Справа № 487/2768/26
Провадження № 1-кс/487/1770/26
14.04.2026 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання прокурора відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024080200001823 від 13.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 404 КК України про арешт майна
встановив:
13.04.2026 прокурор відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному проваджені № 62024080200001823 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, яке було вилучено в період часу з 10 год. 00 хв. до 11 год. 40 хв. 13.04.2026 у ході огляду місця події (трупа) в приміщенні моргу КНП «ХОПД», що розташований за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 82, а саме на: предмет ззовні схожий на ніж зі слідами схожими на РБК, який поміщено до картонної коробки з контрольним талоном.
Накладення арешту прокурор обґрунтовує тим, що вказане майно відповідає критеріям статті 98 Кримінального процесуального кодексу України та є матеріальним об'єктом, який зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Прокурор у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримав, просив про його задоволення.
На підставі ст. 172 КПК України клопотання розглянуто без участі власника майна.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що Слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026230000000354, відомості про яке внесені 12.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 12.04.2026 до чергової частини ВП №2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області надійшло повідомлення про те, що за адресою: м. Херсон, провулок Північний, буд. № 5 виявлено труп ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ножовим пораненням в області шиї.
В період часу з 10 год. 00 хв. до 11 год. 40 хв. 13.04.2026 т.в.о. старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП СУ ГУНП в Херсонській області капітаном поліції ОСОБА_5 , було проведено огляд місця події (трупа) в приміщенні моргу КНП «ХОПД», що розташований за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 82, під час якого виявлено та вилучено: предмет ззовні схожий на ніж зі слідами схожими на РБК, який поміщено до картонної коробки з контрольним талоном.
13.04.2026 вказана річ в рамках кримінального провадження визнано речовим доказом, про що слідчим винесено відповідну постанову.
У зв'язку з викладеним в органу досудового розслідування виникла необхідність в арешті вилученого майна, яке є речовим доказам та має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього кодексу.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вимогами ст. 173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так прокурором доведено, що речі, вилучені в ході огляду, зберігли на собі сліди кримінального правопорушення та можуть бути використані у якості доказів у кримінальному провадженні, а також доведено необхідність такого арешту та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом знищення чи зміни вказаного майна.
Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.
Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 98, 131-132, 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході огляду місця події (трупа) в приміщенні моргу КНП «ХОПД», що розташований за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 82, а саме на: предмет ззовні схожий на ніж зі слідами схожими на РБК, який поміщено до картонної коробки з контрольним талоном.
Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити прокурору відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1