Справа № 945/2211/23
Провадження №1-в/472/3/26
14 квітня 2026 року с-ще Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Веселинове Миколаївської області подання начальника Миколаївського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оленівка, Могилів Подільського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 09 листопада 2023 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч.1 ст. 126 КК України у виді 100 (сто) годин громадських робіт,
Начальник Миколаївського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 звернулась до суду з поданням, в якому просить, на підставі ч. 1 ст. 80 КК України вирішити питанням про звільнення засудженого ОСОБА_5 від покарання, призначеного вироком суду від 09 листопада 2023 року, у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
Крім того зазначила, що ОСОБА_5 перебуває на обліку в Миколаївському районному відділі №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ( далі Миколаївський РВ №1) з 09 лютого 2024 року, як засуджений 09 листопада 2023 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 126 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт.
Вирок набрав законної сили 30 січня 2024 року та надійшов до Миколаївського РВ №1 09 лютого 2024 року та того ж дня поставлений на облік. Засудженому 09 лютого 2024 року за вих.№29/18/422-24 направлено виклик до уповноваженого органу з питань.
15 лютого 2024 року за вх.№263 до Миколаївського РВ №1 надійшла характеристика Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, згідно якої органу пробації стало відомо, що ОСОБА_5 з січня 2024 року проходить військову службу в Збройних Силах України.
26 лютого 2024 року за вх.№330 Миколаївський РВ №1 отримав повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якого гр. ОСОБА_5 09 лютого 2024 року призваний на військову службу за призивом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 до військової частини НОМЕР_1 .
За час перебування на обліку в Миколаївському районному відділі №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївський, Донецькій, Луганській та Херсонській областях гр. ОСОБА_5 проходив військову службу в Збройних силах України в наступних військових частинах: 09 лютого 2024 року по 10 лютого 2024 року відповідно витягу з наказу №48 у військовій частині НОМЕР_1 , з 10 лютого 2025 року відповідно наказу №42 по 07 травня 2024 року відповідно наказу №133 у військовій частині НОМЕР_2 , з 10 травня 2024 року відповідно наказу № 132 по 14 квітня 2025 року відповідно наказу №109 у військовій частині НОМЕР_3 .
28 липня 2025 року за вх.№963 до Миколаївського РВ №1 надійшло повідомлення військової частин НОМЕР_3 про те, що гр. ОСОБА_5 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 15 квітня 2025 року №109 вважається таким, що з 15 квітня 2025 року самовільно залишив військову частину.
28 липня 2025 року за вих. №1543/29/18/1-25 гр. ОСОБА_5 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , надіслано виклик до уповноваженого органу з питань пробації на 12 серпня 2025р, за яким засуджений не з'явився. 14 серпня 2025 року органом пробації здійснений виїзд за місцем проживання засудженого за адресою: АДРЕСА_1 . В ході перевірки засудженого дома не було, опитана дружина засудженого, гр. ОСОБА_6 , яка від надання письмового пояснення відмовилась, але в усній формі повідомила, що її чоловік зранку поїхав до міста Кропивницький, Кіровоградської області у справах, та надала його номер мобільного телефону. Дружині було залишено виклик для явки її чоловіка гр. ОСОБА_5 до Миколаївського РВ №1 на 19 серпня 2025 року. Того ж дня з громадянином ОСОБА_5 було проведено телефону бесіду, в ході якої йому було повідомлено про вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області від 09 листопада 2023 року, яким його засуджено до покарання у виді 100 годин громадських робіт та необхідності його виконання.
Засудженому було повідомлено, що за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , залишено виклик до Миколаївського РВ №1 на 19 серпня 2025р. 19 серпня 2025р. ОСОБА_5 за викликом не з'явився. 20 серпня 2025 року уповноважений орган з питань пробації намагався зв'язатися із ОСОБА_5 за допомогою мобільного телефону з метою з'ясування причин неявки його до Миколаївського РВ №1, але телефон був у зоні недосяжності.
20 серпня 2025 року за вих. № 1692/29/18/1-25 засудженому за допомогою поштового оператора «Укрпошта» надіслано виклик до органу пробації на 15 вересня 2025 року та попередження про притягнення до кримінальної відповідальності. 12 вересня 2025 року оператором поштового зв'язку «Укрпошта» виклик було повернуто відправнику у зв'язку з відсутності адресата за вказаною адресою.
15 вересня 2025 року Миколаївським РВ №1 ФДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях розпочато першочергові розшукові заходи з метою встановлення місця знаходження гр. ОСОБА_5 . В ході проведення розшукових заходів від Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області 19 вересня 2025 року за вх.№1177 отримано інформацію, про те, що ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований проте не проживає. Разом з тим, родина ОСОБА_5 також за вказаною адресою не проживає. Вжитими заходами місце знаходження гр. ОСОБА_5 не встановлено, у зв'язку з чим 29 жовтня 2025 року Миколаївським РВ №1 надіслано два подання до відділу поліції №5 МРУП ГУНП в Миколаївській області, а саме: за вих.№2160/29/18/1-25 подання про передачу матеріалів для проведення подальших розшукових дій та за вих.№2164/29/18/1-25 подання про притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання.
12 листопада 2025 року ВП №5 МРУП ГУНП в Миколаївській області за ініціативою Миколаївського РВ №1 винесено постанову про заведення оперативно розшукової справи та оголошення державного розшуку щодо ОСОБА_5 , ОРС «Розшук» №1825068. 13 листопада 2025 року Миколаївським РВ№1 отримано повідомлення військової частина НОМЕР_3 , згідно якого відносно гр. ОСОБА_5 першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управляння Державного бюро розслідувань 26 червня 2025 року розпочато кримінальне провадження №62025150010003677 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за фактом самовільного залишення 15 квітня 2025р. військової частини НОМЕР_3 гр. ОСОБА_5 .
04 грудня 2025р. за вх.№1564 Миколаївським РВ №1 від Територіального управляння Державного бюро розслідувань отримано витяг з ЄРДР №62025150010003677 від 26 червня 2025 р. щодо порушення кримінального провадження за ознаками ч. 5 ст. 407 КК України та встановлено, що про підозру гр. ОСОБА_5 в рамках вказаного кримінального провадження не повідомлялось.
06 січня 2025 року за вх.№2 до Миколаївського РВ №1 надійшло повідомлення відділу поліції №5 МРУП ГУНП в Миколаївській області від 27 грудня 2025 вих. №227477-2025, згідно якого подання Миколаївського РВ №1 зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень та інших подій за №6809 від 05 листопада 2025. Під час перевірки, в діях гр. ОСОБА_5 встановлено відсутність складу кримінального правопорушення, на підставі чого та у відповідності до положень ЗУ «Про звернення громадян» та «Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України», прийнято рішення про припинення подальшої перевірки.
06 січня 2025 року за вих.№10/29/18/1-26 до Миколаївської окружної прокуратури Миколаївським ВП №1 надіслана скарга стосовно визнання незаконною бездіяльність посадових осіб відділення №5 МРУП ГУНП в Миколаївській області щодо не внесення відомостей до ЄРДР та зобов'язати внести до ЄРДР відомості за фактом умисного ухилення від відбування покарання гр. ОСОБА_5 , передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та забезпечити початок досудового розслідування.
16 лютого 2026р. за вх.№188 до Миколаївського РВ№1 надійшло повідомлення Миколаївської окружної прокуратури, згідно якого перевіркою рішення поліції та матеріалів, на підставі яких воно прийнято, підстав для внесення відомостей до ЄРДР за поданням органу пробації не встановлено.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що не заперечує щодо задоволення подання та вважає за можливе звільнити ОСОБА_5 від покарання, призначеного вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 09.11.2023 року, у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
В судове засідання представник центру з питань пробації ОСОБА_4 не з'явилася, але до суду надійшла заява про розгляд подання у її відсутності, подання підтримує повністю та просить його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши та проаналізувавши представлені матеріали, суд встановив наступне.
Вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 09 листопада 2023 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 126 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин; вирок набрав законної сили 30 січня 2024 року; на час розгляду подання вирок не виконано.
З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 26.06.2025 року за заявою в/ч НОМЕР_3 відносно ОСОБА_5 було порушено кримінальну справу за ч. 5 ст. 407 КК України, номер кримінального провадження 62025150010003677.
З листа начальника Миколаївського РУП Відділення поліції № 5 вих № 199224-2025 від 13.11.2002 року вбачається, що 12 листопада 2025 року ВП №5 МРУП ГУНП в Миколаївській області за ініціативою Миколаївського РВ №1 винесено постанову про заведення оперативно розшукової справи та оголошення державного розшуку щодо ОСОБА_5 , ОРС «Розшук» №1825068.
Згідно листа начальника відділення поліції № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 вих № 227477-2025 від 27.12.2025 року, матеріали вих № 2164/29/18/1-25 від 29.08.2025 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень та інших подій у відділенні поліції № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області за № 6809 від 05.11.2025 року. В ході проведення подальшої перевірки встановлена відсутність складу кримінального правопорушення, на підставі чого та у відповідності до положень ЗУ «Про звернення громадян» та «Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, прийнято рішення про припинення її подальшого проведення, про що складено мотивовану довідку.
Відповідно до довідки № 19-16022026/48018, сформованої станом на 16.02.2026 року, ОСОБА_5 нового злочину до закінчення строку давності виконання вироку не вчиняв, зокрема за ч. 2 ст. 389, ч. 5 ст. 407 КК України.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність в діях засудженого ухилення від виконання вироку суду, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строки два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Громадські роботи, відповідно до ст. 56 КК України, є менш суворим видом покарання ніж обмеження волі.
Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст. 80 КК України складається з трьох обов'язкових елементів: 1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку; 2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання; 3) не вчинення нею нового злочину.
Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов'язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов'язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе, це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання. Водночас засуджений до певного виду покарання не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв'язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.
Указані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
Перебіг строку давності виконання обвинувального вироку починається з дня набрання чинності вироком суду.
Ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку встановлюється за чітко регламентованою законодавством процедурою, та вирішується виключно судом, оскільки ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, відповідно до ч. 2 ст. 389 КК України, є кримінальним правопорушенням.
Отже, особа, визнається такою, що ухиляється від відбування покарання лише за наявності обвинувального вироку.
Таким чином, єдиною та безумовною підставою для визнання особою такою, що ухиляється від виконання покарання, призначеного їй за вироком суду, є лише наявність обвинувального вироку суду, яким особа буде визнана винною саме в ухиленні від відбування покарання.
Наявність лише факту невиконання засудженим громадських робіт сам по собі не свідчить про ухилення від відбування цього покарання.
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України № 5-324кс15 від 24.12.2015.
Про сталість такої правової позиції свідчить постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду № 229/207/24 від 10.02.2025.
Матеріали провадження не містять відомостей щодо притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та за ч. 5 ст. 407 КК України, отже не містять даних про ухилення засудженим від відбування покарання та/або вчинення нового злочину, а відтак, немає підстав для зупинення перебігу строку виконання обвинувального вироку і застосування частини третьої статті 80 КК України та/або обчислення давності з дня вчинення нового злочину, а саме з 15.04.2025 року, із застосуванням частини четвертої статті 80 КК України.
Крім того, відповідно до матеріалів справи ОСОБА_5 нового злочину до закінчення строку давності виконання обвинувального вироку не вчинив, що виключає підстави для застосування частини четвертої статті 80 КК України.
Зазначене у сукупності дає підстави дійти висновку, що строк виконання вироку Веселинівського районного суду Миколаївської області від 09.11.2023 року, який набрав законної сили 30.01.2024 року, визначений п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України, закінчився.
Відповідно до приписів ст. 152 КВК України, закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
Ураховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для звільнення засудженого від відбування покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
За таких обставин подання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 80 КК України, ст. 372, 537, 539 КПК України, суд
Подання начальника Миколаївського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання призначеного вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 09 листопада 2023 року, у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку, - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання, призначеного 09.11.2023 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 126 КК України до покарання у виді 100 (сто) годин громадських робіт, у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
На ухвалу суду протягом семи діб з дня її оголошення може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області ОСОБА_1