СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 6/759/312/26
ун. № 759/17258/20
13 квітня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», про примусове проникнення до житла боржника, -
До Святошинського районного суду міста Києва надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича про примусове проникнення до володіння боржника ОСОБА_1 , а саме: 1/4 частки трикімнатної квартири, загальною площею 75,43 кв. м., житловою площею 43,20 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування подання приватний виконавець зазначив, що боржник свідомо ухиляється від виконання вимоги приватного виконавця, а також від виконання судового рішення, не надає можливість приватному виконавцю перевірити майновий стан, а тому проникнення до володіння боржника залишається єдиним можливим заходом забезпечення виконання судового рішення, встановлення майнового стану боржника, виявлення майна та коштів, що належать боржникові. Відтак, приватний виконавець просить суд надати дозвіл на примусове проникнення до володіння боржника ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності боржнику ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проведення опису майна боржника.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даного подання обрано головуючу суддю Горбенко Н.О.
За правилами ч. 2 ст. 439 ЦПК України, суд розглядає подання, зазначене в ч. 1 цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
У судове засідання приватний виконавець не з'явився, подавши через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі.
Інші учасники справи у судове засідання не викликалися на підставі положень ч. 2 ст. 439 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку із неявкою учасників справи у судове засідання.
Суд, вивчивши подання, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як зазначає приватний виконавець в поданні, враховуючи розмір заборгованості боржника 292 041,61 доларів США (двісті дев'яносто дві тисячі сорок один долар США 61 цент) та звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартири, загальною площею 74,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з метою фактичного виконання рішення суду існує нагальна потреба в примусовому входженні до володіння боржника.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Під час здійснення виконавчого провадження, серед іншого, виконавець має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
За наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи виконавець має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду (пункт 4 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII).
За правилом статті 439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Питання про примусове проникнення до житла повинно вирішуватися не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.
Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункту 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено у Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.
Так, критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов'язання заходів визначається судом.
Звертаючись до суду з даним поданням, приватний виконавець посилався на підстави, що боржником не вчиняються дії для виконання виконавчого документа, що трактується не інакше, як ухилення від погашення існуючої заборгованості.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у пункті 5 частини першої ст. 6 Закону № 3857-ХІІ та у пункті 18 частини третьої ст. 11 Закону № 606-ХІV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде встановлено протилежне.
На момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Проникнення до житла/володіння є крайньою мірою при примусовому виконанні рішення суду та суд може задовольнити подання про примусове проникнення до житла/володіння лише у випадку з'ясування всіх обставин, які мають значення для його вирішення.
Наведене свідчить про те, що приватний виконавець не використав усі інші можливі спроби виконати рішення суду без примусового проникнення до житла, оскільки не позбавлений можливості звернути стягнення на майно боржника та/ або звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а звернення до суду з цим поданням є передчасним та за встановлених обставин жодним чином не виправдовує обмеження права боржника на недоторканість житла.
За таких підстав, суд вважає, що подання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки примусове проникнення до володіння боржника буде порушувати гарантовані Конституцією права щодо недоторканності житла інших співвласників майна, а приватним виконавцем не дотримано порядок здійснення виконавчого провадження та належного повідомлення боржника про його відкриття, оскільки виконавцем не доведено, що боржник особисто отримав постанову про відкриття провадження, а тому суд вважає, що не вжито достатньо заходів для безперешкодного входження до майна боржника та належного виклику боржника до приватного виконавця.
У зв'язку із наведеним, суд доходить висновку, що у задоволенні подання слід відмовити.
На підставі вищенаведеного, керуючись положеннями Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», ст.ст. 260, 261, 439 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», про примусове проникнення до житла боржника.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.О.Горбенко