14 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 320/23107/24
адміністративне провадження № К/990/16122/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗ ОЙЛ ТРЕЙДИНГ» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі №320/23107/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗ ОЙЛ ТРЕЙДИНГ» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗ ОЙЛ ТРЕЙДИНГ» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати:
1) рішення Державної податкової служби України № 10782/6/99-00-06-01-02-06 від 15 квітня 2024 року;
2) податкові повідомлення-рішення від 02 лютого 2024 року
- № 00067900702, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за перше півріччя 2023 року в розмірі 14 068 069, 00 грн;
- № 00067910702 яким зменшено розмір від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за період з 22 жовтня 2019 по 30 червень 2023 на суму 1 097 884,00 грн;
- № 00067890702, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 2 837 734,00 грн та накладено штрафні санкції у розмірі 709 434,00 грн;
- № 0068202303, яким збільшено розмір податку з доходів нерезидентів за 2022 рік шляхом визначення суми грошового зобов'язання у розмірі 1 250 682,00 грн та накладення штрафних санкцій у розмірі 312 670,50 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 02 лютого 2024 року № 00067900702, № 00067910702, № 00067890702 та № 0068202303. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року скасовано та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У касаційній скарзі скаржник формально зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження.
Зі змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України слідує, що вказана підстава спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню адміністративними судами під час вирішення спору.
Разом з тим, оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування судами норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судового рішення - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені, передбачені цим Кодексом, підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
постановив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗ ОЙЛ ТРЕЙДИНГ» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі №320/23107/24 - повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. О. Шишов