Справа № 638/24054/25
Провадження № 2/638/4138/26
13 квітня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Яковлевої В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
02 грудня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Шевченківського районного суду міста Харкова із позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовна заява мотивована тим, що 29.11.2022 Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції між позивачем та відповідачем був зареєстрований шлюб, актовий запис № 2485.
Позивач вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося у зв'язку з різними поглядами, інтересами на життя та відсутністю взаєморозуміння. Відповідач уникає спілкування з позивачем, не виходить на зв'язок, а тому подальше збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам. Спільних неповнолітніх дітей подружжя не має.
У зв'язку з вищезазначеним просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 29.11.2022 Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 2485.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
У судове засідання позивач не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку, просила розгляд справи проводити без її участі, позов підтримала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку, засобами поштового зв'язку подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій також вказав, що проти розірвання шлюбу не заперечує, позов визнає повністю, та просить задовольнити та розглянути справу без його участі.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд доходить таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
29.11.2012 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, було зареєстровано шлюб, актовий запис № 2485, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 26.06.2024.
Неповнолітніх дітей від даного шлюбу у сторін немає.
Спільне життя з відповідачем не склалося у зв'язку з різними поглядами, інтересами на життя та відсутністю взаєморозуміння. Відповідач уникає спілкування з позивачем, не виходить на зв'язок, а тому подальше збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам. Спільних неповнолітніх дітей подружжя не має.
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї
Згідно з статтями 21, 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України). шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги (частина перша статті 55 СК України)
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей (частина третя статті 109 СК України).
Відповідно до статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до частини другої статті 114 та абзацу 2 частини третьої статті 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно із роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов'язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Cуди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання».
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року № 605/434/18 (провадження № 61-3235св19)
Тобто, у випадку виявлення обставин або фактів, під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення
Статтею 113 Сімейного кодексу України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Таким чином, вирішення судом питання про прізвище, яке бажає мати той з подружжя, який змінював його під час державної реєстрації шлюбу, залежить від зазначення відповідних вимог у поданих до суду заяві або позовів.
Відповідно до положень частин першої, четвертої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Встановивши, що шлюбно - сімейні відносини припинені, шлюб між сторонами носить формальний характер, сторони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд доходить висновку про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя, враховуючи правову позицію відповідача про визнання позову та, за наявності на те законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
За таких обставин суд доходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 142 ЦПК України, частини третьої статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Беручи до уваги вищенаведене, підлягають поверненню з державного бюджету 605.60 гривень, що дорівнює 50-ти відсоткам судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову до суду (1211.20 х 0,5 = 605.60 грн.)
Понесені позивачем документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у сумі 605.60 гривень відповідно до статті 141 ЦПК України стягуються з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, статтями 56, 104, 105, 109, 112 Сімейного кодексу України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 29.11.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, було зареєстровано шлюб, актовий запис № 2485.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп витрат зі сплати судового збору.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп витрат зі сплати судового збору, сплаченого нею за подання до суду позовної заяви, чек 0756 від 26 листопада 2025 року, код авторизації 472569.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення складено 13 квітня 2026 року.
Суддя В.М. Яковлева