13.04.26
22-ц/812/424/26
Провадження № 22-ц/812/424/26
іменем України
06 квітня 2026 року м. Миколаїв
справа № 469/299/21
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Тищук Н.О.,
суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В.,
із секретарем - Коростієнко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на рішення Березанського районного суду Миколаївської області, ухвалене 05 червня 2024 року суддею Тавлуєм В.В., в приміщенні цього ж суду, (повний текст складено 24 червня 2024 року), у цивільній справі за позовом
заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації
до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського М. М., Державного підприємства «Сетам»,
ОСОБА_1 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вино-Каса»,
ОСОБА_2 ,
про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акту приватного виконавця, свідоцтва
та зобов'язання повернути земельну ділянку,
1.Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У квітні 2021 року заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до суду з указаним вище позовом.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 06 червня 2014 року у справі № 915/1221/13, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03 грудня 2014 року, задоволено позов Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері та визнано незаконними і скасовано розпорядження Березанської районної державної адміністрації від 06 вересня 2007 року № 958 та від 26 січня 2009 року № 78, визнано недійсними договори оренди від 07 вересня 2007 року та купівлі-продажу від 26 січня 2009 року, державний акт від 13 лютого 2009 року серії ЯЗ № 140828 на право власності на земельну ділянку та зобов'язано ТОВ «Вино Каса» повернути Миколаївській обласній державній адміністрації земельну ділянку державного лісового фонду площею 0,99 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331 в зоні відпочинку «Рибаківка».
Задовольняючи позов у справі № 915/1221/13, суди дійшли висновку, що розпорядження спірною земельною ділянкою належить до повноважень Миколаївської обласної державної адміністрації, а відведення земельної ділянки здійснено Березанською районною державною адміністрацією з порушенням земельного, лісового та водного законодавства, з перевищенням наданих законом повноважень та без вилучення її з постійного користування ДП «Очаківське лісомисливське господарство». Крім того, спірна земельна ділянка повинна перебувати виключно у державній власності, її надання в приватну власність законодавством заборонено.
Прокурор також вказував, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2018 року у справі № 522/3120/18 задоволено позов ОСОБА_2 до ТОВ «Вино Каса» про стягнення 1 000 000 грн.
За виконавчим листом, виданим на підставі вказаного судового рішення, приватним виконавцем Долинським М. М. відкрито виконавче провадження № 56679844 про стягнення коштів з ТОВ «Вино Каса» на користь ОСОБА_2 .
В межах виконавчого провадження № 56679844 були призначені електронні торги з реалізації нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташованої на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, які були проведені 10 жовтня 2018 року ДП «Сетам» (лот 303590).
Однак, на думку прокурора, приватним виконавцем при призначенні торгів наявність зареєстрованого за боржником ТОВ «Вино Каса» права власності на земельну ділянку площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331 належним чином не перевірено.
Згідно протоколу № 361749 проведення електронних торгів від 10 жовтня 2018 року, переможцем торгів визначено учасника № 3 ОСОБА_1 , який запропонував найвищу цінову пропозицію - 907 786 грн.
За результатами вказаних торгів, на підставі акту приватного виконавця про проведені електронні торги від 24 жовтня 2018 року, приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк П. М. 07 листопада 2018 року видано свідоцтво, яким засвідчено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташовану на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, котра раніше належала боржнику - ТОВ «Вино Каса» на підставі державного акту серії ЯЗ № 140828 від 13 лютого 2009 року.
Право власності на вказану ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис № 28798987.
Прокурор вважає, що продаж вказаної земельної ділянки на електронних торгах здійснено з порушенням вимог законодавства, у зв'язку з чим останні підлягають визнанню недійсними у судовому порядку, оскільки законодавцем визначено, що примусовій реалізації може підлягати виключно майно, що перебуває у власності боржника та право власності на яке зареєстровано відповідно до вимог законодавства.
Натомість, приватним виконавцем Долинським М. М. звернуто стягнення на майно, що не підлягало реалізації, оскільки належало не боржнику у виконавчому провадженні ТОВ «Вино Каса», а Миколаївській обласній державній адміністрації, яка не є боржником у вказаному виконавчому провадженні.
Оскільки за результатами електронних торгів 24 жовтня 2018 року приватним виконавцем Долинським М. М. складено акт про проведені електронні торги, то цей акт, на думку прокурора, також підлягає визнанню недійсним.
У зв'язку з тим, що на підставі електронних торгів, протоколу № 361749 та акту приватного виконавця про проведені електронні торги від 24 жовтня 2018 року ОСОБА_1 видано свідоцтво від 07 листопада 2018 року, яке є похідним документом, це свідоцтво також має бути визнаним недійсним разом з визнанням недійсними електронних торгів та їх результатів.
Прокурор вважав, що зайняття спірної земельної ділянки із порушенням положень Земельного кодексу України та Лісового кодексу України необхідно розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу про зобов'язання повернути земельну ділянку потрібно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.
Також зазначав, що незаконне відчуження земель держаного лісового фонду, які розташовані в межах прибережної захисної смуги Чорного моря, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні.
Посилаючись на викладені обставини, прокурор просив суд:
-визнати недійсними проведені 10 жовтня 2018 року ДП «Сетам»
електронні торги з реалізації нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташованої на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області (лот 303590);
-визнати недійсним протокол № 361749 проведення електронних торгів
від 10 жовтня 2018 року;
-визнати недійсним акт приватного виконавця про проведені
електронні торги, затверджені приватним виконавцем Долинським М. М. 24 жовтня 2018 року;
-визнати недійсним та скасувати видане приватним нотаріусом
Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк П. М. свідоцтво від 07 листопада 2018 року, яким засвідчено право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташовану на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області;
-зобов'язати ОСОБА_3 повернути у власність держави в особі
Миколаївської обласної державної адміністрації з правом постійного користування ДП «Очаківське лісомисливське господарство» земельну ділянку площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташовану в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.
Узагальнені доводи інших учасників
У відзиві на позовну заяву приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Долинський М. М. просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що під час здійснення перевірки майнового стану боржника - ТОВ «Вино-Каса» приватним виконавцем було виявлено земельну ділянку площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташовану на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, та перевірено з відкритих джерел належність цього майна боржнику на праві власності, а саме - з Державного земельного кадастру. Крім того станом на 2018 рік приватним виконавцем не було виявлено в Єдиному реєстрі судових рішень судового рішення від 2014 року щодо визнання права власності спірної земельної ділянки за Миколаївською ОДА у справі №915/1221/13.
Представник ДП «Сетам» у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити в її задоволенні, мотивуючи відзив тим, що вимоги прокурора є необґрунтованими та незаконними, виходячи з того, що відповідно до пунктів 2, 4 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року організатор торгів не здійснює перевірку змісту заявки на реалізацію майна на відповідність її вимогам законодавства та щодо достовірності зазначеній у заявці інформації, а лише перевіряє повноту заповнення заявки. Так само організатор торгів не уповноважений перевіряти законність дій державного чи приватного виконавця щодо передачі майна на реалізацію. Щодо зазначених у позовній заяві можливих порушень, допущених приватним виконавцем вони, на думку заявника, не є підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 05 червня 2024 року позов задоволено.
Визнано недійсними проведені 10 жовтня 2018 року ДП «Сетам» електронні торги з реалізації нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташованої на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області (лот 303590).
Визнано недійсним протокол № 361749 проведення електронних торгів від 10 жовтня 2018 року.
Визнано недійсним акт приватного виконавця про проведені електронні торги, затверджені приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Долинським М. М. від 24 жовтня 2018 року.
Визнано недійсним та скасовано видане приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк П. М. свідоцтво від 07 листопада 2018 року, яким засвідчено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташовану на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.
Зобов'язано ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з правом постійного користування державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» земельну ділянку площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташовану в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що приватним виконавцем в межах виконавчого провадження № 56679844 звернуто стягнення на майно, що не підлягає реалізації, оскільки належить Миколаївській обласній державній адміністрації, яка не є боржником у вказаному виконавчому провадженні, у зв'язку з чим проведені ДП «Сетам» електронні торги та протокол проведення електронних торгів підлягають визнанню недійсними.
Оскільки за результатами електронних торгів приватним виконавцем 24 жовтня 2018 року складено акт про проведенні електроні торги, то такий акт також підлягає визнанню недійсним.
У зв'язку з тим, що на підставі електронних торгів, протоколу та акту приватного виконавця про проведенні електронні торги ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку, яке є похідним документом, такий документ має бути визнане недійсним разом зі визнання недійсним електронних торгів та їх результатів.
Суд вважав, що вимогу про повернення земельної ділянки лісогосподарського призначення державі необхідно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки, у зв'язку із чим дійшов висновку про задоволення такої позовної вимоги.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 05 червня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення у справі, яким у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з Миколаївської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 24 965,19 грн судового збору.
Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 22 квітня 2021 року.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вимоги прокурора про визнання недійсними протоколу, акта про проведені електронні торги та свідоцтва про право власності є неефективним способом захисту прав, у зв'язку із чим у задоволенні цих вимог слід відмовити.
Апеляційний суд вважав, що у цій справі ні прокурор, ні Миколаївська обласна державна адміністрація, в інтересах якої заявлений позов, не були учасниками торгів, проведених 10 жовтня 2018 року, щодо законності яких виник спір, тому вимога про визнання недійсними електронних торгів не є належним та ефективним способом захисту прав, з метою поновлення яких прокурор звернувся до суду.
Разом із тим, колегія суддів апеляційного суду вважала, що, з урахуванням заявленої прокурором мети позову - повернення спірної земельної ділянки, яка була реалізована з електронних торгів, у власність держави, позовна вимога про зобов'язання ОСОБА_4 повернути земельну ділянку має інтерпретуватися саме як віндикаційний позов - про витребування земельної ділянки від набувача - покупця з електронних торгів.
При цьому апеляційний суд відхилив аргументи позовної заяви та відзиву прокурора на апеляційну скаргу про те, що вимога про повернення спірної земельної ділянки є негаторним позовом.
Водночас апеляційний суд дійшов висновку, що витребування від ОСОБА_5 спірної земельної ділянки, яка придбана ним з електронних торгів, можливе лише за умови доведення, що при придбанні цього майна він діяв недобросовісно.
Апеляційний суд вказав, що, звертаючись із цим позовом у справі, прокурор недобросовісність ОСОБА_1 при придбанні спірної земельної ділянки не обґрунтовував, доказів цього не надавав.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважав помилковими висновки місцевого суду про задоволення позову прокурора в частині обов'язку відповідача повернути спірну земельну ділянку позивачеві.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Касаційна скарга Миколаївської обласної прокуратури задоволена частково.
Постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсними протоколу проведення електронних торгів, акта приватного виконавця про проведені електронні торги та свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів залишено без змін.
Постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсними електронних торгів та зобов'язання повернути земельну ділянку скасовано, справу у цій частині вимог направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року в частині стягнення з Миколаївської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 24 965,19 грн судового збору та в частині скасування заходів забезпечення позову скасовано.
Таким чином, апеляційним судом переглядається рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 05 червня 2024 року лише в частині позовних вимог заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вино-Каса», ОСОБА_2 , про визнання недійсними електронних торгів та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Коваленко К.О. вважає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Апеляційна скарга в частині позовних вимог про визнання недійсними електронних торгів та зобов'язання повернути земельну ділянку мотивована тим, що право власності на земельну ділянку площею 0,9906 га, кадастровий номер: 4820983900:09:000:0331, що розташована за адресою: Миколаївська обл., Березанський р-н, Рибаківська сільська рада, було отримано ОСОБА_1 як добросовісним набувачем на електронних торгах, що відбулися 10 жовтня 2018 року.
Раніше спірна земельна ділянка належала TOB «Вино Каса» на підставі державного акту серії ЯЗ №140828 від 13 лютого 2009 року.
При ухваленні рішення у цій справі суд першої інстанції не оцінив наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця спірного нерухомого майна. Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. За відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.
Враховуючи відсутність підтвердження реєстрації права власності за Миколаївською ОДА та, як наслідок, відсутність відомостей у профільних державних реєстрах щодо реєстрації нерухомого майна, приватний виконавець Долинський М.М. в межах чинного національного законодавства реалізував майно боржника TOB «Вино Каса» шляхом подання заявки щодо передачі на реалізацію земельної ділянки. Тому продаж земельної ділянки на електронних торгах було здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки приватний виконавець належним чином перевірив належність спірної земельної ділянки TOB «Вино Каса», що в свою чергу, свідчить про правомірність та добросовісність набуття ОСОБА_1 права власності на неї.
Відповідно до частини 2 статті 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Крім того, задовольняючи позовні вимоги в порядку статті 391 ЦК України, суд невірно кваліфікував позовну вимогу щодо зобов'язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку належному власнику Миколаївській обласній державній адміністрації з правом постійного користування державного підприємства «Очаківське ЛМГ» як негаторну, оскільки вимога за всіма ознаками є віндикаційною і повинна розглядатися в порядку статті 388 ЦК України.
Окрім того, статті 387-388 ЦК України не заявлялися позивачем як нормативна підстава позову, що в свою чергу є неналежним способом захисту порушеного права.
Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника, а у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.
Заявник також зауважив, що торги є правочином та якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) не є належним та ефективним способом захисту.
Отже, суд першої інстанції належним чином не дослідив, у який спосіб позивач міг би захистити саме його право на спірне майно. Обраний позивачем спосіб захисту, не є ефективним, оскільки у разі задоволення позову, визнання недійсними електронних торгів не відновить в повній мірі порушене право позивача.
Вищенаведене вказує на неможливість захисту прав позивача шляхом пред'явлення негаторного позову у зв'язку з відсутністю зареєстрованого за ним права власності на спірне майно, а також відсутністю спірного майна в його володінні.
Узагальнені доводи інших учасників
У відзиві на апеляційну скаргу Миколаївська обласна прокуратура просила залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Зазначала, що доводи апеляційної скарги про необхідність інтерпретації вимоги про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку державі як негаторної та відповідно поєднання у позові вимог віндикаційного та негаторного змісту є безпідставними.
У даному випадку титульним власником спірної земельної ділянки є держава в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, яка прагне усунути перешкоди у здійсненні правомочності самостійно розпоряджатись своїм нерухомим майном, що виникли через дії відповідачів, з якими він не перебував у зобов'язальних відносинах, отже позов у цій справі в частині вимог, спрямованих на усунення цих перешкод, є негаторним.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Щодо добросовісності ОСОБА_1 , як набувача права власності на спірну земельну ділянку, то його доводи інформацію у відкритих реєстрах про право власності ТОВ «Вино Каса», не відповідають обставинам справи, оскільки на час придбання спірної земельної ділянки ОСОБА_1 ніяк не міг покладатися на відомості реєстру речових прав через їх відсутність.
Також є безпідставними доводи апеляційної скарги про проведення приватним виконавцем перевірки належності спірної земельної ділянки боржнику ТОВ «Вино-Каса» та законності реалізації цієї ділянки лісогосподарського призначення, розташованої у прибережній захисній смузі Березанського лиману, що не може перебувати у приватній власності та належить державі в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, яка не є учасником виконавчого провадження.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №761/17142/15-ц, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності відчужувача не є безспірним доказом добросовісності набувача.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду вказує, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи мала знати про набуття нею майна всупереч закону, що ставить її добросовісність під час набуття земельної ділянки у власність під обґрунтований сумнів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 607/15052/16 (пункт 11.8) зазначено, що підтвердження такої добросовісності покладається на набувача, який має довести, що він не знав і не міг знати про те, що воно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати. Добросовісність набуття виключається, якщо на момент вчинення правочину з набуття майна право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться записи про арешт майна, заборону його відчуження, наявна інформація в Єдиному державному реєстрі судових рішень про судовий спір щодо цього майна, за обставинами якого останнє може перебувати у володінні іншої особи, ніж власник, і може бути повернутим власникові чи витребуваним на його користь. Такі відомості повинні спонукати покупця до більшої обачливості.
За обставин даної справи спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, розташована в межах прибережної захисної смуги. Про те, що земельна ділянка вкрита рослинністю та перебуває у безпосередній близькості від урізу Березанського лиману та Чорного моря вбачається з долучених до опису лота №303590 фотоматеріалів, які також містяться у матеріалах цивільної справи, та до цього часу доступні для перегляду на сайті OpenMarket за посиланням https://setam.net.ua/auction/305692.
Також, до 24 лютого 2022 року такі відомості були у відкритому доступі на Публічній кадастровій карті (map.land.gov.ua), а наразі можуть бути переглянуті за допомогою електронних веб-сервісів «Відкриті дані земельного кадастру», «Опендатабот Публічна кадастрова карта України».
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06 червня 2014 року у справі №915/1221/13 задоволено позов прокурора, яким зокрема визнано недійсним договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки, укладений між Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області та ТОВ «Вино-Каса», а також державний акт на право власності на земельну ділянку від 13 лютого 2009 року серія ЯЗ №140828, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020900700010. Зазначене рішення суду оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 16 червня 2014 року, а 03 грудня 2014 року до вказаного реєстру долучено постанову Одеського апеляційного господарського суду, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Тож твердження апелянта про відсутність у вказаному реєстрі відомостей про судові рішення щодо цієї земельної ділянки теж не відповідають дійсності.
2.Мотивувальна частина
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора Ібрагімової А.О., приватного виконавця Долинського М.М., представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коваленко К.О., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи
Судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського М. М. від 27 червня 2018 року відкрито виконавче провадження № 56679844 з виконання виконавчого листа №522/3120/18, виданого Приморським районним судом м. Одеси, про стягнення з ТОВ «Вино-Каса» (боржник) на користь ОСОБА_2 (стягувач) грошових коштів у сумі 1 008 810,00 грн.
30 серпня 2018 року приватний виконавець Долинський М. М. виніс постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої проведено опис та накладено арешт на виявлене під час проведення виконавчих дій у боржника (ТОВ «Вино-Каса») майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме - земельну ділянку площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331.
17 вересня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Долинським М. М. було складено заявку щодо передачі на реалізацію земельної ділянки площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, місце розташування: Миколаївська область, Березанський район, Рибаківська сільська рада.
10 жовтня 2018 року ДП «Сетам» проведено електронні торги з реалізації нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташованої на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області (лот 303590).
Згідно протоколу № 361749 проведення електронних торгів, торги відбулись 10 жовтня 2018 року, переможцем торгів визначено учасника № 3 ОСОБА_1 , який запропонував найвищу цінову пропозицію - 907 786 грн.
За результатами вказаних торгів приватним виконавцем Долинським М.М. було складено акт приватного виконавця про проведені електронні торги від 24 жовтня 2018 року, на підставі якого приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк П. М. на ім'я ОСОБА_1 07 листопада 2018 року було видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташовану на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.
Право власності на вказану ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 , про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 28798987.
Також встановлено, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 06 червня 2014 року у справі № 915/1221/13, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03 грудня 2014 року, задоволено позов Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, визнано незаконними та скасовані розпорядження Березанської райдержадміністрації від 06 вересня 2007 року № 958, від 26 січня 2009 року № 78, недійсними договори оренди від 07 вересня 2007 року та купівлі-продажу від 26 січня 2009 року, державний акт від 13 лютого 2009 року серії ЯЗ № 140828 на право власності та зобов'язано ТОВ «Вино Каса» повернути Миколаївській обласній державній адміністрації земельну ділянку державного лісового фонду площею 0,99 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331 в зоні відпочинку «Рибаківка».
Задовольняючи позов, суди дійшли висновку, що розпорядження спірною земельною ділянкою належить до повноважень Миколаївської обласної державної адміністрації, а відведення земельної ділянки на користь ТОВ «Вино Каса» здійснено Березанською районною державною адміністрацією з порушенням земельного, лісового та водного законодавства, з перевищенням наданих законом повноважень та без вилучення її з постійного користування ДП «Очаківське лісомисливське господарство».
Рішення набрало законної сили 03 грудня 2014 року та є чинним.
Позиція апеляційного суду
Звертаючись до суду з позовом, прокурор, крім іншого, просив визнати недійсними проведені 10 жовтня 2018 року ДП «Сетам» електронні торги з реалізації нерухомого майна - земельної ділянки, розташованої на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області (лот 303590).
Посилався на те, що торги підлягають визнанню недійсними у судовому порядку з тих підстав, що приватним виконавцем Долинським М. М. звернуто стягнення на земельну ділянку, що не підлягає реалізації, оскільки належить Миколаївській обласній державній адміністрації, яка не є боржником у виконавчому провадженні, тоді як діючим законодавством визначено, що примусовій реалізації може підлягати виключно майно, що перебуває у власності боржника та право власності на яке зареєстровано відповідно до вимог діючого законодавства.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Таким чином, для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно також враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.
Відповідно до частини шостої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення звертається саме на майно боржника.
За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає у продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів та складанні за результатами їх проведення акту про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством.
Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 ЦК України).
За приписами частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 вказано, що правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов'язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.
Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба (приватний виконавець) та організатор електронних торгів. Покупцем, відповідно, є переможець електронних торгів.
Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18).
Згідно з частиною третьою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Виконавець перед вирішенням питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника повинен з'ясувати, чи не володіє він цим нерухомим майном спільно з іншими особами, вирішити питання про необхідність визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 462/518/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 741/496/18 та від 26 серпня 2025 року у справі № 761/14995/22.
У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок про те, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання торгів недійсними.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (див. пункт 53 постанови Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 лютого 2021 року у справі № 904/2979/20).
У справі, яка переглядається, прокурор звернувся до суду з позовом про визнання недійсними електронних торгів, на яких було відчужене майно, яке не належало боржнику у виконавчому провадженні, а саме - з метою захисту інтересів держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, як власника спірної земельної ділянки.
Такий спосіб захисту порушеного права є ефективним у спірних правовідносинах, відповідає правовій природі відносин учасників спору та сприятиме відновленню порушених прав та інтересів держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, оскільки дії позивача спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони мали до вчинення правочину, а наслідком визнання недійсними електронних торгів, як особливого виду договору купівлі-продажу, за певних обставин є повернення спірної земельної ділянки.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимога прокурора про визнання недійсними електронних торгів є належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки та задовольнив позовні вимоги у цій частині.
Однак, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині зобов'язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку.
У справі, що переглядається, ОСОБА_6 набув право власності на земельну ділянку площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташовану на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, внаслідок проведених ДП «Сетам» 10 жовтня 2018 року прилюдних торгів.
Оскільки апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання прилюдних торгів недійсними, то за приписами статті 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін повертає другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Миколаївської області від 06 червня 2014 року у справі № 915/1221/13, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03 грудня 2014 року, задоволено позов Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, визнано незаконними та скасовані розпорядження Березанської райдержадміністрації від 06 вересня 2007 року № 958, від 26 січня 2009 року № 78, недійсними договори оренди від 07 вересня 2007 року та купівлі-продажу від 26 січня 2009 року, державний акт від 13 лютого 2009 року серії ЯЗ № 140828 на право власності, та зобов'язано ТОВ «Вино Каса» повернути Миколаївській обласній державній адміністрації земельну ділянку державного лісового фонду площею 0,99 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331 в зоні відпочинку «Рибаківка».
Згідно із частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зазначено, що: "преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта".
У постанові Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17 (провадження № 61-19719св19) зазначено, що: "преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Отже, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень".
За таких обставин колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання повернути спірну земельну ділянку, оскільки це питання вже вирішено рішенням господарського суду Миколаївської області від 06 червня 2014 року у справі № 915/1221/13, яке було залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03 грудня 2014 року, яке набрало законної сили. Факти, встановлені цим рішенням є преюдиційними для апеляційного суду, у справі, що переглядається.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , подана його представником адвокатом Коваленко К.О. підлягає частковому задоволенню. Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 05 червня 2024 року в частині позовних вимог про зобов'язання ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331 підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового судового рішення - про відмову в задоволенні цих позовних вимог. Рішення суду в частині позовних вимог про визнання недійсними електронних торгів з реалізації нерухомого майна від 10 жовтня 2018 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331 підлягає залишенню без змін.
Щодо судових витрат
Рішення суду першої інстанції також підлягає зміні в частині судових витрат.
Відповідно до вимог частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що апеляційний суд залишає без змін рішення суду першої інстанції лише в частині позовних вимог про визнання прилюдних торгів недійсними, поверненню прокурору підлягає сума судового збору, що була сплачена саме за цією позовною вимогою, яка є немайновою, та станом на час пред'явлення позову складала 2 270 грн. Сума судового збору підлягає стягненню з трьох відповідачів - приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського М.М., ДП «Сетам» та ОСОБА_1 - по 757 грн (2270:3).
Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Коваленко Катериною Олександрівною, задовольнити частково.
Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 05 червня 2024 року в частині позовних вимог про зобов'язання ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331 скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 05 червня 2024 року в частині позовних вимог про визнання недійсними електронних торгів з реалізації нерухомого майна від 10 жовтня 2018 року - земельної ділянки з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331 залишити без змін.
Рішення в частині стягнення судових витрат змінити.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича (ЄДРПОУ 2883400550), Державного підприємства «Сетам» (ЄДРПОУ 39958500), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048) по 757 (сімсот п'ятдесят сім) грн сплаченого судового збору з кожного.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Н.О.Тищук
Судді: В.В.Коломієць
Т.В.Серебрякова
Повний текст постанови виготовлено 13 квітня 2026 року