Справа № 758/16739/25
Категорія 35
(заочне)
18 лютого 2026 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участі секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., розглянувши цивільну справу за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (надалі за текстом - позивач) до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язків щодо оплати наданих комунальних послуг, у зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за комунальні послуги з приводу нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 (надалі за текстом - квартира) у сумі 130 009,98 грн., з яких: 106 873,64 грн. основного боргу, 16354,01 грн інфляційних втрат, 4505,49 грн 3% річних, 2276,84 грн пені.
Ухвалою від 24.10.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
У судове засідання сторони не прибули.
Від відповідача до суду відзив не надходив.
Позивач не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, наявні передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України підстави для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно Витягу з реєстру територіальної громади у квартирі зареєстрований відповідач
28.03.2018 року, в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» (випуск 34) позивачем було опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води на наступних умовах.
1. Виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачевi вiдповiдної якостi послуги з централiзованого опалення, постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати наданi послуги за встановленими тарифами у строки i на умовах, що передбаченi договором.
5. Тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, встановлюються відповідним органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
7. У разі зміни тарифів оплата за централізоване опалення та постачання гарячої води Споживачем здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього Договору.
8. Плата за надані послуги справляється згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі -Правила).
10. У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
14. Розрахунковим періодом є календарний місяць, якщо інше не визначено договором. Система оплати послуг щомісячна. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем) на підставі рахунків на оплату наданих послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Так квартира під'єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, що підтверджується наявними в матеріалах справи корінцями нарядів на включення та відключення по адресі місцезнаходження квартири.
Відповідно до розрахунку заборгованості, у відповідача виникла заборгованість з централізованого опалення (ЦО), централізованого постачання гарячої води, постачання теплової енергії (ТЕ), гарячої енергії (ГВ) абонентського обслуговування послуг з постачання теплової енергії та внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії (ВКО ЦО) та гарячої води (ВКО ПГВ) всього разом у сумі 106 873,64 грн.
Згідно Довідки про обсяги споживання послуги з постачання теплової енергії/послуги з постачання гарячої води за показниками КВОТЕ за адресою квартири, лічильник опалення, марки SKS-3 зв.№ 017560 за період з 01.05.2018 по 31.08.2025 обсяг складає 2170,9291 Гкал.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
За приписами частини другої статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з частиною другою статті 641 ЦК України реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням укласти договір (оферту), якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
За, приписами статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином, оскільки зазначений договір є публічним та договором приєднання, то відповідно відповідач приєднався до умов Договору шляхом фактичного користування послугами, внаслідок чого між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються нормами спеціального законодавства та умовами договору, а отже, відповідач є споживачем наданих позивачем послуг за адресою проживання відповідача у квартирі.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг є, зокрема, суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого постачання теплової енергії та гарячої води.
Статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з централізованого теплової енергії та гарячої води.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав умови договору, адже у строки та в порядку надав споживачеві послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, відповідно до умов Договору та положень законодавства строк здійснення платежів є таким, що настав.
Відповідач не надав доказів відключення централізованого опалення у квартирі у спірний період у встановленому законодавством порядку та погодження такого відключення з компетентними особами.
Отже, у відповідача існує обов'язок щодо відшкодування вартості спожитих комунальних послуг.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Отже, як наймачі (власники) та споживачі житлово-комунальних послуг, згідно ст. 162 ЖК України, зобов'язані не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з доводами позивача, відповідач не сплачував за надані житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість, що становить 106 873,64 грн. за період з 05.2018 по 31.08.2025.
З огляду на викладене, враховуючи те, що заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 106 873,64 грн. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент ухвалення рішення не надав документів, які свідчили про сплату вказаної заборгованості, а також, не надав доказів неотримання ним вищенаведених житлово-комунальних послуг чи оформлення у встановленому порядку відмови від їх отримання, не спростував належними та допустимими доказами наданого позивачем розрахунку спірної заборгованості, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог про стягнення суми основного боргу, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення 106 873,64 грн. заборгованості підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення пені.
Згідно з нормами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За змістом ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Перевіривши розрахунки пені, судом встановлено, що вказані розрахунки здійснено правильно, визначені Позивачем періодом нарахування є обґрунтованими, а вимоги про стягнення пені у сумі 2276,84 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, що міститься у позові, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення 16354,01 грн. інфляційних втрат та 4505,49 грн. 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд
Позов комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість у сумі 130 009 (сто тридцять тисяч дев'ять) гривень 98 копійок та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору;
Учасники справи:
Позивач: Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (адреса: 01001, м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421);
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду;
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення;
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення;
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя В.В. Гребенюк