Справа № 644/2231/26
Провадження № 3/644/780/26
Іменем України
14 квітня 2026 р. м.Харків
Суддя Індустріального районного суду міста Харкова Ритов Я.М., розглянувши матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, рнокпп НОМЕР_1 , раніше не судимого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
встановив:
В провадженні Індустріального районного суду міста Харкова перебуває на розгляді адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
До суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому останній просив зупинити провадження у справі про адміністративне правопорушення № 644/2231/26 до його звільнення з військової служби.
В обґрунтування клопотання зазначив, що він не має можливості з'являтися до зали судового засідання та забезпечити собі правовий захист у зв'язку з тим, що наразі проходить військову службу в підрозділі ППО мобільної вогневої групи швидкого реагування Харківській області.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд повідомлявся.
Суд звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачено обов'язкової участі особи, яка притягається до відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.
Розглянувши клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши надані матеріали та оглянувши матеріали справи, доходжу наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Нормами КУпАП передбачено, що під час розгляду судами окремої категорії справ про адміністративні правопорушення допускається зупинення строку розгляду таких справ.
Так, згідно ч. 4 статті 277 КУпАП строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
Тобто, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено право чи обов'язку суду (судді) зупиняти провадження у справах про адміністративні правопорушення, які пов'язані із забезпеченням безпеки дорожнього руху, зокрема, за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, а також Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачена можливість зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
При цьому, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його вчинення, але не пізніше двох років з дня його вчинення (частина 4 статі 38 КУпАП).
Натомість за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення (частина 6 статті 38 КУпАП).
Зазначені вище положення дають можливість розглянути питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП у суттєво збільшені строки поряд із загальними строками накладення адміністративного стягнення, передбаченими частиною 2 статті 38 КУпАП.
Тобто, КУпАП врегульовані питання зупинення провадження в адміністративних справах шляхом надання можливості суду зупиняти провадження в окремо визначених категоріях справ у конкретно передбачених випадках і законодавцем не віднесено до таких справ ті, що стосуються притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, зокрема із зазначених у заяві підстав (на період проходження особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, військової служби), між тим передбачені суттєво збільшені строки поряд із загальними строками накладення адміністративного стягнення, передбаченими частиною 2 статті 38 КУпАП, для розгляду питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.
За таких обставин вважаю, що в даному випадку не підлягає до застосування аналогія закону із ст. 335 КПК України, яка регулює зупинення судового провадження в кримінальному провадженні.
Також, відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 КПК України, у разі, якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до звільнення з військової служби.
У пункті 2.3 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к вказано, що способи тлумачення норм права не можна використовувати ізольовано один від одного. Надання переваги словесно-граматичному (буквальному) трактуванню норм законодавства без одночасного цільового (телеологічного) їх тлумачення не дозволить встановити зміст, а також мету та практичне значення існування тієї чи іншої норми у законодавстві. Це може призвести до значних та невиправданих ускладнень у правозастосовній практиці. Тому, задля досягнення мети тлумачення правових норм доцільно використовувати способи тлумачення в їхній сукупності та комплексному взаємозв'язку. Наслідком ігнорування певних способів тлумачення норм, зокрема, функціонального, системного, порівняльного, може стати також превалювання формального підходу (форми) до розуміння над змістом (суттю) обставин кримінального провадження, які мають бути досліджені всебічно, повно та неупереджено для дотримання засади законності, передбаченої статтею 9 КПК України.
Суд враховує, що за ч. 1 ст. 335 КПК України провадження зупиняється у разі коли обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, словесно-граматичне тлумачення положень ст. 335 КПК України, свідчить про те, що в даному випадку не можуть бути застосовані норми ст. 335 КПК України, оскільки ОСОБА_1 , на день правопорушення, вже проходив військову службу за мобілізацією.
Відповідно до статті 6 ЄКПЛ кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення. Тому, розгляд даної справи без невиправданої затримки не буде відповідати інтересам особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суддя зауважує, що відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом.
Згідно п. 18 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» № 3161-IX від 28.06.2023, під час дії воєнного стану військовослужбовцям надається частина щорічної основної відпустки загальною тривалістю не більше 30 календарних днів, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більше 10 календарних днів. Кожна із зазначених відпусток надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Щорічна основна відпустка, зазначена в абзаці першому цього пункту, надається протягом календарного року частинами не більше 15 календарних днів, за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.
Згідно інформації, наданої ОСОБА_1 він перебуває на військовій службі в підрозділі ППО мобільної вогневої групи швидкого реагування Харківській області
Отже діючим законодавством передбачено право військовослужбовцям на відпустку до 40 календарних днів на рік.
Таким чином, ОСОБА_1 з лютого 2026 має об'єктивну можливість та способи реалізації процесуальних прав для свого захисту, зокрема, шляхом письмового висловлення своєї позиції щодо подій, висвітлених в протоколі, або прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи взяти відпустку, передбачену законодавством, та особисто прибути в судове засідання та ознайомитися з матеріалами справи.
Натомість, не передбачене діючим КУпАП зупинення провадження, не зупиняє перебігу строків, встановлених ст. 38 КУпАП, а тому у випадку невиправданого зупинення судом провадження може призвести до невиконання обов'язку суду розглянути справу у відведений річний строк, тим самим перешкодити реалізації права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), яке охоплює своєчасність судового розгляду перед широким суспільством.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , про зупинення провадження у справі, слід відмовити.
З огляду на викладене, клопотання про зупинення провадження у даній справі не є обґрунтованим та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 246, 277, 280, 283 КУпАП, суддя
постановив:
Клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без задоволення.
Розгляд справи відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП відкласти на 15 годину 00 хвилин 12 травня 2026 року.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.М. Ритов