14 квітня 2026 року
м. Київ
справа №420/12090/25
адміністративне провадження № К/990/15206/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів -Мельник-Томенко Ж.М., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу Військової академії (м. Одеса)
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року
у справі № 420/12090/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової академії (м. Одеса) про визнання бездіяльності та дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із позовом до військової академії (м. Одеса), якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової академії (м. Одеса) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з серпня 2017 року по лютий 2018 року, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року;
- зобов'язати військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з серпня 2017 року по лютий 2018 року, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, а саме 28196,65грн.;
- визнати протиправною бездіяльність військової академії (м.Одеса) щодо неврахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 07 березня 2022 року;
- зобов'язати військову академію (м.Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, а саме 200 321,31грн.;
- визнати протиправними дії військової академії (м.Одеса) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 посадового окладу та окладу за військовим званням в період з 01 січня 2020 року по 07 березня 2022 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року;
- зобов'язати військову академію (м.Одеса) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 посадовий оклад та оклад за військовим званням в період з 01 січня 2020 року по 07 березня 2022 року, з урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, а саме 20400грн;
- визнати протиправними дії військової академії (м.Одеса) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 інших складових грошового забезпечення, зокрема: виплати за вислугу років, НОПС, місячної премії, грошової допомоги на оздоровлення в період з 01 січня 2020 року по 07 березня 2022 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року;
- зобов'язати військову академію (м.Одеса) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 інші складові грошового забезпечення, зокрема: виплату за вислугу років, НОПС, місячної премії, грошової допомоги на оздоровлення в період з 01 січня 2020 року по 07 березня 2022 року, з урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, а саме 199 949,67грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) у вигляді ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з серпня 2017 року по лютий 2018 року, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов'язано Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з серпня 2017 року по лютий 2018 року, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених йому сум.
Визнано протиправними дії Військової академії (м.Одеса) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 посадового окладу та окладу за військовим званням в період з 01 січня 2020 року по 07 березня 2022 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року.
Зобов'язано Військову академію (м.Одеса) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 посадовий оклад та оклад за військовим званням в період з 01 січня 2020 року по 07 березня 2022 року, з урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року.
Визнано протиправними дії Військової академії (м.Одеса) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 інших складових грошового забезпечення, зокрема: виплати за вислугу років, НОПС, місячної премії, грошової допомоги на оздоровлення в період з 01 січня 2020 року по 07 березня 2022 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022року.
Зобов'язано Військову академію (м.Одеса) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 інші складові грошового забезпечення, зокрема: виплату за вислугу років, НОПС, місячної премії, грошової допомоги на оздоровлення в період з 01 січня 2020 року по 07 березня 2022 року, з урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року - скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до військової академії (м. Одеса) про визнання бездіяльності та дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В цій частині прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до військової академії (м. Одеса) про визнання бездіяльності та дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправною бездіяльність Військової академії (м.Одеса) щодо неврахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 07 березня 2022 року.
Зобов'язано Військову академію (м.Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року в загальному розмірі 200 321,31 грн.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року - залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Пунктом 2 ч. 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до ч. 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Крім того, згідно з ч. 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - січень 2008 року та зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - січень 2008 року; визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Постанови №1078 при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078; визнання протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу посадового окладу та окладу за військовим званням, інших складових грошового забезпечення, зокрема: виплати за вислугу років, НОПС, місячної премії, грошової допомоги на оздоровлення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на відповідний календарний рік, та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу посадовий оклад та оклад за військовим званням, інші складові грошового забезпечення, зокрема: виплату за вислугу років, НОПС, місячної премії, грошової допомоги на оздоровлення з урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на відповідний календарний рік;
Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний відповідачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , розглянутої в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.
Оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених підпунктом в) пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Стосовно "виняткового значення" справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
У касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.
Суд враховує, що для кожної із сторін справа, в якій він є учасником має виняткове значення, оскільки спірні правовідносини, що склались, потребують судового втручання.
Разом з тим, скаржник повинен довести, що спірні правовідносини є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.
Суд відхиляє твердження скаржника, що справа має виняткове значення для нього, оскільки вони не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів, є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.
При цьому, суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень керувались висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 12.10.2023 у справі №560/5132/21 щодо право на отримання суми індексації-різниці; від 19.10.2022 у справі №400/6214/21, від 28.02.2023 у справі № 380/18850/21, від 06.04.2023 у справі №380/10075/21, від 15.06.2023 у справі №380/13603/21, 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 щодо розрахункової величини для визначення посадових окладів при застосування положень постанови №704.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи та цитування норм права з посиланням на невірну оцінку судами попередніх інстанцій доказів у справі, однак, у силу частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової академії (м. Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року у справі № 420/12090/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової академії (м. Одеса) про визнання бездіяльності та дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Ж. М. Мельник-Томенко
М. І. Смокович