СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/23261/25
пр. № 2/759/2737/26
07 квітня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Бабич Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Олійникової Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ), третя особа: Приватне акціонерне товариство "Просто" про зняття арешту з майна та зобов'язання вчинити дії, -
03.10.2025 р. до сууд надійшов вказаний позов. Позовні вимоги мотивовано тим, що як стало відомо ОСОБА_1 , у зв'язку з блокуванням її банківських рахунків, в Святошинському ВДВС м. Києва старшим державним виконавцем Савченко А.Г. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_2 на підставі виконавчого документу Святошинським районним судом міста Києва № 2-3926/11 виданого 13.08.2013, однак у виконавчому документі та у виконавчому провадженні помилково зазначено персональні дані не ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 , а саме її дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 та РНОКПП НОМЕР_1 . 19.04.2023 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-3926/11 виданого 13.08.2013 Святошинським районним судом міста Києва щодо стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО страхування" в порядку регресу матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 53 001 грн. 41 коп., судові витрати по справі в розмірі 650 грн. 01 коп., а всього 53651 гривню 42 копійки. Згідно довідки Державної податкової служби від 19.04.2023, яка наявна в матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_2 - реквізити, зазначені у запиті, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру або серія та номер паспорта та прізвище, ім'я, по батькові не відповідають інформації, яка наявна в Державному реєстрі. Не зважаючи на наявність вищевказаної довідки, це не спонукало старшого державного виконавця Савченко А.Г. перевірити достовірність вказаного РНОКПП боржника, що й призвело до подальших протиправних дій з майном ОСОБА_1 19.04.2023 року постановою старшого державного виконавця Савченко А.Г. було накладено арешт коштів боржника ОСОБА_2 , однак враховуючи що в постанові був зазначений РНОКПП НОМЕР_1 , арешт був накладений на кошти ОСОБА_1 , яка не є стороною виконавчого провадження та не має відношення до боржника ОСОБА_2 . 05.02.2024 відбулась заміна сторони виконавчого провадження, а саме стягувача з Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування" на ПрАТ "ПРОСТО", про що винесене постанова. 22.08.2024 року постановою старшого державного виконавця Савченко А.Г. було накладено арешт коштів боржника ОСОБА_2 , однак враховуючи що в постанові був зазначений РНОКПП НОМЕР_1 арешт був накладений на кошти ОСОБА_1 . 21.08.2025 бцло направлено адвокатський запит старшому державному виконавцю Савченко А.Г. щодо помилково зазначених даних ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, що порушує права ОСОБА_1 на вільне володіння та розпорядження власними коштами. 22.08.2025 представником позивача отримано відповідь від старшого державного виконавця Савченко А.Г., в якій було зазначено, що у нього немає причин для зупинення виконавчого провадження. 01.09.2025 представником позивача отримано відповідь від Святошинського районного суду міста Києва, що судове провадження № 2-3926/11 було знищено на підставі Наказу №122/од від 29.12.2018р. Тож, наразі визначити причини за якими персональні дані ОСОБА_1 потрапили до виконавчого листа 2-3926/11 виданого 13.08.2013 Святошинським районним судом міста Києва не вбачається можливим. 16.09.2025 представником позивача начальнику Святошинського ВДВС м. Києва було направлено скаргу щодо неправомірного обмеження права власності ОСОБА_3 23.09.2025 начальником Святошинського ВДВС м. Києва надано відповідь на скаргу від 16.09.2025, в якій зазначається, що згідно ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» єдиним шляхом для зняття арешту з коштів ОСОБА_3 є звернення до суду, що і змусило позивача звернутися до суду за захистом порушеного права. Ухвалою суду від 06.10.2025 р. вказаний позов було залишено без руху, надано час для усунення недоліків. 08.10.2025 р. до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків,з якої вбачається, що вимоги ухвали суду виконано. Ухвалою судді від 14.10.2025 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 25.112025 р. у справі закрито підготовче засідання та призначено до судового розгляду. Ухвалою суду від 03.02.2026 р. у справі витребувано докази з ПрАТ "ПРОСТО" (а.с. 102-103)
18.02.2026 р. до суду від з третьої особи - ПрАТ "ПРОСТО" надійшла відповідь про неможливість надання витребуваних доказів, в зв'язку з давністю справи, оригінали не збережено (а.с.108-110).
Ухвалою суду від 26.02.2026 р. у справі витребувано докази з Святошинського відділу державної реєстрації актів міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ас. 121). 17.03.2026 до сууд надійшли витребувані докази у справі (а.с. 131-140). В судове засідання учасники процесу не з'явилися, причини неявки не відомі.
Від представника позивача 26.02.2026 надійшла заява про розгляд справи без її участі(а.с.119).
Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, встановив наступне. ВСвятошинському ВДВС м. Києва відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_2 на підставі виконавчого листа виданого Святошинським районним судом міста Києва № 2-3926/11 виданого 13.08.2013.
Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження у виконавчому документі та у виконавчому провадженні зазначено персональні дані боржника ОСОБА_2 : дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 та РНОКПП НОМЕР_1 .
Згідно паспортних даних ОСОБА_1 , її дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 та РНОКПП НОМЕР_1 . 19.04.2023 року постановою старшого державного виконавця Савченко А.Г. було накладено арешт коштів боржника ОСОБА_2 , однак враховуючи що в постанові був зазначений РНОКПП НОМЕР_1 арешт був накладений на кошти ОСОБА_1 , яка не є стороною виконавчого провадження та не має відношення до боржника ОСОБА_2 . 05.02.2024 відбулась заміна сторони виконавчого провадження, а саме стягувача з приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування" на ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПРОСТО", про що винесено постанова.
22.08.2024 року постановою старшого державного виконавця Савченко А.Г. було накладено арешт коштів боржника ОСОБА_2 , однак враховуючи що в постанові був зазначений РНОКПП НОМЕР_1 арешт був накладений на кошти ОСОБА_1 , яка не є стороною виконавчого провадження.
01.09.2025 представнику позивача на його запит було надано відповідь від Святошинського районного суду міста Києва, що судове провадження № 2-3926/11 було знищено на підставі Наказу №122/од від 29.12.2018р. 18.02.2026 р. до суду від з ПрАТ "ПРОСТО" надійшла відповідь про неможливість надання витребуваних доказів, в зв'язку з давністю справи, оригінали справи не збережено (а.с.108-110).
Згідно отриманих судом доказів в порядку витребування доказів, вбачається, що позивач мала дошлюбне прізвище ОСОБА_4 , після реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 їй було присвоєно прізвище ОСОБА_4 , в подальшому після розірвання шлюбу позивачубуло відновлено прізвище на дошлюбне ОСОБА_4 . Та в подальшому після реєстрації шлюбу з ОСОБА_7 позивачу присвоєно прізвище ОСОБА_4 (а.с. 131). Судом не отримано даних, про зміну прізвища з ОСОБА_4 на ОСОБА_4 (а.с. 131-140). Таким чином встановлено, що у виконавчому провадженні НОМЕР_3, містять анкетні дані дані ОСОБА_1 , яка не є стороною даного виконавчого провадження, а накладення арешту на її майно порушує її права. Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року в справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. За правилами ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно із ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Виходячи з вищевикладеного, оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право не має змоги, на час звернення із позовною заявою до суду за наявності арешту, накладеного на майно, порушується право власності позивача на майно, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Враховуючи, заначене, суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом припинення дії відповідних обтяжень.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог на користь позивача про скасування та зняття арешту з майна.
Керуючись ст. ст. 391 ЦК України, ст. ст.11, 12, 13, 19, 55, 81, 258, 259 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ), третя особа: Приватне акціонерне товариство "Просто" про зняття арешту з майна та зобов'язання вчинити дії,- задовольнити.
Зняти арешт з грошових коштів ОСОБА_1 , накладений постановою старшого державного виконавця Святошинському ВДВС м. Києва Савченко А.Г. про арешт коштів боржника НОМЕР_3 від 19.04.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_3.
Зняти арешт з грошових коштів ОСОБА_1 , накладений постановою старшого державного виконавця Святошинському ВДВС м. Києва Савченко А.Г. про арешт коштів боржника НОМЕР_3 від 22.08.2024 у виконавчому провадженні НОМЕР_3.
Виключити персональні дані ОСОБА_1 , а саме: РНОКПП НОМЕР_1 та дату її народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , з виконавчого провадження НОМЕР_3.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Повний текст рішення виготовлено та підписано 14 квітня 2026 року.
Суддя Бабич Н.Д.