14 квітня 2026 року
м. Київ
справа №560/4776/25
адміністративне провадження № К/990/14822/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року
у справі № 560/4776/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати з 08.06.2022 по 31.12.2022 основних та додаткових видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022,
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити з 08.06.2022 по 31.12.2022 перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум,
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати з 01.01.2023 по 20.05.2023 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023,
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити з 01.01.2023 по 20.05.2023 перерахунок та виплату грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум,
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 та 01.01.2023 та
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 та 01.01.2023 з врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо розрахунку та виплати ОСОБА_1 з 08.06.2022 по 20.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №1928-IX станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX станом на 01.01.2023.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з 08.06.2022 по 20.05.2023, грошової допомоги для оздоровлення ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №1928-IX станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX станом на 01.01.2023.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням першої інстанції, відповідач звернувся до апеляційного суду.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року залишено без руху.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 30 жовтня 2025 року, яку помилково зазначено як ухвалу, якою повернено апеляційну скаргу, Військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року залишено без руху.
Запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати докази сплати судового збору.
13.10.2025 в електронний кабінет заявника доставлено вищезазначену ухвалу.
Станом на 30.10.2025 скаржником вимогу про усунення недоліків апеляційної скарги у визначений судом строк не було виконано. Заяву про поновлення строку заявником так і не подано.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду апеляційної інстанції 06.10.2025 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 295 КАС України. Також скаржник з незалежних від нього обставин не мав змоги сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги та звернув увагу суду, що з 24 лютого 2022 року особовий склад військової частини НОМЕР_1 і по теперішній час бере участь у прикритті повітряного простору України.
Так посилання скаржника на те, що останній подав апеляційну скаргу у строк визначений законом спростовується наявністю у Єдиному державному реєстрі судових рішень рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у даній справі, яке було прийняте 18 серпня 2025 року. Отже, подання апеляційної скарги 06.10.2025 року свідчить про пропущення строку на оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду.
Разом з тим, Суд звертає увагу, що посилання скаржника на неможливість сплати судового збору не є об'єктивною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Крім того, посилання скаржника на запровадження в Україні воєнного стану не підтверджена належними доказами щодо відсутності працівників на робочому місці у період з 24 лютого 2022 року до моменту подання апеляційної скарги, об'єктивної неможливості подати апеляційну скаргу у зв'язку з залученням всіх працівників до безпосередньої участі в бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони тощо.
Отже, скаржник у касаційній скарзі не спростовує висновки суду апеляційної інстанції щодо пропуску строку на подання апеляційної скарги або наявності поважних причин для пропуску строку на апеляційне оскарження, а також щодо неподання заяви про поновлення строку.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував норми процесуального права (статтю 299 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року.
Керуючись статтями 169, 296, 299, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі №560/4776/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Ж. М. Мельник-Томенко
М. І. Смокович