печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4845/26-к
пр. № 1-кс-18085/26
16 березня 2026 року суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі представника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від розгляду провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність службових осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До провадження судді ОСОБА_1 надійшла заява ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від розгляду зазначеного провадження.
Вказаний відвід мотивовано тим, що у нього існують сумніви в неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 під час розгляду вказаної скарги.
Так, заявник вказує, що у травні 2024 року у його телеграм- каналі ним, було розміщено публікацію, у якій ОСОБА_4 висловив свою суб?єктивну думку щодо законопроєкту № 11079-1, який на той час планувався до голосування у Верховній Раді України у другому читанні та в цілому, зокрема, зазначив, що: «У першому читанні Рада проголосувала його кілька тижнів тому, і тоді всі божилися, що зі звільненням ТОП-корупціонерів вийшло випадково і до другого читання їх приберуть.»
Крім того, заявник вказує, що як негативний приклад кримінальних проваджень, які можуть бути закриті за цим законопроєктом, ОСОБА_4 навів факт кримінального провадження, яке розслідувало НАБУ щодо судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, та ч. 1 ст. 366 КК України.
Крім цього, в обгрунтування заяви ОСОБА_4 також вказує, що у квітні 2023 року, у телеграм-каналі голови правління ГО «ЦПК» ОСОБА_6 командою ГО «ЦПК» розміщено публікацію, в якій висловлено мою думку щодо рішення ВРП, яке стосувалося судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 .
Таким чином, заявник вважає, що між слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 та ОСОБА_4 наразі склалися відносини, які виходять за межі даного кримінального провадження з розгляду поданої представником ОСОБА_4 скарги на бездіяльність уповноважених осіб ОГП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Заявник вважає, що вказані публікації є достатніми доказами для підтвердження наявності обставин, які викликають обґрунтований сумнів у об?єктивності та неупередженості слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 під час розгляду провадження за скаргою ОСОБА_4 , оскільки вважає, що будь-яка особа внаслідок своїх внутрішніх переконань не здатна об?єктивно та неупереджено розглядати відповідно до наданих їй законом повноважень будь-яке звернення (заяву, скаргу) такого заявника, до якого у особи вже сформувалося негативне ставлення та думка, що цей заявник має негативне ставлення, пов?язане із професійною діяльністю слідчої судді.
Представник у судовому засіданні заяву ОСОБА_4 про відвід підтримав та просив задовольнити, з викладених у ній обставин.
Вивчивши заяву про відвід, заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали провадження за заявою, суд прийшов до наступного висновку.
На розгляді слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 перебуває провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність службових осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як вбачається з заяви про відвід ОСОБА_4 вважає наявними обставини, які викликають обґрунтований сумнів у об?єктивності та неупередженості слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 під час розгляду провадження за його скаргою.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений положеннями ст. ст. 75, 76 КПК України, зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Частиною 4 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути мотивованим.
Суддя виконує свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Газета Україна-центр» проти України», Європейський суд вказав, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (пункти 28-32).
Відповідно до положення ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», визначено дві вимоги щодо безсторонності суду: по-перше бути об'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім, тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності. Суддя під час здійснення судочинства зобов'язаний бути неупередженим та незалежним, керуватися під час прийняття рішення лише вимогами закону та фактами, які ним встановлені.
Європейським судом з прав людини в рішенні у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що для відсторонення судді від справи потрібні докази фактичної наявності упередженості судді. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу під час об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
При цьому, сама по собі заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення складу суду від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, адже визначальним фактором є можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії»).
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, доки на підставі доказів не буде встановлена наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.
Окрім того, окремою підставою відводу визначеною саме як наявність «інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді», особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи.
Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Так, в обґрунтування заяви про відвід ОСОБА_4 посилається на те, що у телеграм-каналі голови правління ГО «ЦПК» ОСОБА_6 командою ГО «ЦПК» та безпосередньо самим заявником розміщувались публікації, які стосувалися судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 .
Таким чином, заявник вважає, що вказані публікації могли викликати негативні емоції та вплив на слідчого суддю, що викликає нього сумніви у її безсторонності, неупередженості та об'єктивності при розгляді вказаного провадження.
Разом з тим, наведена практика ЄСПЛ щодо презумпції неупередженості судді прямо вказує на необхідність підтвердження особистої заінтересованості чи прихильностей до однієї з сторін.
Разом з тим, суд наголошує, що будь-які публікації, які стосуються слідчого судді, не є підставою для її відводу. Відвід судді можливий лише за наявності обставин, які ставлять під сумнів її неупередженість. Сам факт публікації не є достатньою підставою для відводу.
Якщо сторона хоче заявити про відвід судді на підставі публікації (статті), вона повинна довести, що ця публікація (стаття) вплинула на неупередженість слідчого судді, і що вона не зможе об'єктивно розглядати вказане повадження.
Однак, у заяві про відвід та представником у судовому засіданні не наведено обгрунтованих доказів прояву слідчим суддею ОСОБА_5 поведінки, яка б свідчила про її упередженість.
Таким чином, підстав, передбачених ст. 75 КПК України, та які б викликали сумнів у її неупередженості чи зацікавленості при розгляді заяви про відвід не встановлені, а заявником не доведено наявність обставин, які б викликали достатні і обгрунтовані сумніви в неупередженості чи зацікавленості судді та унеможливлювали здійснення суддею подальшого об'єктивного розгляду вказаного провадження не встановлено .
Інших обставин, які б свідчили про особисту упередженість слідчого судді ОСОБА_5 або її необ'єктивність під час розгляду вказаного провадження у заяві не вказано, та під час розгляду заяви таких обставин також не встановлено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили упередженість та необ'єктивність слідчого судді ОСОБА_5 , відтак не вбачає підстав для її відводу.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 309, 376 КПК України, суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1