про повернення касаційної скарги
14 квітня 2026 року
м. Київ
справа №620/11473/24
адміністративне провадження № К/990/7147/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі №620/11473/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Міністерстві юстиції України №50 від 08.02.2024 про відмову у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Міністерстві юстиції України повторно розглянути матеріали щодо ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.10.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2026, позов задоволено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Міністерство юстиції України звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.10.2024, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2026 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 09.03.2026 касаційну скаргу залишено без руху для надання можливості скаржнику привести її у відповідність до вимог процесуального закону шляхом подання до суду уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження відповідно до вимог частини четвертої статті 328 КАС України та наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
На виконання вимог зазначеної вище ухвали від скаржника на адресу Верховного Суду надійшла уточнена касаційна скарга, в якій позивач зазначає, що підставою касаційного оскарження у цій справі є пункти 3 та 4 частини 4 статті 328 КАС України у взаємозв'язку з посиланням на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 цього Кодексу.
Оцінюючи доводи, наведені відповідачем в уточненій касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що таку необхідно повернути скаржнику з наступних підстав.
Підставою для залишення касаційної скарги Міністерства юстиції України без руху, слугувало те, що:
1) скаржник, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, не зазначив щодо конкретно якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду. При цьому касаційна скарга не містила належних обґрунтувань щодо неправильного застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій та необхідність висновку Верховного Суду щодо цих норм, за обставин, установлених судами саме у цій справі;
2) зазначаючи підставою касаційного оскарження порушення судами норм процесуального права (пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України), у касаційній скарзі було відсутнє посилання на відповідний пункт (пункти) частини другої та/або третьої статті 353 КАС України, які є підставою касаційного оскарження;
3) вимогами касаційної скарги відповідачем зазначено не направлення справи на новий розгляд (як це передбачено статтею 353 КАС України), а скасування рішень судів попередніх інстанцій з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Водночас, звертаючись до Верховного Суду із уточненою касаційною скаргою, Міністерство юстиції України:
- зазначає підставою касаційного оскарження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що «з відкриттям касаційного провадження у даній справі, повноваження касаційного суду будуть реалізовані для виправлення судової помилки та недоліків судочинства, яка полягає у неповному з'ясуванні та наданні невірної оцінки обставинам, що мають значення для справи, неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права». При цьому скаржник, як при поданні первісної касаційної скарги, не зазначив конкретної норми права, застосування якої потребує висновку Верховного Суду та, відповідно, не навів обґрунтування в чому полягає необхідність формування Верховним Судом висновку щодо застосування такої норми. Міністерство юстиції України також не обґрунтовує у чому саме полягала помилка судів при застосуванні конкретної норми права, та як ця норма повинна застосовуватися;
- зазначає підставою касаційного оскарження пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, проте прохальна частина уточненої касаційної скарги повторно містить вимоги про ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а не направлення справи на новий розгляд;
- посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України та обгрунтовуючи порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, уточнена касаційна скарга не містить посилання на відповідний пункт частин другої та/або третьої статті 353 КАС України як того вимагає процесуальний закон та наголошено судом касаційної інстанції в ухвалі від 09.03.2026.
Верховним Судом також встановлено, що уточнена касаційна скарга в частині обгрунтування пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, містить посилання на положення статей 2, 90 КАС України у взаємозв'язку з вимогами частини першої статті 351 цього Кодексу.
Водночас, колегія суддів враховує, що Верховний Суд не формулює висновків щодо застосування загальних норм права, оскільки такі норми мають універсальний характер і їх застосування залежить від конкретних фактичних обставин кожної справи, встановлення яких не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
Крім цього, необхідність формулювання Верховним Судом висновку стосовно розмежування між різними категоріями службовців залежно від рівня ризику та внеску в захист країни для забезпечення соціальної справедливості, не є належним обгрунтуванням зазначеної скаржником підстави касаційного оскарження.
Отже, наведені скаржником доводи за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як і при первинному зверненні, не містять належного визначення питання застосування конкретної норми права, щодо якого відсутній висновок Верховного Суду, та не відповідають вимогам статті 330 КАС України
Таким чином, з урахуванням зазначеного, скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного суду від 09.03.2026 про залишення касаційної скарги без руху.
Варто зауважити, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі №620/11473/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін