печерський районний суд міста києва
757/50848/25-к
1-кс-9639/26
23 лютого 2026 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:4312, що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .
В обґрунтування вимог клопотання представник зазначає, що арешт накладено повторно та необгрунтовано, оскільки ОСОБА_4 не має будь-якого процесуального статусу у кримінальному провадженні № 12020000000000441 від 06.05.2020, а земельна ділянка набута у встановлений законом спосіб.
У судове засідання представник не з'явився, направив заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримав, просив задовольнити клопотання в повному обсязі.
Слідчий та прокурор у судове засідання неодноразово не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляду клопотання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Будь-яке втручання державного органа у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" від 23.09.1982 р.). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986 р.).
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора при оперативному супроводженні Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000441 від 06.05.2020.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2025 року № 757/7075/25-к накладено арешт на майно, зокрема, на вказану земельну ділянку із забороною її відчуження, розпорядження та користування.
З ухвали про накладення арешту вбачається, що арешт накладено з метою збереження речового доказу.
Разом з тим, представник вказує, що ОСОБА_4 придбав арештовану земельну ділянку на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 01.12.2023 року, який був посвідчений ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області. Реєстрація права власності на земельну ділянку відбулася із дотриманням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Будь які обмеження для використання земельної ділянки на час її придбання ОСОБА_4 були відсутні.
Таким чином представник вказує, що ОСОБА_4 добросовісно та відкрито, із дотриманням вимог чинного законодавства, придбав, володіє та користується даною земельною ділянкою. З моменту придбання жодних дій, які б могли свідчити про намір її відчуження, ОСОБА_4 не здійснював.
Крім того, слідчий суддя враховує ту обставину, що ОСОБА_4 не має будь-якого процесуального статусу у кримінальному провадженні № 12020000000000441 від 06.05.2020.
Також слідчий суддя зважає на ту обставину, що доводи представника слідчим чи прокурором не спростовані, оскільки в судове засідання вони неодноразово не з'явились, свою позицію щодо вказаного клопотання не висловили.
Таким чином, пасивна позиція органів досудового розслідування і прокуратури щодо участі у судових засіданнях, з урахуванням принципу змагальності не залишає слідчому судді іншого варіанту дій, крім як визнати переконливими та спроможними доводи представника власника майна.
Відтак слідчий суддя вважає, що подальший арешт майна, який є тимчасовим заходом забезпечення, наразі не відповідатиме меті кримінального провадження та буде надмірним втручанням у права особи володіти своїм майном, а протилежне слідчим чи прокурором не доведено.
Таким чином, враховуючи викладене, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що потреба в арешті вказаних земельних ділянок відпала, оскільки органом досудового розслідування не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, а також, що ОСОБА_4 не має будь-якого процесуального статусу у кримінальному провадженні № 12020000000000441, відтак клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/7075/25-к від 17.02.2025 року, а саме з:
земельної ділянки з кадастровим номером 2611092001:22:002:4312, що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1