13 квітня 2026 року
м. Київ
справа №354/489/25
адміністративне провадження № К/990/15373/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного від 17.03.2026 у справі № 354/489/25 за позовом ОСОБА_1 до голови Поляницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області Поляка Миколи Миколайовича про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного від 17.03.2026 повернуто апеляційну скаргу позивача з підстави, визначеної частиною третьою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
06.04.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного від 17.03.2026 у справі № 354/489/25.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Разом з тим, рішення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 не переглядалась по суті в апеляційному порядку, а відповідно не може бути предметом касаційного перегляду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження в частині оскарження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 у цій справі.
Стосовно оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного від 17.03.2026 колегія суддів зазначає наступне.
Повертаючи апеляційну скаргу позивачеві, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 виклав зміст апеляційної скарги з використанням ненормативної лексики, некоректно, із застосуванням образливих слів щодо суддів та суду в цілому. З урахуванням зазначеного судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що така поведінка є неприпустимою у процесі оформлення апеляційної скарги та була розцінена як зловживання позивачем своїми процесуальними правами.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Водночас частинами першою та другою статті 45 КАС України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною третьою статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
За приписами частини четвертої статті 45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що виявляється, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню для обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду щодо правильного та своєчасного розгляду і розв'язання справ чи висловлення явної неповаги до суду або учасників справи.
Колегія суддів зазначає, що наведений у частині другій статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, а суд може визнати таким зловживанням також й інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
Водночас вирішення питання того, чи мав місце факт зловживання, входить до компетенції суду, що розглядає відповідну справу.
Колегія суддів зазначає, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їхнім представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ані в заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ані у виступах учасників судового процесу та їхніх представників.
Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що поведінка позивача з використанням адресованих суду образливих висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що в розумінні Європейського суду з прав людини, практика якого є джерелом права, констатується як зловживання правом на подання заяви. Наприклад, цей Суд, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Зокрема, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали ЄСПЛ щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14.05.2004, заява № 67208/01; «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04.02.2003, заяви № 61164/00 і № 18589/02; «Guntis Apinis проти Латвії» від 20.09.2011, заява № 46549/06).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2019 у справі №9901/34/19.
Крім того, Верховний Суд наголошує на тому, що відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Отже, Верховний Суд вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що, висловлювання позивача, які він використовував у своїй апеляційній скарзі в цій справі, вийшли за межі простої критики рішень суддів і звичайних сумнівів щодо їхньої професійності та перетворилися на особисту критику суддів, що свідчить про явну неповагу до суду.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав зловживання позивачем своїми процесуальними правами, вірно застосував положення частини третьої статті 45 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи наведене вище, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження в частині оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного від 17.03.2026 у цій справі.
З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтею 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного від 17.03.2026 у справі №354/489/25 за позовом ОСОБА_1 до голови Поляницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області Поляка Миколи Миколайовича про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко,
Судді Верховного Суду