543/283/26
1-кп/543/58/26
14.04.26 селище Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області кримінальне провадження № 42022172040000074 від 27.10.2022, відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,
До Оржицького районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022172040000074 від 27.10.2022, відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
У обвинувальному акті зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
Згідно цієї ж статті Закону № 858-ІV, діяльність у сфері землеустрою - наукова, технічна, виробнича та управлінська діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, що здійснюється при землеустрої.
Відповідно до ст. 4 Закону № 858-ІV, суб'єктами землеустрою є: органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, які здійснюють землеустрій; землевласники та землекористувачі.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону № 858-ІV, документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.
Відповідно до п.п. і) ч. 2 ст. 25 Закону № 858-ІV, одним з видів документації із землеустрою визначається технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Положеннями ч. 4 ст. 25 Закону № 858-ІV закріплено, що відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-правових актів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується сертифікованим інженером-землевпорядником, який відповідає за якість робіт із землеустрою: у паперовій формі - підписом та особистою печаткою, в електронній формі - накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 858-ІV, розробниками документації із землеустрою є, серед іншого, юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою. Згідно наказу №11 від 11.08.2014 ОСОБА_4 призначено на посаду директора Приватного підприємства «ПРОЕКТАНТ», який діє на підставі Статуту зазначеного Підприємства.
Відповідно до статуту, затвердженого рішенням засновника (власника) №2 від 02.08.2016 (нова редакція), Приватне підприємства «ПРОЕКТАНТ» основним видом економічної діяльності є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.
У обвинувальному акті зазначено, що відповідно до цього ж статуту ОСОБА_4 , як директор, за посадою управління поточною діяльністю Підприємства, самостійно вирішує всі питання виробничо-господарської діяльності, укладає договори, представляє інтереси у його відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, здійснює прийом та звільнення працівників, розпоряджається майном та коштами підприємства. ОСОБА_4 , виходячи із обсягу наявних прав і обов'язків постійно обіймав посаду, пов'язану з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, тобто згідно з положенням ч. 3 ст. 18 КК України, був службовою особою та у своїй діяльності був зобов'язаний керуватися Статутом підприємства та чинним законодавством.
У обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_4 неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них вчинив службову недбалість за наступних обставин. 19.04.2021 між Приватним підприємством «ПРОЕКТАНТ» в особі директора ОСОБА_4 , з одного боку та ОСОБА_5 , укладено договір №100 на виконання робіт на розробку «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (згідно з КВЦПЗ - 01.01.03) на території Оржицької селищної ради с. Тарасівка Плехівського старостинського округу Лубенського району Полтавської області.
Відповідно до п. 3.1. Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 квітня 2013 р. № 255, виконавець (розробник) робіт із землеустрою при проведенні цих робіт повинен дотримуватися технологічних вимог, серед іншого, дотримуватися умов договору щодо розроблення документації із землеустрою, забезпечувати виконання робіт із землеустрою відповідно до вимог законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил.
Відповідно до п. 1.1 Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. №266, виконавець зобов'язується виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи (далі - роботи) з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (далі - проект), а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України (далі за текстом - ЗК України), віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
Згідно з ч. 1 ст. 54 ЗК України землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Відповідно до п. «г» ч. 4 ст. 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» городища відносяться до археологічних нерухомих об'єктів культурної спадщини.
Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини», усі пам'ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Такі рухомі предмети підлягають віднесенню до державної частини Музейного фонду України, обліку та збереженню у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 186 ЗК України, схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць погоджуються територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини, територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства, територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства, структурним підрозділом відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району - виконавчим органом відповідної міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі якщо такий орган не утворений - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурним підрозділом відповідної обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.
Відповідно до ч. 3 ст. 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території земель історико-культурного призначення, пам'яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цієї частини, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини.
Згідно положень ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
На території села Тарасівка Плехівського старостинського округу Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, знаходиться пам'ятка археології місцевого значення «Городище «Круча» часу Київської Русі Х-ХІІІ століття, взятий під охорону рішенням виконкому Полтавської обласної Ради народних депутатів №247 від 23 квітня 1982 року.
Наказом Міністерства культури, молоді та спорту України № 1062 від 25.02.2020 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» пам'ятку археології місцевого значення «Городище «Круча» часу Київської Русі Х-ХІІІ століття занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення пам'ятки культурної спадщини, які перебувають на обліку відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини» у Полтавській області, згідно з переліком, викладеним у додатку.
Згідно з Додатком до Наказу Міністерства культури України № 1062 до переліку об'єктів культурної спадщини в Полтавській області, що заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення, входить «Городище «Круча» часу Київської Русі Х-ХІІІ століття що знаходиться в с. Тарасівка Плехівського старостинського округу Оржицької селищної ради Лубенського району (колишній Оржицький район, площею близько 13,69 га (охоронний номер - 2680-Пл).
У обвинувальному акті вказано, що незважаючи на вищевикладене, ОСОБА_4 , будучи директором ПП «ПРОЕКТАТНТ», на виконання умов договору №100 на виконання робіт під час розробки «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (згідно з КВЦПЗ - 01.01.03) на території Оржицької селищної ради с. Тарасівка Плехівського старостинського округу Лубенського району Полтавської області, діючи недбало, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, маючи реальну можливість діяти в інтересах служби, всупереч вимогам ч. 1 ст. 20, ст. 186, 186-1 ЗК України, п. 3.1. Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11 квітня 2013 р. №255, не отримавши у встановленому законом порядку будь-якої інформації (лист або висновок) органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини стосовно наявності/відсутності на території земельної ділянки об'єкта культурної спадщини, за наявності реальної можливості отримати таку інформацію, самостійно включив до складу технічної документації відсутність обмежень у використанні вказаної земельної ділянки за кодом 01.02. «Охоронна зона навколо об'єкта культурної спадщини».
У подальшому, рішенням 9 сесії 8 скликання Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області №50 від 11.06.2021, затверджено розроблений ПП «ПРОЕКТАНТ» «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (згідно з КВЦПЗ - 01.01.03) на території Оржицької селищної ради с. Тарасівка Плехівського старостинського округу Лубенського району Полтавської області, площею 0,5 га, кадастровий номер: 5323684202:02:005:0002, без урахування наявності на території вказаної земельної ділянки частини об'єкта культурної спадщини - пам'ятки археології місцевого значення «Городище «Круча» часу Київської Русі Х-ХІІІ століття, площею 0,32 га, що знаходиться в с. Тарасівка Плехівського старостинського округу Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області (охоронний номер - 2680-Пл).
Далі, 23.06.2021 право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5323684202:02:005:0002, без урахування наявності на території вказаної земельної ділянки частини об'єкта культурної спадщини - пам'ятки археології місцевого значення «Городище «Круча» часу Київської Русі Х-ХІІІ століття, площею 0,32 га, що знаходиться в с. Тарасівка Плехівського старостинського округу Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області (охоронний номер - 2680-Пл), зареєстровано за ОСОБА_5 .
У обвинувальному акті вказано, що вищевказана недбалість ОСОБА_4 , призвела до протиправного, всупереч вимогам п. «г» ч. 4 ст. 84 ЗК України, вибуття у приватну власність частини об'єкта культурної спадщини - пам'ятки археології місцевого значення «Городище «Круча» часу Київської Русі Х-ХІІІ століття, площею 0,32 га, що знаходиться в с. Тарасівка Плехівського старостинського округу Оржицької селищної лади Лубенського району Полтавської області (охоронний номер - 2680-Пл).
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи № 113/03-26 від 30.03.2026 ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 5323684202:02:005:0002, площею 0,5 га, що розташована на території с. Тарасівка Плехівського старостинського округу Лубенського району Полтавської області станом на 23.06.2021, як земельної ділянки з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства може скласти 115000,00 гривень, що згідно примітки 4 до ст. 364 КК України є істотною шкодою, оскільки в 101 раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який станом на 2021 рік становив 1135 грн.
ОСОБА_4 органами досудового розслідування пред'явлено обвинувачення у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
В підготовчому судовому засіданні 06.04.2026 обвинувачений заявив клопотання про закриття кримінального провадження за обвинуваченням за ч. 1 ст. 367 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, не заперечував проти закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а кримінальне провадження підлягає закриттю з наступних підстав.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2-4 ст. 49 КК України).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України, є нетяжким злочином.
Санкція частини 1 статті 367 КК України, за якою ОСОБА_4 притягується до кримінальної відповідальності, передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Враховуючи, що з моменту інкримінованого ОСОБА_4 вчинення суспільно небезпечного діяння минуло понад 4 роки, що обставини, передбачені ст. 49 ч.ч.2-3 КК України, не встановлені, враховуючи, що ОСОБА_4 не заперечує проти закриття відносно нього кримінального провадження на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України, суд вважає за можливе звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст. 122, 124, 284, 285, 286, 288, 350, 369-372 КПК України, суд
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 367 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 42022172040000074 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України- закрити.
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо на неї не було подано апеляційної скарги.
Ухвалу суду може бути оскаржено протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Оржицький районний суд Полтавської області.
Суддя