнів будь-яку інформацію, викладену слідчим у вказаному доказі. Суд дійшов переконання, що протокол огляду місця ДТП від 29.07.2017 року отриманий не у порядку, передбаченому КПК України та є недопустимим в силу ст.86 КПК України, в зв'язку з чим суд не може використовувати його при прийнятті процесуальних рішень та посилатися на нього при ухваленні судового рішення.
Доводи апеляційних скарг прокурора та представника потерпілої про помилковість таких висновків суду частково заслуговують на увагу.
Положення ч. 7 ст. 223 КПК України не передбачають обов'язкової участі понятих при огляді місця події. Внесення слідчим ОСОБА_18 недостовірних відомостей щодо участі понятих до протоколу огляді місця ДТП були предметом перевірки в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 62020080000000561 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України і постановою слідчого 28 лютого 2025 року закрито кримінальне провадження у зв'язку з встановленням відсутності в діянні слідчого ГУНП в Херсонській області ОСОБА_18 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Показання осіб, які зазначені у протоколі огляду місця ДТП як поняті в суді першої інстанції самі по собі не означають недопустимість відомостей, зафіксованих в протоколі огляду. Учасники судового розгляду не вказували на невідповідність даних, викладених у протоколі тим, що були зафіксовані під час проведення цієї слідчої дії.
За наведеного колегія суддів вважає помилковими висновки суду про недопустимість протоколу огляду місця ДТП від 29.07.2017 року з підстав зазначених у вироку. Відповідно висновок суду про недопустимість письмових доказів , а саме висновків судових автотехнічних експертиз № 576 АТ від 30.08.2017, №956 АТ від 05.01.2018 року, №18-553 від 20.08.2018 року щодо обставин та механізму наїзду на пішохода як «плодів отруєного дерева» також слід визнати помилковим.
Разом із тим, колегія суддів не може погодитися з твердженнями сторони обвинувачення та доводами апеляційної скарги представника потерпілої , що вина ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення беззаперечно доведена даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.07.2017 року із план-схемою та фототаблицями та зазначеними висновками судової автотехнічної експертизи.
Протокол огляду місця дорожньо транспортної пригоди від 29.07.2017 року стверджує виключно обставини фіксування розташування на місці ДТП транспортних засобів, слідів, загальну обстановку на місці події, наявність дорожніх знаків, розміток, стан дорожнього покриття.
При цьому вбачається, що відображене на схемі розташування транспортних засобів №1- автомобіль Mitsubischi та № 2 - автомобіль МАЗ не відповідають розташуванню автомобілів зафіксованому на фотознімках.
Відомості щодо наявних пошкоджень автомобілів, сліди розбиття будь яких елементів та частин автомобіля МАЗ у протоколі та у план- схемі до нього не відображені. У протоколі у розділі наявність відокремлених від транспортних частин та інших об'єктів зазначено: заднє скло автомобіля Mitsubischi, наявність інших об'єктів не відображено.
У протоколі відсутні зафіксовані ознаки, за якими можна було б точно визначити місце наїзду на потерпілу. Місце наїзду на пішохода ні у протоколі огляду ні у план-схемі ДТП не вказано.
Доводи апеляційний скарг про те, що відмовляючи у задоволенні клопотання про допит слідчого ОСОБА_18 суд допустив неповноту судового розгляду, слід визнати необґрунтованими, зважаючи на положення ч. 1 ст. 65 КПК України. Твердження апеляційних скарг про те, що показаннями слідчого , який складав протокол огляду місця дорожньо транспортної пригоди може бути усунута неповнота зафіксованих протоколом обставин та слідів на місці дорожньо транспортної пригоди не ґрунтується на положеннях кримінального процесуального закону. Оцінка письмового доказу відповідно до критеріїв належності, допустимості, достовірності здійснюється згідно вимог ст. 84, 85, 86, 94 КПК України.
Не можна погодитися із твердженням апелянтів про те, що вина обвинуваченого беззаперечно доведена і актами огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 29.07.2017 року, які містять відомості щодо затримання слідчим транспортних засобів Mitsubischi, МАЗ, RENAULT після огляду місця ДТП . В зазначених актах огляду слідчим не зафіксовано жодних відомостей про зовнішній вигляд автомобілів, наявність пошкоджень автомобілів Mitsubischi, RENAULT. У акті огляду та затримання автомобіля МАЗ вказано, що на автомобілі пошкоджено лакофарбове покриття, при цьому в якій частині автомобіля такі пошкодження мають місце не зазначено. Інших пошкоджень не відображено.
Доводи апеляційних скарг про те, що винуватість ОСОБА_10 беззаперечно доводять копії актів огляду затриманого транспорту за № 140282, № 140283 , № 140284 від 29.07.2017 року, колегія суддів вважає непереконливими. Зазначені акти складені охоронником спецмайданчику , копії актів не завірені належним чином, акт огляду автомобіля МАЗ не містить підпису особи, яка склала протокол, зафіксовані у цих актах відомості щодо наявних ушкоджень не узгоджуються з відомостями , що внесені слідчим ОСОБА_18 у акти огляду та тимчасового затримання транспортних засобів від 29.07.2017 року та показами свідків щодо слідів пошкодження лівого поворотника чи підфарника.
Висновки експерта № 525 АТ від 08.08.2017 року, №527 АТ від 08.08.2017 року, №526 АТ від 08.08.2017 року в яких зазначено, що перед настанням дорожньо-транспортної пригоди робоча гальмівна система, рульове керування, ходова частина автомобіля МАЗ 5334АЦ7.8-5334 д.н.з. НОМЕР_5 , «RENAULT-PREMIUM», р.н. НОМЕР_4 , Mitsubischi-Grandis р.н. НОМЕР_2 , знаходилися в технічно-працездатному стані самі по собі не вказують на те, що наїзд на потерпілу скоїв автомобіль МАЗ.
Протокол слідчого експерименту від 10.04.2018 року , як видно із вироку, суд визнав недостатнім для доведення винуватості ОСОБА_10 у пред'явленому обвинуваченні. Суд зазначив, що у протоколі фактично зафіксовані покази потерпілої, і такі покази потерпіла надала у судовому засіданні, проте із вказаного протоколу та додатків до нього не вбачається, що дорожня обстановка, яка передувала події, усі обставини події та механізм наїзду на потерпілу, були відтворені з урахуванням встановлених слідством обставин та в максимально наближеному до реальності вигляді. Суд вважав, що при проведенні слідчого експерименту слідчим не було забезпечено досягнення мети проведення вказаної слідчої дії .
Доводи апеляційної скарги прокурора такі висновки суду не спростовують. Не можна погодитися із твердженням сторони обвинувачення щодо безпідставного відхилення судом даних здобутих в процесі проведення слідчого експерименту з потерпілою щодо обставин вчинення дорожньо транспортної пригоди на доведення винуватості обвинуваченого.
Вбачається, що при проведенні слідчого експерименту не були задіяні транспортні засоби( макети), які безпосередньо були причетні до ДТП, а лише макет автомобіля Mitsubischi, відповідно не було відтворено перебіг дорожньої ситуації, що виникла, та механізм наїзду на потерпілу.
Крім того вбачається, що у протоколі слідчого експерименту зі слів потерпілої зазначене місце розташування автомобіля Mitsubischi, місце перебування потерпілої перед наїздом та місце наїзду, натомість ці обставини не у повній мірі узгоджуються із показаннями свідків та письмовими доказами. Місце наїзду на потерпілу експертним шляхом також не встановлювалося.
Не є переконливими доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_14 щодо спотвореного викладення у вироку показів свідків.
Показання свідків, потерпілої, обвинуваченого викладені у вироку в обсязі, достатньому для цілей цього провадження, без істотних невідповідностей. Кримінальним процесуальним законом не передбачено обов'язку суду дослівно викладати у судовому рішенні показання учасників судового розгляду, суд лише має вказувати обставини, встановлені з їх показань.
При перевірці вказаних доводів встановлено, що істотних невідповідностей, які б вплинули чи могли вплинути правильність оцінки судом показань учасників провадження не виявлено, викладені у вироку показання свідків, потерпілої в цілому відповідають зафіксованим на технічних записах судових засідань.
Посилання апеляційних скарг на те, що суд першої інстанції помилково вказав на неузгодженість показів свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 та безпідставно не взяв до уваги їх як беззаперечні докази винуватості ОСОБА_10 не є переконливими.
Доводи апеляційних скарг про те, що покази свідків та потерпілої є взаємоузгоджувані між собою не ґрунтуються на досліджених доказах.
Так, вбачається , що покази свідків , потерпілої різняться між собою щодо місця розташування автомобіля Mitsubischi перед пішохідним переходом, місця розташування потерпілої в момент наїзду на неї та після наїзду.
Свідок ОСОБА_21 показав, що автомобіль Mitsubischi рухався попереду на відстані десь 5-10 метрів, різко загальмував, став на розподільній смузі, стояв між смугами, а не у лівій смузі, створив перешкоди йому та МАЗ. Хто і як наїхав на потерплу не бачив. Вийшов з машини, побачив жінку, вона лежала у правій смузі ближче до кінця переходу.
Свідок ОСОБА_20 показав, що в момент удару він їхав в першій полосі, першій зліва, в крайній лівій смузі. Після удару його почало «тягнути» вправо, потім він звернув вправо щоб звільнити проїзну частину. Коли вийшов з машини, побачив що жінка лежала посередині дороги на проїзній частині , тобто між першою і другою смугою. Коли сам удар відбувався жінка пройшла його автомобіль попереду і там зупинилась, знаходилася у крайньому правому положенні його автомобіля , знаходилася в кінці, там де фара. При цьому зазначив, що не бачив хто саме збив потерпілу.
Свідок ОСОБА_19 показав, що в лівій смузі їхав автомобіль легковий синього кольору, зупинився, щоб пропустити пішоходів. Бачив, що потерпіла пройшла легковий автомобіль і він її зачепити не міг. Їхав бензовоз, її «зрізав», вона злетіла вверх і впала на дорогу. Спочатку фура вдарила ззаду легковий автомобіль, він по інерції подався вперед, коли потерпіла стояла, багажник був паралельно потерпілій . Самого моменту наїзду на потерпілу він не бачив, але коли жінка перейшла ліву частину дороги і коли «фура» вдарила легковий автомобіль, він проїхав вперед, жінка стояла вже з тієї сторони цього автомобіля, він ніяк не міг її зачепити. Свідок вказує на легковий автомобіль синього кольору, проте присутність на місці ДТП автомобіля такого кольору матеріалами провадження не зафіксовано.
Отже свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_21 вказали, що не бачили хто і як здійснив наїзд на потерпілу, свідок ОСОБА_19 не надав ствердних показів про те, що наїзд здійснив саме автомобіль МАЗ. Покази свідка ОСОБА_19 щодо обставин скоєння дорожньо транспортної пригоди носять суб'єктивний характер, всупереч твердженням апелянтів , не можуть бути безумовною підставою для визнання ОСОБА_10 винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Потерпіла показала, що перейшла по пішохідному переходу ліву смугу руху, так як її пропускав автомобіль Mitsubischi , що зупинився перед пішохідним переходом. У правій смузі руху рухався автомобіль МАЗ бензовоз, вона зупинилася на пішохідному переході лівої смуги, почула звук гальм. Зрозуміла, що зараз буде зіткнення автомобіля «RENAULT» з автомобілем Mitsubischi , і щоб уникнути наїзду на неї цього автомобіля , рушила вперед і була збита автомобілем МАЗ.
Посилання суду на те, що покази свідка ОСОБА_19 щодо наявності на підніжці автомобіля МАЗ слідів крові не підтверджуються письмовими доказами та іншими свідками ґрунтуються на матеріалах провадження.
Покази свідків щодо наявності ушкоджень лівого підфарника автомобіля МАЗ саме в результаті ДТП , не узгоджуються із обставинами, які зафіксовані у протоколі огляду місця ДТП та актах огляду і затримання транспортного засобу, складеними безпосередньо після дорожньо транспортної пригоди слідчим а також не узгоджуються із актом огляду затриманого транспортного засобу № 140284.
Посилання апеляційний скарг на те , що протоколом огляду місця дорожньо транспортної пригоди обставини цієї пригоди можуть бути у повному обсязі не зафіксованими, як на спростування висновків суду щодо відхилення показів свідка в цій частині слід відхили як необґрунтовані, оскільки завданням проведення такої слідчої дії як огляд місця ДТП є саме фіксування слідів цієї пригоди та всіх обставин її скоєння.
Крім того , як вбачається із показань потерпілої та свідка ОСОБА_20 , даними ним в судовому засіданні, їх пояснення щодо повідомлених обставин дорожньо транспортної пригоди не були послідовними.
У протоколі протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.07.2017 року зазначено, що ст. слідчий СВ Білозерського ВП ХВП ОСОБА_26 прийняв усну заяву від ОСОБА_16 наступного змісту : 29.07.2017 року о 14:25 на пішохідному переході с. Чорнобаївка траси Одеса- Мелітополь- Новоазовськ в результаті ДТП отримала тілесні ушкодження перелом правої ноги, садна від контакту з автомобілем Mitsubischi. Заявником зазначено: записано вірно, мною прочитано, підпис ОСОБА_16 ;
Потерпіла в суді пояснила , що під час першого допиту слідчим показала , що наїзд на неї здійснив автомобіль Mitsubischi, і зазначила, що при наступних допитах вона чітко вказувала на те, що наїзд здійснив автомобіль МАЗ. Свідок ОСОБА_20 , водій автомобіля Mitsubischi, надаючи пояснення в суді вказував, що при першому допиті надав свідчення про те, що наїхав на потерпілу. Пояснив при цьому, що слідчий сказав, що є свідки про те, що саме він здійснив наїзд і потерпіла вказала , що він на неї наїхав.
Заява про вчинення кримінального правопорушення не є доказом на доведення винуватості у розумінні ст. 84 КПК України, суд може обґрунтовувати висновки показами, отриманими безпосередньо.
Разом із тим вбачається, що судом було досліджено висновок експерта № 576 АТ від 30.08.2017 року ІНФОРМАЦІЯ_9 в якому зазначено, що судова автотехнічна експертиза проведена на підставі постанови слідчого ОСОБА_18 від 14.08.2017 року . Обставини справи з постанови про призначення експертизи: 29.07.2017 року о 14:36 год. до ч/ч Білозерського ВП надійшло повідомлення про те, що на автодорозі під'їзний шлях з м. Миколаєва до м. Херсона в с. Чорнобаївка Білозерського району сталося ДТП в результаті якого автомобіль RENAULT-PREMIUM д.н. НОМЕР_4 з напівпричепом здійснив наїзд на стоячий автомобіль Mitsubischi-Grandis , НОМЕР_2 , який після цього здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_16 після чого пішохід речами контактував з автомобілем МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334 р.н. Вихідні дані з постанови: розглянута подія відбулася в населеному пункті с. Чорнобаївка в денну пору доби при наявності асфальтобетонного покриття, яке знаходилося у мокрому стані горизонтального поздовжнього профілю прямому у плані за видимості елементів проїзної частини для водія.
Проїзна частина призначена для руху в двох напрямках загальною шириною 15.90 м. в одну сторону наявні дві смуги загальною шириною 15,9 м., в одну сторону наявні дві смуги за присутності дорожніх знаків 5.35.1, 5.35.2, 5.45 та дорожньою розміткою 1.14.3, 1.16.4, які вводять обмеження.
В ході огляду місця дорожньо транспортної пригоди гальмівний шлях автомобіля RENAULT - PREMIUM д.н. НОМЕР_4 довжиною 58.8 м., слідів гальмування автомобіля «Mitsubischi-Grandis», ВТ1263 ВА та МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334 д.н. НОМЕР_1 не виявлено.
Автомобіль Mitsubischi-Grandis», НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_43 перед ДТП знаходився у технічно справному стані, стояв перед пішохідним переходом пропускаючи пішохода на лівій смузі руху у напрямку м. Херсон з м. Миколаїв без завантаження з двома пасажирами .
Автомобіль RENAULT-PREMIUM д.н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_21 перед ДТП знаходився в технічно справному стані, рухався у напрямку з м. Миколаїв до м. Херсон по лівій смузі руху із швидкістю 70 км/год. без завантаження з одним пасажиром.
Автомобіль МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334 д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_10 перед ДТП знаходився в технічно справному стані, рухався з м. Миколаїв до м. Херсон по правій смузі руху із швидкістю 40 км/год з завантаженням бензином з одним пасажиром.
Після зіткнення автомобіль Mitsubischi-Grandis», НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_43 рухався прямо 45,6 м.
У висновку зазначено, що для вирішення питань, поставлених перед судовим експертом 21.08.2017 року до органу, який призначив експертизу було направлено клопотання експерта № 576 про надання додаткових вихідних даних. На що орган, який призначив судову експертизу 28.08.2017 року дав наступну відповідь:
Автомобіль Mitsubischi-Grandis ВТ 1263 ВА під керуванням водія ОСОБА_43 знаходився у технічно справному стані, без завантаження з двома пасажирами , в процесі руху по лівій смузі у напрямку м. Херсона з м. Миколаєва , зупинився перед пішохідним переходом пропускаючи пішохода;
автомобіль Mitsubischi-Grandis НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_43 перед пішохідним переходом стояв 10 секунд, пропускаючи пішоходів;
пішохід рухався в середньому темпі по пішохідній доріжці, зупинившись перед автомобілем Mitsubischi-Grandis, щоб подивитися чи не рухається по першій полосі автомобіль;
контактування відбулося передньою частиною автомобіля RENAULT-PREMIUM з задньою частиною автомобіля Mitsubischi-Grandis. Зіткнення відбулося коли автомобіль Mitsubischi-Grandis знаходився у нерухомому стані перед пішохідним переходом пропускаючи пішохода , який рухався по пішохідному переходу. Від зіткнення автомобіль Mitsubischi-Grandis відкинуло вперед внаслідок чого відбулося контактування з пішоходом;
в ході огляду місця дорожньо транспортної пригоди зафіксовано гальмівний шлях однієї осі автомобіля RENAULT-PREMIUM д.н. НОМЕР_4 складає 58,8 м. Слідів гальмування слідів гальмування автомобіля Mitsubischi-Grandis , ВТ1263 ВА та МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334 д.н. НОМЕР_1 не виявлено;
автомобіль МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334 д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_10 перед ДТП знаходився в технічно справному стані, рухався з м. Миколаїв до м. Херсон по правій смузі руху із швидкістю 40 км/год з завантаженням бензином з одним пасажиром. При під'їзді до пішохідного переходу почав знижувати швидкість та брати праворуч так як побачив пішохода та пішохід наніс пакетом удар в ліву сторону автомобіля МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334; у пішохода виявлено тілесні ушкодження у вигляді переломів правої стопи, голені, дані ушкодження пішоходові наніс автомобіль Mitsubischi-Grandis.
На підставі наданих слідчим вихідних даних експерт зробив висновок : у розглянутій дорожній ситуації водій автомобіля Mitsubischi-Grandis НОМЕР_2 повинен був діяти відповідно до вимог п 18.3 ПДР. Оскільки в діях водія автомобіля Mitsubischi-Grandis НОМЕР_2 не відповідностей вимогам п. 18.1 ПДР не встановлено (транспортний засіб стояв 10 секунд перед пішохідним переходом, пропускаючи пішоходів, а транспортний засіб, що скоїв зіткнення з ним наближався до нього ззаду) - то розгляд наявності у нього технічної можливості попередити настання пригоди в даній ситуації безпредметно. У розглянутій дорожній ситуації водій автопоїзда RENAULT-PREMIUM д.н. НОМЕР_4 з напівпричепом повинен був діяти відповідно до вимог п 12.4 та 12.3 ПДР. Технічна можливість запобігання даній дорожньо транспортній пригоді для водія автопоїзда RENAULT-PREMIUM д.н. НОМЕР_4 з напівпричепом полягала у виконанні в комплексі вимог вище вказаних пунктів ПДР для чого перешкод технічного характеру за наданими матеріалами не вбачається. Рішення питання на виявлення характеру належних дій водія автомобіля МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334 в заданій до розгляду слідством ситуації, направлених на попередження контакту з пішоходом безпредметне, оскільки при під'їзді водія автомобіля МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334 до даної ділянки дороги конфліктної ситуації для нього не виникало.
Отже вбачається, що для проведення судової автотехнічної експертизи слідчий надавав експерту вихідні дані про те, що контактування пішохода відбулося з автомобілем Mitsubischi-Grandis пішохід наніс пакетом удар в ліву сторону автомобіля МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334.
У подальшому за постановою слідчого ОСОБА_38 була призначена по матеріалам провадження автотехнічна експертиза , на вирішення якої поставлене питання: як слід було діяти в дані ситуації водієві автомобіля МАЗ 5334 та чи мав він технічну можливість не допустити настання даної події, виконуючи ПДР. При цьому як видно експерту було надано інші вихідні дані , зокрема вказано, що контактування із пішоходом відбулося передньою лівою частиною автомобіля МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334 д.н. НОМЕР_1 , коли він рухався по правій смузі руху в напрямку у м. Миколаїв до м. Херсон в той момент коли автомобіль Mitsubischi-Grandis перебуваючи у лівій смузі руху в напрямку з м. Миколаєва до м. Херсона перед пішохідним переходом пропускав пішохода та він пройшов вже на праву смугу руху. Призначення експертизи доручено тій же експертній установі ІНФОРМАЦІЯ_11 .
У постанові слідчим не зазначено джерела отримання інших вихідних даних та причини, з яких вони були змінені.
На підставі нових вихідних даних експерт надав висновок № 956АТ від 05.01.2018 року , згідно з якими: водію автомобіля МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334 д.н. НОМЕР_1 в заданій до розгляду слідством ситуації слід було керуватися вимогами п. 18,4 ПДР, а тому з моменту виявлення транспортного засобу, що зупинився перед позначеним нерегульованим пішохідним переходом, пропускаючи пішохода, який рухався по переходу, вжити заходів до зниження швидкості аж до зупинки з метою пропуску пішохода або, переконавшись що на пішохідному переході не має пішоходів для яких може бути створена перешкода або небезпека, продовжити рух. Виконуючи вищенаведені вимоги водій автомобіля МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334 д.н. НОМЕР_1 мав технічну можливість не допустити настання даної ДТП, а отже не допустити наїзду на пішохода;
Постановою слідчого ОСОБА_34 від 07.08.2018 року призначена судова автотехнічна експерта, проведення якої доручено іншій експертній установі - ІНФОРМАЦІЯ_12 з вихідними даними на підставі проведеного з потерпілою слідчим експерименту.
Згідно висновку експерта № 18-553 Одеського НДІСЕ судової експертизи обставин та механізму наїзду автомобіля МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334 д.н. НОМЕР_1 , у розглянутих дорожньо транспортних умовах дії водія автомобіля МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334 д.н. НОМЕР_1 регламентувалися вимогами п. 18.1 та п. 18.4 ПДР згідно з якими водієві було необхідно: наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу на якому вже перебувають пішоходи водій зобов'язаний дати дорогу пішоходам для чого повинене заздалегідь зменшити швидкість, а при необхідності зупинитися щоб дати дорогу пішоходам для яких може бути створена перешкода чи небезпека; Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах повинні зменшити швидкість а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити відновити рух лише переконавшись що на пішохідному переході не має пішоходів для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Водій автомобіля МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334 д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_10 в умовах події згідно заданими слідством вихідними даними шляхом виконання вимог п.18.1 та 18.4 ПДР мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода .
У висновку в розділі дослідження вказано, що дослідження проводилося по експертних методиках № 10.1,03,06 реєстру затвердженого наказом МЮ від 02.10.2008 року № 1666/5 зі змінами та доповненнями , разом із тим, самого дослідження висновок експерта не містить;
Отже вбачається, що у вказаному кримінальному провадженні органом досудового розслідування призначено кілька експертних досліджень, за різними вихідними даними щодо обставин наїзду на потерпілу без зазначення джерел отримання та підстав зміни вихідних даних .
Колегія суддів не може погодитися із ствердженням прокурора про те, що в сукупності з іншими доказами , зокрема показаннями свідків, потерпілої, які не є взаємоузгодженими, зокрема і щодо вихідних даних для проведення експертизи , зазначені висновки експертиз, які проведені за різними вихідними даними є беззаперечними доказами винуватості обвинуваченого.
Допитаний судом першої інстанції експерт ОСОБА_37 пояснив , висновки експертизи № 576 АТ та 956 АТ зроблені відповідно до тих даних , які надавалися слідчим, тому вони є різними.
Аналізуючи доводи апелянтів про те , що обвинувачення щодо заподіяння потерпілій внаслідок ДТП середньої тяжкості тілесних ушкоджень , доведено висновками судово - медичних експертиз, наданих стороною обвинувачення, колегія суддів враховує наступне.
Із вироку вбачається, що суд визнав недопустимим доказом висновок судово медичної експертизи № 890 від 21.09.2017 року, оскільки суду не надано доказів отримання слідчим медичних документів, які використовувалися експертом як джерело вихідних даних у встановленому КПК порядку та подальшої передачі їх судово- медичному експерту на дослідження також відкриття вказаних доказів стороні захисту.
В апеляційній скарзі представник потерпілого не наводить доводи про помилковість висновку суду про недопустимість висновку судово медичної експертизи № 890 від 21.09.2017 року.
В апеляційній скарзі прокурор , не погоджуючись із вироком суду в цій частині не спростовує тієї обставини, що медичні документи , на підставі яких було побудовано вказаний висновок експерта не відкрито стороні захисту, разом із тим зазначає, що суд мав визнати цей доказ допустимим та взяти його до уваги, оскільки судом не було враховано рішення ЄСПЛ у справі « Хан проти Сполученого Королівства» про те, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку суд повинен вирішити питання справедливості судового розгляду в цілому. Зазначає, що висновок судово-медичної експертизи № 890 від 21.09.2017 є одним із визначальних доказів по справі, адже це єдиний доказ який може підтвердити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілої, тому визнання його недопустимим доказом не може вказувати на справедливість судового розгляду в цілому. вказує, що суд не навів належну аргументацію якому саме критерію недопустимості , передбаченому ст. 87 КПК відповідає даний доказ, а також не вказав, яким чином необхідно було діяти органу досудового розслідування , оскільки кримінальне процесуальне законодавство та практика ВС не вимагає повного письмового фіксування усіх процесуальних дій.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині колегія суддів враховує наступне.
Органом досудового розслідування ОСОБА_10 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження і його дії кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч.2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень. Отримання зразків для експертизи передбачене ст. 245 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_10 обвинувачується утому, що він 29 липня 2017 року, близько 14.20 год., керуючи технічно справним автомобілем МАЗ 5334 АЦ 7.8-5334, реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушуючи вимоги п.18.1 та п. 18.4 ПДР, здійснив наїзд передньою лівою частиною та переднім лівим колесом автомобіля на ОСОБА_16 , в результаті чого їй були спричинені тілесні ушкодження у виді закритих переломів 4,5 плюснових кісток правої стопи, крововилив в м'які тканин правих стопи та гомілки, великого садна передньої поверхні правої гомілки, відкритого перелому лівого наколінника, забійної рани області лівого колінного суглобу, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №890 від 21.09.2017 року відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров'я.
Отже вбачається, що органом досудового розслідування у обвинувальному акті зазначено перелік та тяжкість отриманих потерпілою тілесних ушкоджень , і що ці обставини підтверджуються саме висновком судово-медичної експертизи №890 від 21.09.2017 року.
Із висновку судово- медичної експертизи № 890 від 21.09.2017 року вбачається, що висновок про локалізацію, характер та тяжкість виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень, а саме : закритий переломи 4,5 плюсневих кісток правої стопи, крововиливи у м'які тканини правих стопи і голені, відкритий перелом лівого надколінка, ушиблена рана області лівого колінного суглоба утворилися від дії тупих предметів не виключено 29.07.2017 року при наїзді транспортного засобу на пішохода ОСОБА_16 відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень по критерію тривалості розладу здоров'я, експерт зробив на наданих потерпілій безпосередньо експерту виписному епікризі та наданих 25.08.2017 року потерпілою додаткових медичних документах : УЗІ лівого колінного суглобу від 17.08.2017 року, рентгенограму № 7855 лівого колінного суглобу , огляд травматолога ХОКЛ. При цьому експертом зазначено, що станом на 21.09.2017 року медична карта стаціонарного хворого лікарні ім. Тропіних слідчим не надана, експертиза закінчена по наявним даним. Дані освідування: на правій стопі і голені гіпсова пов'язка. На лівому коліні ватно марлева пов'язка, пересувається на костилях.
В ході судового розгляду сторона захисту посилалася на недопустимість зазначеного висновку експерта, обґрунтовуючи тим, що у порядку ст. 290 КПК України медичні документи, на підставі яких зроблено висновок експерта, обвинуваченому та захиснику не відкривалися, заявив клопотання про відкриття в суді медичних документів в суді і таке клопотання судом було задоволено.
Відповідно до правового висновку щодо застосування норм процесуального права, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 27 січня 2020 року у справі №754/14281/17 , відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК України не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в аспекті ст. 412 вказаного Кодексу, автоматично не тягне за собою визнання експертного дослідження недопустимим доказом й скасування на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України судових рішень, якщо зазначені документи було отримано у визначеному законом порядку, і сторона захисту не клопотала про надання доступу до медичних документів або при здійсненні судового чи апеляційного провадження їй було забезпечено можливість реалізувати право на ознайомлення з такими документами.
У постанові Суду зазначено, що відповідно до положень ч. 13 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, встановленими цим Кодексом, і вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Натомість суд ,зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
На підставі статей 3, 56 КПК потерпіла є стороною кримінального провадження і має право подавати докази не тільки суду, але й і слідчому. Крім того, за правилами ч. 2 ст. 84 вказаного Кодексу показання потерпілої є процесуальним джерелом доказу.
Отже, виходячи із законодавчих норм, потерпіла наділена правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди її здоров'ю, а слідчий зобов'язаний прийняти ці документи для виконання завдань кримінального провадження та з'ясування всіх обставин, що згідно зі ст. 91 КПК належать до предмета доказування, у тому числі шляхом призначення судово-медичної експертизи за медичною карткою, отриманою від указаної сторони. У такому випадку разом із відповідною постановою слідчий скеровує до експертної установи медичну документацію, яка є об'єктом експертного дослідження. За інших обставин, тобто якщо потерпіла не згодна надати наявні в її розпорядженні необхідні документи, для отримання дозволу на тимчасовий доступ до них слідчий, застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, звертається до суду за правилами глави 15 розділу II КПК.
Крім того, у силу ч. 2 ст. 242 КПК призначення експертизи для встановлення ступеня тяжкості та характеру тілесних ушкоджень єобов'язковим.
Якщо стороною обвинувачення використано висновок експерта на підтвердження винуватості особи, саме цей висновок з детальним аналізом медичної документації має бути відкритий стороні захисту при виконанні вимог ст. 290 КПК. Водночас захист не позбавлений процесуальної можливості за необхідності клопотати про надання доступу до матеріалів, які досліджував експерт. За відсутності такого клопотання, з урахуванням ст. 22 КПК слід розуміти, що сторона захисту, самостійно обстоюючи свою правову позицію, не вважала за доцільне скористатися на згаданій стадії провадження правом на відкриття їй також і медичної документації.
З зазначеного правового висновку Верховного Суду слідує, що потерпіла має право надати медичні документи слідчому або суду, а не безпосередньо експерту. У разі невідкриття медичних документів у порядку ст. 290 КПК України за наявності клопотань сторони захисту такі документи мать бути відкриті у суді першої чи у суді апеляційної інстанції.
З технічних записів судового засідання вбачається, що прокурор пояснила, що медичних документів, на підставі яких було зроблено висновок експерта № 890 від 21.09.2017 року у розпорядженні слідчого та прокурора не було, потерпіла безпосередньо сама надала експерту зазначені медичні документи та результати досліджень, відповідно вони не відкривалися стороні захисту, і наразі нічого не перешкоджає потерпілій надати для ознайомлення ці документи.
Потерпіла пояснила, що наявні в неї документи вона передавала самостійно експерту, і може їх надати, але не в цьому судовому засіданні. Проте до закінчення розгляду справи в суді потерпіла не відкрила стороні захисту медичні документи та рентгенограми, знімки УЗІ, на підставі яких було зроблено висновок судово- медичної експертизи № 890 від 21.09.2017.
Судом першої інстанції був допитаний експерт ОСОБА_35 , який пояснив, що висновок № 890 зробив на підставі медичних документів, наданих потерпілою, описав їх та повернув потерпілій, поклав їх в основу висновку. Для відповіді на поставлені у постанові слідчого питання було достатньо документів, які надала потерпіла. Згідно з цих документів було виявлено закритий перелом закритий переломи 4,5 плюсневих кісток правої стопи, крововиливи у м'які тканини правих стопи і голені, відкритий перелом лівого надколінка. Висновок щодо наявності відкритого перелому він зробив на підставі медичних документів , наданих потерпілою, яка надала рентгенограму з описом, мається консолідований перелом надколінка, описав цей же перелом в стадії заживлення, а також огляду травматолога ХОКЛ і там діагноз - рана в області колінного суглобу і перелом. На другу( додаткову) експертизу слідчий надав оригінали двох медичних карт, і завірену копію додаткового допиту. У висновку другої експертизи він вказав, що проводив експертизу, послався на першу експертизу, послався в тому числі на медичні документи, що надала потерпіла, це була додаткова медична експертиза. Наявність відкритого перелому не вказано у медичній карті наданій слідчим, в оригіналі медичної карти зазначена забійна рана, визначається поперечна рана. Відкритий перелом потерпілій поставили в подальшому , медичні документи про наявність відкритого перелому потерпіла надала при первинній експертизі , які маються в неї на руках, перелом надколінка поставив їй на підставі медичних документів , які потерпіла надала при первинній експертизі. Вказав, що візуально наявність тілесних ушкоджень не описав, так як потерпіла була в гіпсових та марлевих пов'язках, які знімати експерт не може.
Отже із пояснень експерта в суді першої інстанції вбачається, що висновок судово- медичної експертизи № 890 від 21.09.2017 року про виявлення у потерпілої закритого перелому 4,5 плюсневих кісток правої стопи, відкритого перелому лівого надколінка експерт зробив на підставі тих документів та досліджень, які надала потерпіла безпосередньо експерту і які він повернув після експертизи потерпілій. У додатковій експертизі експерт використав висновки первинної експертизи та додатково надані слідчим медичні картки , в яких не було поставлено діагноз відкритий перелом лівого надколінка.
Під час апеляційного розгляду захисником заявлено клопотання про відкриття стороні захисту медичних документів та досліджень, на підставі яких експерт зробив висновок судово- медичної експертизи, під час допиту потерпілої оголошено про надходження такого клопотання та роз'яснено необхідність відкриття медичної документації , що покладена в основу висновку експерта. Потерпіла вказала на те, що ці документи є в матеріалах справи. Проте з матеріалів провадження вбачається, що такі документи у матеріалах справи відсутні.
До закінчення апеляційного розгляду ні прокурором ні потерпілою не надано доказів відкриття стороні захисту документів та матеріалів обстежень , які були надані експерту і на підставі яких експерт зробив висновок № 890. Для дослідження апеляційному суду такі документи також не надавалися.
За наведеного, враховуючи що в обвинувальному акті зазначено, що заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень у виді закритих переломів 4,5 плюснових кісток правої стопи, крововилив в м'які тканин правих стопи та гомілки, великого садна передньої поверхні правої гомілки, відкритого перелому лівого наколінника, забійної рани області лівого колінного суглобу, підтверджується саме висновком судово- медичної експертизи № 890 від 21.09.2017 року, проте ні на стадії виконання ст. 290 КПК, ні під час судового розгляду в суді першої інстанції та апеляційної інстанції за наявності клопотання сторони захисту, медична документація , яка без дотримання визначеного кримінальним процесуальним законом передана потерпілою безпосередньо експерту та не відкрита стороні захисту, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про недопустимість висновку судово- медичної експертизи № 890 від 21.09.2017 року ґрунтується на матеріалах провадження, узгоджується із зазначеним правовим висновком Верховного Суду та відповідає положенням кримінального процесуального закону щодо визначення критеріїв допустимості доказів.
Не спростовують такі висновки суду посилання апеляційної скарги прокурора на те, що судом не було враховано рішення ЄСПЛ у справі « Хан проти Сполученого Королівства» про те, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку суд повинен вирішити питання справедливості судового розгляду в цілому і що висновок судово-медичної експертизи № 890 від 21.09.2017 є єдиним доказом який може підтвердити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілої, тому визнання його недопустимим доказом не може вказувати на справедливість судового розгляду в цілому.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Доводи апеляційної скарги представника потерпілого та прокурора про те що на підтвердження ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілої слід взяти до уваги висновок судово- медичної експертизи № 165/890 , яка є додатковою , не можна визнати обґрунтованими. З висновку додаткової судово- медичної експертизи №165/890 та пояснень експерта в суді першої інстанції вбачається, що цей висновок зроблений по матеріалам справи, в його основу покладено висновок судово- медичної експертизи в № 890 та взята до уваги медична документація , яка надана експерту потерпілою та не відкрита стороні захисту, і на підставі якої експертом зроблено висновок про виявлення у потерпілої відкритого перелому лівого надколінка, про що не має відомостей у медичних картах стаціонарного лікування потерпілої , наданих експерту слідчим.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що надані стороною обвинувачення висновок судово- медичної експертизи № 890 від 21.09.2017 року , який судом визнано недопустимим, та який покладено в основу висновку додаткової судово- медичної експертизи № 165/890 не можуть бути взяті як докази, на підтвердження зазначених в обвинувальному акті тілесних ушкоджень , заподіяння яких інкриміновано обвинуваченому .
За наведеного в сукупності , колегія суддів вважає , що показання потерпілої не можуть бути безумовною та фактично єдиною підставою для доведення винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, показання потерпілої в ході судового розгляду не є достатніми , які б поза розумним сумнівом беззаперечно доводили вину ОСОБА_10 у вчиненні дорожньо транспортної пригоди за обстави та за наслідками, зазначеними у обвинувальному акті.
Помилкове визнання судом першої інстанції про недопустимість протоколу огляду місця ДТП від 29.07.2017 року з підстав зазначених у вироку та відповідно помилковість висновку суду про недопустимість письмових доказів висновків судових автотехнічних експертиз № 576 АТ від 30.08.2017, №956 АТ від 05.01.2018 року, №18-553 від 20.08.2018 року щодо обставин та механізму наїзду на пішохода як «плодів отруєного дерева» є підставою для зміни вироку суду в цій частині із виключенням з мотивувальної частини вироку посилання суду на недопустимість цих доказів. Разом із тим, помилковість таких висновків , в цілому не спростовує висновків суду про те, що надані стороною обвинувачення докази не є достатніми для доведення поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого злочину.
Колегія суддів , ретельно проаналізувавши доводи апеляційних скарг вважає, що вони не спростовують висновків суду про те , що надані стороною обвинувачення докази поза розумним сумнівом не доводять винуватість ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК за обставин , викладених в обвинувальному акті.
Згідно з вимогами ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом , а також на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її корить.
Виходячи із даного конституційного принципу, приймаючи до уваги надані стороною обвинувачення докази , які ґрунтуються на суб'єктивних даних, повідомлених учасниками кримінального провадження , або є похідними від них, слідчим оглядом місця ДТП не встановлене місце наїзду транспортного засобу на пішохода, слідчим не зафіксовано наявність пошкоджень на транспортному засобі, які б вказували на учать у дорожньо транспортній пригоді, експертні дослідження у цьому провадженні призначалися слідчими за різними вихідними даними щодо транспортного засобу , який здійснив наїзд на потерпілу, висновок судово- медичної експертизи № 890 наданий стороною обвинувачення на підтвердження зазначених в обвинувальному акті тілесних ушкоджень потерпілій визнаний судом недопустимим доказом, висновок додаткової судової медичної експертизи з наведених підстав не може бути взятий до уваги як доказ локалізації та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, які зазначені в обвинувальному акті, колегія суддів не може погодитися із твердженням апеляційних скарг про те, що надані стороною обвинувачення сукупність доказів, поза розумним сумнівом доводять обвинувачення ОСОБА_10 і на них може бути побудований обвинувальний вирок.
Доказів, які б стверджували протилежне, або спростовували висновки суду про недостатність наданих стороною обвинувачення доказів для доведення винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом ні прокурором, ні потерпілим, ні його представником суду не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Колегія суддів, враховуючи положення ч. 1 ст. 404 КПК за наведеного вище, дійшла висновку, що вирок суду щодо ОСОБА_10 з підстав та доводів апеляційних скарг скасуванню не підлягає, тому апеляційні скарги належить задовольнити частково.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст. 404, 407, 409, 412, 419 ч. 2 ст. 376 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційні скарги прокурора Олешківської окружної прокуратури ОСОБА_13 , адвоката ОСОБА_14 задовольнити частково.
Вирок Білозерського Білозерського районного суду Херсонської області від 02 серпня 2021 року щодо ОСОБА_10 змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду на недопустимість як доказу протоколу огляду місця ДТП від 29.07.2017 року та недопустимість письмових доказів висновків судових автотехнічних експертиз № 576 АТ від 30.08.2017, №956 АТ від 05.01.2018 року, №18-553 від 20.08.2018 року щодо обставин та механізму наїзду на пішохода як «плодів отруєного дерева» .
В іншій частині вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_10 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення та з цього часу протягом трьох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст ухвали буде оголошений 06.04.2026 року о 12:30 год.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4