про відмову у відкритті касаційного провадження
14 квітня 2026 року
м. Київ
справа №420/25525/25
адміністративне провадження № К/990/16220/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року (суддя Бутенко А.В.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року (колегія у складі суддів Семенюка Г.В., Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.)
у справі № 420/25525/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФ України в Одеській області, відповідач, скаржник), в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФ України в Одеській області щодо незарахування до страхового стажу в подвійному розмірі періодів роботи у Комунальному некомерційному підприємстві «Пологовий будинок № 5» Одеської міської ради на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії з 15.12.1996 по 01.06.1999, у Центрі мікрохірургії ока Багатопрофільного медичного центру Одеського національного медичного університету на посаді лікаря-анестезіолога відділення екстреної офтальмологічної допомоги з 02.06.1999 по 10.06.2002 та у Комунальному некомерційному підприємстві «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії пологового будинку з 01.09.2003 по 31.12.2003 та з 01.01.2004 по 30.09.2024;
- зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі з дати призначення пенсії з 17.10.2024 періоди роботи у Комунальному некомерційному підприємстві «Пологовий будинок № 5» Одеської міської ради на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії з 15.12.1996 по 01.06.1999, у Центрі мікрохірургії ока Багатопрофільного медичного центру Одеського національного медичного університету на посаді лікаря-анестезіолога відділення екстреної офтальмологічної допомоги з 02.06.1999 по 10.06.2002 та у Комунальному некомерційному підприємстві «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії пологового будинку з 01.09.2003 по 31.12.2003 та з 01.01.2004 по 30.09.2024, та здійснити перерахунок та виплату недоотриманої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум - з дати призначення пенсії з 17.10.2024.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 13.10.2025 позов задовольнив.
Надалі П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 17.03.2026 змінив зазначене рішення суду першої інстанції, виклавши абзаци другий та третій його резолютивної частини в такій редакції: «Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу в подвійному розмірі періодів роботи у Комунальному некомерційному підприємстві «Пологовий будинок № 5» Одеської міської ради на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії з 15.12.1996 по 01.06.1999, у Центрі мікрохірургії ока Багатопрофільного медичного центру Одеського національного медичного університету на посаді лікаря-анестезіолога відділення екстреної офтальмологічної допомоги з 02.06.1999 по 10.06.2002 та у Комунальному некомерційному підприємстві «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії пологового будинку з 01.09.2003 по 31.12.2003 та з 01.01.2004 по 30.09.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 в подвійному розмірі з дати призначення пенсії з 17.10.2024 періоди роботи у Комунальному некомерційному підприємстві «Пологовий будинок № 5» Одеської міської ради на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії з 15.12.1996 по 01.06.1999, у Центрі мікрохірургії ока Багатопрофільного медичного центру Одеського національного медичного університету на посаді лікаря-анестезіолога відділення екстреної офтальмологічної допомоги з 02.06.1999 по 10.06.2002 та у Комунальному некомерційному підприємстві «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії пологового будинку з 01.09.2003 по 31.12.2003 та з 01.01.2004 по 30.09.2024, та здійснити перерахунок і виплату недоотриманої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум - з дати призначення пенсії з 17.10.2024».
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 залишив без змін.
10.04.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФ України в Одеській області, в якій відповідач з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними приписів процесуального права просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною шостою ст. 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
При цьому згідно з положеннями ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
У цій справі оскаржуються дії територіального органу Пенсійного фонду України щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу в подвійному розмірі стажу роботи особи на посадах лікаря-анестезіолога у відповідних закладах охорони здоров'я та проведенні за наслідком цього перерахунку призначеної пенсії за віком.
Одеський окружний адміністративний суд в ухвалі від 04.08.2025 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У контексті наведеного Суд звертає увагу скаржника на те, що для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Проте ГУ ПФ України в Одеській області не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами в інших справах у подібних правовідносинах норм матеріального чи процесуального права.
Загалом зміст доводів касаційної скарги зводиться до незгоди відповідача із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що у силу приписів ст. 341 КАС України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Більш того Верховним Судом у постановах від 11.12.2018 у справі № 310/385/17, від 23.01.2019 у справі № 485/103/17, від 04.12.2019 у справі № 689/872/17, від 27.02.2020 у справі № 462/1713/17 за результатом перегляду судових рішень у подібних спорах сформовано правну позицію про те, що передбачене ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на зарахування стажу в подвійному розмірі не пов'язано із набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01.01.2004.
Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а зауважила, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Аналогічна правова позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2025, виходив з мотивів, що фактично кореспондуються із наведеною вище правовою позицією Верховного Суду.
З огляду на це Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає інших обставин, визначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин ГУ ПФ України в Одеській області слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року у справі № 420/25525/25.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя А.А. Єзеров