Справа № 953/4518/26
н/п 2-н/953/1522/26
"14" квітня 2026 р. м.Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., розглянувши матеріали справи №953/4518/26 за заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив стягнути з Міністерства оборони України на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 71975,00 грн., з урахуванням всіх податків та зборів.
Дослідивши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд прийшов до висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Положеннями ч. 2 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно ч.1 ст. 28 ЦПК України - позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
У заяві про видачу судового наказу ОСОБА_1 адресою свого місця проживання/перебування зазначає: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, згідно з інформацією, отриманою судом в порядку ч. 7 ст. 165 ЦПК України з Єдиного державного демографічного реєстру (відповідь №2601834 від 14.04.2026), останнім відомим зареєстрованим місцем проживання стягувача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є АДРЕСА_2 , що відноситься до території Новобаварського району міста Харкова.
При цьому згідно відповіді №2602049 від 14.04.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу є Єдиної інформаційної системи соціальної сфери довідки внутрішньо переміщеної особи на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні. Матеріали заяви про видачу судового наказу також не містять доказів, на підтвердження факту місця проживання/перебування стягувача ОСОБА_1 на території Київського району міста Харкова.
Суд також враховує, що вимоги ОСОБА_1 пред'явлені до Міністерства оборони України, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , на територію місця розташування якого не поширюється підсудність Київського районного суду м.Харкова.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч.2 ст. 165 ЦПК України).
Враховуючи вищенаведене, оскільки матеріали заяви не містять доказів місця проживання/ перебування стягувача ОСОБА_1 у Київському районі міста Харкова, з урахуванням місцезнаходження боржника Міністерства оборони України на території, на яку не поширюється територіальна юрисдикція Київського районного суду м. Харкова, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу за даною заявою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 160, 161, 162, 165, 166, 259, 260 ЦПК України, суддя,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя