Справа № 577/7105/25
Номер провадження 22-ц/816/1833/26
14 квітня 2026 року м.Суми
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Замченко А.О. (суддя-доповідач),
суддів - Петен Я.Л., Черних О.М.,
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
у присутності представника відповідача - адвоката Розуменка О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Розуменка Олександра Юрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 ,
на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02 лютого 2026 року в складі судді Кравченка В.О., ухваленого в м. Конотоп, Сумської області (повний текст рішення виготовлено 02 лютого 2026 року)
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
21.11.2025 ТОВ «ФК «Єврокредит» звернулося до ОСОБА_1 з позовом, який мотивувало тим, що 19.02.2021 між АТ «Мегабанк» і відповідачем було укладено кредитний договір TDB.2021.0431.4109, на підставі якого банк відкрив відповідачу поточний рахунок, встановивши ліміт кредитної лінії в межах максимального ліміту кредитної лінії в сумі 200000 грн. Сторони погодили всі істотні умови, що є необхідними для цього виду договорів. 03.09.2024 між АТ «Мегабанк» і ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» було укладено договір відступлення прав вимоги №GL1N426240, згідно з яким позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників АТ «Мегабанк». 27.12.2024 між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» і ТОВ «ФК «Єврокредит» укладено договір відступлення прав вимоги №1/12, згідно з яким позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», у тому числі й до ОСОБА_1 . Вказувало, що останній не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором, у зв'язку з чим станом на 03.09.2024 у нього утворилася заборгованість у розмірі 148425 грн 90 коп., з яких: 50690 грн 44 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 97735 грн 46 коп. - заборгованість за відсотками.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства вказану суму та судові витрати.
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02.02.2026 позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Єврокредит» 148425 грн 90 коп. заборгованості за заявою-договором від 19.02.2021 №TDB.2021.0431.4109, з яких: 50690 грн 44 коп. - заборгованості за кредитом, 97735 грн 46 коп. - заборгованість за відсотками, 2422 грн 40 коп. - судовий збір, 3000 грн - витрати на правничу допомогу.
Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Розуменко О.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Єврокредит» заборгованості за відсотками в сумі 97735 грн 46 коп.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не отримував ухвалу про відкриття провадження у зв'язку з перебуванням на військовій службі. На підтвердження факту проходження військової служби надав копію військового квитка серії НОМЕР_1 , в якому вказано, що відповідач з 07.08.2023 проходить службу у ВЧ НОМЕР_2 . Вказує, що довідкою від 14.11.2024 №08/2861-24 підтверджується, що ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації. У зв'язку з викладеним останній не мав можливості подати відзив на позовну заяву.
Адвокат зазначає, що відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
За таких обставин відсотки за кредитним договором у сумі 97735 грн 46 коп. не повинні стягуватися з відповідача.
Учасники справи правом подати відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалися.
У судове засідання представник позивача, відповідач не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а. с. 81, 83). Про причини неявки суд не повідомили.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача - адвоката Розуменка О.Ю., який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 19.02.2021 між АТ «Мегабанк» і ОСОБА_1 було підписано заяву-договір №TDB.2021.0431.4109 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито поточний рахунок і встановлено ліміт кредитної лінії в межах максимального ліміту кредитної лінії в сумі 200000 грн на 12 місяців, з фіксованою процентною ставкою 56% річних, у пільговий період, який складає 62 дні, фіксована процентна ставка становить 0,001% річних, орієнтовна реальна річна процентна ставка 87,3%. Строк дії договору набирає чинності з моменту підписання цієї заяви-договору та діє протягом 3 років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не заявить про його розірвання, цей договір вважатиметься продовженим на той же строк та на тих же умовах. Кількість таких пролонгацій договору є необмеженою (а. с. 33).
Згідно з протоколом електронного аукціону №GFD001-UA-20240618-01260, який відбувся 09.07.2024, ТОВ «ФК «Мустан Фінанс» став переможцем електронних торгів щодо прав вимоги №GL1N426240 за кредитними договорами, які укладені з фізичними особами, дебіторська заборгованість осіб та майнові права за дебіторською заборгованістю в кількості 20054 одиниць (а. с. 15).
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором від 19.02.2021 №NDB.2021.0431.4109, розрахунку заборгованості та реєстру боржників заборгованість відповідача станом на 03.09.2024 становить 148425 грн 90 коп., з яких: 50690 грн 44 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 97735 грн 46 коп. - заборгованість за відсотками (а. с. 25 - 26).
03.09.2024 між АТ «Мегабанк» і ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги №GL1N426240, відповідно до якого АТ «Мегабанк» передало, а ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» прийняло всі права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому (а. с. 11 - 13).
Згідно з додатком №1 до договору №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, укладеного 03.09.2024, загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 19.02.2021 TDB.2021.0431.4109 становить 148425 грн 90 коп., з яких: 50690 грн 44 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 97735 грн 46 коп. - заборгованість за відсотками (а. с. 32).
27.12.2024 між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» і ТОВ «ФК Єврокредит» укладено договір відступлення прав вимоги №1/12, відповідно до якого ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» передало, а ТОВ «ФК «Єврокредит» прийняло всі права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому (а. с. 9 - 10).
Постановляючи рішення про часткове задоволення позову, місцевий суд виходив з того, що відповідач, скориставшись кредитними коштами, умови договору не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за тілом кредиту та відсотками.
Колегія суддів неповністю погоджується з висновками місцевого суду, оскільки вони не відповідають матеріалами справи та вимогам закону.
У даній справі рішення районного суду оскаржується виключно в частині стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 97735 грн 46 коп. за період з 01.01.2022 по 01.09.2024, тому в іншій частині судове рішення в цьому апеляційному провадженні не переглядається.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
У постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №199/3051/14 викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 №322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
На підтвердження того, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем і на нього поширюються положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», останній долучив до апеляційної скарги копію військового квитка серії НОМЕР_1 та довідку НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 14.11.2014 №08/2861-24, з яких вбачається, що відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 відповідач призваний на військову службу за призовом під час мобілізації до Державної прикордонної служби України 07.08.2023. З 07.08.2023 і по теперішній час ОСОБА_2 проходить військову службу в НОМЕР_3 прикордонному загоні (ВЧ НОМЕР_2 АДРЕСА_1 ) (а. с. 62 зв., 63 зв.).
Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У постановах Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №638/12578/17, від 15.04.2020 у справі №409/2909/18 зроблено висновок про те, що вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про відкриття провадження та судову повістку, в якій відповідача повідомляли про час і місце розгляду справи, останній не отримав. Зазначені документи повернулися до суду без вручення, оскільки ОСОБА_1 був відсутній за місцем проживання (а. с. 52).
З огляду на викладене, оскільки відповідач не знав про розгляд справи, він був позбавлений можливості подати докази на підтвердження своїх доводів суду першої інстанції, а тому апеляційний суд дійшов висновку про прийняття наданих останнім доказів.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором від 19.02.2021 №NDB.2021.0431.4109 вбачається, що заборгованість за відсотками в сумі 97735 грн 46 коп. виникла за період з 01.02.2022 по 01.09.2024.
ОСОБА_1 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації 07.08.2023, тому саме із зазначеної дати на нього розповсюджуються положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Таким чином, за період з 01.02.2022 по 06.08.2023 включно відповідачу правомірно були нараховані відсотки за користування кредитом, а тому вони підлягають стягненню.
З 01.02.2022 по 31.07.2023 було нараховано 53480 грн 33 коп., а за серпень 2023 року - 3444 грн 17 коп., тому за перші шість днів серпня сума відсотків становить 666 грн 61 коп. (3444 грн 17 коп. : 31 день х 6 днів).
Тобто з відповідача на користь позивача за період з 01.01.2022 по 06.07.2023 включно необхідно стягнути 54146 грн 94 коп. відсотків за користування кредитом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 1 - 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин рішення районного суду необхідно змінити та стягнути на користь товариства 104837 грн 38 коп. заборгованості за кредитним договором, з яких: 50690 грн 44 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 54146 грн 94 коп. - заборгованість за відсотками за період з 01.01.2022 по 06.07.2023 включно.
Відповідно до ч. 1, 13 ЦПК України пропорційно задоволеним вимогам (70,6%) необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 1710 грн 21 коп. судового збору, сплаченого в суді першої інстанції, 2118 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції, а всього 3828 грн 21 коп. (а. с. 8 зв., 44).
В апеляційному порядку рішення оскаржувалося лише в частині стягнення нарахованих відсотків. Апеляційну скаргу було задоволено на 45%, тому пропорційно задоволеним апеляційним вимогам з позивача на користь відповідача потрібно стягнути 1635 грн 12 коп. судового збору, сплаченого в апеляційному суді (а. с. 74).
Згідно з ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
З огляду на викладене, оскільки в порядку розподілу судових витрат з кожної зі сторін підлягає стягненню на користь іншої зазначена вище сума судових витрат, колегія суддів дійшла висновку, що за результатами здійснення взаємозаліку сум з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2193 грн 09 коп. (3828 грн 21 коп. - 1635 грн 12 коп.).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України,
Апеляційну скаргу адвоката Розуменка Олександра Юрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02 лютого 2026 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Єврокредит» 104837 грн 38 коп. заборгованості за кредитним договором від 19 лютого 2021 року №NDB.2021.0431.4109, 2193 грн 09 коп. судових витрат.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 14 квітня 2026 року.
Суддя-доповідач - Замченко А.О.
Судді - Петен Я.Л.
Черних О.М.